У середу у Вільнюсі розпочалася конференція з питань реформ в Україні – ключова міжнародна подія, присвячена змінам у нашій державі та підтримці України на цьому шляху.

Для Володимира Зеленського це вже друга така подія; попередня відбулася ще у 2019 році у Торонто. І враження від них у президента, напевно, є принципово різними, адже у Вільнюсі на його адресу лунала не лише підтримка.

Зокрема, США оформили свій сигнал так, щоби уникнути прямої критики, але щоби особисто Зеленський зрозумів: у Вашингтоні не забули про те, що він обіцяв у розмовах тет-а-тет, і чекають на здійснення обіцяного.

План сумісності: крок уперед

Конференції з питань реформ проводяться з 2017 року у дружніх до України державах (перша була у Британії, далі ініціативу перебрала Данія, Канада, Литва). Ці зустрічі стали головною подією року, що стосується підтримки демократизації України, вони завжди залучають увагу топ-політиків, західних урядовців тощо.

Вільнюська конференція – перша після пандемії – не стала винятком, хоч і відбулася у "гібридному режимі".

Для українських експертів-євроатлантистів, у тому числі для "Європейської правди", вона принесла добру новину.

Наша ініціатива про "План сумісності НАТО" отримала підтримку. І не лише з боку України.

Нагадаємо, у травні "Європейська правда" та низка організацій-партнерів запропонували ідею, яка передбачає створення списку ключових реформ для просування України до членства в НАТО, із механізмом моніторингу та стимулом для офіційного Києва. Ідея отримала умовну назву "Плану сумісності з НАТО" (NATO Compatibility Plan). Ідея не дублює наявні Річні національні програми і не є їхнім замінником, а натомість робить їх ефективнішими. 

Звісно ж, ця ідея мала шанс на успіх лише у разі, якщо всі сторони погодяться її виконувати – Україна візьме на себе зобов’язання щодо реформ як умову подальшого зближення з Альянсом, а сам Альянс візьме на себе оцінювання прогресу реформ.

Перший етап пройдений.

У Вільнюсі президенти України та Литви спільно виступили з дуже подібними пропозиціями.

Литовський лідер Гітанас Науседа закликав надати Україні чіткий план для руху до НАТО, у якому передумовою було би проведення реформ: "Україні потрібні чіткі плани, для того, щоб просуватися вперед (до ЄС і НАТО). А міжнародна спільнота очікує запевнень в тому, що послідовний процес реформ продовжиться. Амбіційний порядок денний – це те, що мотивує людей".

Володимир Зеленський також заявив, що Україна хоче отримати перелік критеріїв, за якими оцінюватиметься успіх реформ на шляху до НАТО.

"Ключ до позитивного вирішення наших євроатлантичних прагнень – це насамперед успіх наших реформ. І ми й надалі робитимемо все, щоб прискорити темп реформ, зокрема в рамках виконання річних національних програм під егідою комісії Україна-НАТО. Але вже сьогодні ми хотіли б отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дозволить конкретно перейти до наступного кроку, до інтеграції з Альянсом. Ми хотіли б мати узгоджені з НАТО критерії, узгоджені маркери, за якими надалі оцінюватиметься успішність реформ в Україні та її готовність до членства", - заявив президент.

Звісно, про схвалення "Плану сумісності" чи подібного документа говорити зарано, адже у НАТО до такого кроку ще не готові.

Ба більше, у Альянсі офіційно кажуть про скепсис – а й не кажуть чіткого "ні" новій ідеї.

Спеціальний представник генсека НАТО Джеймс Аппатурай, що приїхав до Вільнюса для участі у конференції з питань реформ, відповідаючи на передане йому запитання від української експертної спільноти, визнав, що штаб-квартира Альянсу "знає про цю ініціативу", але наголосив, що не варто розраховувати на жодний автоматизм в ухваленні політичних рішень.

"Це так не працює. Немає чіткого переліку критеріїв, після виконання яких надається ПДЧ або членство - тому що це політичні рішення, це не суто технічні критерії… Я не кажу, що не має зв’язку між реформами і політичним рішенням - звісно, вони пов’язані. Але лише виконання переліку умов самого по собі недостатньо", - зауважив Аппатурай. 

Варто зауважити, що ідея, яку просувають експерти, враховує це та не пропонує Альянсу брати зобов’язання щодо політичних рішень за підсумками виконання Плану сумісності – саме через те, що таке зобов’язання є політично неможливим. Для поштовху у виконанні реформ достатньою є декларація з планами лише винести на розгляд рішення про перехід на наступний етап інтеграції, у тому числі із наголошення на тому, що кінцеве рішення є політичним і не може бути схвалене автоматично. Детальніше про це – у статті "Без згадки про членство: як Україна та НАТО можуть спільно змінити реальність"

Втім – хай який формат подальшої співпраці оберуть Альянс та Україна, питання проведення реформ все одно буде лишаться ключовим. І саме тут у західних партнерів є сумніви. У тому числі щодо тих змін, які Київ вже пообіцяв здійснити.

Американське попередження

Одним з топучасників конференції реформ став держсекретар США Ентоні Блінкен, Він виступав на початку події, невдовзі після президентів, і оскільки у США в цей час була глибока ніч, він включався не у прямому ефірі, а із записаною та доволі тривалою промовою.

Однак у тих, хто знає про деталі українсько-американських перемовин, могло скластися враження, що головним адресатом його звернення є особисто Володимир Зеленський.

Адже початок промови держсекретаря, за даними "Європейської правди", чітко відбивав непублічні перемовини між ним та Володимиром Зеленським, які відбулися два місяці тому під час візиту Блінкена до Києва. Причому жодних згадок про це у виступі керівника Держдепу не було – він оформив свої натяки так, щоби не образити офіційний Київ, але водночас, щоби усі, хто знають про деталі київських перемовин, зрозуміли натяк.

Ентоні Блінкен заявив про готовність допомагати Києву за п’ятьма пріоритетами.

Ось переклад цієї частини його промови.

"Я хотів би наголосили на 5 шляхах, де можливий поступ реформ і де ми можемо допомогти. Перше – ухвалити законопроєкт про Вищу раду правосуддя і про ВККС. Ці два закони забезпечать прозорий процес відбору та призначення суддів. Друге – забезпечити, щоб вибір керівництва НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури був прозорим, таким, що заслуговує на довіру і ґрунтувався на заслугах кандидатів. Третє – це ухвалення закону про прозоре корпоративне управління, який захищатиме незалежні наглядові ради за стандартами ОЕСР. Четверте – ухвалення законодавства, яке демілітаризує, деполітизує Службу безпеки України і передає боротьбу з корупцією та організованою злочинністю іншим створеним для цього органам. І п'яте – потреба притягнути до відповідальності топкорупціонерів. Низку розслідувань було проведено, але жодну високопосадову особу не засудили за корупцію з 2014 року. Люди мають бачити, що система працює, для того, щоб повірити в неї"

Але річ у тім, що ці п’ять напрямків чи то пріоритетів реформ мають історію, і з’явилися не зараз.

Це – перелік обіцянок, які Блінкен почув 6 травня у Києві особисто від Зеленського!

Нагадаємо, травневий візит Держсекретаря відбувся на фоні дій української влади, яка взялася руйнувати систему корпоративного управління у "Нафтогазі".

Тоді на Заході сприйняли цю подію як відкат у реформах, і вкрай жорстка реакція партнерів стала до певної міри несподіванкою для української влади. Як наслідок, після доволі тривалого та відвертого обговорення з американським гостем у закритому режимі президент запропонував вихід – дав свої особисті гарантії того, що Україна продемонструє прогрес за п’ятьма напрямками, які доведуть, що події у "Нафтогазі" не були атакою на реформи в цілому. У тому числі - пообіцяв захистити систему корпоративного управління великих держпідприємств, розповіли "Європейській правді" кілька поінформованих джерел, що мали доступ до результатів перемовин.

Саме ці п’ять обіцянок Зеленського і повторив Блінкен!

Примітно, що держсекретар не став ставити жодних умов, а лише "закликав українську владу не здаватися" у їхньому проведенні. "Ми знаємо, що реформи забирають час, ми знаємо, що реформи викликають опір. Але реформи мають підтримку українського народу", - заявив Блінкен.

І лишається сподіватися, що українська влада, яка нині готується до візиту Зеленського до Білого дому, зрозуміє цей натяк. Тим більше, що ключові напрямки з цього переліку звучали також від топпредставників урядів інших членів НАТО, що виступали у Вільнюсі.   

Бо, власне, у таких епізодах і полягає основна вага Конференції з питань реформ.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"