Безпекова дипломатія бере гору над економічною.

Це, напевно, ключова ідея з останнього загальнонаціонального опитування, здійсненого на замовлення Центру "Нова Європа".

Хоча українці й бачать зовнішньополітичним пріоритетом курс на ЄС, водночас зростає підтримка саме членства в НАТО, що, зокрема, може пояснюватися загостренням безпекової ситуації навколо України.

Більше того, українці очікують від ЄС не стільки економічних преференцій, як могло видатися з минулорічного опитування, скільки чітких безпеково-політичних кроків, включно з рішучішою підтримкою України в оборонній і безпековій сферах. Три головні очікування від США мають аналогічні акценти. 

Як за рік змінилися очікування українців? І якої роботи української дипломатії вони очікують у прийдешньому 2022 році?

Польща передусім

Польща – на першому місці серед країн, з якими Україна має поглиблювати відносини.

До першої п’ятірки держав, з якими варто поглиблювати співпрацю (на думку українців), також увійшли Німеччина, Канада, Велика Британія та США.

Таким чином, суспільні очікування виявилися майже тотожними державному баченню.

Нагадаємо, згідно зі Стратегією зовнішньополітичної діяльності України пріоритетний стратегічний характер для нас мають відносини із США, Великою Британією, Канадою, Німеччиною та Францією.

Як бачимо, бачення загалом збігається, однак є певні розбіжності в порядку пріоритетності.

Польща виявилася переможцем і в інших опитуваннях.

Саме за поглиблення партнерства з цією країною виступає найбільша кількість українців,  а польський президент Анджей Дуда очолив список закордонних лідерів, яким українці найбільше довіряють.

На другій позиції – колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, яка торік була першою, а на третьому – президент США Джозеф Байден.

Помітне збільшення показника сталося стосовно президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана – з 26,8% до 41,6%.

Натомість найменш важливими визнано відносини з Росією – тільки 44,4% висловилися на користь такої кооперації. Це майже вдвічі менше, аніж оцінка необхідності співпраці з провідними країнами ЄС.

Хто із закордонних лідерів викликає у вас найбільшу довіру?

А головний претендент на розчарування року для українців – Білорусь, чий самопроголошений президент регулярно виступає з погрозами на адресу України. Якщо торік за розвиток співпраці з Мінськом виступало 75,9% опитаних, а цього року вже 65,2%.

Цікавим фактом на азійському треку є те, що рівень підтримки розвитку відносин із Китаєм та Японією перебуває фактично на одному рівні попри набагато помітнішу присутність Піднебесної в українському публічному дискурсі та медіа.

Курс на Захід

Як і в попередні роки, українці виступають за продовження інтеграційного курсу держави до ЄС і НАТО.

60,7% респондентів вважають, що Україні варто стати членом ЄС (торік було 66,6%). 52,7% вважають, що Україна має стати членом НАТО (торік було 48,4%).

Характерною цьогорічною особливістю є те, що рівень підтримки руху до ЄС знизився, а до НАТО, навпаки, зріс.

Чи важливо для України продовжувати проєвропейські реформи, навіть без надання Євросоюзом перспективи членства?

При цьому 62,3% українців вважають, що Україна має продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства.

При цьому українське суспільство виглядає дещо розгубленим та навіть фрагментованим, коли його запитують: "Що має стати пріоритетом України, якщо ЄС і надалі відмовлятиметься надавати перспективу членства?". 

24,4% – і це найбільша кількість опитаних – вважають, що тоді не варто взагалі нікуди приєднуватись. 18,2% переконані, що Україна все одно має вимагати перспективу членства в ЄС.

Гарна новина у цьому питанні – українці не бачать альтернативи європейському курсу.

Навіть у разі відмови ЄС надати перспективу членства за приєднання до Євразійського економічного курсу виступають лише 7,8% українців.

Важлива особливість, яку виявило наше опитування: в українців є запит на регіональні альянси за участю України, тому українській дипломатії варто цей тренд продовжувати.

Українці схвально відгукнулися щодо розвитку "асоційованого тріо" (Україна, Молдова, Грузія), Люблінського трикутника (Україна, Польща, Литва) та "Квадриги" (Україна-Туреччина).

Переважна кількість українців (майже 60%) підтримує також Кримську платформу.

Що має бути пріоритетом зовнішньої політики України?

Дані минулорічного та нинішнього опитувань 

Ще одна зміна у порівнянні з минулорічним опитуванням – зростання кількості українців, які позитивно оцінили ефективність майже усіх зовнішньополітичних напрямків.

Фактично половина респондентів (46%) визнали ефективним розвиток відносин із сусідніми країнами (крім Росії).

Торік цей напрямок також був на першому місці, але з меншим показником – у 39%.

Найбільш позитивна динаміка у сприйнятті ефективності спостерігається за напрямом "економічна дипломатія": якщо минулого року ефективною роботу України у цій сфері визнало 26% українців, то цього року – 36,6%.

Помітно зріс показник і за напрямком "розбудова елементів "м’якої сили" України за кордоном – з 25,1% до 34,7% цього року.

Завдання та очікування на 2022 рік

Інтеграція до Європейського Союзу – таким, на думку українців, має бути головний зовнішньополітичний пріоритет України у 2022 році.

Минулорічний лідер очікувань – економічна дипломатія у вигляді відкриття нових ринків для українських виробників – цього разу опинилась на третій позиції.

На другому місці, як і торік, – розвиток стратегічних партнерств України, тобто розбудова двосторонніх відносин зі США, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Канадою, Польщею.

Показовою деталлю опитування про зовнішньополітичні пріоритети виявилось те, що лише за одним із запропонованих до вибору одинадцяти пріоритетів відбулося зростання підтримки – це інтеграція до НАТО, яка наразі перебуває на четвертій позиції. Очевидно, це є відбитком нинішньої безпекової ситуації навколо України з очевидною загрозою військового вторгнення Росії.

Головне очікування українців від ЄС – надання перспективи членства (23,2%).

Цікаво, що кількість українців, які очікують від Європейського Союзу саме перспективу членства (або ж європейську перспективу) не значно, але зростає. Можливо, цьому посприяла популярна в останній рік публічна риторика із закликами надати Україні перспективу членства як з боку українських топ-політиків, так і з боку окремих закордонних партнерів (зокрема, президента Польщі).

Серед популярних очікувань – також активніша роль ЄС у переговорах із Росією задля припинення війни (19,7%); запровадження нових санкцій щодо Росії (19,4%); рішучіша підтримка України в оборонній і безпекових сферах (19,4%).

Для порівняння, торік були більш популярні очікування економічного плану – стимулювання приходу інвесторів, збільшення можливостей для легального працевлаштування.

Таким чином, можемо обережно стверджувати, що українці дедалі більше сприймають ЄС не лише як партнера з розвитку чи економічного партнера, але і як безпекового партнера. Для очікувань, утім, характерна розпорошеність – найбільш популярні опції в середньому становлять 20%.

Натомість очікування від США залишаються незмінними: безпекові гарантії та військова підтримка.

Як і торік, головне очікування українців від Вашингтона – надання Україні безпекових гарантій (28,4%). Активніша роль у переговорах із Росією задля припинення війни – на другій позицій (27,1%). На третьому місці – посилення військової допомоги (24%).

Тобто США залишаються у сприйнятті українців насамперед пріоритетним безпековим партнером України, незважаючи на суттєвий внесок Вашингтона в український демократичний та реформаторський порядок денний.

Дослідження було проведено ТОВ "ІНФО САПІЄНС" в рамках омнібусу. Метод опитування – особисте інтерв’ю вдома у респондента з використанням планшетів (САРІ).

Польовий етап тривав із 8 по 29 листопада 2021 року. Вибірка становить 1007 осіб віком від 18 років. Вибірка репрезентативна для населення за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання відповідно до даних Державної служби статистики України станом на 1 січня 2019 року.

Опитування проводилося тільки на територіях, що підконтрольні Уряду України. Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,1%. 

Публікація підготовлена Центром "Нова Європа" в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.