Західні партнери України завжди називали ключовим пріоритетом реформу системи правосуддя, завжди підкреслювали її важливість, про неї згадують на кожній зустрічі закордонних лідерів з українським керівництвом, ці вимоги включають у програму МВФ тощо – тож у тому, що офіційний Київ щонайменше знає про важливість цього питання, на Заході сумнівів не мають.

Втім, за останні тижні від представників ЄС, США та кількох інших держав неодноразово авторові цих рядків доводилося чути інше запитання: як пояснити українським посадовцям, що реформи потрібні їм самим?

Адже дії Києва переконують, що аргументи на користь змін перестали працювати. Тому нині головна емоція, яку доводиться чути від західних партнерів – це нерозуміння.

"Європейська правда" має у розпорядженні спільний лист послів Групи семи (G7) та Євросоюзу до президента Зеленського. З двох джерел ми отримали підтвердження, що цей документ дійсно був спрямований у вівторок 15 червня.

"Ситуація критична", – напряму сказав один зі співрозмовників, і подібні твердження щодо питань, які підняла "Сімка", доводиться чути не вперше.

Йдеться про два законопроєкти щодо реформування Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) – №5068 та №3711-д. Редакції цих документів, що їх підтримує профільний комітет ВР, багато хто вже критикував публічно, а очільник Венеційської комісії Джанні Букіккіо під час візиту до Києва взагалі заявив, що у разі їх ухвалення "судова реформа буде приречена". Та й представники самої G7 неодноразово робили жорсткі заяви про важливість приведення цих проєктів у відповідність до рекомендацій "Венеційки".

Однак – і це може здивувати – у персональному листі G7 до Зеленського подібної жорсткості немає.

Схоже, Захід шукає нові аргументи та нові підходи, щоби переконати Зеленського.

А для цього доводиться відкидати ті, які перестали працювати.

До прикладу, багато хто звернув увагу, що Банкова останнім часом перестала зважати на аргументи про гроші МВФ та макрофінансову допомогу ЄС, бо сподівається використати сприятливу кон’юнктуру на зовнішніх ринках та утримати фінансову стабільність самостійно. Очевидно, це стало причиною того, що на понад 2,5 сторінках листа від G7 немає жодної згадки про МВФ чи про інші кредитні лінії.

Інший приклад – тональність листа G7.

Не секрет, що чинний президент дуже чутливо ставиться до тих випадків, коли дії західних партнерів видаються йому спробою "натиснути на Україну". Можна лише здогадуватися, що є причиною цього – чи то опір популярному наративу про "зовнішнє управління", чи несприйняття критики, чи щось інше – але послам "Сімки" довелося враховувати і цю особливість.

У G7 зрозуміли, що "батіг" із Зеленським не працює, і взялися за "пряник".

Тому лист до Зеленського взагалі не містить критичних зауважень чи попереджень про проблеми – а натомість заповнений компліментами та описом переваг, які чекають на Україну.

"Сімка", приміром, адресує Зеленському "прохання про ваше політичне керівництво та особисту участь... для внесення змін до проєктів 5068 та 3711-д" та обіцяє, що виконання рекомендацій Заходу зможе "продемонструвати громадянам України, що під вашим керівництвом Україна не боїться вирішувати давню проблему надмірного впливу груп інтересів на політику та економіку".

То про що ж так наполегливо просять посли G7?

Ми вже згадали, що йдеться про реформу ВРП та ВККС.

Рекомендації G7 практично дослівно збігаються з тими, що їх проголосив минулого тижня в Києві президент "Венеційки", додавши, що він передбачає опір їхньому ухваленню (детальніше – у публікації "Суддям буде важко таке прийняти"). Цей опір був прогнозований, адже такі зміни, по суті, перезавантажують усю судову систему України та очищують органи суддівського самоврядування від тих суддів, хто не зміг довести свою доброчесність.

Ключове питання – це участь іноземних експертів у процесі перезавантаження цих органів – за схемою, схожою на ту, що довела ефективність у відборі суддів Вищого антикорупційного суду або членів НАЗК. G7 грає на честолюбстві Зеленського та переконує увійти в історію країни, створивши механізм реального перезавантаження суддівської системи. "Тимчасова роль незалежних (іноземних. – ЄП) експертів у Етичній раді та Відбірковій комісії (органах, які очищуватимуть ВРП та ВККС) допомогла б судовій системі України докорінно оновитися, можливо, вперше з часу здобуття Україною незалежності", – йдеться у листі до президента.

Інший стимул, який, на думку "Сімки", може переконати президента – це те, що реформа допоможе деолігархізації – одній з новітніх "фішок" Зеленського. А ще – обіцяють зростання інвестицій. "Успішна реформа системи правосуддя надішле потужний сигнал олігархам та іншим, хто просуває свої інтереси, що їхні дії більше не зможуть підважувати верховенство права. Так само це дало б потужний сигнал міжнародним та вітчизняним інвесторам про те, що Україна є місцем, де їхні інвестиції будуть захищені", – йдеться у листі.

А ще серед дипломатів є відчуття небезпеки того, що Рада ухвалить один із законів (найімовірніше, про ВККС, бо його немає у переліку прямих вимог МВФ) у нормальному вигляді, а ВРП спробує зробити "ручною". Тому в листі послів окремий блок присвячений переконанню Зеленського у тому, що без одночасної реформи двох органів спроба зробити судову систему чесною знову "завалиться".

Чи впевнені у G7, що їхні аргументи переконають президента?

Абсолютно ні, одностайно кажуть джерела ЄП. Але сподівання є.

Перш за все, серед західних дипломатів поширене переконання, що спроба зруйнувати судову реформу має підставою чиїсь спрямовані дії – але посли сподіваються, що йдеться не про особисто Зеленського. "Є підозри, що хтось свідомо хоче наповнити ВККС та ВРП суддями старої закалки для збереження контролю над ними", – каже один зі співрозмовників.

"Ми бачимо, що бракує пояснень, наскільки серйозні наслідки це матиме", – додає інший.   

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"