26 вересня жителі Німеччини обиратимуть новий склад Бундестагу. Нинішні вибори будуть особливими – незалежно від їх результату Ангела Меркель залишить посаду канцлера.

Хто прийде замість неї і як це вплине на курс Берліна?

З огляду на геополітичну вагу Німеччини, ці зміни матимуть вплив на весь світ. І звичайно ж, на Україну.

Чи буде новий уряд більш проросійським? До чого готуватися Україні в контексті Нормандського формату?

На ці питання ЄвроПравді відповів німецький політолог, професор Єнського університету Андре Гертель.

Як і завжди, відповіді на питання можна прочитати в цій статті, а можна і послухати в відео на нашому YouTube-каналі.

Якою буде Німеччина після Меркель?

Як мінімум, це буде цікаво. Тому що вона була за кермом країни дуже довго – 16 років.

В результаті люди часто не знають, за кого голосувати. Багато хто вже не може уявити, що за тиждень – два у Німеччині буде новий лідер.

Це дає підстави очікувати певної нестабільності – як під час формування коаліції, так і на початку її роботи. Новому канцлеру потрібен час, щоб розібратися, як це все працює.

Тому напередодні виборів близько 40% виборців заявляють, що ще не знають, за кого голосуватимуть. І це робить вибори ще більш непередбачуваними.

Компетентність важливіша за партійну приналежність

За 16 років з Меркель на чолі країни виборці звикли до того, що біля керма стоїть дуже досвідчений лідер.

А тепер більшість населення Німеччини боїться, що жоден із потенційних наступників не має аналогічного досвіду.

Це одна з причин того, що високий рейтинг Меркель не перейшов автоматично до кандидата від її партії ХДС Арміна Лашета.

Інша причина – висока увага до кандидатури Лашета, особливо після його висунення.

Стало зрозуміло, що в очах населення він не виглядає як новий канцлер. Його велика проблема – відсутність харизми.

При цьому не можна сказати, що у Лашета зовсім немає управлінського досвіду. Він є прем'єр-міністром однієї з федеральних земель Північний Рейн-Вестфалія. Це найбільша земля Німеччини – там живуть 17 млн людей. І керує нею він цілком успішно.

Ще більшою мірою це стосується "Зелених". Ще рік тому їм пророкували перемогу на виборах. Однак вони зробили ставку на недосвідчену кандидатку, яка наробила багато помилок.

Вона попалася на плагіаті, вона невпевнено виглядала на дебатах. Як наслідок, дізнавшись про неї краще, німці вирішили, що вона не готова стати новим лідером.

Водночас кандидат від соціал-демократів Олаф Шольц є міністром фінансів у кабінеті Меркель. Поряд з міністром внутрішніх справ, це один з ключових постів в уряді.

Саме тому він часто виглядає більш готовим посісти посаду канцлера. І цей фактор може переважити партійні симпатії.

Вплив РФ на вибори

Все, що зараз можна сказати: ми знаємо, що такий вплив існує, проте нам невідомо, на якому рівні.

У порівнянні з минулими виборами, німецька влада стала більш готовою до такого втручання – а це обмежує можливості РФ.

Найвигідніший для РФ сценарій – дестабілізація ситуації в Німеччині.

Саме тому вони підтримують ультраправу "Альтернативу для Німеччини" (AfD) і "Лівих".

Однак, незважаючи на можливі успіхи на виборах, цим партіям буде дуже складно взяти участь у формуванні коаліції.

Серед інших варіантів Росія зацікавлена ​​в перемозі соціал-демократів і канцлерстві Шольца.

У соціал-демократів досі існує традиція "східної політики". Це означає, що, на відміну від Меркель, від них варто чекати більш м'якого підходу до Росії. І росіяни теж знають, що соціал-демократи скептично ставляться до санкцій проти РФ.

Небезпечний для України сценарій коаліції

Найнебезпечніший для України сценарій – ліва коаліція, сформована соціал-демократами і "Лівими".

Водночас найбільш вдалим сценарієм для України була б коаліція між ХДС і "Зеленими". Можливо – за участю вільних демократів. Може, з лібералами. Це усе ще можливо, навіть якщо соціал-демократи переможуть на виборах.

Втім, треба розуміти, що перший час будь-яка коаліція – хто б не був на її чолі, представник СДПН або ХДС, – це виклик для України.

Будь-який новий німецький лідер захоче врегулювати відносини з Путіним.

Будемо відверті, навіть конфлікт в Україні не є для них таким же важливим, як необхідність побудувати добрі відносини з російським лідером.

На жаль, така політична реальність.

Як мінімум, це означає, що за нового канцлера Німеччина не буде (принаймні, в найближчому майбутньому) претендувати на лідерство в Нормандському форматі і в розв'язанні конфлікту на Донбасі.

Ідеально, якби цю ношу Берлін делегував ЄС, проте такий сценарій не виглядає реалістичним.

Уже не друзі Путіна

Однак тут є і добра для України новина.

За останні два роки населення Німеччини стало критичніше ставитися до Путіна. Це теж реальність, ігнорувати яку політики не можуть.

Тут дуже показовим є приклад з коригуванням курсу Вільної демократичної партії. Зовсім недавно їх називали ще одними друзями Путіна.

Зараз у партії вже немає таких сильних проросійських тенденцій.

У них є два крила: одне – економічна частина партії, вони не виступають проти санкцій, але пропонують їх пом'якшувати.

Але водночас там посилився й інший блок, який думає не про економічний ефект санкцій, а про ліберальні цінності, і підтримує Україну.

Щось подібне можна сказати і про соціал-демократів. І це дуже цікавий процес, який може мати наслідки.

Річ у тім, що лідери партії – це дуже "ліві" соціал-демократи, а отже, партія есдеків – більш "ліва", ніж її кандидат на канцлерство Олаф Шольц, якого радше можна віднести до центристів.

А значить, канцлер Шольц матиме ідеологічний конфлікт зі своєю партією.

Чи зможуть "Зелені" посилити підтримку України?

Не впевнений, що той зовнішньополітичний курс, який "Зелені" пропонували перед виборами, буде втілено.

По-перше, у них буде багато конфліктів з соціал-демократами.

Крім того, треба розуміти, що хоча "Зелені" чітко підтримують суверенітет України і твердіші в питанні санкцій проти Росії, вони 16 років не працювали в уряді.

Бути в опозиції і бути у владі – це зовсім різні речі.

Саме тому я не очікую, що "Зелені" зможуть претендувати на лідерство в секторі зовнішньої політики.

Чи буде Меркель після відставки впливати на політику?

Політична культура Німеччини є такою, що колишній канцлер не повинен коментувати або впливати на політику.

Винятком був лише Герхард Шредер.

Однак, говорячи про Ангелу Меркель, важливо те, що вона була дуже сильним і дисциплінованим лідером. Навіть перебуваючи у владі, вона завжди знала, коли і що можна говорити, а що не можна.

Тому не думаю, що вона порушуватиме цю політичну традицію.

Розмовляв Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"