"У Швеції дуже холодно, але на міністерському засіданні абсолютно не холодно, місцями навіть запекло", – так підсумував перший день зустрічі у Стокгольмі глава МЗС Дмитро Кулеба.

І справді, Рада міністрів закордонних справ країн ОБСЄ подекуди виглядала продовженням ризького міністерського засідання НАТО, а головною відмінністю стало те, що у Стокгольмі до країн НАТО доєдналася Росія.

Сергєй Лавров, який очолив російську делегацію, за будь-якої нагоди намагався ущипнути Україну і просував нову ідею Путіна, яка, схоже, перетворюється на основний наратив РФ у європейській політиці – щодо "пакту про європейську безпеку", який дав би Кремлю гарантії, що Україна не стане членом НАТО.

Однак атаки Кремля у Стокгольмі наштовхнулися на потужний фронт підтримки України демократичною спільнотою. 

І хоча погроз санкціями, як це було на майданчику НАТО, не лунало (та й важко уявити це в рамках ОБСЄ, яка через російське вето часто виявляється безпорадною перед діями Росії), зустріч залишила однозначне враження: Київ має цілковиту підтримку Заходу в ситуації зі зростанням напруженості біля кордону, а маніпуляціям Москви немає віри з боку інших держав.

"Європейська правда" у Стокгольмі уважно стежила за відкритими та закритими зустрічами і побачила те, що варте й вашої уваги.

Холодний душ для Лаврова

Зустріч у Стокгольмі відбувалася на наступний день після міністерського зібрання країн НАТО у Ризі, тому багато міністрів прибули на неї вже з готовими, проговореними з союзниками відповідями на словесні атаки Росії.

У тому, що ті будуть, не було сумніву від початку.

Як стало відомо "Європейській правді", ще до відкриття пленарної сесії, під час робочої закритої зустрічі міністрів, російський міністр Лавров завів свою давню "пісню" про "держпереворот" і "нацистів у Києві", але отримав різку і аргументовану відповідь від українського міністра Дмитра Кулеби, якого підтримав держсекретар США Ентоні Блінкен. 

За даними наших джерел, Лавров був помітно роздратований такою реакцією.

Глава американської дипломатії і під час виступу на пленарній сесії не позбавив себе можливості вказати Росії на невиконання Мінських зобов’язань, у чому Москва своєю чергою любить звинувачувати Київ.

"Перемир’я не виконується Росією, відведення важкої зброї не виконується Росією, допуск спостерігачів ОБСЄ не виконується Росією. Закон про особливий статус – виконано Україною, закон про амністію – у процесі, обмін всіма політичними в’язнями – не виконано Росією, доступ міжнародної гуманітарної допомоги – не виконано Росією, відновлення економічних зв’язків – не виконано Росією. І я можу продовжувати, але ви вже все зрозуміли", – перерахував держсекретар.

Про підтримку України із закликами до Росії відвести війська і зброю від українського кордону і повернутися до виконання Мінських домовленостей йшлося і під час двосторонніх зустрічей Блінкена з українським і російським міністрами.

Цікавий момент: перед початком зустрічі глав української та американської дипломатії на пару секунд згасло світло, що викликало сміх і жарти держсекретаря, а деякі ЗМІ, в тому числі російські, подали це ледь не як "зраду". Однак світло, причому двічі, зникало і під час зустрічі Блінкена з Лавровим, але це вже не привернуло аж такої уваги російських медіа. Пояснюються такі "перебої з електрикою" просто: в обладнаних під зустрічі посадовців кімнатах виставкового центру Scandinavian XPO, де проходило міністерське засідання, вимикачі розташовані дуже низько – і їх було нескладно зачепити, коли до зали входили великі делегації (та ще й з натовпом журналістів).

Заклик до Росії утриматися від подальшої ескалації на кордоні неодноразово лунав під час виступів міністрів.

"Будь-які дії Росії, спрямовані на підрив свободи і демократії в Україні та будь-де в регіоні, будуть стратегічною помилкою", – наголосила, зокрема, глава МЗС Британії Ліз Трасс. Та сама, яка за кілька днів до того проїхалася на танку в Естонії.

Не оминули увагою міністри і обмеження в роботі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, які посилилися з припиненням мандата ОБСЄ у російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк".

Лавров же натомість скористався нагодою звинуватити керівництво СММ в упередженості і однобокості інтерпретацій.

Словом, розуміння, що робити з місіями ОБСЄ на Донбасі, після засідання не з’явилося – але всі лишилися незадоволені тим, що є зараз.

Російський ультиматум

Але більшу частину свого виступу на пленарній сесії російська сторона присвятила все ж не СММ. І навіть не ОБСЄ як такій.

Лавров використав майданчик у Стокгольмі, щоб оголосити давню позицію Росії про "неприпустимість" розширення НАТО на схід загалом і членства України в Альянсі зокрема. Цього разу російський топ-дипломат, втім, відмовився від вже заїждженої пропагандистської тези про нібито колись дану РФ Північноатлантичним альянсом обіцянку не розширюватися на Схід. (І це не дивно – спроби Лаврова просувати цю тезу у минулому стикалися із запереченнями західних партнерів, які знали, що жодних подібних обіцянок ні США, ні інші держави НАТО Росії не давали.)

Натомість у хід пішов новий наратив, озвучений кілька днів тому президентом РФ Владіміром Путіним, який заявив, що хоче "конкретних домовленостей" на папері із США та іншими членами НАТО, які б передбачали, що Альянс не буде розширюватися і розміщувати системи зброї в безпосередній близькості до Росії.

"Найближчим часом ми внесемо відповідні пропозиції. Розраховуємо на їх серйозний розгляд, по суті і без відмовок. Думаємо, що ОБСЄ може грати тут досить корисну роль", – заявив Лавров.

Пропозиція нового пакту про європейську безпеку супроводжувалася вже звичними "страшилками" про те, що буде у разі членства України в НАТО.

"Один раз у серпні 2008 року вже рвонуло, коли Саакашвілі, який був в ейфорії від НАТО-перспективи, наважився на авантюру, яка обернулася якнайтяжчими наслідками для самої Грузії... Ті, хто завчено повторює бухарестські тези і каже, що в питанні розширення НАТО треті країни не мають права висловлювати свою позицію, – ці люди грають з вогнем. Я переконаний, що вони не можуть цього не усвідомлювати", – заявив російський міністр.

За його словами, перетворення країн-сусідів Росії на плацдарм протистояння з нею для Москви категорично неприйнятне.

Загалом дискусії у Стокгольмі дедалі більше підтверджують версію про те, що накопичення російських сил біля кордону з Україною від початку було спрямоване на те, щоби примусити Альянс відмовитися від ідеї прийняти Україну до своїх лав.

Лишається сподіватися, що Захід не піддасться на такий грубий шантаж. 

Надію на це дає чітке повідомлення НАТО у Ризі: Росія заплатить високу ціну в разі нової військової агресії проти України, а Київ вже зараз може розраховувати на підтримку з боку Альянсу в разі нападу РФ. 

"Кримська платформа" у Стокгольмі

Міністри у своїх виступах на засіданні не обходили і тему окупованого Криму, зокрема у контексті порушення прав людини, переслідування кримських татар і опозиційно налаштованих громадян.

Окрім того, Рада міністрів стала чудовим місцем для проведення заходу в рамках Кримської платформи, адже ОБСЄ є тією організацією, в якій беруть участь і країни, які не входять до ЄС чи НАТО, але є підписантами декларації Кримської платформи. 

Відтак захід зміг зібрати велику кількість учасників високого рівня.

Слід зазначити, що спочатку захід "Кримська платформа: шлях вперед" анонсувався як відкритий для медіа – принаймні, саме така інформація надійшла 1 грудня журналістам, які висвітлювали міністеріал. Однак вже наступного дня він зник з переліку.

Джерела ЄвроПравди запевняють, що закритий формат заходу був обумовлений бажанням української сторони перестрахуватися на випадок провокацій з боку росіян.

Співорганізаторами заходу, метою якого було окреслити кроки в напрямку імплементації декларації Кримської платформи, виступили 24 країни. Низка міністрів особисто взяли участь в обговоренні.

За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, на даний момент МЗС створює координаційні центри для розвитку мережі постійного та швидкого спілкування між представниками МЗС країн, які беруть участь у роботі Кримської платформи. На сьогодні міністерство отримало відповіді 36 з 44 країн, і робота триває. "Мережа сприятиме швидкому обміну інформацією з ключових питань та кризових ситуацій, організації зустрічей на полях міжнародних подій, узгодженню концепцій та запуску довгострокової діяльності", – пояснив Кулеба.

Міністр також розповів, що рухаючись п’ятьма треками (політика невизнання анексії; права людини; безпека; санкції; економіка і довкілля), учасники Кримської платформи прямуватимуть до кінцевої мети – деокупації півострова.

* * * * 

Загалом, виходячи з виступів більшості міністрів, які висловилися на українську тему, в ОБСЄ є чітке розуміння, хто саме є порушником усіх домовленостей. Однак принцип консенсусу, який діє в ОБСЄ, і надалі підриває здатність цієї організації ухвалити будь-яке рішення стосовно російської агресії та дій РФ загалом.

Дається взнаки і загальне ОБСЄшне "прагнення до діалогу", яке визначає толерантність у висловлюваннях і небажання виносити проблеми назовні.

"Але вже навіть тут, в ОБСЄ, найвищі посадовці відверто говорять про неприпустимість блокування СММ з боку Російської Федерації", – відзначив, підбиваючи у Facebook підсумки свого візиту, міністр Дмитро Кулеба.

Автор: Іванна Костіна,

"Європейська правда", зі Стокгольма