CBAM по експорту: що таке "вуглецевий податок" ЄС та чим він загрожує Україні
Європейський Союз впроваджує цілком прагматичні механізми декарбонізації, ключовий з яких є досить небезпечним для України. Адже цей механізм вдарить по найболючішому: торгівлі між Україною та ЄС.
Йдеться про так званий механізм вуглецевого коригування імпорту, або CBAM (carbon border adjustment mechanism).
CBAM часто розуміють спрощено – як спеціальне мито на товари, що його планує стягувати ЄС. Проте насправді це не так, і все набагато складніше.
Якщо коротко, CBAM – це спеціальне регулювання імпорту в ЄС окремих товарів, виробництво яких пов’язане зі значними викидами парникових газів (вуглецевоємних товарів).
Наразі пропонується поширити CBAM на п’ять груп товарів, що імпортуються до ЄС: електроенергія, продукція чорної металургії, цемент, мінеральні добрива та алюміній.
Таке регулювання імпорту включатиме особливий (дозвільний) порядок ввезення таких товарів, декларування імпортованих товарів, методи розрахунку та перевірки пов’язаних викидів, механізм визначення ціни CBAM-сертифікатів та їх обороту (купівлі, продажу, погашення).
Власне купівля CBAM-сертифікатів і є тим "вуглецевим митом", який так турбує Україну.
Навіщо ЄС впроваджує CBAM?
Головна причина відома як ризик "витоку вуглецю" і обговорюється вже багато років.
Витік вуглецю, головним чином, означає перенесення виробництва в інші країни, що є наслідком різниці у рівні плати за викиди CO2 та інших парникових газів. Іншими словами, якщо в ЄС ціна, що сплачується за викиди парникових газів, є високою, це впливає на собівартість продукції.
Це може спонукати до перенесення виробництва в інші країни, де такої плати немає (чи вона незначна), або до імпорту товарів з таких країн.
Чому ЄС зайнявся цієї проблемою саме зараз? Головна причина – зростання кліматичних амбіцій: Євросоюз прагне стати кліматично нейтральним до 2050 року.
Зі зростанням кліматичних амбіцій розрив з іншими країнами лише посилюватиметься, а ризик витоку вуглецю, відповідно, зростатиме.
CBAM пропонується як альтернатива заходам зі зменшення наслідків витоку вуглецю, які наразі здійснюються в межах системи торгівлі викидами ЄС (по суті, державна підтримка таких секторів).
В Європейському Союзі державна підтримка окремим секторам надається від самого початку створення системи торгівлі викидами. Саме через це останніми роками лише 57% з усіх викидів у рамках системи торгівлі викидами були продані на первинних аукціонах, решта – надавались безкоштовно.
Зрозуміло, така підтримка не сприяє декарбонізації таких секторів в ЄС і спотворює ринкові механізми в рамках загальної системи торгівлі викидами.
Чому це важливо для України?
Для України ЄС є найбільшим торговельним партнером із часткою 41% у зовнішньоторговельному обороті товарів і послуг.
При цьому CBAM-товари (експорт, на який може поширюватися новий механізм) займали 17% у структурі українського імпорту до ЄС (в грошовому вираженні) з обсягом 3,2 млрд євро в 2019 році. Зокрема, серед них найбільшу частку в грошовому вираженні займає група "Чорні метали" (85%), суттєво менше – "Електроенергія" та "Добрива", 10% та 3,6% відповідно. На "Цемент" та "Алюміній" разом припало менше 1,4%.
Які наслідки для України матиме впровадження CBAM?
У нещодавно оприлюдненому Ресурсно-аналітичним центром "Суспільство і довкілля" дослідженні автори дійшли висновку, що вплив CBAM на імпорт чавуну та сталі до ЄС буде першочергово визначати його загальний вплив на Україну.
Фінансові витрати українських експортерів чавуну та сталі після запровадження CBAM можуть досягти 300-900 млн євро на рік.
Водночас CBAM суттєво не змінить конкурентну позицію українських виробників чавуну та сталі у порівнянні з виробниками з Росії чи Китаю, проте суттєво погіршить її відносно виробників з ЄС та Туреччини. Українські виробники, які виробляють сталь за технологією електродугового переплаву, можуть натомість отримати певні переваги.
Ще однією галуззю, потенційно дуже вразливою до CBAM, може стати виробництво електроенергії.
Якщо ОЕС України не буде синхронізована з ENTSO-E та без об’єднання ринків електроенергії України та ЄС, експорт електроенергії, виробленої на Бурштинській ТЕС, буде практично припинено в обсязі до 6 млрд кВт∙год на суму до 300 млн євро щорічно.
Натомість, за умови синхронізації з ENTSO-E та об’єднання ринків електроенергії, CBAM де-факто стане загороджувальним механізмом для імпорту в ЄС електроенергії українського походження, придбаної на ринку на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР).
Водночас за такого сценарію CBAM залишить можливість експорту до ЄС електроенергії виробників з умовно нульовими викидами або низькоемісійними видами генерації (ВДЕ, АЕС та високоманевреної високоефективної генерації на основі природного газу).
Одночасно, за нашими оцінками, вплив CBAM на торгівлю добривами, цементом та виробами з алюмінію буде незначним.
Що далі варто робити Україні? Перш за все, треба виходити з того, що CBAM, в тому чи іншому вигляді, неминучий.
Навряд чи уряд України знайде чарівну паличку, щоб уникнути повного застосування CBAM до українських товарів.
Ба більше, можна очікувати подібних обмежень з боку й інших країн. Будь-яка країна, що активно декарбонізується, потребуватиме такого механізму.
З точку зору України CBAM потребує прагматичного ставлення: адаптуватися і знайти вигоди, зокрема перетворити на стимули до модернізації.
Важливо стежити за синхронністю впровадження CBAM та поступовим скороченням безкоштовних квот, що надаються виробникам сталі, чавуну чи добрив в ЄС. Порушення синхронності – прямий виклик правилам міжнародної торгівлі та нерівні умови для українських виробників.
Слід тримати руку на пульсі щодо майбутніх "деталей" цього механізму та, за необхідності, реагувати: впровадження CBAM ще потребуватиме низки рішень та правил, делегованих Європейській комісії.
CBAM також треба враховувати під час впровадження низки секторальних реформ.
Наприклад, перспективним є розвиток безвуглецевої електроенергії та виробництва водню для власних потреб металургії та хімії. Відповідно, мова повинна йти не лише про експорт таких ресурсів до ЄС, але й про створення продукції з більшою доданою вартістю тут, в Україні. Будь-яка реформа податку на викиди двоокису вуглецю також має враховувати питання CBAM.
Наостанок варто визнати: питання впливу CBAM на економіку України ще потребує уточнення.
Існує необхідність у глибшому макроекономічному аналізі на основі отриманих результатів (вплив на ВВП, зайнятість, податкові надходження, торговельний баланс тощо).
Ці дослідження допоможуть Україні краще підготуватися до змін і перетворити ризики на можливості.
Автори:
Андрій Андрусевич, старший аналітик, Ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля";
Олексій Хабатюк, незалежний експерт
Стаття підготовлена за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.