План, за допомогою якого польська влада сподівалася суттєво покращити свої рейтинги, раптом призвів до протилежного результату.

З таким парадоксом зіткнулася правляча польська партія "Право і справедливість".

Масштабна податкова реформа "Польський лад", за допомогою якої "ПіС" збиралася добитися істотного зростання своїх рейтингів, перетворилася на чималі проблеми для польської влади.

Непродуманість реформи призвела до того, що доходи значної частини поляків зменшилися (в тому числі й потенційних виборців "ПіС"). Провідні бізнес-асоціації вже звертаються до влади з проханням перенести реформу на рік, щоб мати змогу виправити всі помилки.

Ці проблеми вже мають електоральні наслідки.

Згідно з опитуванням Pollster, підтримка правлячої партії у порівнянні з груднем знизилася на 3,57%.

Втім, ініціатори реформи впевнені в її успіху, переконуючи, що всі помилки можна легко виправити, а вже незабаром переваги реформи стануть помітні й пересічним громадянам.

Та поки цього не сталося, а проблеми лише посилили конфлікт всередині влади, похитнувши позиції прем’єра Матеуша Моравецького.

План, який спрацював не так

Ще восени минулого року лідер польської опозиції Дональд Туск, згідно з повідомленнями ЗМІ, на закритій нараді партії "Громадянська платформа" повідомив про дуже вірогідну інформацію про призначення дострокових парламентських виборів на весну 2022 року.

Ця інформація виглядала цілком правдоподібною. Вона базувалася на розрахунку, що старт на початку 2022 року програми "Польський лад" здатен суттєво підвищити, нехай і ненадовго, рейтинги партії влади. Це мало дозволити провести дострокові вибори, зберігши за "ПіС" більшість у Сеймі до 2026 року (замість осені наступного).

У позитивному електоральному впливі для "ПіС" "Польського ладу" не сумнівалася ані влада, ані опозиція. Зрештою, за прем’єром Матеушем Моравецьким вже закріпився імідж сильного економіста, здатного забезпечити передвиборчі підвищення соціальних виплат без істотних проблем для економіки.

Саме таким чином "ПіС" вдалося отримати перемоги й на попередніх виборах. Однак цього разу все пішло не так.

Перш за все, варто описати, що ж являє собою "Польський лад", який набув чинності 1 січня, і чому влада покладала на нього такі сподівання.

Це найбільша податкова реформа в історії сучасної Польщі, яка мала призвести до зменшення оподаткування для значної кількості поляків. Зокрема, заради цього неоподатковану суму було збільшено до 30 тис. злотих (213,5 тис. грн), натомість межа збільшення ставки податків встановлена на рівні доходів 120 тис. злотих (854 тис. грн).

Це далеко не всі запропоновані податкові новації. Серед інших: звільнення від податку на прибуток для пенсій до 2,5 тис. злотих (17,8 тис. грн), зменшення податку для низки галузей, зокрема IT, а також податкові пільги для родин та виплати на дітей.

Загалом, як зазначають у польському уряді, для 70% поляків податкові зміни матимуть позитивний характер. А в цілому для 90% поляків зміни будуть позитивними або нейтральними.

А головне – зміни мають прискорити розвиток польської економіки, що постраждала через ковідні обмеження.

Втім, вже перші дні набуття чинності "Польського ладу" виявили суттєві недопрацювання реформи.

Першими це відчули вчителі й поліціянти, які отримують заробітну платню "наперед" – у багатьох з них платня зменшилася на 20%. В уряді називають це помилкою, пообіцявши розібратися.

Проте очевидно інше: оновлена податкова система після реформи стала ще складнішою. Можливість різного тлумачення окремих норм вже стала головним болем для багатьох поляків.

Дійшло до того, що провідні бізнес-асоціації Польщі завернулися до уряду із закликом перенести старт реформи на початок 2023 року, щоб мати достатньо часу для роботи над помилками.

Усі проти прем’єра

Попри виявлені проблеми, польські урядовці впевнені: реформа потребує лише точкових змін, а позитивний ефект буде помітний вже до кінця січня.

Такі заяви мають частково й політичний характер.

Буксування податкової реформи наклалося на загострення внутрішньопартійної конкуренції у "ПіС" навколо питання, хто стане новим лідером партії після неминучого відходу від справ її президента Ярослава Качинського.

Довгий час прем’єр Моравецький був фаворитом цих перегонів. Проте вже наприкінці минулого року його шанси почали танути.

У ЗМІ був оприлюднений "список Моравецького" – перелік топ-чиновників, які отримали посади через близькість до прем’єра та входять в його орбіту. Після цього частину з них позбавили посад.

Нинішні проблеми стали чудовим шансом для противників прем'єра завершити розгром.

Деякі депутати від партії "Право і справедливість" — люди Яцека Сасіна, які конкурують з Моравецьким та його оточенням, — навіть почали вимагати звільнення міністра фінансів Тадеуша Косцинського та його заступників.

Така відставка може остаточно зробити Моравецького "генералом без армії", і тоді його швидка заміна стане фактично неминучою.

Тим більше, що під приціл критики своїх співкоаліціантів потрапив і сам прем’єр.

Зокрема, у проблемах із виконанням "Польського ладу" лідера уряду звинувачує міністр юстиції Збігнев Зьобро. За словами останнього, нинішня ситуація викликає здивування, адже голова уряду запевняв, що програма була ретельно підготовлена найкращими фахівцями.

Не є секретом, що Зьобро, який все частіше конфліктує з чинним главою уряду, використовує будь-яку можливість, аби завдати удару по своєму політичному супернику. Особливо в ситуації, коли партія "Солідарна Польща", лідером якої є Зьобро, прагне все тісніше зблизитися із головним партнером по коаліції. І критика "Польського ладу" — саме така нагода.

У такій ситуації прем’єр не має іншого шляху, як наполягати на продуманості реформи, обіцяючи, що вже незабаром вона буде приносити й політичні дивіденди.

Моравецький визнав, що при втіленні реформи були допущені помилки, які будуть виправлені, однак ключовою проблемою називає "нечувану атаку" з боку еліти, зокрема політиків, журналістів та знаменитостей.

За його словами, програмою обурені люди, "в першу чергу відірвані від реальності фінансові еліти, еліти великих міст, які не розуміють потреб нормальних людей".

Відмовляючись йти у відставку, Моравецький відговорює від неї й керівництво Мінфіну. Так, про готовність відставки днями мав повідомити заступник міністра фінансів Ян Сарновський, який безпосередньо відповідав за підготовку податкових змін. Втім, Моравецький порадив йому не поспішати і наказав чекати на успіх "Польського ладу".

На рішення глави уряду може вплинути лише тверда позиція лідера "ПіС" Ярослава Качинського, який хоч і визнає проблеми, однак наразі не підтримує зміни в уряді.

Однак у випадку, якщо "Польський лад" не виправдає сподівання, Качинський з легкістю може змінити свою думку.

* * * * *

Чи вийде у офіційної Варшави запустити "Польський лад" і отримати від нього політичні дивіденди?

Чинному уряду вдавалося реалізувати схожі, хоч і менші за масштабами соціальні проєкти, проте наразі уряду доводиться працювати у вкрай несприятливій атмосфері.

У провалі Моравецького зацікавлена значна частина керівництва коаліції, а це істотно збільшує ціну помилки.

Формально всі ці політичні інтриги не мають жодного відношення до України та україно-польських відносин.

Втім, у випадку провалу податкової реформи польській владі доведеться терміново шукати теми для мобілізації виборців. І ймовірність того, що для цього буде використана українська тема, є далеко не нульовою.

А це означає, що Україні варто ретельніше дивитися на події в сусідній країні.

Зрештою, у разі успіху реформи неодмінно постане питання доцільності схожих змін і в нашій країні.

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"