Литву розхитують. "Криза біженців", створена Александром Лукашенком, активно використовується і для гібридного впливу на Вільнюс. 

І в цих спробах без великих зусиль впізнаються  кремлівські методи. Тим більше біженці - ключовий, проте далеко не поодинокий інструмент для гібридного впливу та дискредитації демократії. 

Отже як відбувається гібридна атака на Литву? І які уроки з цього варто винести Україні?

Спробуємо розібратися…

Помста Лукашенка

У серпні 2020-го Білорусь охопила хвиля безпрецедентних за масштабом протестів, які стали реакцією на результати сфальсифікованих президентських виборів.

Слідом за протестами країною прокотилася вже інша хвиля – репресій режиму Лукашенка. 

Рік, що змінив Білорусь: куди прийшов та на чому тримається режим Лукашенка

Як і у випадку з Україною у 2014 році, Литва стала першою країною, яка простягнула руку допомоги білорусам. Зокрема, у вересні 2020 року уряд Литви затвердив план спрощеного в’їзду на територію країни для громадян Білорусі, виділив кошти з Державного резерву на гуманітарну допомогу, а також запропонував програму фінансової допомоги білоруським студентам на навчання у Литві. 

Окрім цього, чисто на людському рівні, підтримка білорусів литовцями лишається непохитною. 

Засудження дій білоруської влади, невизнання Лукашенка деякими країнами законно обраним президентом (а саме таку позицію зайняла Литва) і врешті, застосування санкцій – цього в комплексі виявилося більше ніж достатньо для білоруського диктатора, аби розпочати "парад" демонстрації сили.

Для Кремля ж – ситуація, в яку сам себе загнав Лукашенко, стала чудовою нагодою підкинути дров у вогонь, внісши хаос в одну з країн ЄС і НАТО. Наразі під ударом опинилася Литва, яка вимушена захищатися від атак, спрямованих на уряд, суспільство, державність та і демократичні цінності в цілому. 

Здається, в Кремлі вирішили по повній здійснити програму "активних заходів", синхронізуючись із діями білоруського диктатора.

З початку червня Литва потерпає від масової нелегальної міграції, додатково авторитет уряду намагаються підірвати, використовуючи так звані "антиваксерські" акції.

А на додачу – з’являється ще й кіберкомпонента, як нагадування про те, що спектр гібридної зброї Росії необмежений. 

Шантаж мігрантами

Почнімо з того, що ситуацію з навалою нелегальних мігрантів, які масово прибувають до Литви через територію Білорусі, називати "кризою мігрантів" – як її прийнято розуміти – було би не зовсім коректно. 

Аж до початку червня проблеми з незаконним перетином литовського кордону з боку Білорусі не було як такої. 

Рік, що змінив Білорусь: куди прийшов та на чому тримається режим Лукашенка

Справи різко змінилися, коли Лукашенко дав на це "зелене світло", створюючи всі можливі умови для того, аби мігранти з країн Африки та Близького Сходу перетинали кордон з країною ЄС сотнями на добу. 

Для Литви це переросло у велику проблему, адже значні ресурси потрібні не лише для врегулювання ситуації на кордоні, а й для вирішення логістичних питань, пов’язаних з утриманням і розміщенням мігрантів, кількість яких вже перевалила за 4100 від початку року. До слова, 2797 з них прибули з Іраку через Мінськ, сотні людей – з Конго, Камеруна і Сирії. Громадян Білорусі в цьому списку – 67.

Працівники Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн-членів ЄС (Frontex) та Державної прикордонної служби Литви (VSAT) фіксували численні випадки сприяння білоруських прикордонників незаконному перетину кордону, як-то супроводження мігрантів до самісінького кордону з Литвою відомчою автівкою прикордонної служби РБ. 

Лукашенку вдалося не лише спровокувати потік нелегальної міграції до сусідньої Литви, але й заробити на цьому. 

Втім, роль Мінська в реалізації даної схеми вбачається радше як посередника.

Значну роль у намаганні дестабілізувати політичну ситуацію в країні відіграє, власне, Кремль, який взяв на себе виконання завдань, пов’язаних з інформаційною складовою "програми з розкачки" Литви. 

Річ у тім, що інформаційні вкиди почалися задовго до того, коли ситуація досягла кульмінації, адже паралельно з потоком нелегальних мігрантів, на Литву ллються ще й безперервні потоки дезінформації, маніпуляцій і пропаганди, що надходять з російських, білоруських та проросійських джерел. 

Масштаби ворожого інформаційного впливу можна навіть виміряти в цифрах: за даними відділу Стратегічних комунікацій Збройних сил Литви, в липні було ідентифіковано 485 атак, що вп’ятеро більше в порівнянні з показниками минулого року. Так, дезінформація в основному була націлена на теми безпеки і оборони, зовнішньої політики Литви, включно з питаннями підтримки офіційного Вільнюса суверенітету України і її потенційного членства в НАТО.

В контексті ситуації з нелегальною міграцією, російські і проросійські джерела активно просувають кілька гучних фейків. 

Наприклад, один з них – сфабрикована історія про нібито вбитого іракця: мовляв, помер на руках білоруських прикордонників від "звірств" їхніх литовських колег. Історія вже обросла "деталями" і живе своїм життям, незважаючи на те, що жодних доказів, які могли б підтвердити достовірність цього сюжету, не існує. 

Показово і те, що інформація спочатку з’явилася в Телеграм-каналах, пізніше – в державних джерелах, і лише потім про "інцидент" повідомив Державний прикордонний комітет РБ.

Також, вражає і швидкість, з якою в Мінську було організовано і проведено пікет проти "насилля литовського уряду": вже наступного ранку після "інциденту" біля посольства Литви зібралися люди, викрикуючи "не забудем, не простим" і тримаючи в руках плакати з написами про "литовських каратєлєй". 

Про професійну режисуру цієї події свідчить і той факт, що заяву на проведення такої акції потрібно було би подавати мінімум за 15 діб.

Аналогічним є фейк про нібито вагітну жінку, яку в непритомному стані литовські прикордонники "випровадили" через кордон на білоруську сторону. Втім, на зйомці камерами литовської прикордонної служби видно, як "знепритомлена" раптом встає, вдягається і рухається в бік Білорусі. Сюжет, побудований на відвертій брехні, активно ретранслювали російські та білоруські пропагандистські "ЗМІ", включно з Lenta.ru, RIA.ru, Belta.by, Sputnik.by, RT, Gazeta.ru. 

Основними трендами інформаційних операцій проти Литви стали дегуманізація уряду і нації в цілому, просування наративів про неспроможність уряду врегулювати кризу, намагання вказати на вразливість демократії. До того ж, в липні почали з’являтися вкиди про можливу політичну кризу в країні, що ймовірно, призведе до штурму Вільнюса та відставки уряду. 

Штурм від "антивакцинаторів"

Ще одна складова гібридної атаки на Литву - протести під прикриттям "антиваксерської" теми.

Як і "прогнозували" кремлівські і прокремлівські "медіа", спроба такого штурму відбулася у вівторок, 10 серпня. Того дня Сейм зібрався на позачергову сесію, на якій обговорювалися два пакети питань: стосовно зведення фізичного бар’єру на кордоні з Білоруссю і щодо надання ширших повноважень Збройним силам з огляду на критичну ситуацію на кордоні.

Водночас, навколо будівлі Сейму протягом дня можна було спостерігати справжній фарс, що з часом перетворився на серйозні сутички між "протестувальниками", які забарикадували Сейм, і поліцією – включно з метанням каміння і сигнальних ракет в бік правоохоронців і нападами на журналістів. 

Люди, що зібралися біля Сейму, заявляли, що вони там саме на знак протесту проти політики вакцинації і заходів, які парламент збирався вжити проти тих громадян, що відмовляються від щеплення. 

Цікаво, що Сейм того дня не виносив на обговорення жодного з питань, яке б мало відношення до боротьби з COVID-19. З кого ж складалася акція протесту? 

Зі слів генерального комісара поліції Рєнатаса Пожели, серед 26 затриманих учасників мітингу, половина виявилася безробітними, більше третини – з судимостями (дехто мав по 12, 13 чи навіть 14 судимостей). 

Окрім осіб з кримінальним минулим, місцевих маргіналів і "професійних дезінформаторів", на мітингу також виступали проросійські політичні діячі.

В тому числі ті, хто раніше просував антидержавну і проросійську риторику.

Наприклад, з промовою виступав Альгірдас Палєцкіс, відомий як засновник відверто проросійської партії "Фронт". Лише два тижні тому Палєцкіса було засуджено до шести років позбавлення волі за шпигунство на користь Росії. 

Під час мітингу він активно закликав до зміни уряду, роздаючи листівки і збираючи підписи. Також в акції брав участь і європарламентар, голова Робочої партії Литви Вікторас Успаскіх, відомий тим, що у 2006 році був визнаний винним у справі "Чорної бухгалтерії" і засуджений до чотирьох років позбавлення волі. Тоді ж політика було оголошено в міжнародний розшук і зрештою, знайдено в Москві. 

Пізніше він навіть звертався з проханням надати йому політичний притулок в Росії. Тепер партія, яку очолює Успаскіх, відхрещується від участі в організації і фінансуванні мітингу, хоча сам політик зізнається, що таки зробив свій внесок в організацію акції.

Дивно, що акцією біля Сейму не скористалася Виборча Акція поляків Литви - Спілка християнських родин (LLRA-KŠS). Партія, діяльність якої тісно пов’язана з Росією, наприкінці липня вже робила спроби розхитати і без того нестабільну ситуацію в суспільстві, збираючи акції проти зведення центрів для розміщення мігрантів в двох литовських містечках – Дєвянішкєс і Руднінкай.

Саме в цьому регіоні проживає високий відсоток національних меншин, і тому LLRA-KŠS, яка, власне, представляє їхні інтереси, вже намагалася "загравати" з темою меншин, прив’язуючи до неї проблему міграції. До речі, лідер партії Вальдемар Томашевскі не приховує своїх симпатій до Росії. Раніше на 9 травня він традиційно з’являвся з георгіївською стрічкою та брав участь в інших заходах російського посольства.

Важливо звернути увагу і на форму, в якій відбувалась акція протесту. Незважаючи на відверто антиурядовий і антидержавницький характер акції, її учасники прийшли з литовськими державними прапорами, співали гімн, наче прикриваючись національними символами. До того ж, повноцінною інформаційною операцією можна вважати інсценізацію "гетто": зображуючи себе заручниками концтабору, вдягнені у сірі смугасті костюми з жовтою зіркою Давида і табличкою на грудях з написом "невакцинований", учасники акції в такий спосіб хотіли донести, що відмова вакцинуватися фактично заганяє їх у гетто. 

Варто сказати, що тема Голокосту в Литві є однією з найболючіших у публічній дискусії.

Під час нацистської окупації, 95% єврейського населення Литви було знищено нацистами і їхніми місцевими колаборантами. Тому будь-які цинічні маніпуляції на тему Голокосту, – як-от на кшталт тої, що відбулась у вівторок, – без сумніву, мають на меті дискредитацію об’єкта, якому висувають звинувачення, прирівнюючи його дії до дій нацистів. 

Треба визнати, що з боку організаторів цього дійства вразливе місце було обрано дійсно вдало: подібно до фейків навколо ситуації з мігрантами, дегуманізація литовської влади і цього разу стала однією з цілей акції. Мовляв, "хіба ж це люди, якщо вони заганяють людей до гетто?" 

До слова, ототожнення литовського уряду з нацистами, а також навішування ярлика "фашисти" по відношенню до литовців загалом є дуже давньою темою, що вже увійшла до "підручників" з вивчення російської пропаганди і дезінформації.

Тепер же до пропаганди і маніпуляцій долучилися і їхні білоруські колеги, активно просуваючи наратив про "відродження фашизму в Литві".

Залякування кіберзагрозами

І наостанок, третьою ланкою в ланцюгу атак проти Литви стала новина про викрадення великого масиву даних з міністерства закордонних справ. 

Інформація про кібератаку з’явилася у четвер, 12 серпня, разом із невеликою частиною викрадених матеріалів – особистими, робочими і засекреченими листуваннями. 

Як заявляє міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас, пов’язуючи злам з російськими спецслужбами, відбувся він ще у листопаді минулого року, а нині мала місце чергова спроба хакерів отримати дані.

"За збігом обставин" ця спроба відбулась синхронно з протестом біля Сейму. 

Частину документів, які було опубліковано нібито "анонсом", можна вважати автентичними, запевняє Delfi.lt. Особа, яка їх опублікувала, хизується тим, що серед 1 677 000 викрадених листів також є документи під грифом SECRET, TOP SECRET i COSMIC TOP SECRET (остання класифікація визначає найвищий рівень секретності серед країн-союзниць НАТО.)

Також  листи нібито містять деталі переговорів президента США Джо Байдена з лідерами інших країн, файл по "Північному потоку" і справи під назвами "підготовка до війни з Білоруссю" та "інструкції США проти Китаю".

Втім, незалежно від того, якою буде шкода від здійсненої атаки (і чи буде взагалі), однозначно зрозуміло, що Росія і надалі використовуватиме широкий арсенал гібридної зброї, аби в різні способи дестабілізувати західні демократії, як у випадку з Литвою.

***

Отже, в підсумку, за всього лише пару місяців Литва встигла випробувати на собі кілька скоординованих атак з дестабілізації уряду і суспільства.

Червоною ниткою крізь ланцюг атак проходять ворожі інформаційні наративи, просування яких здійснюється за допомогою натискання на "больові точки". 

Головним же меседжем, який, здається, найактивніше намагаються донести до нас – "країн Заходу" і України, зокрема – є теза про вразливість демократії перед обличчям авторитарних режимів. І саме тому відповідь Литви на ці виклики насправді є справою всього західного світу.

Автор: Катерина Кістол,

експерт з безпекових студій, міжнародних відносин та інформаційної безпеки, University College London Alumni