Грузія знову опинилася на порозі гострого вуличного протистояння. І його наслідки можуть виявитися абсолютно непередбачуваними.

Програвши перший тур місцевих виборів, грузинська опозиція, а в першу чергу – партія експрезидента Міхеїла Саакашвілі "Єдиний національний рух", мала шанс на реванш у другому. Кандидати від опозиції вийшли у другий тур у всіх найбільших містах країни, а в трьох (Батумі, Кутаїсі та Зугдіді) навіть випереджали представників влади.

Це давало шанс, що політична криза у країні, принаймні, перейде у цивілізовану форму – опозиція виграє декілька посад мерів і завдяки ним зможе не лише атакувати владу, але й пропонувати альтернативу.

Втім, другий тур місцевих виборів, що пройшов 30 жовтня, знищив шанси на такий сценарій.

Партія влади отримала перемогу в усіх містах, навіть у тих, де за результатами першого туру лідирували опозиціонери. Опозиція натомість вже заявляє про фальсифікації цих результатів і про вкрадену перемогу, готуючись захищати результати виборів.

Багато що буде залежати від вердикту міжнародних спостерігачів, який планується оприлюднити 31 жовтня.

Втім, якими б не були ці висновки, схоже, що джина з пляшки вже випущено – нове вуличне протистояння влади та опозиції стає неминучим. І воно має шанси стати більш гострим, аніж попередні. 

Наступ опозиції та фінішний ривок влади

Чотири тижні між першим та другим турами пройшли при інформаційному домінуванні опозиції – явище, вкрай нехарактерне для Грузії.

В першу чергу цьому сприяла ситуація навколо експрезидента Саакашвілі, який нелегально повернувся до країни перед першим туром та був заарештований.

Потрапивши до в’язниці, Саакашвілі став ключовою інформаційною персоною в країні, що відверто дратувало владу. Справа навіть дійшла до заборони в'їзду до Грузії журналістів, які планували зробити з ним інтерв’ю.

Контрнаступ Саакашвілі: чи зможе ув'язнений експрезидент перемогти грузинську владу

Окрім того, третій президент Грузії оголосив голодування, через що виникла проблема його госпіталізації. Бажання влади показати твердість у цьому питанні, дозволивши лікування лише у в’язничній лікарні, було не дуже добре сприйнято Заходом – із закликом  забезпечити права Саакашвілі на повноцінне лікування до влади Грузії звертаються західні політики та дипломати.

Повернення експрезидента дозволило мобілізувати прихильників його партії "Єдиний національний рух". 14 жовтня вони провели наймасовіший за останню історію Грузії мітинг у центрі Тбілісі – за незалежними оцінками, на ньому були присутні від 50 до 70 тисяч осіб.

Такий багатолюдний мітинг став викликом для представників влади, а особливо – зважаючи на їхні нещодавні заяви, що до наступних парламентських виборів, що мають пройти у 2024 році, партія Саакашвілі вже припинить своє існування.

Втім, як показав мітинг 14 жовтня у столиці, а також масові опозиційні виступи в інших містах, цей прогноз навряд чи справдиться. Щонайменше, своїм поверненням Саакашвілі вдалося зняти всі ризики переходу "націоналів" на другу роль – якщо ще пару місяців тому менші опозиційні партії намагалися поставити під сумнів лідерство ЄНР, то тепер вони вимушені з ним змиритися.   

Партія влади "Грузинська мрія" перейшла у контрнаступ в останні дні перед другим туром.

27 жовтня в центрі Тбілісі відбувся провладний мітинг, на якому "Грузинська мрія" мала показати не меншу масовість, аніж на мітингу опозиції. Це їм вдалося, хоча у ЗМІ було оприлюднено вдосталь доказів, що учасниками були бюджетники, звезені примусово.

Також партії влади вдалося провести "спецоперацію", звинувативши опозицію у брехні.

27 жовтня опозиційний телеканал "Мтаварі" оприлюднив результати соціологічних досліджень, проведених компанією IPSOS. Ці результати були досить оптимістичними для опозиції – опитування обіцяли їм перемогу в усіх великих містах, окрім Тбілісі, але і там розрив між чинним мером ексфутболістом "Динамо" Кахою Каладзе та лідером ЄНР Нікою Мелією складає лише 3%.

Наступного дня у "Грузинській мрії" проводять пресбрифінг, де звинувачують опозицію у фальсифікації. Як виявилося, на сайті IPSOS були оприлюднені інші результати – згідно з ними, опозиція програє ще й Зугдіді (там кандидатом від опозиції є батько Ніки Мелії Анзор).

В опозиції вважають це провокацією влади і заявляють, що розривають співпрацю з IPSOS. Останнє може стати проблемою для опозиції. Ця соціологічна служба мала проводити ще й екзитполи 30 жовтня, а тепер їй довелося терміново шукати заміну.

А на додачу грузинська влада розгорнула велику активність навколо ув’язненого Саакашвілі.

Напередодні голосування до в’язниці у Руставі, де відбуває покарання експрезидент, стягнули спецназ. Згодом у Службі державної безпеки заявили про превентивне розкриття спроби державного заколоту – нібито заколотники мали на меті заблокувати транспортування Саакашвілі до лікарні, що мало спровокувати хаос у країні.

Напад на опозиціонера та війна екзитполів

За такої нервової передвиборчої кампанії вибори мали небагато шансів пройти спокійно.

Так і сталося. Судячи з кількості оприлюднених скарг, другий тур був набагато "брудніший", аніж перший.

Зокрема, ГО "Справедливі вибори" подала 33 скарги на порушення на виборчих дільницях. Серед них: тиск на виборців з боку невстановлених осіб, незаконний облік виборців, підкуп виборців, кілька випадків фізичного протистояння.

Напади на журналістів, причому як з боку влади, так і опозиції, зафіксувала "Коаліція із захисту ЗМІ".

Однак найгучніший випадок стався з лідером ЄНР та кандидатом у мери Тбілісі.

Ніка Мелія прибув на одну з виборчих дільниць, на якій спостерігач від опозиції зафіксував масове вкидання бюлетенів. Відразу ж на цю дільницю прибули й агресивно налаштовані проти нього молодики. Одному з них вдалося прорватися через охорону та вдарити опозиціонера.

Попри велику кількість присутніх поліцейських, нападника не затримали.

Вже в середині дня в "Грузинській мрії" заявили про свою перемогу на переважній більшості дільниць. За словами лідера правлячої партії Іраклія Кобахідзе, переможцями стають 18 із 20 кандидатів в мери від партії влади. А згодом він уточнив: влада виграє в усіх без винятку містах.

Відразу після закриття дільниць ці прогнози підтверджує екзитпол, проведений компанією GORBI на замовлення провладного телеканалу "Імеді". Згідно з ним, кандидати від партії влади виграють в усіх великих містах.

При цьому екзитпол, оприлюднений опозиційною телекомпанією "Мтаварі" (замість IPSOS його проводила менш відома компанія Anova), виявився діаметрально протилежним – в усіх великих містах виграє опозиція.

В очікуванні протестів

Попередні дані Центрвиборчкому підтвердили "прозорливість" правлячої партії.

Її кандидати отримують впевнену перемогу в усіх містах, навіть у тих, де за результатом першого туру лідирували представники партії Саакашвілі. 

Звичайно, що така тотальна перемога кандидатів від влади не може не викликати запитань.

В деяких муніципалітетах, особливо там, де розрив був мінімальний (у Батумі та Кутаїсі він склав 1,5-2 тис. голосів), вирішальними могли стати невраховані бюлетені, чия кількість перевищує розрив. Згідно з заявами опозиції, переважна більшість неврахованих бюлетенів має позначки на користь кандидатів від партії Саакашвілі. 

А відповідно, в опозиції вже заявляють про невизнання результатів цих виборів. 

Звісно, перемога кандидатів від влади має і об'єктивні фактори. За результатами першого туру трете місце отримала партія "За Грузію" експрем'єра Георгія Гахарії, який відмовився підтримувати у другому турі кандидатів як від влади, так і від опозиції. Втім, за оцінками грузинських політологів, виборці Гахарії або не підуть на другий тур, або радше підтримують кандидата від влади, аніж від Саакашвілі.

Проте тотальна перемога влади залишає досить неприємний осад.

В опозиції вже анонсували боротьбу за захист результатів виборів від фальсифікацій.

На підставі власного екзитполу в опозиції переконані у перемозі своїх кандидатів в усіх великих містах. "Визнайте результати, визнайте поразку, у цьому немає нічого трагічного", – звернувся Ніка Мелія до керівництва "Грузинської мрії".

Відступати опозиції вже немає куди, а тому гостре вуличне протистояння виглядає майже неминучим.

Щось подібне у Грузії відбулося рік тому – після парламентських виборів, результати яких, на думку опозиції, були сфальсифіковані. Але тоді ситуацію вдалося стабілізувати завдяки посередництву ЄС.

Однак тепер, коли правляча грузинська партія встигла суттєво погіршити відносини із Заходом, шанси на таке посередництво виглядають набагато меншими.

А відповідно, Грузія виявляється ледь не приреченою на нове протистояння, ймовірно, ще більш гостре за попереднє.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"