П'ять проблем закону про СБУ: що треба змінити, щоби не знищити реформу

До кінця року – а лишилося всього два пленарних тижні – Верховна рада планує розглянути закон №3196-д про реформу Служби безпеки України.

Цей закон має розпочати перетворення радянського КДБ на сучасну спецслужбу, тобто зробити те, на що не міг зважитися ніхто за 30 років незалежності України. І справді: за цей час реформували та реорганізовували суди, поліцію, генеральну прокуратуру, а СБУ як була старим КДБ, так і лишилася ним і досі.

Та у часи війни це питання стало руба. Її не виграти без сильної спецслужби, коли керівництво СБУ переймається власним збагаченням, а їхні родичі мають громадянство держави-агресора. Але є умова: потрібна справжня реформа, а не чергове замилювання очей суспільству та міжнародним партнерам, як це сталося з реформою поліції в 2015 році чи прокуратури.

Попри це, закон хочуть ухвалити без фактичного розгляду в сесійній залі – за скороченою процедурою, за якої кожна фракція може внести лише п'ять правок, а кожен позафракційний депутат – одну. Але як, маючи всього п'ять правок на фракцію, можна врегулювати зміни до 30 законів та Кодексів, які вносяться законопроєктом?

Адже до документа, який пропонують схвалити Раді, є чимало зауважень. Принаймні ключові з них необхідно врахувати, якщо ми прагнемо провести справжню реформу.

І оскільки йдеться про короткий перелік, я обрала п’ять най-найкритичніших, які просто необхідно втілити, щоби реформа СБУ стала досягненням для України, а не лише рядком у звітах для західних столиць.

Кадри завалять усе

Головна проблема реформи в запропонованому вигляді – це формальна переатестація замість очищення спецслужби від недоброчесних співробітників.

Законопроєкт передбачає поступове зменшення чисельності співробітників з 27 000 до 20 000. Це скорочення менш амбітне, ніж планувалося. До того ж те, як планують провести це скорочення, свідчить, що посади збережуть саме ті СБУшники, до яких є безліч запитань, але які звикли домовлятися з вертикаллю Служби.

Річ у тім, що в законопроєкті немає нормального процесу переатестації, що включав би перевірку доброчесності співробітників. Натомість нам пропонують абсолютно втаємничену та неврегульовану процедуру, на яку величезний вплив матиме сама ж СБУ, хоча формально атестацію проводитимуть комісії у складі представників суб’єктів розвідувальної спільноти і парламентського комітету.

Натомість тих службістів, хто не до вподоби керівництву, зможуть "вичистити", навіть якщо атестаційна комісія погодить такого співробітника: для цього достатньо позбавити його допуску до держтаємниці, і все, він автоматично не проходить атестацію.

По суті, така "атестація" перетвориться на ручний фільтр, яким керуватимуть дискредитовані чинні СБУшники. Це – нонсенс.

До чого це призводить, ми вже побачили у судовій реформі, яку довелося перезапускати.

Причому альтернативи є.

Я запропонувала створення спеціального управління внутрішнього контролю, куди б мали увійти набрані з нуля на конкурсній основі співробітники, які б мали забезпечити проведення незалежної атестації, за результатами якої СБУшників, що не відповідають критеріям професійної компетентності та доброчесності, мали б звільнити. Натомість ті, хто успішно пройшов перевірку, мали б отримати достойну оплату праці в оновленій спецслужбі (правка 266 та пов’язані з нею 1103, 1166, 1594).

Але такий варіант не сподобався СБУ і правки відхилили.

"Ліквідувати" так, щоб зберегти

Попри те, що закон про СБУ містить чимало позитивних норм, загалом запропонована для ухвалення "на швидку руку" реформа призведе до збереження не лише старих кадрів, а й корупційних підрозділів.

Наприклад, у Службі залишається економічна контррозвідка, яка найбільше "доїть" бізнес. Президент під час своєї передвиборчої кампанії обіцяв її ліквідувати, але на практиці її просто переназвуть на "департамент захисту об'єктів критичної інфраструктури".

Хоча цей підрозділ неодноразово доводив свою корупційність. Вони, приміром, брали участь у "спецоперації" СБУ із зачистки ринку імпорту з РФ скрапленого газу для фірм, пов’язаних з Віктором Медведчуком.

Є шанс, що буде збережений і департамент по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю (так званий відділ "К"). Навряд чи ви пригадаєте гучні злочини, викриті цим управлінням, чи імена корупціонерів, яких "кашники" довели до лави підсудних. Департамент "К" прославився іншим: статками свого екскерівника Павла Демчини, про які стало відомо з розслідування журналістів програми "Схеми" ще за часів Порошенка.

Згодом Демчина через суспільний тиск подав у відставку, але ж проблема була не лише в ньому. Він очолював максимально корупціогенний департамент СБУ, який лишався у складі Служби попри зміну президента та може лишитися й після реформи.

За наявними в законопроєкті нормами оперативників департаменту "К" навіть не будуть переатестовувати!

А серед його повноважень залишається боротьба з організованою злочинністю.

Щоб це було менш помітно, норму записали не в основному законі, а заховали у перехідних положеннях, в змінах до законів про боротьбу з оргзлочинністю та про контррозвідувальну діяльність.

Чи заберуть у СБУ слідство?

У законопроєкту, що є нині у ВР, є два основних досягнення: часткова демілітаризація СБУ, тобто позбавлення працівників військових звань, та ліквідація функції слідства.

Завдяки цьому СБУ має стати класичною спецслужбою, завдання якої – не розслідувати корупцію чи контрабанду, а ловити шпигунів та терористів.

Все б нічого, але, по-перше, такі нововведення передбачаються аж через понад три роки, з 2025-го, а по-друге, це наразі лише декларативна обіцянка, бо змін до Кримінального процесуального кодексу, які мали б реально позбавити Службу слідства, поки не передбачають – для цього потрібен окремий закон.

Ще важливіше – те, що за цей час мають відбутися парламентські вибори. І повірте, новий парламент скаже, що "попередники" були не праві, передавати повноваження немає кому, а функцію слідства треба залишити.

Саме тому функція слідства має бути ліквідована за час першого терміну Зеленського та каденції чинного парламенту, адже має бути політична відповідальність за доведення цього процесу до фіналу.

Тому функцію слідства мають забрати у СБУ максимум в 2023 році.

Слід віддати належне, частину статей пропонується передати за підслідністю іншим правоохоронним органам (в основному Національній поліції) вже за пів року, з липня 2022-го. Це насильницькі (посягання на життя діячів), корисливі (контрабанда та торгівля деревиною) та воєнні злочини, а також пов'язані з недоторканністю державних кордонів.

Проте і для цього треба ухвалити зміни до Кримінального процесуального кодексу. Підготовки до цього не видно: законопроєкт 4392 не передбачає необхідних змін і ліквідації функції слідства.

Та навіть у разі, якщо "першу серію" передачі підслідності схвалять вчасно, це не матиме вирішального впливу на практику СБУ зі зловживання своїми слідчими повноваженнями.

У Службі давно навчилися "кошмарити бізнес" із використанням статей, які стосуються національної безпеки.

Наприклад, статтю 110-2 КК України "Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України" можуть застосувати проти будь-кого, просто оголосивши, що мають оперативні дані про роботу того чи іншого бізнесу в Криму.

Наприклад, так відбувалося у відомій справі автозаправок ОККО. За три місяці справу закрили "за відсутністю складу злочину", але робота компанії у цей час була заблокована обшуками та блокуванням рахунків. Профіт!

Хоча не всім вдається вийти з-під тиску СБУ так швидко. Гучний приклад – справа YouControl, яким інкримінували незаконне використання системи зняття інформації. У березні 2017 року близько 100 співробітників СБУ провели обшуки в офісі YouControl, у квартирах керівників компанії та її технічних підрядників. Тут, щоби закрити справу та припинити тиск на компанію, знадобилося майже два роки.

Статистика свідчить, що порожніми є більшість розслідувань, які веде СБУ.

Так, сумарно за всіма "непрофільними" для СБУ статтям нацбезпеки (тобто тими, які у Служби мають забрати у першу чергу) за 2020 рік розслідувалося лише 505 справ, з них лише 17% (90 справ) дійшло до суду.

До 2025 року має залишатися право розслідувати злочини проти основ нацбезпеки, про тероризм, розголошення державної таємниці.

Однак за цими статтям статистика ще більш невтішна – з 1232 справ до суду потрапило лише 11%!!!  Навіть за статтею 258 (терористичний акт) за рік розслідується 465 справ, з яких до суду йдуть 19 (4%).

І навіть за цих красномовних показників для того, щоб забрати таки слідство в СБУ, треба ухвалювати ще один закон. А оскільки віддавати його ніхто не хоче, СБУ робитиме все, щоби залишити слідство у себе і надалі. Протягом двох років, поки розглядається реформа, Служба довела, що чудово вміє блокувати і затягувати.

Нові повноваження для старої СБУ

Те, що СБУ не буде реально очищене від недоброчесних кадрів, несе особливу небезпеку через додаткові повноваження, які закон "дарує" нереформованій Службі. Це дуже зручно: мати нові можливості тиснути на бізнес та водночас стати суперсекретними.

Я не проти, щоб у СБУ у воюючій країні були можливості боротися з терористами, але для цього потрібно спочатку очистити відомство, а лише потім розширювати повноваження.

Приклад таких нових повноважень – право на блокування сайтів. Тепер СБУ зможе заблокувати доступ до будь-якого сайту, причому спецпроцедура отримання "дозволу суду" для цього перетворила судовий контроль на формальність. Це рішення ухвалюється за правилами контррозвідувальних заходів, тобто секретно, і оскаржити його не можна. Тож власники сайтів не будуть навіть знати, хто це зробив і чому – користувачі інтернету просто в один момент не зможуть зайти на ресурс за посиланням.

Звичайно, нам це подають під соусом боротьби з російською пропагандою. Але це зараз може робити і робить РНБО (чиє рішення принаймні є публічним і може бути оскаржене або змінене, якщо у ньому знайшли кричущі помилки).

Щоб не допустити цього, потрібно підтримати правку 2163, врахування якої вимагає також громадянське суспільство.

А ще СБУ має шанс отримати додатковий інструмент тиску на бізнес.

Служба зможе надсилати будь-яким організаціям "застереження" та "запити", розказуючи їм, що і як робити. Не лише держструктури, а й бізнес планують зобов’язати надавати СБУ відповіді.

Як це працюватиме?

До прикладу, будуть надходити "запити", проплачені бізнес-конкурентами, про "надання СБУ" інформації, яка містить комерційну таємницю. Або ще краще – надійде "офіційне застереження" не співпрацювати з якоюсь фірмою або не придбавати такий-то товар в такого-то постачальника.

Таке раніше вже пробували робити під час закупівлі ліків державою, тепер же це все буде узаконено.

Якщо частина приватних організацій ще зможе знайти сміливість цьому протидіяти (але зважаться на таке не всі, бо ми не забуваємо про санкційні списки, в які вони можуть потрапити за інформацією СБУ), то державні підприємства дуже часто "коригуватимуть" у правильному напрямку свої закупівлі/тендери, відмовляючи добросовісним контрагентам, посилаючись на застереження СБУ.

Прослуховувати тепер легально зможуть будь-кого, кого заманеться спецслужбі. Більше того, ми навіть про це не дізнаємося.

Для цього запропонована нова процедура здійснення таких заходів (прослушка, стеження тощо) в рамках контррозвідувальних справ. Тепер не потрібно погоджувати їх у прокурора, дозвіл надається суддею за формальною процедурою і одразу на пів року.

Величезна проблема: інформацію, здобуту поза контролем, можна буде використовувати в суді.

За тим, як змінювався законопроєкт, видно, що ця норма стала предметом серйозної боротьби.

В тексті до першого читання було напряму зазначено, що матеріали, отримані в результаті контррозвідувальних заходів, "можуть бути використані як доказ у суді". До другого читання правкою цю норму скасували. Однак потім комітет новою правкою завуальовано повернув цю норму.

Слухаємо, кого хочемо, стежимо, читаємо листи, якщо щось "наслухаємо" – зможемо це продати чи шантажувати кримінальними провадженнями. І ніхто не дізнається, ніякого контролю.

Метастази КДБ

СБУ матиме можливість також впливати на набори суддів та прокурорів.

Змінами в закон України "Про контррозвідувальну діяльність" пропонують додати СБУ цікаву функцію – здійснювати перевірку осіб на предмет їхньої можливої причетності до діяльності спеціальних служб іноземних країн перед призначенням на купу посад державної служби, на адмінпосади в системі прокуратури та судових органах.

Тобто СБУ своїми листами буде казати, кого брати на посаду в судді чи прокуратурі, а кого – ні. Хоча це – ті структури, які пізніше можуть розслідувати та розглядати справи щодо самих СБУшників!

Причому дізнатися, чому людина, на думку СБУ, не може займати певну посаду, буде неможливо, все це буде під грифом "таємно".

Ще один переросток Радянського союзу, який залишиться після "реформи" – "відрядження співробітників СБУ або ж офіцерів діючого резерву". Це люди, яких СБУ надсилає на будь-яке державне підприємство чи установу і які там нібито під прикриттям мають збирати потрібну секретну інформацію та протидіяти загрозам. Це – в теорії. А на практиці це відбувається досить смішно, про делегування "таємного агента" усі знають, адже в установу про нього надходить офіційний лист.

Та найгірше – не це. Офіцери, яких надсилають по держструктурах – це дуже часто "смотрящі", які сидять на ключових потоках. Прикладів цього купа, як-от у сумній історії, коли контррозвідники "перевзулися у провізорів" і почали пояснювати Міністерству охорони здоров'я та міжнародним організаціям ЮНІСЕФ та ПРООН, які ліки треба купувати за державний кошт, а які – ні.

Інший приклад – історія про Євгена Гетьмана, члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, який виконував обов’язки голови. Його САП спіймала на хабарі у 90 тисяч доларів. А він виявився офіцером СБУ, якого відрядили для "агентурної роботи" до цієї комісії.

Щоб скасувати цих "дуже секретних смотрящих", потрібно врахувати правки №1187 та №1239.

* * * * *

Чи потрібно ухвалювати реформу Служби безпеки України? Беззаперечно, так, критично потрібно.

Чи потрібно її ухвалювати за скороченою процедурою, яка не передбачає реального очищення старих кадрів? Ні. Таким чином ми отримаємо другу реформу нацполіції, яка вилилась лише в реформу патрульної поліції, а не усієї силової структури по вертикалі та горизонталі. Тоді, у 2015 році, перевертні у погонах часів Януковича, які хоронили справи Майдану,  успішно утримались у своїх кріслах, а деякі працюють і нині.

Держава просто не має права витратити 5-7 років на профанацію реформи СБУ, яка 30 років працює за лекалами КДБ, одночасно "кришуючи" схеми та нелегальні потоки. Причому – за наш з вами рахунок.

Авторка: Олександра Устінова,

народна депутатка України,
член комітету ВР з питань правоохоронної діяльності,

для "Європейської правди"