Прапор Євросоюзу, що майорів у Тбілісі перед будинком парламенту Грузії, було зірвано та спалено, а на його місце піднято православний хрест.

Це – лише одна, хоча й дуже показова, картинка безладу, що відбувався у Тбілісі на початку тижня.

Протести були влаштовані радикалами, що зривали запланований "марш рівності" за права ЛГБТ-спільноти. Окрім спаленого прапора ЄС (причому це відбувалося двічі), радикали відзначилися нападами на журналістів, а заодно – й на опозиційне наметове містечко, що досі стояло під парламентом.

Втім, є всі підстави говорити, що організаторами скандалу були не маргінальні політичні сили. Зокрема, жорстка заява прем’єра Іраклія Гарібашвілі напередодні прайду була трактована як де-факто декларація про невтручання влади у можливе силове протистояння. Із активною політичною позицією виступила і Грузинська православна церква.

Однак головне –

події цього тижня стали пробою сил для нової партії, яка претендуватиме у грузинській політиці на місце, подібне до того, яке в Україні займає ОПЗЖ.

Це дещо нове явище для Грузії, де проросійські сили традиційно були маргінальними. Втім, вже незабаром ситуація може змінитися.  

Православіє та тітушки

"Ми повинні одягнути залізні постоли, посипати голову попелом і обійти всю Росію, щоб домогтися відновлення цілісності нашої країни",- із такою заявою напочатку травня під час презентації нової партії виступив бізнесмен Леван Васадзе.

Останній – широко відома у Грузії особа, при чому відома в першу чергу консервативними поглядами, масштабними проєктами на підтримку Грузинської православної церкви, а також підтримкою спортивних асоціацій, в першу чергу – бійцівських.

Свої статки він заробив у Росії, до 2009 року займаючи топ-позиції в інвестиційних компаніях. Показово, що до американської економічної освіти він додав і богословську, отриману в московському православному університеті. Вважається близьким до російського філософа-фашиста Александра Дугіна.

Назва його партії "Єдність, сутність, надія". Грузинською мовою абревіатура із цих слів утворює слово ЄРІ, що означає "нація".

Показово, що заява про участь у політиці була зроблена відразу після – і  значною мірою – у відповідь на історичний компроміс між грузинською владою та опозицією.

Нагадаємо, що гостра політична криза, яка почалася у Грузії восени минулого року після парламентських виборів, результати якої не були визнані всіма опозиційними партіями, завершилася підписанням компромісної угоди, розробленої при активній участі голови Європейської ради Шарля Мішеля.

За словами Васадзе, приставши на цей компроміс, грузинська влада пішла на здачу державного суверенітету Грузії Заходу. І саме цей факт, за його словами, і став остаточною краплею, що змусив його йти у політику. 

Грузинські політологи та медіа фактично одностайні – саме Леван Васадзе стояв за подіями цього тижня.

По суті, безлад у центрі Тбілісі став першою демонстрацією сили нового політичного проєкту.

Втім, сам Васадзе у ці дні знаходився поза Грузією. Через раптову хворобу, викликану,  на його думку, отруєнням, він терміново відправився на лікування до Туреччини. 

Поле для експансії

Чи є у Грузії ніша для проросійських сил?

Зазвичай, в цьому контексті згадують дві партії. Перша – "Демократичний рух – Єдина Грузія" ексспікера Ніно Бурджанадзе. Донедавна саме вона вважалася найбільш дружнім до РФ грузинським політиком, виступаючи за необхідність компромісів заради відновлення територіальної цілісності.

Втім, ці гасла, а разом і допомога з РФ, не сильно допомогли – на останніх виборах партія Бурджанадзе набрала менше 1%, не подолавши прохідного бар’єру. Так само й пізніші опитування не дають їй шансів для проходження  до парламенту.

Друга політична сила – партія "Альянс патріотів", що представлена вже у другому поспіль скликанні грузинського парламенту. Наразі рівень підтримки цієї політ сили – близько 3%.

 Ця політична сила тему РФ зайвий раз намагається не підіймати, роблячи наголос на боротьбі із західною бездуховністю та загрозами територіальній цілісності, але не від Росії, а від Туреччини.

Втім, антизахідні гасла є цілком достатніми для отримання фіндопомоги із РФ – рік тому відповідні документи були оприлюднені російською опозицією.

На перший погляд, ніша для проросійських сил зовсім невелика. Втім, у Левана Васадзе є шанс її розширити.

Західна освіта та бізнес-досвід робить його більш респектабельним, аніж "Альянс патріотів". Одночасно, зв’язки у спортивних колах дозволяють йому мобілізувати учасників для силових акцій.

Але головне – виглядає так, що Васадзе має у Грузії вкрай впливового союзника, який здатен збільшити його рейтинги.

Цей союзник – Грузинська православна церква.

Вище керівництво ГПЦ вважається досить проросійським (тож не варто дивуватися тому, що вони досі не визнали Православну Церкву України) та часто робить антизахідні заяви.

Участь ГПЦ у політиці – не новина. До недавнього часу у протистоянні партії влади "Грузинська мрія" та опозиції церква однозначно симпатизувала першим. Це особливо стало помітно в останні роки, коли реверанси влади перед ГПЦ стали як ніколи частими.

Показовий момент, останні заяви представників грузинської влади представляють собою відверті спроби зняти відповідальність за погроми у столиці не лише з себе, а й з ГПЦ.

Втім, для багатьох у ГПЦ навіть чинна влада має суттєвий недолік – вона занадто прозахідна. А тому підтримка відверто антизахідної партії виглядає дуже ймовірно. Особливо – зважаючи на давні контакти Васадзе із церковним керівництвом та можливими "рекомендаціями" із РФ.

Все це робить вагомими шанси ЕРІ поборотися за статус "третьої сили" у грузинській політиці. А зважаючи на відкриту війну між владою та опозицією, ця "золота акція" може виявитися дуже впливовою.  

****

Після двох днів безладів грузинська влада взяла ситуацію під свій контроль.

Новий прапор ЄС було урочисто піднято перед будинком парламенту його спікером Кахою Кучава.

"Варварство починається зі спалювання прапорів, але для мене це не найважливіший знак. Важливішим для мене було те, що голова парламенту власноруч повернув прапор Євросоюзу на своє місце", - прокоментував ситуацію єврокомісар з питань політики сусідства і переговорів про розширення Олівер Варгеї.

Втім, перша перевірка сил "грузинської ОПЗЖ" вийшла скоріш вдалою.

Референдум про довіру чинному парламенту, що відбудуться вже у жовтні, дає цій політсилі можливість ще більше посилити вплив.

Тож, вірогідно, новин про спалення у Грузії прапорів ЄС чи НАТО незабаром побільшає.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"