Опозиція "підтримує агресію" Путіна та Лукашенка проти Польщі - із таким сенсаційним звинуваченням виступив голова партії влади "Право і Справедливість" Ярослав Качинський.

Певною мірою така заява стала відповіддю на у мітинг у центрі Варшави, що пройшов у неділю, 17 жовтня, під гаслом "Припиніть тортури на кордоні".

Варто зазначити – це була не акція політиків, а курс Варшави на жорсткий спротив шантажу білоруському диктатору Александру Лукашенку наразі критикують лише маловпливові ліві політики.

Втім, це не завадило правлячій партії зробити міграційний виклик питанням внутрішньої політики, намагаючись з його допомогою атакувати в першу чергу лідера "Громадянської платформи" Дональда Туска.

Втім, такий курс робить Польщу більш вразливою перед гібридними атаками зі сходу.

Нова прикордонна реальність

14 жовтня Сейм Польщі схвалив направлення 353 млн євро на посилення кордону з Білоруссю, в тому числі – на його оснащення датчиками руху.

Втім, куди більший резонанс викликало інше рішення Сейму, прийняте того ж дня. Мова йде про зміни до закону про державний кордон, згідно з якими мігранти, що незаконно потрапляють на територію країни, повинні покинути територію Польщі.

Також їм може бути заборонений в'їзд в країну на термін від шести місяців до трьох років.

Крім того, прийняті поправки дають право польській владі залишати без розгляду клопотання про надання притулку, подані після незаконного перетину кордону, якщо заявник не прибув безпосередньо із зони, де його життя чи свобода перебувають під загрозою.

По суті, ці норми узаконюють практику останніх місяців, до якої Варшаву підштовхнув шантаж з боку Александра Лукашенка.

Кров на кордоні: як Лукашенко підвищує ставки у шантажі ЄС

Нагадаємо, що з початку літа Білорусь залучає до себе "туристів" із країн Близького Сходу та Африки, допомагаючи їм перейти кордон ЄС або з Литвою, або з Польщею. Як наслідок – вже за кілька днів пункти прийому біженців, які були не розраховані до такого трафіку, виявилися заповненими, а тому Варшаві та Вільнюсу довелося використовувати дії, сумнівні з точки зору міжнародного права – змушувати мігрантів повернутися до Білорусі.

Втім, білоруські прикордонники також не давали можливості мігрантам зайти на територію країни (більшість із цих туристів мала візу із одноразовим в’їздом).

Тож на прикордонній смузі накопичувалася значна кількість людей, в тому числі й дітей, і з цим щось треба було робити. Особливо – з початком холодів, внаслідок чого вже зафіксовано кілька смертей мігрантів від переохолодження.

Офіційна Варшава постійно підкреслює, що мігрантам, які застрягли на кордоні, надається необхідна допомога. 

Втім, і цих заходів було недостатньо для повноцінного захисту кордону – особливо у ситуації, коли на стороні біженців часто виступали білоруські прикордонники.

Для додаткового захисту з 3 вересня на прикордонній території – смузі завширшки 3 км вздовж кордону з Білоруссю, було введено режим надзвичайного стану. Наразі його продовжили до кінця листопада.

У населених пунктах, що розташовані на території, де введено режим НС, заборонено  проведення масових і розважальних заходів, а головне – заборонено перебувати особам, які там не живуть, не працюють або навчаються. 

Ухвалені законодавчі зміни мають зробити нелегальний перетин кордону не лише складним, але й безглуздим.

Адже навіть у випадку його вдалого перетину біженець не має шансів залишитися у ЄС та буде депортований.

При цьому польська влада наполягає, що ці зміни не означають повного закриття для біженців – у них завжди є можливість подати заявку про притулок або на легальних пунктах перетину кордону, або у польських консульствах.

Втім, на практиці виконати ці вимоги фактично неможливо.

Польські консульства зараз працюють у ковідному режимі.  Також існують прецеденти відмови у прийнятті заяв про притулок і в легальних пунктах перетину кордону.

"Підримати агресію проти Польщі"

Питання біженців – і вибір між підтримкою дій влади та їх критикою, стало справжнім викликом для польської опозиції.

З одного боку, ці кроки польської влади відверто суперечать міжнародному законодавству. З іншої – виступати проти них означає де-факто підігравати Лукашенку.

Показовим став розклад сил при голосуванні останніх законодавчих змін. Проти них виступила лише Lewica, тоді як інші партії, включаючи "Громадянську платформу" в цілому їх підтримали.

При розгляді цих законодавчих змін у Сенаті, де опозиція має більшість, закон було пом’якшено лише створенням винятків для родин із малими дітьми. Проте при повторному голосуванні у Сеймі і ця норма не була врахована.

Втім, навіть за таких розкладів у правлячій партії не забарилися звинуватити опозицію в роботі проти інтересів держави. Причому не стільки лівих, скільки "Громадянську платформу", чиї рейтинги стрімко зросли після повернення до керівництва партії Дональда Туска – і що, безумовно, турбує правлячу партію.  

Останні тижні спікери ПіС не втомлюються заявляти – якщо б зараз при владі був Дональд Туск та його "Громадянська платформа", то Польща не стала би захищати свої кордони і її швидко б наповнили мігранти.

Втім, навіть на такому тлі заява Ярослава Качинського стала сенсацією.

"Існує два фронти гібридної війни: на кордоні та у Варшаві; якби дії опозиції були іншими, ця операція мала б зовсім інший хід, однак формування двох фронтів спонукало Александра Лукашенка та Владіміра Путіна до ескалації та зміцнення нападу", - стверджує де-факто найвпливовіша особа Польщі.

За словами Качинського, "опозиція відкинула правила демократії, визнавши себе лише єдино можливою та законною владою. 

Наслідком цього став їх спротив будь-яким діям демократично обраної більшості. Це спонукало їх підтримати агресію проти Польщі".

Ці заяви – частина інтерв’ю, яке вийде у "Gazeta Polska" у середу. Тож, не виключено, що в ньому будуть інші звинувачення.

Проте ці звинувачення стали ознакою переходу політичного протистояння у Польщі на новий рівень. 

Випробовування зимою

Польська влада обрала жорстку відповідь на шантаж Лукашенка, але одночасно вирішила використати цю кризу у своїх внутрішньополітичних суперечках.

Схоже, що такі заяви – підготовка громадської думки до більш жорсткої критики з боку опозиції.

Підстав очікувати посилення критики також більш ніж достатньо.

Нинішня політика Варшави щодо ситуації на кордоні з Білоруссю в першу чергу виходить із факторів ризику, які несуть нелегальні біженці. Польські урядовці вже заявляли про підозри про причетність деяких мігрантів до екстремістських угруповань, акцент робиться на знайдених доказах небезпеки цих людей. 

Безумовно, цей фактор не можна ігнорувати. Проте, так само його не можна поширювати на всіх біженців. 

Режим НС на кордоні ускладнює потрапляння туди журналістів, проте зі слів співробітників гуманітарних місій, ситуація там близька до критичної.

Своєю чергою, наближення зими означатиме збільшення смертей від охолодження, при чому в зоні ризику – жінки та діти.

Такі смерті зможуть змінити настрої у польському суспільстві.

Складність ситуації вимагає максимально широкої дискусії, адже ухвалені рішення тоді будуть мати максимальну підтримку у суспільстві.

Натомість, у партії влади віддають перевагу використання цієї теми для атакування опозиції, намагаючись знищити їхні рейтинги.

Питання, яке стало викликом для державної безпеки, стало елементом політичних інтриг. І це зовсім не те, що сприятиме захисту від гібридних атак Путіна та Лукашенка.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"