Зустріч Зеленського із президентом США відбулася.

Ще за Дональда Трампа візит до Білого дому був одним із завдань команди Зеленського – але переговори про це переросли у скандал, а спроби тиснути на Україну стали приводом для імпічменту тодішнього президента США.

За Байдена Банкова врахувала помилки, та й нова адміністрація США налаштована на інший тон розмови з Києвом. Втім, і тут підготовка до зустрічі була непростою. Та кількаразово переносилася – спершу з липня на серпень, потім з 30 серпня на 31, а вже напередодні візиту – на вересень. Хоча останні зміни відбулися не з вини та не з ініціативи України, ми просто "потрапили під роздачу" афганської кризи.

Та зрештою "саміт Україна-США" відбувся. Настав час говорити про його наслідки.

ЄвроПравда ще надасть слово фахівцям, що аналізуватимуть у деталях підписані під час візиту двосторонні документи, як-от оборонну угоду, а також заяви, які ще пролунають від посадовців. Та цей текст візьме до уваги лише один з результатів – спільну заяву двох держав. Ця заява є наскільки повною та детальною, що сама по собі дозволяє говорити про успіх зустрічі... але з одним нюансом. 

Формально цей документ є головним результатом зустрічі президентів, однак в реальності цей текст був узгоджений між Києвом та Вашингтоном заздалегідь і не змінювався після зустрічі президентів. Отже, Спільна заява не відбиває результати переговорів Зеленський-Байден, а радше є відображенням колективної думки про Україну з боку американського уряду. Вона також демонструє головні очікування від України, які Київ погодився публічно підтвердити.

Як підсумок, важливим є як те, що є у цьому документі, так і те, чого там немає.

ПДЧ не на часі

Почнемо з найбільшої проблеми, яку Україні ще треба осягнути.

Спільна заява України та США документально засвідчила те, про що у дипломатичних колах говорять вже кілька місяців: чинна адміністрація США не готова підтримувати зближення України з НАТО. Парадокс, але навіть за Трампа, якому дорікали у потуранні Путіну, з Вашингтона лунало значно більше сигналів підтримки, аніж зараз.

Але й відмови також не звучить.

Схоже, що у Байдена зараз визначаються, що робити з Україною, і не знайшли відповіді на це питання навіть самі для себе та лишають можливість для повороту політики Вашингтона як в один, так і в інший бік.

Тому в спільній заяві у блоці з амбітною назвою "Підтримка євроатлантичних прагнень України" насправді немає ані фрази про таку підтримку. В цьому блоці США лише кажуть про "право України обирати зовнішньополітичний курс... включно з прагненням України вступити до НАТО" та обіцяють абстрактну "допомогу Україні у проведенні реформ".

Ані підтримки надання Україні ПДЧ, ані обіцянки допомогти на шляху до членства, ані навіть стандартної фрази про те, що "одного дня Україна стане членом НАТО", ви у цьому документі не знайдете. І це не випадковість. Численні джерела ЄП підтверджують: частина топ-представників уряду США є дуже скептичними щодо подальшого зближення України з Альянсом, і у переговорах під час підготовки візиту закликали Київ "забути про ПДЧ" та не порушувати цю тему.

На щастя, Зеленський цих порад не дослухався.

Ба більше, за даними ЄП, у Києві планували винести цю тему як одну з ключових на переговорах.

Пам’ятаєте напівжартівливе зізнання Володимира Зеленського в інтерв’ю американському Axios, що на переговорах з Джо Байденом він хотів би спитати: "Пане президенте, чому ми досі не в НАТО?" Навряд чи в реальності це питання звучало дослівно саме так, але ідея Банкової полягала в тому, аби зрозуміти, що думає про членство України сам Байден. Не держсекретар Блінкен, його заступниця Нуланд чи радник з нацбезпеки Салліван, від яких доводилося чути ці застереження раніше, а особисто президент США.

Київ хотів зрозуміти, що визначає обережність американської адміністрації. Небажання дратувати Путіна? Готовність знову пожертвувати інтересами України, щоби уникнути розбіжностей з європейськими партнерами на кшталт Німеччини? Розчарування? Чи щось інше?

Ми наразі не знаємо, які відповіді почув Зеленський від господаря Білого дому. На пресконференції у Вашингтоні президент України лише підтвердив, що ставив американському колезі ці питання та доводив, що США мають діяти активніше.

"Ми говорили багато про це. Темі НАТО приділили багато часу. У нас є аргументи, про які ми досі не розмовляли... Я відчуваю, що президент підтримує Україну щодо надання членства в НАТО, але яким буде шлях – мені складно говорити", – відповів Зеленський на запитання журналістів з цього приводу.

План реформ та обіцянки Зеленського

У той час як тема членства справді стала проблемною, з інших, у тому числі суміжних питань, спільна заява України та США містить переважно добрі новини для України.

У тому числі – щодо оборонної підтримки з боку США.

Ось лише одна цитата з цього приводу:

США оголошують про новий пакет безпекової допомоги в обсязі $60 млн, що включає бронебійні системи "Джавелін" та інше оборонне летальне та нелетальне обладнання, яке дасть змогу Україні більш ефективно захищати себе від російської агресії. Починаючи з 2014 року, США виділили 2,5 млрд доларів на підтримку української армії, включно з 400 млн доларів, які були надані Україні лише цього року.

У цю ж "скарбничку" можна зарахувати додаткові $45 млн на подолання наслідків російської агресії, обіцянку США надати додаткові партії вакцини від коронавірусу тощо.

Однак стратегічно ще вагомішими стали пункти спільної заяви, що стосуються структурних змін в Україні. Тут зобов’язання на себе брав переважно Київ, а не Вашингтон. Це, зокрема:

– продовження судової реформи;

– обрання очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури "відповідно до найкращих міжнародних практик" (останнім часом Україна послідовно зривала цей конкурс);

– ухвалення законодавства для захисту повноважень чинного директора НАБУ та забезпечення прозорого та надійного процесу відбору його наступника;

– впровадження низки норм стосовно захисту прав людини тощо.

Три перших пункти вже лунали від України на переговорах із США, і тоді Штати з’ясували, що їхнє прочитання сторонами є дещо відмінним. Тепер обіцянки України зафіксовані у документі.

І головне: ближчим часом з’явиться новий план реформ. Точніше, "план трансформації" України.

У спільній заяві інформація про нього звучала так: "Україна розробляє амбітний та всеосяжний План трансформації, який буде розглянуто на наступному засіданні Комісії стратегічного партнерства (України та США)".

Документ не уточнює, яким очікується зміст цього плану, однак ця обіцянка розміщена у блоці, присвяченому реформуванню судової системи, боротьбі з корупцією, просуванню прав людини тощо.

Тут варто нагадати, що українські експертні організації, що опікуються тематикою НАТО – включно з "Європейською правдою" – просувають створення саме такого плану, який мав би допомогти зближенню України з Альянсом (детальніше, зокрема, дивіться у статтях "Як Україна та НАТО можуть спільно змінити реальність", "Альтернатива ПДЧ", "План сумісності з НАТО" та інших).

Наразі не зрозуміло, чи пов’язані ці ініціативи та чи зможе запропонований Зеленським план реформ стати тим, що переконає Байдена змінити позицію щодо зближення України з Альянсом.

Нові відносини із США

Це далеко не повний опис новин, що виходять зі спільної заяви, і тим більше не повний перелік результатів візиту, тож "Європейська правда" ще повертатиметься до цієї теми. Однак є те, що не можна оминути увагою.

Це – поновлення роботи так званої Комісії стратегічного партнерства (КСП) України та США – постійно діючого механізму, який має підтверджувати, що особлива вага наших держав одна для одної – не порожня декларація.

КСП не працювала від 2018 року і зараз запланований її перезапуск. І, як стверджує спільна заява та джерела ЄвроПравди, у правила роботи КСП будуть внесені зміни. Затвердити їх глава МЗС Кулеба та держсекретар Блінкен мають на засіданні комісії восени, каже документ. Саме в рамках цієї комісії будуть розглядатися ключові питання співпраці, саме вона має затвердити план реформ та узгодити деталі його застосування тощо.

Не лишилася за бортом і економіка.

США вже виділили 3 млрд доларів для фінансування бізнес-проєктів у галузях, які визначать як пріоритетні. За даними ЄП, йдеться про інфраструктурні проєкти, фінансування яких допоможе здійснити EXIM bank, що є американською урядовою інституцією.

Тож новини на американському напрямку ще будуть.

А "Європейська правда" слідкуватиме за ними – а також розповідатиме про інші суперечки та домовленості, що мали місце під час нинішнього візиту Зеленського та урядової делегації до США.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"