Цього чекали щонайменше декілька років.

Чи повернеться до польської політики колишній прем’єр та чинний президент Європейської народної партії Дональд Туск?

В ситуації, коли партія "Громадянська платформа" (ГП) так і не змогла кинути виклик владі, а до того ж поступово втрачала лідерство в опозиції, повернення Туска часто розглядалось як єдиний шанс для опозиції змінити розклади на свою користь.

Цього тижня стало відомо, що це повернення відбудеться, причому вже незабаром.

Політики у своїх заявах навіть називали дату – 23 червня. Цього дня на партійному з’їзді "ГП" її нинішній глава Борис Будка мав оголосити про свою відставку, поступившись засновнику партії Дональду Туску.

Втім, повернення Туска в польську політику розпочалося зі скандалу. Замість 23 червня його було перенесено на невизначений термін, в першу чергу – через інтриги у самій партії.

Що відбувається у польській опозиції і чи втратила "ГП" свій останній шанс на реванш?

Футбольне повернення

Рішення про повернення Дональда Туска у польську політику було прийняте під час перегляду футболу — 14 червня Туск у курортному місті Сопот, розташованому на березі Гданської затоки, дивився матч польської збірної разом із нинішнім главою "ГП" Борисом Будкою.

Саме тоді Будка заявив, що переконає Туска "ще активніше долучитися до польської політики".

"Він є головою Європейської народної партії, найдосвідченішим політиком "Громадянської платформи", колишнім прем’єр-міністром, головою Європейської ради. І, безперечно, роль, яку він може зіграти в майбутньому, є дуже значною", — наголосив лідер "ГП".

Після згоди Туска події мали відбуватися вкрай швидко. Опозиціонери хотіли випередити засідання конгресу правлячої політсили "Право і справедливість" (ПіС), призначеного на 3 липня. На ньому заплановано переобрання лідером партії Ярослава Качинського, з подальшим просуванням нової економічної програми "Польський лад".

Стрімка кадрова ротація в опозиції мала перебити інформаційний порядок денний, запропонований владою. І спершу це повністю вдалося.

Інформація про повернення Туска викликала цілу навалу коментарів політиків, журналістів та експертів, ставши ключовою темою польської політики. А такого успіху в опозиції не було вже давно.

"Ми потребуємо нового старту, бо, як я спостерігав за цією національною політикою останні півтора року, нам потрібен новий початок співпраці між демократичними опозиційними колами, новий пункт, з якого будемо будувати разом", — заявив колишній лідер "Платформи" Гжегож Схетина.

Втім, таку оцінку поділяють далеко не всі. За даними опитування від IBRIS, 46,3% респондентів вважають, що повернення Дональда Туска збільшить шанси опозиції на перемогу "ПіС", натомість протилежної думки дотримуються 36,4%.

У правлячій коаліції воліли робити вигляд, що таке повернення стане плюсом саме для них.

"Повернення Дональда Туска у політику — шанс для правиці. Моя оцінка Туска однозначна. Досить нагадати вам, що: 1. Туск — автор системи політичної ненависті; 2. Туск — символ принизливого підпорядкування Москві і Берліну; 3. Туск — обличчя антигромадського уряду "ГП-ПСП", — різко прокоментував співкерівник партії "Солідарна Польща" Януш Ковальський.

Схожу позицію озвучив і лідер партії "Kukiz’15", що нещодавно уклала угоду про співпрацю із "ПіС", Павел Кукіз. На його думку, "повернення Туска спричинить подальший розкол в опозиції".

Відносно м’яку позицію від влади озвучив лише лідер партії "Згода" Ярослав Говін. "Такий сценарій обговорюється у політичних колах уже багато тижнів, я не можу цього виключити. Окремим є питання про вплив Дональда Туска на польську політичну сцену. Мені здається, що останнім часом на небосхилі опозиції спалахнули дві зірки — Шимон Головня і Рафал Тшасковський, і я не впевнений, чи є там місце для третьої зірки", — заявив він.

Конкурент для молодих зірок

Скепсис представників влади частково виправданий.

Дональд Туск повернеться в зовсім іншу партію, аніж та, яку він покинув заради кар’єри в європейській політиці. У 2014 році він залишав партію, яка ще була при владі і мала реальні шанси виграти наступні парламентські вибори.

Натомість тепер, майже за сім років, він повертається у партію, яка не лише поступилася владою "ПіС", але й поступово втрачає лідерство в опозиції.

Останні опитування показують: "ГП" тепер поступається не лише "ПіС", а й новій політсилі – опозиційній партії "Польща-2050" Шимона Головні.

Більш того, розрив із "ПіС" тепер більш ніж двократний – 40,3% проти 15,9%.

Проблеми ще донедавна провідної опозиційної партії Польщі розпочалися ще кілька років тому. Після вкрай невиразного лідерства Гжегожа Схетини партія спробувала зробити ставку на молоді обличчя.

Спочатку партію очолив Борис Будка – щоправда, великого успіху це не дало. Потім кандидатом у президенти на торішніх виборах було обрано нову партійну зірку – мера Варшави Рафала Тшасковського. До речі, саме тоді на посаду рятівника розглядали і Туска – однак рік тому він відмовився від повернення у польську політику. 

Ставка на Тшасковського дала певні результати: кандидат від "ГП" мав реальні шанси на перемогу, поступившись Анджею Дуді лише у другому турі.

Проте і цей крок стратегічно не виправдав ситуацію. Тшасковський швидко розчарувався у перспективі перемоги разом із "ГП" і тепер розкручує власний політичний проєкт із амбітною назвою "Рух Спільна Польща".

Все частіше лунають розмови про те, що "ГП" більше не може бути центром координації для опозиції – і що це місце тепер вакантне.

"Новий рух забере багатьох людей з цієї партії ("ГП"). Але якщо ми залишимося у старій партійній системі, то так вибори не виграємо", – розповів минулого року в інтерв’ю ЄвроПравді другий президент Польщі Александр Квасневський.

У цьому ж інтерв’ю він досить жорстко прокоментував перспективи повернення Дональда Туска у польську політку: "Думаю, він (Дональд Туск) не розуміє до кінця, які процеси за останні сім років вже відбулися у Польщі. По-старому вже не буде. Навіть якщо опозиція через три роки виграє вибори, чого я їм бажаю, але в чому сумніваюся – ми не повернемося до епохи Туска", – вважає Квасневський.

Перша невдача

Втім, конфуз стався ще до формального повернення Дональда Туска до польської політики.

Анонсоване засідання ради, яке мало переобрати голову "ГП", так і не відбулося. Офіційними причинами були названі дві:

- засідання того ж дня польського Сейму, на якому був запланований розгляд заяв опозиції про звільнення деяких членів Ради міністрів;

- гра збірної Польщі зі Швецією на чемпіонаті Європи з футболу.

Втім, польські ЗМІ відразу висловили припущення, що справжня причина перенесення - у стосунках між Туском та ще одним ексголовою "ГП" Гжегожем Схетиною. Як зазначають польські ЗМІ, Схетина хоче використати можливе повернення на політичну арену Туска для своїх внутрішньопартійних ігор.

Хай там як, не виключено, що наступною датою, коли Дональд Туск міг би з’явитися на публіці, може стати 3 липня.

Саме тоді, як відповідь на з’їзд "Права і справедливості", може відбутися засідання Національної ради "Громадянської платформи". І від останньої вже надходять сигнали про можливу участь у її засіданні Туска.

Та чи не виникнуть нові приводи для чергового унеможливлення повернення Туска на посаду керівника головної опозиційної партії Польщі?

І чи не стане колишній прем’єр-міністр заручником внутрішньополітичної боротьби, яка тривалий час роз’їдає країну зсередини?

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"