Вакцинуйся або плати: як Австрія першою в ЄС впроваджуватиме обов'язкове щеплення

Австрія стане першою країною в Європі, яка запровадить обов’язкову вакцинацію з лютого 2022 року. 

Це рішення є безпрецедентним не тільки для Європи, але й для світу, адже досі жодна інша держава, за винятком Ватикану та кількох азійських країн, поки не зважилась на такий крок. 

"Довгий час існував політичний консенсус щодо того, що ми не хочемо обов’язкової вакцинації у цій країні. Але ми повинні дивитися правді у вічі", – цими словами канцлер Австрії Александр Шалленберг минулого тижня оголосив: обов’язковій вакцинації проти COVID-19 бути. 

Це рішення вже викликало потужні протести. 

Але ще більше до нього питань. Як все працюватиме? Чи законно це? Чи можна людині проти волі встромити шприц в руку? Яке покарання чекає на тих, хто категорично не погоджується на щеплення?

"Європейська правда" шукала відповіді на ці питання. 

Обмеження не рятують

Уряд Австрії в минулому регулярно виключав можливість обов'язкової вакцинації від коронавірусу, проте раптово змінив позицію. Чому це трапилося?

Усе через складну ситуацію з розвитком епідемії. Нині країну охопила четверта за рахунком хвиля хвороби, а в понеділок почав діяти вже четвертий за два роки національний локдаун.

Австрія стала однією з найзакритіших країн ЄС і, крім жорсткого локдауну, вже підготувала рішення, які можуть створити проблеми для туристів з інших країн.

Все тому, що стримати хворобу не вдалося, незважаючи на цілу серію минулих ковідних обмежень. 

Чому так сталося, ще доведеться проаналізувати. Але фактично зараз уряд визнає, що приборкати хворобу не допомогли ані вимога 2G для доступу до багатьох громадських місць, ані правило 3G для працівників на робочих місцях. 3G розшифровується як geimpft, genesen, getestet і означає, що доступ до тих чи інших місць мали тільки вакциновані, ті, хто одужав від хвороби, або ж людина з негативним тестом (а 2G, відповідно – тільки після вакцинації чи одужання).

Попри обмеження, за останні кілька тижнів Австрія побила кілька нових ковідних рекордів.

Серед них – ключовий показник інцидентності, тобто середнього подобового приросту хворих за семиденний період. У Австрії він склав далеко понад 1000 на 100 тисяч населення. Це значно перевищує показники в таких країнах, як Німеччина, Франція та Велика Британія, і робить Австрію одним зі світових "лідерів". Ситуація особливо складна в Зальцбурзі та Верхній Австрії, де інцидентність перевищує 1500, а клініки працюють на межі можливостей.

При цьому, за даними австрійського МОЗ, 66% населення пройшли повний курс вакцинації. Це був би гарний результат для Східної Європи, але для Західної є одним з найгірших. 

Тож тепер австрійський уряд впевнений: рівень вакцинації занадто низький для того, щоб система охорони здоров’я працювала безперебійно, а вводити локдаун за локдауном – більше не вихід. Так, вакцинація не гарантує захисту від зараження, але суттєво зменшує небезпеку важкого перебігу хвороби і смертності.

"Стійке підвищення рівня вакцинації – наш єдиний спосіб вийти з порочного кола обмежень, ми не хочемо п'ятої, шостої та сьомої хвиль",  – пояснив канцлер Австрії Александр Шалленберг. 

"Ніхто не хоче ситуації, коли ви не маєте доступу до ліжка в інтенсивній терапії, тому що ліжка заповнені людьми, які не зробили щеплення і хворі на COVID-19", – додав він згодом в інтерв’ю BBC.

А права людини?

Очікується, що рішення про обов’язкову вакцинацію буде затверджене у парламенті.

Відповідний законопроєкт зараз у розробці. Однак в Австрії вже деякий час точаться дискусії, чи буде такий крок відповідати правовим нормам, зокрема Конституції. 

Адже в країни вже є досвід, коли Конституційний суд визнавав незаконними деякі заходи боротьби з коронавірусом.

Більшість юристів, які виступають у ЗМІ, дійшли консенсусу, що грамотно оформлене законодавче рішення може вистояти перед оскарженням у будь-яких судах. 

Складнощі обов’язкової вакцинації полягають у тому, що вона може вважатися порушенням фізичної недоторканності та права на приватне життя людини. Однак таке втручання може бути виправданим, якщо переваги для населення переважають недоліки, які примусова вакцинація створює для окремої людини.

За словами деяких австрійських юристів, нинішня епідемічна ситуація та оцінки фахівців у галузі охорони здоров’я можуть свідчити про те, що будь-який суд визнає обов’язкову вакцинацію допустимою, адже вона буде введена заради загального блага суспільства. 

Серед аргументів наводять, зокрема, минулі рішення Європейського суду з прав людини. Вони не стосуються конкретно скарг щодо щеплення проти коронавірусної хвороби, але дають розуміння, як суд тлумачить примус до вакцинації. 

Одна зі справ, про яку говорять, стосувалася позову українця ("Соломахін проти України"), який оскаржував примусове щеплення проти дифтерії. Однак суд визнав виправданим порушення фізичної недоторканності заявника, оскільки воно переслідувало легітимні цілі охорони здоров’я та було чітко передбачено законом.

В іншій справі батьки дітей у Чехії оскаржували штраф за відмову від обов’язкової вакцинації дітей, але суд заявив, що країна має право вживати відповідні заходи (обов’язкову вакцинацію), щоб захистити суспільство від захворювань, що становлять серйозний ризик для здоров’я. Суд зауважив, що чутливість цього питання не обмежується поглядами тих, хто не погоджується з вакцинацією, адже йдеться про соціальну солідарність і захист людей, особливо вразливих до певних захворювань.

Аргументом проти може вважатися і те, що примусова вакцинація не здатна охопити всі верстви населення. Хоча б тому, що є люди, які мають протипоказання до неї, маленькі діти, яких не вакцинують – чи просто ті, хто навіть під загрозою штрафу чи звільнення не погодиться на щеплення.

Однак мета – досягнути не тотальної вакцинації, а такої кількості людей, щоб зменшити тиск на систему охорони здоров’я.

Вакцинаційне минуле

Цікаво, що Австрія вже переживала обов’язкову вакцинацію в минулому. 

У 1948 році в країні був ухвалений "Федеральний закон про захисні щеплення від віспи", який, щоправда, не передбачав жодної загальної обов’язкової вакцинації, але був дуже близький до неї. 

Закон не встановлював обов'язку вакцинації, але тих, хто відмовлявся щепитися, чекало адміністративне стягнення.

Людина також була змушена пройти обстеження через сім днів для перевірки успішності вакцинації і за необхідності щепитися повторно.

Від обов'язку вакцинації звільнялися люди, які не могли бути щеплені за станом здоров'я або були інфіковані раніше.

Кожен, хто порушив вимогу, мав сплатити штраф у розмірі до 1000 шилінгів (сьогодні це майже 1200 євро) або міг бути заарештований на термін до 14 діб. Покарання чекало і на батьків, які не хотіли, щоб їхні діти були вакциновані. 

Закон був скасований лише на початку 1981 року, після того, як ВООЗ офіційно оголосила про перемогу над віспою завдяки вакцинації.

"Податок" для невакцинованих 

Схоже, як у минулому, покарання за відмову від вакцинації може чекати на австрійців з лютого. 

Канцлер Александр Шалленберг вже роз’яснив, що порушників каратимуть адміністративним стягненням.

Найбільшою інтригою залишається, яким буде розмір штрафу. 

Орієнтиром тут може слугувати проєкт закону про обов’язкову вакцинацію медичних працівників, яка почне діяти наприкінці грудня. 

Для них штраф за відмову вакцинуватися складе до 3600 євро або чотири тижні позбавлення волі. Для тих, хто не пройшов ревакцинацію, штраф менший: до 1450 євро або також чотири тижні позбавленні волі.

На користь цього орієнтиру висловилась і міністр з питань Конституції Каролін Едтстадлер.  Вона уточнила, що 3600 євро – максимальний штраф для тих, хто неодноразово відмовлявся від вакцинації. Початковим покаранням може бути сума від 300 до 500 євро.

Найімовірніше, що людину будуть запрошувати на прийом зробити щеплення протягом певного періоду, і якщо цього не трапиться – штрафуватимуть.

Серед інших обговорюваних ідей покарань – впровадження так званого "збору за пандемію".

Невакциновані мали б сплачувати від 90 до 100 євро на місяць – подібно до податку, який сплачує щомісяця середньостатистичний курець.

"Медичний законопроєкт" може пролити світло і на інші особливості функціонування обов’язкової вакцинації. 

Наприклад, він передбачає винятки для вагітних жінок і людей, яким не можна щеплюватися без загрози життю чи здоров’ю, "якщо цьому ризику неможливо протидіяти шляхом вибору вакцини". Утім, у такому випадку необхідне підтвердження медичною довідкою. 

Від обов’язкового щеплення звільняються особи, які одужали після хвороби, але – не назавжди. Закон має визначити, на який саме термін. Проєкт також абсолютно чітко виключає можливість застосування примусової вакцинації – насильно робити уколи не можна. 

Хоча деталі проєкту про загальну обов’язкову вакцинацію ще належить прописати, немає сумніву, що за тим, як вона працюватиме, пильно стежитимуть Європа і світ. 

У разі успішного досвіду Австрії її приклад можуть наслідувати інші країни, які продовжують боротися зі спалахами хвороби і низькими показниками вакцинації.

Водночас, з огляду на поширені антивакцинаційні настрої та опозицію до щеплень з боку окремих австрійських політсил, політичне і вуличне життя в Австрії ближчим часом обіцяє бути гарячим.

Автор: Христина Бондарєва, 

журналістка "Європейської правди"