Стати президенткою однієї з ключових установ ЄС у власний день народження? Саме таким, за збігом обставин, став подарунок для депутатки та віцеспікерки Європарламенту Роберти Метсоли з Мальти. 

18 січня депутати 458 голосами з 616 підтримали кандидатуру Метсоли, яка тимчасово очолювала Європарламент після смерті президента Давіда Сассолі. 

Проте час її обрання не пов’язаний з раптовою смертю Сассолі – згідно з угодою про розподіл влади, він все одно мав йти з посади наприкінці січня 2022 року. 

У свій 43-й день народження Метсола стала наймолодшою очільницею Європарламенту та першою жінкою на цій посаді за 20 років, і всього лише третьою президенткою ЄП в його історії. На додачу, це перший раз, коли Європарламент очолює представник Мальти – найменшого члена ЄС. 

Що ж відомо про неї?

Консервативніша за ЄНП

Роберта Метсола (до шлюбу – Тедеско Тріккас) за освітою юристка і спеціалізується на європейському законодавстві. 

Курс, який врешті привів її на найвищу посаду в Європарламенті, Роберта взяла фактично ще у студентські роки. Вона навчалася в Коледжі Європи у Брюгге, де готують до роботи в інституціях ЄС, студенткою брала участь у роботі кількох мальтійських молодіжних об’єднань, а згодом була обрана лідеркою студентської гілки Європейської народної партії – Європейських демократичних студентів (European Democrat Students). 

На рідній Мальті Роберта Метсола долучилася до Націоналістичної партії, брала участь у кампанії на підтримку членства Мальти у ЄС перед референдумом 2003 року, була радницею в уряді, працювала аташе з юридичних питань при постійному представництві Мальти у Євросоюзі. 

Після двох невдалих спроб пройти до Європарламенту Метсола врешті стала євродепутаткою у 2013 році, а з минулого року була обрана віцеспікеркою.

Разом із чоловіком, фіном Укко Метсолою, вони склали перший випадок, коли обидва члени подружжя обиралися депутатами до Європарламенту від двох різних країн. 

Роберта Метсола входить до фракції Європейської народної партії. Тож у більшості питань вона поділяє спільну позицію ЄНП, зокрема повагу до демократичних прав і свобод, у тому числі прав ЛГБТІ.

"У Європі немає місця для ненависті… Люди можуть любити тих, кого хочуть, можуть бути тим, ким бажають бути, і ми будемо захищати це право… Ми виступаємо за Європу, де люди можуть почуватися захищеними – незалежно від того, звідки вони родом і кого вони кохають", – наголошує вона. 

Втім, є і виняток: 

Метсола виступає проти абортів та завжди голосувала проти резолюцій, які пропонують визнати аборт правом жінки.

Така жорстка позиція не виглядає дивною, якщо врахувати, що Мальта з її сильними католицькими традиціями має найжорсткіше в ЄС законодавство щодо абортів і більшість населення підтримує цей підхід. 

З цієї причини кандидатуру Роберти Метсоли критикували чимало європарламентарів, наполягаючи, що для президента Європарламенту такі погляди неприйнятні.

У Європарламенті Метсола займалася питаннями свободи ЗМІ, прав людини і жінок зокрема, міграції, верховенства права (у тому числі виступила співініціаторкою кількох резолюцій щодо конфлікту Польщі з ЄС). 

Як представниця Мальти, вона також постійно повертала у фокус уваги розслідування вбивства мальтійської журналістки-розслідувачки Дафне Каруани Галіції. 

У 2019 році Метсола через це демонстративно відмовилася потиснути руку тодішньому прем’єру Мальти Джозефу Мускату. "Забирайтесь, доки ви не завдали країні непоправної шкоди", – затвітила вона після того. 

"Ви можете розраховувати на мене у представництві цінностей ЄС"

Європейська народна партія обрала віцепрезидентку Роберту Метсолу своїм кандидатом на нового президента Європарламенту ще в листопаді 2021 року, готуючись до виборів у січні для обрання наступника Сассолі.

Вона заявила, що ставить за мету "допомогти європейцям повірити у Європу" та хоче "створювати альянси й наводити мости з конструктивними проєвропейськими силами" у законодавчому органі. 

Після раптової смерті Давіда Сассолі Роберта Метсола тимчасово очолила Європарламент і вже вважалася найімовірнішою переможницею майбутнього голосування, маючи велику підтримку серед консерваторів, правоцентристів і центристів.

Фактично ж передумови для обрання Метсоли були закладені ще у 2019 році, зазначає Euronews: тоді найбільші групи – ЄНП, Прогресивний альянс соціалістів і демократів S&D та ліберали Renew Europe – домовилися підтримати представника соціалістів Давіда Сассолі, а другу частину каденції Європарламенту президентом мав би стати представник ЄНП.

Втім, однозначної впевненості у її шансах перемогти не було до останнього.

Як пише Politico, соціалісти-демократи побоювалися, що не матимуть достатньо впливу в разі лідерства Метсоли, і знов-таки критикували її за позицію щодо абортів, заявляючи, що це суперечить політичному курсу Європи.

Лише у понеділок ЄНП, соціалісти-демократи та Renew Europe в цілому погодили розподіл посад і підтримку кандидатури Роберти Метсоли.

Її конкурентами стали Аліса Кунке від "Зелених" (Швеція), Сіра Рего від "Лівих" (Іспанія) та Косма Злотовський від "Європейських консерваторів і реформістів" (Польща). Втім, вранці у вівторок "консерватори й реформісти" заявили, що відкликають свою кандидатуру.

Голосування продемонструвало рішучу перемогу Метсоли – 458 голосів за необхідних 309.

"Мені ніяково від відповідальності, яку мені довірили сьогодні. Ви можете розраховувати на мене у представництві тих європейських цінностей, за які виступає парламент", – написала вона у своєму Twitter після оголошення результатів. 

I am humbled by the responsibility entrusted to me today as the President of the European Parliament.

I want to thank my colleagues for their support and fellow candidates Alice Bah Kuhnke & @sirarego

You can count on me to represent the European values our House stands for. 🇪🇺 pic.twitter.com/iwdwKpjJGB

— Roberta Metsola MEP (@RobertaMetsola) January 18, 2022

Роберта Метсола пообіцяла просувати рішення, ухвалені євродепутатами, навіть якщо це суперечить її власним поглядам, і що позиція Європарламенту буде її позицією як президентки.

У промові після перемоги, фрагменти якої пролунали мальтійською, італійською, англійською та французькою, Метсола зазначила, що хоче, аби європейці знову відчули ентузіазм з приводу "європейського проєкту", та завершила свій виступ фразою "Європа повернулася, Європа – це майбутнє".

Вона заявила, що бачить пріоритетами для Європарламенту боротьбу зі зміною клімату та озеленення економіки – "тому що завтра буде пізно", просування толерантності та рівних можливостей, а також посилення європейської безпеки – як на рівні захисту фундаментальних цінностей блоку, так і у прямому сенсі слова.

"Диктатори ніколи не розділять нас"

Вже на початку Роберта Метсола згадала спровоковані дезінформацією спокуси "у вигляді націоналізму, авторитаризму, протекціонізму, ізоляціонізму", наголосивши, що це "фальшиві ілюзії, які насправді не пропонують рішень". 

А блок її промови про безпекові виклики фактично починається з пасажу про загрози від Росії та режиму Лукашенка, продовжуючись нагадуванням про виклики внутрішні. 

"Світ довкола став менш безпечним, ніж покоління тому. Неприйнятні атаки на суверенітет і територіальну цілісність України, небезпечна ситуація у Білорусі – найперші приклади цього.

Вона додає: "Наша колективна безпека – це спільний виклик для нас. Щоб ЄС залишався надійним партнером і мав глобальний вплив, ми повинні залишатися принциповими. У цьому – наша справжня сила".

За словами нової голови Європарламенту, для автократів та деспотів "ЄС є загрозою просто за фактом свого існування".

"Ті, хто шукає способи зруйнувати Європу – знайте, що цей парламент протистоїть вам. Хто намагається підірвати демократію, верховенство права, свободу слова й повагу до фундаментальних прав, хто бачить жінок як мішень, хто заперечує права наших громадян – представників ЛГБТ-спільноти – знайте, що цей парламент ніколи цього не прийме.

Ті, хто намагається шантажувати Європу гібридними атаками – цей парламент не допустить послаблення солідарності між країнами-членами. Диктатори ніколи не розділять нас", – наголосила нова президентка.

Її позиція щодо режимів Владіміра Путіна у Росії та Лукашенка у Білорусі у питаннях демократії та прав людини є жорсткою і принциповою вже давно. 

Кумедний факт: за словами Роберти, одним із перших її спільних "політичних" діянь з майбутнім чоловіком Укко Метсолою багато років тому була участь в акції протесту в Гельсінкі проти політики Александра Лукашенка. 

Роберта Метсола стала співініціаторкою кількох резолюцій Європарламенту щодо Білорусі, регулярно нагадує про політичні переслідування в країні та висловлює солідарність з білорусами – не лише після вироків проти відомих опозиціонерів, а й проти звичайних громадян. 

Так само вона вказана співініціаторкою резолюції щодо отруєння російського опозиціонера Алексєя Навального, тиску в Росії на активістів та правозахисників.

"Ніякі санкції та залякування не зупинять Європарламент чи особисто мене від діяльності на захист прав людини, свобод та демократії", – заявила Метсола після того, як Росія у квітні 2021 року запровадила санкції проти кількох ключових посадовців ЄС у відповідь на захист Навального.

На відміну від регулярного осуду репресій режиму Лукашенка, щодо стримування агресії РФ проти України Роберта Метсола фактично не висловлювалася.

Але її прізвище можна бачити серед співавторів резолюції 2019 року щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму та з вимогою звільнити українських політв’язнів і військових моряків, захоплених у Керченській протоці.

За даними ресурсу Votewatch, Роберта Метсола у вересні 2021 року підтримала жорстку резолюцію щодо розвитку відносин Росії та ЄС, проте з невідомих причин не проголосувала за резолюцію 16 грудня щодо наступу на громадянське суспільство у РФ і, зокрема, правозахисний центр "Меморіал", а також резолюцію щодо ситуації на кордонах України та на окупованих територіях – хоча у цей день нібито була в парламенті і голосувала за деякі інші документи.

Втім, схожу квітневу резолюцію, де йдеться про ситуацію з Навальним, нарощування Росією сил на кордоні з Україною і причетність до вибухів на військових складах у Чехії (серед іншого, у ній євродепутати закликають у разі вторгнення РФ в Україну відключити її від SWIFT і накласти енергетичне ембарго), євродепутатка підтримала.

Тож, схоже, позиція нової президентки Європарламенту в українському питанні буде не менш принциповою та прихильною до нашої держави, ніж яскраво проукраїнська позиція ЄНП загалом.

Авторка: Марія Ємець,

журналістка "Європейської правди"