Вибухи на складах у Врбетицях, вчинені російськими шпигунами, та гучний конфлікт із РФ суттєво послабили позиції президента Чехії Мілоша Земана – найбільш проросійського з глав держав-країн ЄС.

Попри це, Земан вже готується до реваншу.

Шанс на це йому дають парламентські вибори, що стартують о 14 годині 8 жовтня і триватимуть до середини наступного дня. 

Показово, що навіть виграш опозиції залишає для Земана шанси на посилення впливу.

Втім, напередодні виборів сталася подія, здатна істотно вплинути на остаточні розклади. Чинний прем'єр-міністр Андрей Бабіш виявився замішаним у скандал навколо Pandora Papers. Як виявилося, у 2009 році він перевів через офшорні компанії $22 млн на купівлю нерухомості на Французькій рив'єрі, а головне, ставши політиком – не лише не задекларував її, а й стверджував, що не має офшорних рахунків.

Чи здатний цей скандал змінити передвиборчі розклади у Чехії? І на що розраховує Мілош Земан, підтримуючи Бабіша?

Велика чеська трійка

Результати виборів майже очевидні, а от післявиборчі розклади обіцяють бути сенсаційними – саме так, принаймні до вибуху Pandora Papers, чеські політологи та журналісти описували головну інтригу виборів.

Це пов’язано з тим, що більшість соціологічних компаній давала досить близькі результати – а відповідно підстав очікувати за результати голосування сенсацію майже не було.

Так, чеське видання Denik, узагальнивши показники свіжих опитувань, побудувало наступну модель майбутніх парламентських розкладів.

Перше місце мала здобути партія ANO чинного прем’єра Андрея Бабіша.

Лідерство правлячій партії віддавали всі соціологічні опитування, щоправда, проведені до публікації даних Pandora Papers.

Таким чином, у новому складі нижньої палати чеського парламенту Бабіш може отримати фракцію з 63 депутатів (всього там 200 місць).

Наступні дві сходинки займають опозиційні сили: правоцентристський блок SPOLU ("Разом"), сформований партіями ODS, TOP 09 та KDU-ČSL, а також блок у складі Піратської партії та політсили мерів Stan.

Останній – найбільш гострий критик чинної влади. Невипадково Андрей Бабіш вже заявив, що це єдина політична сила, з якою він відмовляється вести коаліційні перемовини. Цей конфлікт мав відображення й у передвиборчій пропаганді.

Правляча партія підготувала банери з гаслом "Чехія – не ПіратоСтан". На це "Пірати" відповіли банерами "ПіратоСтан – країна, де не крадуть".

Як вказують соціологічні заміри, "піратський блок", який ще влітку тримав лідерство, ближче до осені впав на третє місце, проте в останні дні повернув собі "срібло". 

Згідно з виборчою моделлю Denik, вони проведуть до парламенту 55 депутатів, тоді як SPOLU – 51. Разом це гарантує парламентську більшість для нинішньої опозиції. 

Проте це зовсім не означає, що питання майбутньої коаліції вже вирішене. Зовсім ні!

Президент Земан вже оголосив, що має намір доручити сформувати новий уряд лідеру партії-переможця. Зазначимо, що ключове слово тут – партії.

Заява Земана означає, що єдиним політиком, який отримає від нього пропозицію формувати уряд, буде Бабіш.

Адже "ПіратоСтан" чи SPOLU є не партіями, а блоками, а відповідно, навіть випередивши ANO, не матимуть пріоритету у формуванні уряду.

Така маніпуляція дає змогу Мілошу Земану отримати слабкий та залежний від нього уряд меншості, що дозволить суттєво збільшити вплив на політику. Проте це можливо за низки умов.

В пошуках молодшого партнера

В нинішньому парламенті уряд спирається на парламентську меншість, добираючи голоси в опозиційних партій.

Для повторення такого сценарію у новому парламенту, окрім лояльності президента, потрібна щонайменше одна партія, яка погодиться увійти у коаліцію з ANO.

Наразі такою партією є соціал-демократи, проте у них мінімальні шанси пройти до парламенту. Принаймні, про реалістичність такого сценарію свідчить лише одне соціологічне опитування – решта залишають есдеків "за бортом".

Хто може стати новим партнером ANO?

Однозначно проходить до нового парламенту радикальна партія SPD (23 мандати). Втім, досі альянс із ультраправими популістами виглядав неприйнятним для Бабіша, тим більше, лідер SPD вже озвучив перелік вимог, в обмін на які він готовий йти у коаліцію, і вони абсолютно неприйнятні.

Високі шанси пройти до парламенту мають і чеські комуністи – тоді вони матимуть найменшу фракцію, приблизно у 8 мандатів. Хоча вони навряд чи увійдуть до коаліції з прем’єром-олігархом, проте за сприяння президента Земана уряд зможе розраховувати і на їхні голоси.

Набагато перспективнішим партнером виглядає новачок чеської політики – нещодавно зареєстрована партія "Присяга". Ця політсила наразі балансує на межі проходження.

"Присяга" – досить специфічна партія, заснована колишнім шефом відділу боротьби з організованою злочинністю Робертом Шлахтою. При цьому переважна більшість членів партії – також колишні силовики.

На вибори "Присяга" пішла з популістськими гаслами, зробивши акцент на боротьбі з корупцією. Проте – і це показово – навіть з такою програмою партія досить обережно критикує уряд, а критики самого прем’єра (який, на думку опозиції, є втіленням чеської корупції) взагалі уникає.

Це дозволяє припустити, що "Присяга" – це політичний проєкт Андрея Бабіша, партія, яка має відтягнути на виборах голоси консерваторів, а потім створити коаліцію з ANO.

В пошуках "зрадників"

Але як за таких розкладів президент Земан та прем’єр Бабіш планують обійти опозицію, що матиме більшість мандатів?

Річ у тім, що в Чехії затвердження уряду не вимагає вотуму довіри від парламенту – достатньо лише президентське подання. Проте протягом місяця новий уряд має здобути вотум довіри від парламенту. 

Проте, якщо вотум не отримано, президент має право на повторне внесення кандидатури прем'єра. А головне - навіть після проваленого вотуму довіри уряд може нескінченно довго працювати з приставкою во. 

Все це дає Земану можливість необмеженого впливу на залежний від його волі уряд. 

Щось подібне Чехія бачила чотири роки тому після минулих парламентських виборів. Після того як парламент не дав вотуму довіри уряду Бабіша, Мілош Земан вніс його кандидатуру повторно. Щоправда, тоді чеському прем'єру вдалося знайти союзників і зменшити свою залежність від голови держави.

Чи можливе цього разу повторення цього плану: постійно виносити лише одну кандидатуру, ставлячи парламент перед вибором – підтримати її чи йти на нові вибори? 

Цілком ймовірно, що Мілош Земан, чия друга президентська каденція через півтора року добіжить кінця, саме так і збирається робити. Сподіваючись, що виграний час дасть йому можливість зайти "зрадників" серед опозиції. 

Та чи захоче Андрей Бабіш слідувати такому сценарію? Адже це не лише робить його маріонеткою Земана, але й може остаточно знищити його політичну репутацію…

* * * * *

Ще одна особливість цих чеських виборів – в тому, що сценарії, які ще нещодавно були актуальні, дуже швидко можуть виявитися застарілими.

Як вплине на виборця публікація документів Pandora Papers та відкриття розслідування щодо Бабіша, яке розпочав Національний центр боротьби з організованою злочинністю?

З одного боку, корупційні скандали супроводжували всю політичну кар’єру Бабіша. А відповідно, у нього міг сформуватися імунітет на такі звинувачення. Принаймні – в очах своїх виборців.

Але з іншого – гостра реакція прем’єра на нові звинувачення показує, що там цілком свідомі, що цей скандал може поховати шанси на новий уряд.

Ба більше, не виключено, що цей скандал буде на руку прем'єру, адже може допомогти пройти у парламент його союзникам із "Присяги". 

Саме тому чеські вибори обіцяють стати по-справжньому непередбачуваними. І сенсацій варто чекати як за результатами голосування, так і після нього. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"