Весна 2021 року виявилася досить багатою на політичні скандали, пов’язані з британським прем’єр-міністром Борисом Джонсоном.

Зокрема, Джонсон накликав на свою адресу численну критику, політика звинуватили ледь не в поверненні ідеї вищості білої раси. На додачу до расизму не забуваймо про гучний скандал з фінансуванням ремонту помешкання британського прем’єр-міністра, який теж сприяв погіршенню його репутації.

Але найбільше наслідків може мати публічне протистояння Бориса Джонсона та "архітектора Brexit" Домініка Каммінгса – колись соратників, а тепер запеклих ворогів.

Отже, що відбувається у Британії? І які наслідки може мати шквал критики, під який потрапив Борис Джонсон?

"Спроба зберегти як норму білу вищість"

Чи не найбільше британське суспільство сколихнув скандал, пов’язаний із расизмом.

Оприлюднений в середині березня Звіт комісії з питань расової та етнічної нерівності (створена після антирасистських протестів Black Lives Matter) мав визначити становище національних меншин в економіці, медицині, освіті, науці та урядуванні.

Цей звіт став причиною гучних відставок, зокрема залишив свою посаду чорношкірий радник Джонсона Семюель Касуму, а також публічної дискусії про те, чи існує в сучасній Британії таке явище, як расизм.

В самому звіті йдеться про те, що треба більше уваги приділяти вивченню колоніального минулого, зокрема рабства, а також Карибського басейну.

А це вимагає змін у британській освіті та науці, адже через слабке уявлення про розвиток таких явищ минулих століть як рабство та работоргівля, британське суспільство не може усвідомити поточних проблем розбудови спільноти людей різних національностей.

Було піддано критиці в документі навіть сам термін, яким позначали раніше інші національності, а саме BAME (Black, Asian and minority ethnic). Відтепер кращим вважають варіант наголошувати на окремій національності, а не колективній назві. Також акцентувалася увага на покращенні діалогу поліції з місцевими спільнотами, де мешкають нацменшини.

Але навіть такі, здавалось би, ліберальні формулювання викликали хвилю обурення.

Сучасна ситуація з національним питанням у Британії є критичною, в першу чергу, через факт постійного наголошення нащадків мігрантів-вихідців з колишніх британських колоній про компенсацію (як фінансову, так і політичну) за імперський досвід расизму та насильства.

У відповідь на положення звіту лондонський музей, присвячений британській чорношкірій історії (Black Cultural Archives), у квітні вийшов із робочої групи міністерства внутрішніх справ по розслідуванню скандалу Windrush.

Нагадаємо, що навесні 2018 року було депортовано декілька сотень британських резидентів карибського походження до островів, з яких вони прибули. Причому деякі мешкали в Британії вже в другому-третьому поколіннях.

Пікантності ситуації додає той факт, що критика британського уряду отримала міжнародну підтримку: 19 квітня робоча група Організації Об’єднаних Націй оголосила, що звіт про раси є нічим іншим, як "спробою зберегти як норму білу вищість". До цієї кампанії долучилися й деякі історики та правозахисники, які роблять подібні заяви.

Як реакція на критику, зрештою, було внесено деякі правки в документ, а британські політики, і в першу чергу Борис Джонсон, наголошують на своєму прагненні покращити ситуацію з нерівністю та можливостями для нацменшин.

Ремонт за 200 тисяч

Кінець квітня – початок травня позначився новим скандалом, вже безпосередньо пов’язаним із Борисом Джонсоном – тепер темою став ремонт у резиденції прем’єра на Даунінг-стріт, 11 (поруч з офісом прем'єра).

Саме за цією адресою з моменту вступу на свою посаду мешкає Джонсон разом з Керрі Саймондс, з якою він нещодавно побрався.

Суть скандалу полягає в тому, що меблеву фірму, яка й робила ремонтні роботи 2020 року в помешканні Джонсона, John Lewis, пов’язують персональними зв’язками з британським прем’єром.

Ситуацію загострив той факт, що точна сума витрат на ремонт була не відома. Згідно з чинним законодавством, сума, яку щорічно може витратити прем’єр-міністр на оновлення свого помешкання складає 30 тисяч фунтів.

А за даними журналістів, ця сума могла складати 200 тисяч фунтів – що в рази перевищує допустиму норму.

Востаннє комплексний ремонт на Даунінг-стріт, 11 робили ще 10 років тому – за прем’єрства Девіда Кемерона. Тоді це коштувало 100 тисяч фунтів. 

Сам Джонсон зізнавався, що компанія Джона Льюїса є його улюбленою, а кошти на ремонт надали фінансові донори Консервативної партії.

А його соратники, наприклад міністр міжнародної торгівлі Елізабет Трасс, наприкінці квітня заявила ЗМІ, що суму на ремонт прем’єр витратив із власної кишені.

Зрештою, все завершилося розслідуванням Виборчої комісії – незалежного органу, який впродовж травня не знайшов слідів політичної корупції в діях британського прем’єра. 

Конфлікт із "архітектором Brexit"

До етнополітичних та фінансових скандалів додалися суто особисті – колишній спеціальний радник Джонсона та "архітектор Brexit" Домінік Каммінгс нині веде проти прем’єра персональну публічну війну.

Цікаво, що сам Каммінгс навіть ніколи не був членом Консервативної партії, проте це не заважає йому істотним чином впливати на британську політику впродовж останніх 20 років.

Скандал навколо його подорожі до Дарема під час жорсткого локдауну вже коштував "сірому кардиналу" консерваторів посади – і Каммінгс пішов у вільне плавання як громадський діяч.

26 травня під час пресконференції депутатів парламенту Каммінгс заявив про хиби Бориса Джонсона в керівництві країною за умов пандемії коронавірусу.

На його думку, Джонсон не підходить для цієї посади, і багатьох помилок можна було б уникнути, якби пріоритетом був не аналіз економічних втрат від COVID-19, а стан британської системи охорони здоров’я (National Health Service).

* * * * *

Політична ситуація у Британії далека від ідеальної.

Зокрема, вже найближчим часом уряду доведеться давати відповідь на вимоги парламенту Шотландії про другий референдум про незалежність.

Не вирішені до кінця і проблеми навколо "розлучення" з Євросоюзом. Зокрема, кожен конфлікт у Північній Ірландії розглядається як повернення до часів збройного протистояння.

У такій ситуації скандали навколо Бориса Джонсона суттєво послаблюють здатність уряду протистояти викликам.

А отже, фінал цих скандалів може стати зовсім непередбачуваним.

Автор: Єгор Брайлян,

історик, журналіст