Низка скандалів між Республікою Польща та іноземними державами і європейськими інституціями поповнилася ще одним. Цього разу – із сусідньою Чехією.

Усе через невдоволення Прагою роботою шахти "Турув", яка хоч і розташована на території Польщі, проте через розміщення неподалік  кордонів Чехії та Німеччини шкодить їхньому довкіллю.

Втім, незадоволення роботою шахти з боку Чехії не зупиняє уряд Польщі від її подальшої експлуатації. Через це Прага звернулася до Суду Євросоюзу з позовом проти Польщі.

І ось цими днями Суд ЄС ухвалив рішення, яке вже викликало шквал невдоволення як у чинної польської влади, так і у членів профспілок.

Однак у ситуації, що склалася, може мати місце не лише проблема екологічного характеру, а й політичний підтекст. До того ж – в обох країнах.

Війна тривалістю в три роки

Суперечка між Прагою та Варшавою щодо води та збереження природного середовища в регіоні, де знаходиться шахта "Турув", триває вже три роки.

Чехи скаржаться, що, незважаючи на будівництво греблі, щоб зупинити потік води з Чехії до шахти, рівень ґрунтових вод на чеському боці кордону продовжує знижуватися.

Шахта розбрату: чим небезпечна суперечка між Польщею та Чехією

Втім, шахта "Турув", на якій видобувають буре вугілля, та однойменна електростанція є вкрай важливими об’єктами для Польщі. Адже комплекс забезпечує близько 7% національного виробництва електроенергії і є одним із найпотужніших в країні, покриваючи потреби приблизно 3,2 млн домогосподарств.

Минулого року міністр клімату та навколишнього середовища Польщі Міхал Куртика продовжив ліцензію на видобуток бурого вугілля в Туруві ще на шість років — до 2026-го. Однак у планах передбачено, що шахта працюватиме аж до 2044 року.

У лютому чеська влада передала справу про копальню до Суду ЄС.

На їхню думку, розширення польської шахти загрожує, зокрема, доступу до води в регіоні міста Ліберець.

У травні Суд ЄС в якості запобіжного заходу наказав негайно припинити видобуток корисних копалин до винесення рішення.

У відповідь прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав рішення безпрецедентним і таким, що суперечить основним принципам функціонування Євросоюзу. І як наслідок — відмовився його виконувати. 

Попри це, польський уряд почав переговори з чеською стороною щодо Турува. Метою угоди є визначення умов, за яких Чеська Республіка відкликає свою скаргу на експлуатацію шахти.

Так, 25 травня Моравецький після брюссельських переговорів з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем, повідомив, що обидві сторони близькі до угоди, в результаті чого Чеська Республіка погодилася відкликати свою заяву. Своєю чергою, Бабіш оголосив, що уряд Чехії не відкликатиме скаргу доти, доки не буде підписано угоду з Польщею.

Навіть більше, пізніше Прага уточнила свій позов, вимагаючи стягнення штрафу в розмірі 5 млн євро за кожен день затримки виконання Польщею рішення Суду ЄС.

А ще згодом до позову Чехії проти Польщі вирішила приєднатися і Європейська комісія.

"Не збираємося вимикати Турув"

20 вересня віцепрезидент Суду Євросоюзу Росаріо Сільва де Лапуерта ухвалила рішення про те, що з огляду на неприпинення вуглевидобутку в шахті "Турув" Польща має сплачувати Єврокомісії штраф у розмірі 500 тис. євро щоденно до виконання рішення від 21 травня.

Мета — "зміцнити ефективність" тимчасового заходу, накладеного Судом ЄС.

"З дня вручення цієї постанови до моменту, коли зазначена держава-член виконає постанову віцеголови Суду від 21 травня 2021 року", — читаємо у пресрелізі Суду.

Попри те, що вимоги Праги були знижені в десять разів, це рішення викликало вкрай гостру реакцію Варшави.

"Надзвичайно агресивним і шкідливим" назвав рішення Суду ЄС прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, додавши, що уряд не збирається "вимикати Турув".

Він нагадав, що припинення роботи на комплексі в Туруві позбавить мільйони польських сімей електрики. При цьому він звинуватив чеську сторону в "абсолютно недоброзичливій поведінці". Він натякнув, що позиція чехів пов’язана з наближенням парламенських виборів — вони пройдуть 8-9 жовтня, проте це не виправдовує таке ставлення сусідів.

"Ми мали надію та підстави сподіватися, що чехи також захочуть припинити цю суперечку, але Чеській Республіці через парламентські вибори, на жаль, не було важливо цю суперечку припиняти", — наголосив прем’єр Моравецький, зазначивши, що Польща буде використовувати усі можливі юридичні, політичні та соціальні заходи, оскільки "не можна допускати", щоб таке "безапеляційне рішення" загрожувало здоров’ю та життю поляків.

Чеський "план Б"

Чи дійсно непоступливість Праги пов’язана з виборами?

Частина правди в цьому є: багато зацікавлених груп, на кшталт зосередженої на екології Чеської піратської партії, прагнуть отримати політичні дивіденди за рахунок польського питання.

В такій політичній парадигмі цілком логічними виглядають заклики чеської сторони щодо подальшого тиску на Варшаву. Адже чехи побоюються, що замість того, щоб виплачувати їм компенсацію за передбачуване забруднення навколишнього середовища, поляки вважатимуть за краще сплачувати штрафи до бюджету Євросоюзу.

Тому одним із можливих способів примусити Польщу підписати вигідну для чеського політикуму угоду може бути завалення її подальшими скаргами до Суду ЄС з приводу усіх можливих порушень у Туруві. Приміром, щодо граничного рівня шуму або викидів пилу.

"У нас є план Б", — заявив в інтерв’ю Dziennik Gazeta Prawna заступник міністра охорони навколишнього середовища Чехії Владислав Смрж.

Втім, не лише чеські політики можуть отримати зиск від конфлікту навколо копальні "Турув". Адже у Польщі незабаром також можуть відбутися вибори до парламенту (щоправда, дострокові).

Усвідомлюючи це, польські політсили вже досить давно змагаються за електоральний шмат пирога.

Так, якщо глава польського уряду ще якось намагається, принаймні публічно, віднайти компроміс із чеською стороною, то інший член правлячої коаліції — партія "Солідарна Польща", відома своїми антиєвропейськими наративами, — має досить радикальну позицію щодо питання, пов’язаного із шахтою.

Політсила міністра юстиції Збігнева Зьобро закликає Польщу не виконувати рішення Суду ЄС.

"Польща не повинна платити жодного злотого або цента. Єврократи не повинні бачити ані цента цих грошей", — заявив політик від "Солідарної Польщі" Міхал Вос.

Не змогла не скористатися ситуацією й профспілка "Солідарність", яка нерідко співпрацює з "ПіС". Там вже анонсували акції протесту. Однією з її форм буде поїздка до Люксембургу, де розташований Суд ЄС.

"Ми готуємо різкі акції протесту. Ми обов’язково поїдемо до Люксембургу", — заявив під час засідання президії Ради соціального діалогу Войцех Ільницький, голова комітету профспілки "Солідарність" на шахті "Турув".

* * * * *

Отже, Польща втягнулася в черговий міжнародний скандал.

І хоча на початку суперечки питання виглядало суто технічним, однак можлива відмова від виконання рішення Суду ЄС може підняти проблему зовсім на інший рівень.

Це буде не звичайна господарська суперечка між двома сусідніми країнами, яких чимало в Європі. І навіть не питання екології, турбота про яку стала пріоритетом у ЄС.

Це буде питання здатності Євросоюзу добитися виконання рішення своїх органів. Тобто, по суті, питання майбутнього ЄС.

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка