Вже наступного тижня Молдова буде виглядати політично інакше - це станеться, якщо реформістські політичні партії здобудуть комфортну більшість в парламенті (51 із 101 місця).

Дострокові парламентські вибори, що пройдуть 11 липня, мають стати одними з найважливіших в історії країні, принаймні за останнє десятиліття.

Участь у виборах беруть 23 партії. Проте найбільше питання полягає в тому, чи зможе головний претендент, партія "Дія і солідарність" (PAS), повторити успіх своєї колишньої офіційної лідерки Маї Санду, яка перемогла на президентських виборах 2020 року тодішнього проросійського президента Ігоря Додона.

Проте, важливою є не тільки перемога PAS, але й здобуття ними більшості у парламенті.

Інші реформістські партії занадто слабкі, щоб подолати 5% бар’єр. Тим часом Блок комуністів і соціалістів, очолюваний двома колишніми президентами Володимиром Вороніним (2001-2009 роки) та Ігорем Додоном (2016-2020 роки), домінує в уподобаннях "лівого" електорату.

Без потужної законодавчої підтримки президентка Санду практично не має можливості втілити свої амбітні реформи судової системи та у сфері антикорупції.

По всій країні та за кордоном, особливо в таких країнах, як Італія, де існує велика громада молдовської діаспори, Санду попросила громадян прийти і проголосувати за "чесних людей", таких як вона. Це непряме посилання на її партію PAS, яка прагне отримати вигоду з іміджу президентського кабінету, яким ефективно керує Мая Санду з кінця 2020 року.

Діаспорі приділяється особлива увага. На президентських виборах 2020 року близько 240 000 з 260 000 виборців-діаспорян підтримали Маю Санду, більшість з них проживає на Заході. Після кількох переглядів центральна виборча комісія країни затвердила 150 дільниць для голосування за кордоном, що на 40 одиниць менше, ніж наполягали прозахідні політичні партії.

Монобільшість чи коаліція?

Національні опитування підтверджують факт, що PAS є явним фаворитом на дострокових виборах. 

Якщо ці прогнози справдяться, це буде цілком винятковим випадком для молдовської демократії.Адже PAS — це не тільки дуже молода партія (створена в 2016 році), але і така, що не має підтримки олігархічних груп.

Однак є занадто багато невідомих, щоб бути впевненими, що молдовська політика буде забарвлена в жовтий колір — політичний колір PAS.

Партія президентки Санду потребує і хоче отримати більшість місць у парламенті. В іншому випадку їм доведеться знайти партнера для формування урядової коаліції.

За даними опитувань, лівий блок двох колишніх президентів Вороніна та Додона може розраховувати на хороший результат. Однак, на відміну від PAS, який має більші шанси отримати більшість, комуністично-соціалістичний тандем точно потребуватиме допомоги молодшого партнера для створення законодавчої більшості.

З певною мірою обережності можна стверджувати, що виборчий потенціал для проходження до нового парламенту мають лише одна або дві інші політичні сили: партія "Шор" та Блок Ренато Усатого.

Перша названа на честь сумнозвісного втікача Ілана Шора, який координує діяльність партії з Ізраїлю, де він переховується від молдовського правосуддя. Зокрема, Шор відіграв важливу роль у здійсненні банківського шахрайства 2012-2014 років.

Шлях до поразки росіян: що змінять дострокові вибори у Молдові

Протягом багатьох років, хоч і безуспішно, триває боротьба в судах щодо остаточного рішення у справі Шора про підтвердження вироку до 7,5 років ув'язнення, винесеного йому в 2017 році. Його судимість, яка також включає співпрацю з олігархом-втікачем Владіміром Плахотнюком, не завдала шкоди його електоральній базі.

Партія "Шор" спирається на дуже вразливі соціальні категорії людей похилого віку, сільського та бідного населення, які в обмін на політичну підтримку отримують доступ до дешевих продуктів харчування, що продаються у спеціалізованих "соціальних магазинах", що фінансуються партією з невідомих джерел.

Ренато Усатий є лідером "Нашої партії" і нинішнім мером міста Бельці, другого економічного центру в країні. Він повернувся до Молдови у 2019 році на хвилі краху олігархічного режиму. До цього він брав участь у місцевих виборах 2015 року та переміг у боротьбі за крісло міського голови міста Бельці.

Дострокові вибори 2021 року не є першою спробою Усатого пройти до парламенту. У 2014 році за підозрою у зовнішньому фінансуванні (з боку Росії) його партія була дискваліфікована.

Усатий є суперечливою фігурою, головним чином через свій статок, який він заробив у Росії невідомими способами. У минулому Усатий змагався з Додоном за політичний доступ до Кремля. Проте, замість того, щоб отримати пряму лінію до Владіміра Путіна, Усатий став мішенню російських прокурорів.

Незважаючи на всі підозри, пов'язані з його діяльністю, ані PAS, ані президентка Санду, яка отримала підтримку Усатого в другому турі президентських виборів 2020 року, не виключають співпраці з ним після оголошення результатів виборів.

З іншого боку,

союз між Усатим і Додоном є менш імовірним, враховуючи тривалу ненависть, яку обидва політики культивували один до одного.

Тим не менш, виборчий потенціал Усатого має бути обов’язково взятий до уваги. Він щедро витратився на свою передвиборчу кампанію (майже 9 мільйонів молдовських леїв або близько 400 тис. євро), що в 2,5 рази більше, ніж PAS, і в 4 рази більше, ніж комуністично-соціалістичний блок.

Його популізм ефективно завойовує прихильність молдовських виборців ще з 2014 року. Крім того, він виборов третє місце на президентських виборах 2020 року, отримавши найбільшу кількість голосів (227 939) після Маї Санду та Ігоря Додона.

Тому, як партія "Дія і солідарність", так і комуністично-соціалістичний блок мають починати думати, як врешті-решт знайти підхід до Усатого.

Антикорупція проти лівого популізму

Кінцевий результат цих виборів покаже, чи розірве Молдова порочні кола тривалого опору структурним реформам, чи продовжить стагнацію. З огляду на це можна виокремити виборчі пропозиції основних політичних партій, які очікувано потраплять до парламенту: PAS, комуністично-соціалістичний блок, партія "Шор" та блок Ренато Усатого.

PAS відтворив порядок денний реформ, запропонований Маєю Санду під час президентських виборів 2020 року, який акцентує увагу на судовій та антикорупційній реформах поряд з іншими соціально-економічними проблемами.

Також партія посилається на допомогу ЄС для фінансування десятків проєктів у галузі транспорту, енергетики чи розвитку сільських територій. PAS прямо стверджує, що оптимальною стратегічною орієнтацією для країни є європейська інтеграція.

Блок комуністів та соціалістів відверто говорить про намір будувати стратегічний діалог з Росією, який не суперечить підтримці нинішніх відносин з ЄС. Навіть якщо лівий блок і не відкидає ЄС, він помилково натякає, що Угода про асоціацію створює перспективу для продажу землі іноземцям у майбутньому.

Поряд з цим, комуністично-соціалістичний тандем припускає, що проєвропейські сили при владі поставлять під загрозу традиційні сімейні цінності.

У передвиборчій програмі блоку виділяється пріоритетність розвитку сільської місцевості та сільського господарства, що має за мету залучити голоси населення міст з низьким рівнем доходу та категорій, що стосуються фермерів у селах.

Дві інші партії, які також можуть увійти до парламенту, партія "Шор" та Блок Ренато Усатого, пропонують популістські заходи.

У той же час ці партії також намагаються імітувати PAS та комуністично-соціалістичний блок відповідно щодо аспектів, пов'язаних з антикорупцією, промисловою модернізацією або зовнішньою політикою. Перша пропонує індустріалізацію економіки шляхом будівництва нових державних підприємств по всій країні. Такі заходи вимагають значних інвестицій, які держава не в змозі залучити.

Незважаючи на участь Ілана Шора в шахрайських схемах у банківській системі та відсутність остаточного викривального рішення суду, партія "Шор" присвячує деякі свої передвиборчі обіцянки боротьбі з корупцією в судовій системі. У передвиборчій програмі партії бракує зовнішньої політики, а це означає, що вона не прагне переглянути існуюче балансування країни на міжнародній арені.

З іншого боку, Ренато Усатий пропонує скасувати борг за неефективні кредити шляхом плебісциту або використати резерви національного банку для субсидування економіки.  Його план модернізації країни страждає від непрозорості з точки зору фінансових витрат та галузевих реформ, які він повинен передбачати.

Загалом Усатий підтримав виборчу пропозицію, розпочату минулого року під час президентських виборів. Деякі його виборчі пропозиції звучать як радикальна версія того, що презентував PAS щодо боротьби з корупцією та олігархічними елементами.

Ліквідація існуючого Центру протидії корупції та реформа розвідувальних служб поєднуються із суворою криміналізацією корупційних злочинів, антикорупційним очищенням системи та скасуванням недоторканності парламентарів.

У зовнішній політиці Ренато Усатий нагадує комуністично-соціалістичний блок, який також виступає за збалансовану промолдовську зовнішню політику, яка включає й дружню позицію щодо Китаю.

****

Молдова перебуває на межі серйозних політичних змін, якщо ймовірний сценарій стане реальністю.

Голосування 11 липня може завести до парламенту більше прихильників реформ, аніж будь-коли в історії виборів у країні. І це має  дати поштовх якісним змінам у країні. 

Втім, не виключено, що вибори лише продовжать нинішню політичну кризу.

Це стане можливим у випадку, якщо  PAS не отримає зручної більшості або ж не знайде надійного політичного партнера в парламенті. За такого сценарію президентка Санду може знову відмовити у призначенні прем'єр-міністра, який не надележить до її політичної партії.

Щоб уникнути такого сценарію, невеликі проєвропейські партії мають відмовитися від своїх кандидатур та мобілізувати своїх  виборців на підтримку лише PAS.

Проте такий сценарій поки виглядає фантастикою. А відповідно - Молдову чекають вкрай непрості вибори і, можливо, нервова коаліціада. 

Автор: Деніс Ченуша,

афілійований експерт в "Експерт-груп" (Молдова), докторант Гіссенського університету імені Юстуса Лібіха (Німеччина)

Стаття підготовлена в рамках проєкту "Розуміння угод про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією", який реалізується консорціумом, до складу якого входять Центр європейських політичних досліджень (Брюссель), Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Київ), "Реформатікс" (Тбілісі) та "Експерт-груп" (Кишинів) за фінансової підтримки Уряду Швеції