Президент США Джо Байден виконав ще одну зі своїх передвиборчих обіцянок – 24 квітня він визнав геноцидом масове знищення та депортацію вірмен на територіях, підконтрольних Османській імперії.

Відповідна заява, хоча формально й не має юридичних наслідків, натомість може мати наслідки геополітичні, й досить значні.

Цей крок здатний змінити характер і без того напружених відносин між Вашингтоном та Анкарою. 

Але одночасно він може мати ефект доміно і стати важливою відправною точкою для визнання геноцидом й інших злочинів проти людства, включно з Голодомором.

Геноцид вірмен, або Великий злочин 

У 1915-1918 роках, під час Першої світової війни, в умовах воєнного стану відбулася масова операція зі знищення вірмен, які проживали на території Османської імперії. 

Протягом цих трьох років загинули понад 1,5 млн вірмен і близько 1 млн вірменських біженців розсіялися по всьому світу.

Операція здійснювалася в декілька етапів: роззброєння вірменських солдатів, депортація вірмен із території всієї Османської імперії, ухвалення закону про висилку, масова депортація і вбивства.

Днем пам'яті про ці події вважається 24 квітня, оскільки саме в цей день був відданий наказ про збір усієї вірменської інтелігенції у Стамбулі та подальшу депортацію, який і дав старт масовим вбивствам. 

Туреччина не визнає факту масового та організованого знищення вірмен на території Османської імперії. Позиція Анкари полягає в тому, що це було не масове знищення вірмен, а їхня депортація в умовах Першої світової війни у південні регіони імперії, спричинена тим, що вірмени підтримали Росію. Згідно з офіційною позицією Туреччини, під час депортації загинуло близько 300 тис. вірмен.

Натомість геноцид вірмен офіційно визнали й засудили низка міжнародних організацій та 29 держав.

Серед них: Міжнародний кримінальний суд, Європейський Союз, Підкомісія ООН із запобігання дискримінації та захисту меншин, а також такі країни як Франція, Італія, Німеччина, Бельгія, Швеція, Нідерланди, Швейцарія, Росія, Польща, Греція, Кіпр, Словаччина, Уругвай так інші.

Щоправда, України в цьому переліку немає – офіційна позиція Києва полягає в тому, що ці події ще вимагають оцінки істориків. Втім, ця позиція часто зустрічає гостру критику всередині країни. Можливо, рішення США дасть нове дихання цій дискусії і в Україні. 

На додачу визнання геноциду вірмен є обов'язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС.

Фінальна заява

"Щороку в цей день ми згадуємо життя всіх тих, хто загинув під час геноциду вірмен в Османську епоху, і знову зобов'язуємося не допустити повторення подібних злодіянь. Американський народ шанує усіх вірмен, які загинули внаслідок геноциду, який почався 106 років тому", – таку заяву 24 квітня 2021 року оголосив президент США Джо Байден.

Втім, це не є його особистою позицією. 

"Наші серця сповнені радості, що президент США вдався до історичного кроку, приєднавшись до Конгресу у формальному визнанні у День геноциду вірмен. Це історичне рішення слідує за резолюцією Конгресу від 2019 року про те, що варварство, скоєне проти вірменського народу, було геноцидом", – підтримала цей крок Байдена спікер Палати представників Ненсі Пелосі.

Варто нагадати, що раніше постанови про геноцид вірмен приймали й верхня, й нижня палата Конгресу США. Відповідно, президентська заява мала остаточно завершити процес приєднання Сполучених Штатів до переліку країн, що визнали події сторічної давнини саме як геноцид. 

Втім, попередні президенти США досі уникали цього кроку, побоюючись суттєвого погіршення відносин із Туреччиною. 

І хоча про плани такого визнання Джо Байден оголосив ще напередодні президентських виборів, до останнього було незрозуміло, чи піде президент на цей крок, чи обмежиться більш загальними словами на підтримку вірменського народу.

Тож не випадково, що напередодні 24 квітня близько 100 конгресменів та членів Палати представників від Республіканської та Демократичної партій надіслали офіційний лист Джо Байдену з проханням офіційно визнати геноцид вірмен. Групу очолив Адам Шифф, демократ від Каліфорнії, де проживає велика громада вірменського походження.

"Завдала рани, яку важко вилікувати"

Реакція Вірменії та діаспори по всьому світу була очікувано тріумфальною. 

"Вірменський народ і всі вірмени світу з великим захватом сприйняли послання про офіційне визнання і засудження геноциду вірмен", – заявив прем'єр-міністр країни Нікол Пашинян.

"Сьогодні влада США знову однозначно наголосила на своїй підтримці прав людини та принципів людяності. Заява президента США є значним внеском до глобального визнання геноциду вірмен та попередження геноцидів", – йдеться у заяві вірменського МЗС.

Що ж до реакції Туреччини, то варто наголосити: рішення Байдена не стало для Анкари сюрпризом. 

23 квітня відбулася перша довгоочікувана телефонна розмова між Джо Байденом та президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Вона мала загалом конструктивний характер, зокрема президенти домовилися зустрітися під час червневого саміту НАТО та більш глибоко та конструктивно обговорити відносини між країнами.

Однак, серед усього іншого, під час цієї розмови президент США повідомив про свій намір визнати різанину вірмен в Османській імперії 1915 року геноцидом. 

Втім, навіть попри такі обережності, реакція офіційної Анкари вийшла дуже різкою. 

Офіційний представник президента Туреччини Ібрагім Калин порадив Байдену "звернути увагу на минуле і сьогодення" США.

"Ми визнали цю заяву неприйнятною, повністю відкинули і рішуче засудили її… Зафіксовано, що вона не має юридичної сили з точки зору міжнародного права і що вона глибоко зачепила турецький народ і завдала рани, яку важко вилікувати", – таку ноту було терміново вручено викликаному у МЗС Туреччини послу США Девіду Саттерфілду.

Міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу заявив, що Туреччина не погоджується з визнанням геноциду вірмен Сполученими Штатами. "Слова не можуть змінити чи переписати історію. Ніхто нас не може навчати нашій же історії. Політичний опортунізм – це найбільша зрада миру та справедливості. Ми повністю відкидаємо це твердження, засноване винятково на популізмі", – заявив він. 

Варто додати, що лише кілька днів тому міністр закордонних справ Туреччини офіційно заявив, що визнання США геноциду вірмен сильно зашкодить відносинам між країнами-союзниками НАТО.

Реакція турецьких політичних партій була ще більш різкою. 

"Це неправильна, несправедлива позиція", – заявляє Кемаль Кілічдароглу, лідер найбільшої опозиційної сили, Республіканської народної партії. 

Догу Перінчек, лідер ультранаціоналістичної Патріотичної партії, у відкритому листі до пана Байдена поставив під сумнів його повноваження видати таку декларацію. "Як відомо, геноцид проти євреїв був винесений уповноваженим судом. Але щодо подій 1915 року судового рішення немає", – стверджує він.

В очікуванні червня

Різка реакція Анкари була очікуваною. Проте відкритим залишається інше питання: чи матимуть такі гострі заяви турецьких політиків та урядовців продовження?

Чи переможе у Туреччині бажання зберегти конструктивні відносини із США? І тоді за деякий час цей конфлікт зійде нанівець, обмежившись лише взаємним обміном точками зору.

Чи навпаки, цей крок Байдена остаточно знищить партнерство країн? Варто нагадати, це далеко не єдина точка напруження між країнами. 

Американо-турецькі відносини значно погіршилися після невдалого військового перевороту 15-16 липня 2016 року.

Тоді США не лише різко засудили жорсткі дії уряду Анкари, а й не видали турецькому уряду підозрюваних в організації перевороту осіб, які перебували у Штатах.

Не менш критичним елементом американо-турецьких відносин є сирійський фактор, де позиції сторін сильно відрізняються. Північно-сирійські курди є одними з найбільш надійних партнерів коаліції проти ІДІЛ, очолюваної США. Для Анкари ж зміцнення позицій курдів розглядається як небезпека посилення їхніх прагнень до автономії також у межах курдської частини Анатолії.

Наступним фактором погіршення відносин стало придбання Туреччиною ракетної системи С-400 у Росії в 2017 році, що спонукало адміністрацію Трампа ввести санкції проти Анкари. У квітні цього року з'являється заява державного секретаря Ентоні Блінкена, що турецьке Управління оборонної промисловості (SSB) заслуговує на санкції за угоди з російським оборонним сектором.

Важливим спірним питанням американо-турецьких відносин є порушення прав людини. Адміністрація Байдена різко засудила Туреччину у Звіті про порушення прав людини у всьому світі. 

Білий дім також опублікував заяву, в якій засудив рішення Туреччини відмовитись від приєднання до Європейської конвенції про права жінок та запобігання домашньому насильству (Стамбульська конвенція). 

Водночас, попри низку суперечливих питань, загострення відносин зі стратегічним союзником невигідне США.

Туреччина – велика регіональна держава з 80-мільйонним населенням, входить до G20, країна-член НАТО, залучена до військових операцій у Сирії, Лівії, Іраку, Афганістані. Військові сили Туреччини залишатимуться в Афганістані після того, як війська коаліції залишать країну, для підготовки афганської армії та поліції. 

Відтак ескалація американо-турецьких відносин на практиці означатиме перебудову регіональних відносин та відносин у рамках НАТО, а зараз точно не найкращий час для цього. 

Крім того, різке погіршення американо-турецьких відносин загрожує в перспективі посиленням турецько-російського співробітництва, проти чого різко виступили США, запровадивши санкції. 

За таких розкладів обидві сторони зацікавлені у розрядці відносини. Нею може стати особиста зустріч Джо Байдена та Ердогана в рамках червневого саміту НАТО. 

Швидше за все, до цієї зустрічі Анкара утримується від кроків, що можуть сприйняти як антиамериканські, обмежившись лише гострою критикою рішення Байдена.

Час визнати Голодомор?

Ще один вимір визнання США геноцидом "Великого злочину" – це може бути початком визнання геноцидом й інших великих злочинів проти людства. 

Це особливо важливо для України в контексті визнання актом геноциду Голодомору 1932-1933 років.

Наразі близько 20 країн світу офіційно визнали Голодомор актом геноциду, дев'ять країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт знищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом, або вшанували пам'ять його жертв. 

То чи можна очікувати від президента США відповідної заяви і щодо Голодомору?

Варто визнати: на відміну від геноциду вірмен, такої передвиборчої обіцянки у програмі Байдена немає. У жовтні 2018 року Сенат США, а у грудні 2018 року – Конгрес прийняли резолюцію з нагоди 85-річчя Голодомору, де засуджували репресивну радянську політику проти народу України.

Разом із тим, "вірменська" заява Джо Байдена відкриває можливості визнання й геноциду щодо українців. Адже попри відсутність передвиборчих обіцянок, президент США декларував, що основою його політики стане захист прав людини. 

І, як показала його заява щодо подій 1915 року, президент США має намір чітко дотримуватися цього курсу. 

Автор: Світлана Ковальчук,

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES