Операція з вивезення українських громадян із захопленого талібами Кабула швидко обросла міфами. Тим важливіше з перших вуст дізнатися про те, як проходила ця евакуація і що наразі відбувається в Афганістані. 

Хто з українців залишився у Кабулі, чи загрожує їм небезпека? Навіщо українські спецпризначенці виконували операцію, від якої відмовилися збройні сили інших країн? І якою була ймовірність збройних сутичок із талібами?

Про все це ми розпитали посла України в Республіці Таджикистан Василя Серватюка. Зважаючи, що Україна не має посольства в Афганістані, саме дипмісія в Душанбе займається організацією евакуації із захопленої талібами країни.

Як і завжди, відповіді можна почитати у цьому тексті, а можна й послухати на YouTube-каналі "Європейської правди".

Як проходить евакуація з Афганістану

Ситуація в Афганістані залишається достатньо напруженою. І це зрозуміло: "Талібан" захопив владу і зараз намагається формувати якийсь перехідний період. Але люди налякані, вони пам’ятають перший прихід талібів.

Тому є дуже багато панічних настроїв, які змушують людей шукати будь-які шляхи, будь-які маршрути для того, щоб покинути Афганістан.

На сьогодні трохи більше двохсот громадян в Україні перебувають у Кабулі. Щоб їх евакуювати, вивчається можливість здійснення чергового евакуаційного рейсу за допомогою Збройних сил України.

Втім, це не єдиний спосіб.

Наразі ми опрацьовуємо альтернативний варіант евакуації – комерційні рейси різних авіакомпаній.

Таліби анонсують найближчими днями відновлення роботи кабульського аеропорту для цивільної авіації. Очікується, що цим скористаються авіакомпанії з Катару та, можливо, Туреччини.

Катар пропонує нам допомогу в вивезенні громадян України з Афганістану.

Зрештою, є ще один шлях евакуації – кордон Афганістану з Пакистаном наразі відкритий. Ті, хто не має змоги прибути до Кабула, можуть спробувати цей шлях, а вже в Пакистані ми зможемо допомогти їм повернутися в Україну.

Чотири списки для евакуації

З перших днів цієї кризи Україна проводила максимально гуманну політику, не відмовляючи у праві на евакуацію.

Наразі всі заявки на евакуацію поділені на чотири списки.

У першому списку – громадяни України та члени їхніх сімей (дружина або чоловік, діти малолітні). Їх ми намагаємося вивезти в першу чергу.

Список №2 – громадяни, які мають посвідку на постійне проживання, і члени їхніх родин. Нагадаю, що в Україні є великі афганські громади в Одесі, Києві та Харкові. Не всі члени цих громад мають українське громадянство, часто – лише право на постійне проживання.

Хоча Україна як держава не має зобов’язань вивозити іноземних громадян, ми намагаємося вивезти і цих людей.

Третій список – група ризику: це громадяни Афганістану, які працювали в різних міжнародних організаціях і, на їхню думку (і часто це має під собою підстави), існує загроза їх життю і здоров’ю.

Нещодавній приклад: до нас пише українка, чий наречений – афганець, який працював на уряд і входить у групу ризику. Цей наречений вже евакуйований та наразі перебуває у Нідерландах. Проте у Кабулі залишилася його родина: батьки та сестра, яким також загрожує смерть.

І, нарешті, четвертий список: до нас звернулася велика група афганців, які сповідують християнство. Вони теж вважають, що прихід до влади талібів може коштувати їм життя.

Всі ці списки ми спрямовуємо до Міністерства закордонних справ, і, виходячи із наявності літаків, МЗС формує списки на евакуацію.

Посол України в Республіці Таджикистан Василь Серватюк

Хто залишається в Афганістані

Переважна більшість тих, хто ще залишився в Афганістані – це етнічні афганці, що мають українське громадянство. Виняток – лише дві українки, які вийшли заміж та мають родини в Афганістані.

Усі вони наразі перебувають у Кабулі і будуть евакуйовані за першої ж нагоди.

На щастя, загроз для них набагато менше, аніж для громадян інших, в першу чергу – західних країн.

Вони не служили в армії чи поліції, не обіймали державних посад. Більшість із цих людей повернулися в Афганістан, щоб займатися бізнесом. Тож, з точки зору талібів, вони не є ворогами.

Щоправда, існує інша проблема: у цих людей є родини, які також мають право на евакуацію. На жаль, багато хто з українців не поспішав ставати на консульський облік. Тепер це створює проблеми: ми не знаємо точної кількості людей, що мають право на українське громадянство, які наразі перебувають в Афганістані.

Контакти з талібами

Перш за все, ми повинні уважно вивчити ситуацію, проаналізувати ті заяви, які робить "Талібан", порівняти їх з реальними діями.

Але ми розуміємо, що без певних контактів — офіційних, неофіційних, через посередників — здійснити вивіз громадян України, надання їм допомоги неможливо.

Я не відкрию, мабуть, великої таємниці, якщо скажу:

щоб доправити наших громадян до літака, потрібно пройти три кільця охорони "Талібану", а відповідно, треба було з ними домовитися.

Це робиться не напряму, у нас є багато друзів в Афганістані, існують групи афгано-української дружби, і ті афганці, які входять туди, часто брали на себе переговори з "Талібаном", надавали нам допомогу з транспортом.

Також, хоча у цьому потреби поки не було, але якщо громадянам України треба знайти тимчасове житло у Кабулі, щоб чекати евакуації, то і тут дружні до нас афганці готові надати допомогу.

Ця допомога часто рятувала життя. Невипадково жоден із українців не постраждав під час терактів у кабульському аеропорту, де були масові жертви.

Тоді ми напередодні звернулися до наших співвітчизників: "Шановні, рейсу зараз немає. Поверніться додому, в безпечні місця, тому що аеропорт Кабула і прилегла територія є дуже небезпечними".

Участь ЗСУ в евакуації

Українські військові брали участь у забезпеченні двох останніх евакуацій.

Перші дві здійснювали цивільні борти: авіакомпаній "Українські крила" та афганської Kam Air.

І тут були певні проблеми. При першій евакуації літак полетів в Україну не заповнений повністю – евакуація проводилася в екстремальних умовах, коли люди, що були в аеропорту, намагалися штурмом проникнути на літак. Напевно, ви бачили такі відео – вони дійсно вражають.

Тому наступні рейси робили вже літаки Збройних Сил, які мали відповідну озброєну охорону. До речі, ці питання були узгоджені з "Талібаном", що мало мінімізувати ризики. І не тільки з ним – міністр закордонних справ Дмитро Кулеба особисто підключався до цього питання, вів на найвищому рівні перемовини з нашими американськими партнерами, щоб скоординувати діяльність. І це дало результати.

Рейси літаків ЗСУ застосовували різні методи: один рейс просто прилетів, завантажився і полетів; натомість інший зробив кілька рейсів між Кабулом та Ісламабадом, що дозволило забрати набагато більше людей. І вже потім наших людей цивільними літаками вивозили з Ісламабада.

Український спецназ у Кабулі

Звичайно, це було досить ризиковано. Як людина військова, я не можу виключати ймовірність провокацій та зіткнень.

Проте напередодні операції з вивезення афганських перекладачів із Кабула, яку ми проводили на прохання Канади, нами було проаналізовано усі можливі ризики. Ми шукали можливість їх мінімізувати.

Тому можу сказати впевнено: у нас була впевненість на 90%, що операція не несла загроз зіткнення.

Я кажу це так тому, що ми мали певні домовленості з "Талібаном", зрештою, самі таліби зараз намагаються виглядати дещо краще порівняно з тим іміджем, який вони мають. А тому вони не зацікавлені у сутичках, що матимуть міжнародні наслідки.

Проте ймовірність зіткнень, хоч невисока, але була. Ситуація на вулицях Кабула не повністю контролюється "Талібаном". Є озброєні загони, які могли би проігнорувати ці домовленості.

Проте ми зробили все можливе, щоб мінімізувати ці ризики. І це нам вдалося.

Міфи навколо евакуації

На жаль, процес евакуації вже встиг обрости певними міфами.

Наприклад, про захоплення озброєними людьми в аеропорту Кабула українського літака. Відразу хочеться запитати: а звідки там взявся український літак? Такий літак робив лише один евакуаційний рейс, причому тоді, коли аеропорт Кабула повністю контролювали сили західної коаліції.

Що стосується літаків Збройних Сил України, то повірте, нікому не спаде на думку їх захопити. Хоча б тому, що вони мають достатню озброєну охорону.

Інші фейки – про евакуацію громадян України російськими літаками або про якихось шиїтів чи ісмаїлітів, які платили за евакуацію. Це все не має жодного підґрунтя.

Жоден із евакуйованих не платив за це. Причому евакуація проходила чітко за списками, затвердженими в МЗС.

Звичайно, до нашого посольства як до органу, який приймає заявки на евакуацію, надходили пропозиції посприяти за гроші у прискоренні евакуації. До речі, надходили й погрози.

Але це все не мало і не могло мати жодних наслідків.

Розмовляв Юрій Панченко,
відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"