17-18 жовтня в італійських Римі, Турині та Трієсті пройшов другий тур виборів міських голів, який тільки закріпив перемогу проєвропейських сил, в першу чергу - Демократичної партії.

Нагадаємо, після першого туру 3-4 жовтня своїх проєвропейських очільників вже отримали Мілан, Болонья та Неаполь.

Натомість коаліція правих популістів "Ліги", "Братів Італії" та "Вперед Італіє!" задовольнилася кволою перемогою в Трієсті, який днями не сходив зі шпальт газет через страйки працівників порту проти обов’язкової вакцинації. 

Отже, фінальним результатом нинішніх виборів у найбільших містах Італії стали більш ніж переконливі 5-1 на користь проєвропейських сил.

Провал популістів дає надію на зміну тренду - для перемоги більше не обов'язково просто наобіцяти найбільше за всіх. І це може мати світоглядні наслідки вже на наступних парламентських виборах. 

Рахунок 5-1

Вперше в сучасній історії північної столиці Італії представник проєвропейських сил отримав перемогу в першому турі. З результатом у 57,7%, майже вдвічі обійшовши свого правого опонента Луку Бернардо, свою перемогу святкував діючий мер Мілана -- Джузеппе Сала.

Покращила свій результат і Демократична партія, яка отримала 33% голосів порівняно з 26% на останніх виборах мера 2016 року. Адміністрація Сали отримала новий кредит довіри не тільки від міланців, а й від принца Вільяма, який 18 жовтня вручив міланському очільнику Earthshot Prize та 1 млн фунтів за проєкт, який працює зі скороченням та розподіленням харчових відходів в місті ще з 2017 року. 

В Неаполі  та Болоньї впевнено перемогли лівоцентристи - Гаетано Манфреді, представник Руху 5 зірок (йшов від спільної коаліції з Демпартією), а також демократ Маттео Лепоре. 

Але головна партія за серця італійських містян розігрувалася в Римі.

П’ять років тому у столиці сенсаційно перемогла молода кандидатка від Руху 5 зірок Вірджинія Раджі.

Показово, що Ражді, яка агітувала за непроведення Олімпіади в Римі у 2024 році, під кінець свого мандату радо вітала кандидатуру Рима на проведення EXPO 2030.

Адміністрація Раджі не виконала своїх передвиборчих обіцянок, періодично потрапляла у скандали з перевищенням уповноважень своми представниками і не "прибрала Рим" - головними проблемами міста й на сьогодні залишаються вивіз сміття з міста та брудний і нерегулярний міський транспорт, відсутність зелених насаджень і погані дороги.

Якщо після першого туру  правоцентрист Енріко Мікетті лідирував з результатом у 30%, а його головний опонент лівоцентрист, ексміністр економіки та фінансів  Роберто Гвальтієрі отримав підтримку 27% римлян, то в другому турі він отримав більш ніж суттєву перевагу - 60,2% проти 39,8% у Мікетті. 

Популістський лівий Рух 5 зірок втратив свої позиції і в Турині, де у 2016 році стався схожий з Римом сценарій - перемогу на виборах отримала їхня представниця Кьяра Аппендіно. Проте цього разу представник Демократичної партії Стефано Ло Руссо обійшов свого головного правого опонента Паоло Даміано в другому турі (59,23% проти 40,77%), а представниця Руху 5 зірок Валентіна Сганга у першому турі не набрала навіть 10%.   

Цікавий результат продемонстрували трієстійці: вже вчетверте своїми голосами на посаді мера вони затвердили правоцентриста, депутата від партії Сильвіо Берлусконі "Вперед, Італіє!"  - Роберто Діпіацца, але його основний опонент, демократ Франческо Руссо відстав від нього всього на два з половиною процентних пункти. Половина електорату Трієста все ж таки прагне змін.  

"Ефект Драґі"

Місцеві вибори окреслили сучасні політичні тенденції - своєрідний ефект Маріо Драґі, який зміг розвернути в протилежний бік невтішні результати для проєвропейських сил у 2018-2019 роках.

Результати виборів засвідчили, що Демократична партія цілком може впоратися без підтримки лівих популістів Руху 5 Зірок, якщо вибирає сильних кандидатів та чітку стратегію.

Рух 5 зірок, що має найбільшу кількість мандатів у парламенті, стрімко втратив підтримку серед населення через свою бездіяльність і порожні обіцянки.

Навіть фігура експрем’єра Джузеппе Конте, який поступився посадою Маріо Драгі на піку своєї популярності після внутрішніх чвар за лідерство з коміком і духовним батьком партії Беппе Ґрілло та через розслідування проти його надзвичайного комісара з питаннь пандемії COVID-19 Доменіко Аркурі за розкрадання коштів, не зіграла важливої ролі на цих виборах.

А самому Конте, з огляду на результати голосування, доведеться поступитися лідерством в коаліції очільнику демократів Енріко Летта, який також закріпив свої позиції, пройшовши до міської ради міста Сієна на останніх довиборах.      

Нищівна поразка правоцентриських, але що більш важливо - антиєвропейських, сил, за оцінками експертів, стала результатом неузгодженості дій між членами коаліції, невмінням говорити зі своїм виборцем, а також внутрішньою боротьбою за лідерство.

Ще однією причиною поразки правих називають вибір слабких кандидатів та пізній початок виборчих кампаній.

Також одну з визначних ролей зіграла відсутність чіткої позиції щодо вакцинації населення. Члени правоцентриської коаліції протягом виборчої кампанії однією ногою загравали з активакс-електоратом, а іншою - агітували за вакцинацію і вакцинувалися самі.

Така поведінка вибудувала в голові у виборця асоціації правих з хаотичною площею та фашистськими організаціями, які 9 жовтня напали й розгромили в Римі офіси CGIL (Італійська національна конфедерація праці). Лівоцентристи, які виступають головним скелетом розширеної коаліції Маріо Драґі, навпаки асоціюються з Італією, яка працює над відновленням після пандемії коронавірусу. 

Вибори показали, що правий електорат поступово схиляється до більш поміркованих кандидатів.

Наприклад, таких яких як Діпіацца у Трієсті, Мастелла у Беневенто та Оккіуто в Калабрії, які підтримують лінію уряду Маріо Драґі.

Це - потужний сигнал  для Маттео Сальвіні, чия партія зараз входить до розширеної коаліції Драґі. Сальвіні може зайняти більш радикальну позицію щодо дій уряду, наблизившись до опозиційної Мелоні, або ж проаналізувавши хороші результати поміркованих правих кандидатів, підтримати лінію Драґі та проєвропейських сил і розпрощатися з лінією угорського Орбана. 

Звичайно, ще рано говорити про остаточну перемогу над правими та лівими популістами в італійській політиці, але тенденція виглядає досить обнадійливо.

****

Місцеві вибори 2021 року в Італії позначилися не тільки перемогою проєвропейських сил, але найнижчими показниками явки, особливо в таких містах, як Мілан та Турин.

Звичайно, правоцентристи виправдовують свою поразку низькою явкою, але Euromedia Research дає й інше пояснення: під час виборчої кампанії на посади мерів, також утворився прошарок італійського населення приблизно у 15%, який не асоціює себе з жодною з політичних партій, представлених в італійській політиці.

Саме ці 15% виходять на площі проти введення обов’язкового паспорта вакцинації у державному та приватному робочих секторах та вимагають від уряду безкоштовних тестів, аби все ж таки не втратити робочого місця.

Робота з цим новим електоратом може вплинути на результати майбутніх парламентських виборів у 2023 році.   

Втім, перед тим, як вийти на ці  вибори, всі партії повинні будуть спільно вирішити питання, кого ж відправити у президентське крісло у січні 2022 року після закінчення мандату Серджо Маттарелли.

Правоцентристи мріють про Драґі у президентському палаці Квірінале, щоб вийти на дострокові вибори.

Але цей план має чималий ризик. Ще невідомо, чи буде готова Європа продовжувати виділяти такі життєво необхідні кошти на постпандемічне відновлення італійської економіки не під гарантію колишнього голови Центрального європейського банку Маріо Драґі, а, наприклад, під опозиційну антиєвропейську риторику.   

Автор: Ярина Груша-Поссамай,

з Італії, для "Європейської правди"