Інформаційне тло останніх тижнів практично у будь-якій темі висуває на передній план безпекову складову, начебто змушуючи забути про решту.

Проте у тому, що стосується кордону, безпеки стосується все. І йдеться не тільки про колючий дріт і контрольно-слідові смуги, відеоспостереження, патрулювання або прискіпливий контроль людей і вантажів.

Належна організація руху, реконструкція інфраструктури на кордоні, кадрова політика прикордонних служб і співпраця з місцевою владою у прикордонні – це теж безпека.

Тому ми хочемо поговорити про головні успіхи та поразки в управлінні кордонами 2021 року, які увиразнюють сильні і слабкі сторони нашого кордону.

Кордон-2021

Спочатку – про те, як узагалі працював кордон у перший повністю пандемічний рік. 

За даними ДПСУ, у 2021 році рух через український кордон дещо відновився порівняно з 2020 (+18%), однак все одно залишився на рівні менше, ніж 40% від допандемічного 2019-го. Всього було зафіксовано 37,7 млн перетинів, а також по 0,7 млн на лінії розмежування з ОРДЛО та межі з окупованим Кримом.

В цілому структура і тенденції руху через кордон відповідали показникам допандемічних років – більше перетинів кордону з країнами ЄС і Молдовою, менше – з Росією. Справжній обвал за два роки відбувся в кількості перетинів кордону з Білоруссю та лінії розмежування.

Українсько-білоруський кордон у 2021 році перетнули 879 тисяч разів – майже у 8 разів менше, ніж у 2019! 

Разючим є і падіння руху через лінію розмежування з окупованими територіями на Донбасі – 662 тисячі у 2021 році проти 13,9 млн у 2019. Падіння в 21 раз!

Головною причиною цього стала спрямована на ізоляцію від України політика окупаційної адміністрації, яка під приводом протидії пандемії фактично заблокувала рух через лінію розмежування. 

Іншою тенденцією є різке зростання частки повітряних подорожей у транскордонному русі України – це передусім наслідок пандемії.

У 2021 році подорожі літаками склали 38% від усіх перетинів кордону.

Для порівняння, у допандемічному 2019 році, на тлі справжнього авіаційного буму, це було лише 20%.

Варто також звернути увагу на дві значущі зміни показників у сфері охорони кордону. Перше, попри суттєву різницю у трафіку між 2019 і 2021 роками, майже ідентичними, а подекуди навіть більшими були показники виявлених у 2021 році підроблених документів та спроб незаконного перетину кордону. Це, імовірно свідчить про, з одного боку, посилення контролю на кордонах України та водночас про імовірне звуження коридору можливостей потрапити до України легально.

Другою особливістю є суттєве зростання кількості вилучених літальних апаратів, які незаконно перетинали кордон (9 у 2020/35 у 2021), за доволі близької кількості зафіксованих порушень (304/354). Можливо, це можна пояснити поліпшенням технічної бази для боротьби з "повітряними" порушеннями.

Головні проблеми

Так само, як і з рухом через кордон і його охороною, структурно більшість проблем кордону у 2021 році залишалися тими ж, що й у 2019 чи навіть раніше, набувши лише додаткової виразності на тлі пандемії, білоруської кризи та російської агресії.

Проблема №1. Непередбачуваність і складні правила

Однією з основних проблем року для мандрівників були часті зміни правил в’їзду в різні країни, їх нечітке формулювання та спричинене цим додаткове організаційне і фінансове навантаження. Різні вимоги до тестів і вакцин, зміни ситуації через рівень захворюваності ставали на заваді як подорожам громадян України за кордон, так і іноземців до нас.

Проблема №2. Черги

Одне з "вічних" питань українського кордону. Попри пандемію, обсяги вантажного трафіку через кордон стабільно зростали як у 2020, так і в 2021 році, зокрема на кордонах з Європейським Союзом.

Так само стабільно по кілька діб або навіть тижнями стояли в чергах на виїзд з України вантажівки на пунктах пропуску Чоп, Порубне, Ягодин, Краківець та інших. Але не тільки вантажівки, а й легкові авто та пішоходи потрапляли в аномально довгі черги минулого року.

Проблема №3. Поганий стан інфраструктури

Українському кордону бракує нормальної інфраструктури як для мандрівників, так і, часто, для самих прикордонників та митників. Легендарною стала відсутність туалетів та інших зручностей для мандрівників у чергах перед пунктами пропуску.

Водночас десятки пунктів пропуску, особливо на кордоні з Білоруссю та Молдовою, облаштовані "за тимчасовою схемою" і можуть складатися, наприклад, із вагончиків, у яких прикордонники та митники замерзають узимку і повільно тушкуються влітку.

Проблема №4. Необлаштованість "зеленого" кордону

Тут є два аспекти. По-перше, на багатьох ділянках лінія кордону України з іншими країнами не визначена до кінця формально.

І якщо причина такого стану справ на кордоні з Росією зрозуміла, то, наприклад, кордон з Молдовою досі до кінця не демаркований через багаторічну суперечку навколо ділянки в 4 км, дуже маленької у порівняння з загальною протяжністю кордону (1222 км).

Не завершена і демаркація українсько-білоруського кордону.

По-друге, ні кордон з Росією, ні інші ділянки досі не є до кінця облаштованими необхідними інженерними спорудами та технікою.

Так, станом на вересень 2021 року на українсько-російському кордоні (понад 1560 км) було збудовано: 403,8 км проти транспортного рову, побудовано 326,1 км рокадної дороги, 142 переходи доріг через яри, 98,4 км металевого паркану, 59,5 км загородження зі спіралі "Єгоза".

Проблема №5. Соціальне забезпечення у прикордонній і митній службах

Високі навантаження, складні умови праці та брак платні і соціального забезпечення залишаються проблемами. Наприклад, митні інспектори вже багато років мусять самі забезпечувати себе формою.

ТОП-10 перемог

Якими ж були найголовніші досягнення 2021 року у сфері кордону? Попри поширену в Україні думку, вони були, і їх достатньо багато, щоб треба було вибирати 10 найважливіших.

Звісно, цей перелік до певної міри залишається суб’єктивним і неповним, однак все ж він охоплює доволі широку картину еволюції нашого кордону.

Сертифікати про вакцинацію

19 серпня 2021 року Європейська комісія фіналізувала процес взаємного визнання цифрових COVID-сертифікатів України та Європейського Союзу.

Україна однією з перших і в стислі терміни досягла технічної сумісності сертифікатів з Європейським Союзом.

Це суттєво спростило подорожі громадянами України і стало історією успіху двосторонньої співпраці.

Відновлення наземного сполучення з ЄС

У 2021 році вперше з початку пандемії наново запрацювали всі раніше закриті пункти пропуску на наземному кордоні з ЄС. Останнім у серпні запрацював пішохідно-велосипедний ПП Малі Селменці на кордоні зі Словаччиною.

Також протягом осені вперше з початку пандемії поновилися залізничні рейси Київ-Пшемисль, Мукачево-Будапешт і Київ-Варшава. 

Угода про "відкрите небо"

Говорячи про кордон, не можна не згадати історичне підписання Угоди про Спільний авіаційний простір з Європейським Союзом після 15 років переговорів.

Хоча впровадження Угоди – справа багатьох років, вона справила практично миттєвий ефект на відкриття нових напрямків лоукостерами Wizzair і Ryanair.

Спрощення умов в’їзду для мешканців окупованих територій

За минулий рік Україна зробила два важливі кроки до нормалізації поїздок своїх громадян, які мешкають на окупованих територіях. У червні було скасовано штрафи для тих, хто виїхав з ОРДЛО через Росію, а в грудні – скасовано самоізоляцію для тих, хто перетнув лінію на КПВВ. 

Тим часом Росія і контрольовані нею Білорусь і ОРДЛО під формальним приводом пандемії продовжують жорстку політику обмежень. Росія забороняє в’їзд українцям, Білорусь не тільки не впускає іноземців, а й не випускає своїх громадян, де-факто влада ОРДЛО вже майже два роки блокує рух через лінію розмежування. 

Електронна черга 

Великою перемогою стало ухвалення Кабміном у грудні 2021 року постанови про пілотний проєкт електронної черги для вантажних авто. Пілот має запрацювати у 2022 році на Закарпатті і в разі успіху усуне черги з доріг і зробить перетин кордону впорядкованим, передбачуваним і комфортним для водіїв. 

Прогрес у "польському кредиті"

2021 рік став другим роком поступу в розбудові кордону за рахунок "польського кредиту" після п'яти років підготовки. У рамках кредиту мали відремонтувати шість доріг і три пункти пропуску.

Минулого року було повністю завершено ремонт двох доріг і розпочато підготовку до реконструкції трьох пунктів пропуску – Шегині, Рава-Руська і Краківець.

Щоправда, є тут і ложка дьогтю. Один польський підрядник ще в 2020 році відмовився від реконструкції однієї з запланованих доріг (Грушів-Немирів), а інший зараз має фінансові проблеми, що може завадити вчасній реконструкції Краківця.

Довгострокове планування

Україна поступово привчається до управління на підставі довгострокових планів і стратегій, у тому числі у сфері кордону, де вже третій рік впроваджує Стратегію інтегрованого управління кордонами, яка розрахована на період до 2025 року.

Також заслуговує на увагу схвалений у березні 2021 року трирічний план реконструкції пунктів пропуску, який передбачає розбудову нових і реконструкцію наявних пунктів пропуску на 10 млрд гривень за три роки.

Щоправда, у бюджеті на 2022 рік на це виділено лише 1,085 мільярда із передбачених планом 4 млрд, тому, вочевидь, він не буде реалізований повністю.

Однак попри це, наявність плану і навіть неповне його впровадження – це беззаперечний успіх.

Гелікоптери AIRBUS H125. Фото ДПСУ

Нові катери і вертольоти для прикордонників

У 2021 році українські прикордонники почали отримувати новітню техніку в рамках угод з Францією. 

У листопаді-грудні 2021 року в Україну прибули п'ять гелікоптерів AIRBUS H125, закуплених Україною для Державної прикордонної служби. Всього їх має бути 24. Перші такі гелікоптери вже літають.

А 9 грудня 2021 року у Франції спущено на воду перший катер FPB98MKI, призначений для Морської охорони Держприкордонслужби. Всього, згідно з угодою, їх має бути 20, причому п'ять побудують в Україні – у Миколаєві.

Не можна не згадати і про начебто локальні проєкти, які все ж мають непересічне значення для всієї країни.

Повноцінний запуск поромної переправи Орлівка-Ісакча

Начебто локальний проєкт нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні насправді має загальнонаціональне значення. Це перше пряме автомобільне сполучення Одеської області з Європейським Союзом і перша спроба державно-приватного партнерства у розбудові та утриманні пунктів пропуску – до того ж доволі вдала.

Підвищення платні прикордонникам

В кінці 2021 року було заплановане підвищення заробітної плати співробітникам Держприкордонслужби. Станом на лютий 2022 року її підняли на 10%. Це надзвичайно важливо в умовах доволі високої плинності кадрів і складних умов праці на кордоні, тому заслуговує бути в переліку перемог минулого року.

* * * * *

Це неповний перелік головних досягнень і проблем українського кордону за минулий рік. Можливо, він дещо суб’єктивний, однак відбиває основні тенденції.

Можна з упевненістю говорити, що кордон стає більш захищеним і водночас більш дружнім до мандрівників і торгівлі.

Проте попереду ще дуже багато роботи, і найважливіше зараз – довести до завершення ті зміни та проєкти, як були започатковані в попередні роки, як-от електронна черга, польський кредит чи технічне переоснащення прикордонної служби. 

Автори: Павло Кравчук, Петро Креймер,

ГО "Європа без бар’єрів"

Статтю створено в межах проєкту "Мультикомпонентна громадська підтримка реформ у сфері інтегрованого управління кордонами", який реалізує ГО "Європа без бар’єрів" у рамках проєкту "Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBM)", який фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародним центром з розвитку міграційної політики (ICMPD).

Висловлені в тексті думки є особистою позицією авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи ICMPD.