Стратегічні відносини із США не ставилися під сумнів жодною владою сучасної Польщі.

Однак це все ж сталося. Новий скандал навколо нового посла США не лише сколихнув Польщу, а й поставив під ризик її відносини зі Сполученими Штатами.

Польська влада блокує прибуття американського посла до Варшави через його… громадянство. Навіть більше – через неіснуюче громадянство. 

І це вже є серйозним сигналом для подальших союзницьких і дружніх відносин між обома державами.

А на додачу новий американський посол має дуже відоме та символічне прізвище. Марк Бжезинський – син Збігнева Бжезинського, колишнього радника президента Джиммі Картера та найвисокопоставленішого поляка в історії США.

Громадянин поза своїм бажанням

Посла Сполучених Штатів у Польщі немає від початку року.

Річ у тім, що Джоржетт Мосбахер, яка очолювала американську амбасаду у Варшаві за часів адміністрації Дональда Трампа, після перемоги Джо Байдена пішла з посади.

Втім, адміністрація президента Байдена вже обрала її наступника. І ним став Марк Бжезинський.

Здавалося, кращої кандидатури не знайти. Адже син "гробаря Радянської імперії", як називали вже покійного Бжезинського-старшого, міг би стати непоганим лобістом інтересів Польщі на Заході, як це постійно робив його батько (зокрема, був автором концепції розширення НАТО на Схід).

Бжезинський-молодший володіє польською мовою і є автором багатьох публікацій про Польщу, Росію та регіон Центральної і Східної Європи. В Оксфордському університеті захистив докторську дисертацію про конституційні перетворення у Польщі.

Втім, наперекір здоровому глузду, польська влада блокує приїзд Бжезинського до Польщі і не хоче надати йому агреман (дипломатичну згоду) на посаду посла.

Показовою є причина цього:

польський уряд поставив досить незвичну умову, а саме відмову Бжезинського від польського громадянства.

Відповідно до тлумачення польського уряду, очолюваного політсилою "Право і справедливість", оскільки Бжезинський-старший був польським громадянином і народився у Польщі (в часи довоєнної Другої Республіки), його син також має громадянство цієї країни.

Згідно з польським законодавством, кожна людина, хоча б один із батьків якої є або був поляком, апріорі має польське громадянство, а відповідно, не може бути в цій державі іноземним послом.

Тому польська влада хоче, щоби Бжезинський, шляхом подання заяви президенту Анджею Дуді, відмовився від польського громадянства.

Така вимога приголомшила як владу США, так і самого Бжезинського. Останній стверджує, що ніколи не був громадянином Польщі. Тому він не може відмовитися від громадянства, якого у нього немає.

Американська сторона натякає, що така вимога, а разом – і запропонована церемонія, є принизливими.

Зрештою, ситуація стала патовою. І це вже загрожує відносинам Польщі та США.

Випадковість чи тенденція?

Цей дипломатичний конфлікт на перший погляд виглядає комічно. Проте у Вашингтоні зазначені перешкоди з боку польської влади не могли не сприйняти інакше, аніж як черговий жест опору президенту Байдену.

Варто нагадати: після минулорічних виборів у США польський президент Анджей Дуда довгий час затримував надсилання привітання новообраному лідеру Америки. Польська сторона пояснювала це очікуванням завершення судових справ прибічників Трампа.

Не секрет, що уряд "ПіС" дуже симпатизував адміністрації Трампа, й навпаки.

Варшава стала першим європейським візитом президента Трампа. Своєю чергою на його честь планували назвати новий табір американських військових у Польщі (чи планується перейменування "Форт-Трампа", наразі невідомо).

Варто уточнити: "ПіС" робив ставку не на стратегічні відносини із США, що робили всі попередні польські уряди, а на співпрацю саме із Трампом.

Тож не дивно, що зміна президента у Сполучених Штатах не могла не вплинути на американо-польські відносини.

Тим більше, новий президент не збирався заплющувати очі на атаки на свободу слова чи інші демократичні стандарти.

Як наслідок, польська влада зіткнулася з політикою нової американської адміністрації щодо таких чутливих питань, як права ЛГБТ, правила реприватизації і закон про ЗМІ.

Останній є наразі особливо актуальним. Адже якщо поданий 7 липня до Сейму групою депутатів від "ПіС" проєкт поправки до закону про телерадіомовлення (так званий "lex TVN") набуде чинності, це призведе до того, що станція TVN втратить ліцензію на мовлення — якщо вона не буде продана її нинішнім власником, американським концерном Discovery.

Політики з табору влади аргументують свої дії тим, що новий закон має захистити польські ЗМІ від захоплення російським, китайським чи арабським капіталом.

Зазначену пропозицію "ПіС" розкритикували не тільки у Польщі. Критичні голоси лунають і зі Сполучених Штатів. Так, американський тимчасовий повірений у справах Бікс Аліу написав у своєму Twitter, що "США зі зростаючою стурбованістю спостерігають за процедурою, пов’язаною з концесією TVN та новим проєктом змін до закону про ЗМІ", і що "вільна преса має вирішальне значення для демократії".

До речі, минулого року, коли подібна ідея також з’явилася на тодішньому польському порядку денному, посол Мосбахер, перебуваючи іще на своїй посаді у Варшаві, гостро розкритикувала урядову ініціативу так званої "деконцентрації" медіаринку, назвавши це цензурою. За що деякі політики від "ПіС", зокрема Беата Мазурек, злостиво, але пошепки називали її "пані губернатор".

Власне, з того часу має місце певна напруга між посольством США з одного боку і владою Польщі – з іншого. А після зміни адміністрації вона перейшла до відкритої дипломатичної кризи.

* * * * *

"США хочуть нас повчати", – повідомляє польській щоденній газеті один депутат від партії "ПіС".

Подібна ситуація відбулася і з призначенням послів Німеччини та Чехії, які місяцями чекали згоди польської влади на приїзд до Варшави. Щоб вирішити проблеми з наданням агреману, цим країнам довелося, принаймні на певний час, послабити свою критику дій польської влади.

Не виключено, що на такі поступки піде й Вашингтон.

Невипадково, за інформацією польського порталу Onet, приїзд Марка Бжезинського очікується у вересні.

Втім, такі розрахунки цілком можуть виявитися марними. Особливо зважаючи на численні інші конфлікти, що виникають між країнами.

А це вже може означати, що США поступово переглядатимуть ставлення до свого головного центральноєвропейського союзника.

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка