Природа додала інтриги до парламентських виборів у Німеччині, що пройдуть 26 вересня.

За два місяці до дня голосування західну частину ФРН накрило хвилею повеней. Затопленою виявилася низка міст та менших населених пунктів переважно у землях Північний Рейн-Вестфалія та Рейнланд-Пфальц, а також частково у Нижній Саксонії та Баден-Вюртемберзі.

Сильні зливи зруйнували об’єкти інфраструктури. Страхові компанії оцінюють втрати застрахованого майна на суми від 4,5 до 5 млрд євро.

Подолання повені може мати визначальний характер для провідних німецьких політиків.

Ефективна робота над ліквідацією її наслідків може виявитися шансом на перемогу.

Проте недостатня увага до подолання наслідків катастрофи природної може обернутися вже електоральною катастрофою.

"Владний козир" Лашета

Нинішні повені нагадали німецьким ЗМІ про парламентську кампанію 2002 року.

Тоді повені на Ельбі, що суттєво зачепили східні землі ФРН, стали шансом для канцлера-есдека Герхарда Шрьодера. Він відреагував дуже швидко, з’явившись у постраждалих регіонах особисто та направивши туди допомогу. Фото і відео з канцлером у гумових чоботях облетіли випуски новин на телебаченні та шпальти газет.

Натомість тодішній лідер ХДС/ХСС Едмунд Штойберр вирішив, що йому доцільніше було б пересидіти кризу на одному з баварських курортів, де він проводив відпустку.

Як наслідок, виборці у східних землях, побачивши готовність канцлера вирішувати їхні проблеми, підтримали СДПН і забезпечили продовження "червоно-зеленої" коаліції.

Тож ЗМІ одразу заговорили про "козир перебування при владі".

Адже при владі перебувають не лише християнські демократи й СДПН на федеральному рівні. Сам кандидат в канцлери від ХДС/ХСС Армін Лашет лишається прем’єром однієї з найбільш населених і за збігом обставин – найбільш постраждалих від повеней федеральних земель, Північного Рейну-Вестфалії.

Тому й не дивно, що почалися дискусії про те, чи виявляться його дії під час подолання наслідків негоди достатньо переконливими для того, щоб виборці з його ж регіону підтримали Лашета.

На початках здавалося, що йому таки вдалося використати "владний козир". Адже він виявився чи не найпершим з "облич" нинішньої парламентської кампанії, котрі з’явилися в підтоплених регіонах.

Цей візит мав служити демонстрацією його вправності як кризового менеджера. Більше того, під час цих відвідин кандидат у канцлери від ХДС/ХСС пообіцяв ураженим регіонам багаторівневу програму відбудови, над якою, за його словами, працюватимуть як на регіональному, так і на федеральному рівні.

Втім, Лашета підвів промах у контролі над емоціями.

Пізніше під час візиту федерального президента Штайнмайєра до постраждалих місцевостей він засміявся під час серйозної за змістом промови глави держави.

Цей момент вихопили камери, що, зрештою, обернулося медійним скандалом і втратою і так не надто високих рейтингів особистої довіри.

Тож примітно, що, за даними соціологів, нині кандидата у канцлери від ХДС/ХСС бачать на чолі федерального кабінету лише 15% німців.

Натомість на тлі чергової кризи зросли рівні довіри до чинної канцлерки Меркель – її дії схвалюють понад 60% опитаних.

Ще одна проблема Лашета – непослідовність у заявах.

В середині минулого тижня під час поїздки до постраждалих від негоди районів Лашет пообіцяв більш амбітні кроки з прискорення "кліматичної модернізації".

Проте вже минулої неділі в інтерв’ю суспільному телеканалу ZDF він заявив про необхідність "триматися попереднього курсу", адже виборець, на його думку, очікує від політиків передбачуваності.

Шанси для "Зелених" та СДПН

Втративши 2 відсотки підтримки, блок ХДС/ХСС все ж лишається лідером за рівнем симпатій – за них готові проголосувати 26% німців.

Натомість у рейтингу знову додали німецькі "Зелені". Нині соціологи фіксують стрибок їхніх рейтингів з 19% до 21%.

На падіння підтримки "Союзу90/Зелених" впливали численні "медійні атаки" та скандали, спричинені неточними даними в офіційній біографії їхньої кандидатки в канцлери Анналени Бербок або ж закидами стосовно потенційних випадків плагіату в її книжці, котра вийшла незадовго до початку виборчих перегонів.

Деяких виборців з електорату "Зелених", чутливих до питань залучення ФРН до конфліктних регіонів, могла відлякати й послідовність їхньої політсили в питанні надання летальної зброї Україні.

Втім, повені змінили ці розклади, ставши наочною демонстрацією руйнівних наслідків кліматичної кризи. А це повертає на політичний порядок денний основний "коник" "Союзу90/Зелених" у вигляді прискореної екологічної трансформації.

Та чи зможуть "Зелені" скористатися цим шансом та переломити хід виборчої кампанії?

Проблема полягає у тому, що збільшення актуальності теми кліматичних змін не позбавляє партію мінусів їхньої кампанії.

Ключовий серед цих мінусів – неспроможність доступно пояснити власні пропозиції виборцеві. І, що головне, донести різницю з пропозиціями інших політсил.

Тож в результаті замість самих "Зелених" їхні меседжі на свій лад тлумачать християнські демократи чи Вільна демократична партія, що відповідно демотивує традиційного виборця "Союзу90/Зелених".

Втім, попри ці недоліки, не слід "скидати з рахунків" шанси "Зелених". Адже на їхню користь може зіграти втома від 16-річного правління християнських демократів чи від восьмирічки "великих коаліцій" блоку ХДС/ХСС та СДПН.

Водночас "козир перебування при владі" може поліпшити електоральну ситуацію в таборі соціал-демократів.

Повені дали шанс першому номеру в списку СДПН Олафу Шольцу продемонструвати свої якості, а соціал-демократам – подати їх у вигідному світлі.

Чинний віцеканцлер є досвідченим кризовим менеджером, а також за політичним стилем чи не найближчий до канцлерки.

На його користь можуть зіграти, зокрема, й спільні появи з очільницею федерального кабінету в уражених негодою регіонах.

Зрештою, Шольц вирішив перервати свою відпустку для того, щоб відвідати ці постраждалі місцевості та взяти участь у засіданнях уряду.

Додатковим активом в плані виборчих симпатій можуть стати й спільні поїздки до підтоплених районів разом із прем’єркою землі Рейнланд-Пфальц, соціал-демократкою Малу Драєр.

У березні цього року СДПН під її керівництвом перемогла регіональні вибори з результатом у понад 30% голосів. Нині вона не менш активно включилася в подолання наслідків повеней, а її особистий рейтинг теж лишається високим.

Тож, можливо, симпатії до Драєр і Шольца зможуть покращити рейтинги німецьких соціал-демократів.

Хто ще може виграти від нинішньої природної катастрофи?

Вкрай показовий факт: на тлі коронакризи та природних катастроф 45% німців не довіряють усім вищезгаданим першим номерам у списках. Це стосується і Лашета, і Бербок, і Шольца.

Більше того, 50% опитаних німців взагалі розчаровані своїми політичними партіями й не вірять у їхню спроможність змінити ситуацію в країні.

Такі настрої ще більше додають неочікуваності нинішнім німецьким виборам. Виборам, що мають принципове значення для всієї Європи, і України зокрема.

Автор: Віктор Савінок,

аспірант факультету політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)