Чи виконає Україна рішення міжнародного арбітражу та скасує мораторій на експорт лісу-кругляку? І які наслідки можливі у випадку відмови Києва скасувати мораторій?

11 грудня минулого року Арбітражна група винесла рішення в спорі між ЄС та Україною щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді.

Рішення було в цілому не на користь Києва. Зокрема, Арбітражна група зробила висновок, що чинна заборона експорту не відповідає статті 35 Угоди про асоціацію. Україна домовилася з ЄС, що "розумним періодом часу" для виконання рішення буде шість місяців, які закінчилися 27 липня.

Цей час вже минув, проте Україна і досі не "виконала роботу над помилками".

Наразі Верховна Рада України розглядає законопроєкт №4197-д "Про ринок деревини". Спробуємо розібратися, чи дійсно він буде належним виконанням рішення арбітражу із боку України.

Регулювання по-новому

Перші законопроєкти про ринок деревини з’явилися ще у 2020 році до винесення рішення Арбітражної групи і, відповідно, не містили положення щодо врегулювання тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді.

На такому документі (№4197-1) і базується доопрацьований законопроєкт 4197-д, який у листопаді вже пройшов перше читання та готується до другого.

Попри те, що прогресу у впровадженні ринку деревини довелося чекати майже рік, законопроєкт, на перший погляд, містить положення, які дозволяють стверджувати про прагнення української влади виконати рішення арбітражу. 

Але якщо розібратися детально, то стає очевидно, що з експортом лісоматеріалів все буде не просто.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту 4197-д, його метою є "комплексне врегулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем деревини, а також визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку деревини, що сприятиме розвитку цього ринку і забезпеченню інтересів усіх його учасників".

Окрім того, на виконання рішення Арбітражної групи законопроєкт містить "гарантії сталості міжнародного обігу необробленої деревини, яким пропонується врегулювати деякі питання щодо заборони експорту лісоматеріалів та окремих виробів з деревини рідкісних порід дерев, визначити перелік необхідних документів для отримання права експорту деревини та необроблених лісоматеріалів".

За цей рік в оновленому законопроєкті 4197-д, окрім загальних правок, з’явилося два нових розділи про декларування операцій з деревиною та щодо гарантій сталості міжнародного обігу деревини.

Останній розділ якраз і дозволяє експорт лісоматеріалів, окрім тих, що занесені до Червоної книги України та заготовлені в межах природно-заповідного фонду (Україна в рамках арбітражу довела своє право забороняти експорт червонокнижних видів), але при дотриманні певних умов:

-наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та окремих виробів з деревини;

-заготівлі деревини виключно під час здійснення вибіркових рубок головного користування в лісах штучного походження;

-заготівлі деревини в межах областей, де показник захисної лісистості є не меншим від встановлених нормативів;

-підтвердження відсутності на ділянці проведення рубок різновидів, занесених до Червоної книги України.

До останніх двох пунктів: законопроєкт передбачає безоплатну видачу двох довідок – довідки про походження деревини з області, де показник захисної лісистості є не меншим від встановлених нормативів, та довідки про відсутність видів, занесених до Червоної книги України, на ділянках, де відбувалася заготівля деревини.

Ці довідки будуть діяти всього два місяці.

Кругляк 2.0: як Україна йде до нової суперечки з ЄС

Практично виконати всі умови буде неможливо, адже з лісистістю в Україні наразі є проблеми і до встановлених нормативів нам далеко.

Також голослівними залишаються заяви посадовців, що законопроєкт покликаний, насамперед, врегулювати екологічну складову захисту наших лісів.

Адже виходить, що вирубувати в межах областей, де показник захисної лісистості є незадовільним, законопроєкт не забороняє, а от везти за кордон без довідок буде неможливо.

Крім того, законопроєкт накладає додаткові технічні перепони – отримання зазначених довідок відбуватиметься кожні два місяці.

І якщо строк дії довідки з лісистістю ще можна якось зрозуміти, бо через незаконні рубки (які, на жаль, досі мають місце) її рівень може змінюватися досить швидко, то строк дії довідки про відсутність видів, занесених до Червоної книги України, виглядає просто як додаткове обмеження. Адже за два місяці на ділянці самі собою не з’являться різновиди з Червоної книги.

Втім все перераховане - далеко не головна проблема цього законопроєкту. 

17 листопада парламентський комітет з питань економічного розвитку ухвалив рішення виключити пункт 8 розділу прикінцевих та перехідних положень законопроєкту, який саме встановлював втрату чинності заборони експорту лісоматеріалів.

Тобто фактично заборона експорту продовжить свою дію, незважаючи на програш у спорі…

Ціна відмови

Відповідно до статті 313 Угоди про асоціацію, до 27 липня 2021 року Україна повинна була повідомити про заходи, вжиті для виконання постанови Арбітражної групи.

ЄС відмовив Україні задовольнити запит про продовження "розумного періоду часу" до 27 січня 2022 року.

У разі невиконання рішення Арбітражної групи ЄС має право вимагати від України компенсацію.

Якщо сторони не домовляться про компенсацію, ЄС матиме право після повідомлення Україні та Комітету з питань торгівлі призупинити зобов’язання, які випливають з будь-якого положення угоди про зону вільної торгівлі.

Наприклад, ЄС може запровадити додаткові мита на імпорт української курятини чи меду, чи олії, чи металу тощо. ЄС вже зазначив про можливість призупинення поступок за Угодою про асоціацію, аби стимулювати Україну все-таки виконати рішення Арбітражної групи.

Окрім того, на саміті України і ЄС, що відбувся 12 жовтня, зняття заборони обговорювалося, як необхідна умова для подальшої співпраці з МВФ.

Вочевидь, скоро доведеться визначатися з долею чинної заборони експорту лісу-кругляка. Адже спроба ігнорувати рішення арбітражу може дорого коштувати Україні.

Втім, в України є механізми, за допомогою яких зняття мораторію можна зробити максимально безболісним. 

І угоди СОТ, і Угода про асоціацію з ЄС передбачають винятки із зобов’язань, зокрема, запровадження експортних мит і навіть тимчасових заборон. Єдине, нам потрібно нарешті опанувати науку використання винятків на свою користь, а не просто видаляти небажані розділи законопроєктів.

Автори:

Анжела Махінова, партнер та керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми Sayenko Kharenko,

Марія Шульга, юрист практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko