12 січня прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон зробив гучну заяву в британському парламенті, яка може коштувати йому політичної кар’єри.

Очільник уряду Її Величності визнав свою участь у вечірці 20 травня 2020 року на Даунінг-стріт, 10 та вибачився за це.

І вибачатися є за що – в той час коли вся країна сиділа на жорсткому локдауні, не відвідуючи громадські заклади, прем’єр мав змогу приємно провести час із друзями та колегами в саду поблизу свого офісу.

В результаті маємо серію скандалів partygate ("вечіркагейт"), внаслідок яких вже 66% британців підтримують відставку Джонсона.

Наразі видається, що Борис Джонсон ближчий до відставки, аніж будь-коли з моменту свого призначення.

Чи вдасться йому втримати прем’єрську посаду? І які наслідки це матиме для України?

"Вчинити гідно та піти у відставку"

Історія зі скандалами навколо порушення британськими високопосадовцями карантинних норм не є новою.

Скандальним "піонером" можна вважати (тоді ще) радника Бориса Джонсона та "сірого кардинала" консерваторів Домініка Каммінгса, чия поїздка до родичів навесні 2020-го шокувала всіх. Як наслідок, у листопаді того ж року Каммінгс пішов у відставку, однак самому Джонсону вдалося утримати владу.

2021 рік приніс нові карантинні скандали, вже пов’язані напряму з Борисом Джонсоном.

Вечірка у Бориса: як порушення карантину може коштувати кар'єри британському прем'єру

Стали відомі факти декількох вечірок, зокрема різдвяної, які обурили британців.

Наразі можна казати про чотири підтверджених факти вечірок: 15 травня 2020 року, коли було оприлюднено фото Бориса та Керрі Джонсон з вином та сиром; 20 травня 2020 року (про яку, до речі, повідомив 7 січня Домінік Каммінгс); у листопаді 2020 року, де вже Керрі Джонсон влаштувала вечірку, а також різдвяна вечірка з конкурсами в грудні 2020-го.

Несподівано в епіцентрі кризи стала вечірка, що пройшла 20 травня 2020 року в саду на Даунінг-стріт 10.

На неї були запрошені від 30 (за словами учасників) до 100 (дані журналістів) осіб для "розпивання напоїв на соціальній дистанції". Борис Джонсон стверджує, що був там лише 25 хвилин і що в нього було відчуття робочої події. 

Саме про це він і заявив 12 січня під час сесії запитань до прем’єр-міністра.

На запитання заступниці лідера лейбористів Анджели Рейнор щодо вечірки 20 травня 2020 року Джонсона відповів: так, я відвідував вечірку, але це було пов’язано з роботою, адже відбувалося в межах мого офісу.

Ця заява може коштувати Борису Джонсону прем’єрської посади.

Адже опозиція не могла не скористуватися таким промахом прем’єра.

Лідер тіньового кабінету та голова Лейбористської партії Кір Стармер закликав Джонсона "вчинити гідно та піти у відставку". Аналогічно вчинив і лідер ліберал-демократів Ед Д’юї. 

Проте проблема не лише в опозиції. Проти Джонсона виступила й частина його однопартійців, зокрема Вільям Врегг, Керолін Ноукс та сер Роджер Гейл.

До добровільної відставки Джонсона закликають і лідер консерваторів Шотландії Дуглас Росс та голова лондонської Асамблеї консерваторів Ендрю Бофф.

На думку Росса, факт публічного вибачення Джонсона свідчить про те, що прем’єр визнав свою провину, але разом із тим шотландський політик "не думає, що він (Джонсон) може продовжувати бути лідером консерваторів".

Натомість свого прем’єра в цій непростій ситуації підтримали урядовці.

Йдеться про міністра закордонних справ Ліз Трасс, заступника прем’єра Домініка Рааба та лідера Палати громад Джейкоба Різа-Могга. Останній взагалі назвав Дугласа Росса "досить несерйозною фігурою".

За крок до відставки

Напередодні своєї історичної промови в парламенті Джонсон виключив з партії Анну-Марі Моріц за голосування проти обмежень щодо бюджетних витрат на соціальну допомогу.

Це рішення може виявитися фатальним – тепер для винесення вотуму недовіри Джонсону як лідеру консерваторів достатньо не 55, а лише 54 листи.

Цими питаннями опікується Комітет 1922 року – внутрішньопартійний орган, який слідкує за дисципліною всередині політсили. Поки що лідер комітету, сер Грем Брейді, не оприлюднив кількість отриманих листів.

Проте соціологія – однозначно не на боці британського прем’єра.

Рейтинг Джонсона за даними YouGov станом на 20 грудня 2021 року складає 23%. Це найгірший показник підтримки прем’єрів-консерваторів у останні десятиліття. Для порівняння, рейтинг Маргарет Тетчер перед відставкою складав 26%.

Також впав і рейтинг партії. За статистикою YouGov, яка оприлюднена на Britain Elects станом на 11-12 січня, рівень підтримки консерваторів знизився до 28%, тоді як у лейбористів він досягає 38 %.

Ще один аргумент на користь відставки – місцеві вибори, які у Британії відбудуться у травні.

Побачивши згубний вплив репутації прем’єра на результати голосування, у партії можуть вимагати нового очільника.

Чи дійсно відставка прем’єра є неминучою?

Багато зараз залежить від уточнення деталей вечірки 20 травня 2020 року та від того, чи було порушення законодавства щодо заборони організовувати публічні заходи через пандемію коронавірусу.

За іронією долі попередній чиновник, який був відповідальний за це, – Саймон Кейс – пішов у відставку. Він розслідував скандали через вечірки, але одна з них – у грудні 2020 року – проходила в його офісі.

Тому зараз ситуація залежить від Сью Грей, чиновниці, яка має прояснити всі деталі вечірок. За результатами її звіту депутати-консерватори будуть вирішувати долю нинішнього кабінету.

Якщо не Борис, то хто?

Альтернативних фігур, які могли б замінити нині Бориса Джонсона на посаді очільника консерваторів та прем’єра, декілька.

В першу чергу це Ліз Трасс, яка спочатку в кабінеті Джонсона була міністром міжнародної торгівлі, а з вересня минулого року стала міністром закордонних справ.

Вона має значний досвід у спілкуванні з іноземними партнерами Великої Британії, особливо в Південно-Східній та Східній Азії.

Іншим потенційним претендентом є міністр фінансів Ріші Сунак, відомий своєю підтримкою низьких податків.

Розглядають також міністра внутрішніх справ Пріті Пател, яка прагне врегулювати нарешті міграційну кризу в Ла-Манші, коли сотні біженців з Африки та Близького Сходу прагнуть знайти притулок у Британії.

Проте за будь-якого сценарію відставка Джонсона матиме вплив і на Київ. Адже для України Британія є одним зі стратегічних партнерів, зокрема й у сфері безпеки.

Тож навіть попри те, що говорити про кінець прем’єрства Джонсона наразі зарано, Києву варто вже зараз докласти зусиль, щоб гарантувати незмінність курсу Британії щодо нашої країни.

Автор: Єгор Брайлян,

історик, член Royal Historical Society (Лондон), журналіст-міжнародник