Готовність у будь-який момент повернутися до політичних конфліктів навіть за умови реальної зовнішньої загрози – це не лише про Україну.

У сусідній Польщі політичні сварки стихли одразу від початку  російського вторгнення в Україну – правляча партія "Право і справедливість" ("ПіС") закликала опозицію забути розбіжності до кінця війни.

Проте крихке політичне перемир’я протрималося недовго.

І найгірше, що причиною нового конфлікту стали питання допомоги Україні та покарання РФ.  

Три пропозиції від прем’єра

Ніщо не віщувало біди. 21 березня на запрошення прем’єр-міністра Матеуша Моравецького лідери депутатських груп Польщі взяли участь обговоренні ситуації в Україні.

Втім, коли розпочалося засідання, до журналістів несподівано вийшов речник уряду Пьотр Мюллер й публічно оголосив про необхідність термінових змін до конституції. А саме:

- виключення з фінансових правил фінансування питань, що стосуються армії;

- можливість конфіскації активів російських олігархів та юридичних осіб у Польщі;

- введення додаткового оподаткування для суб’єктів, які продовжують свою господарську діяльність у Росії.

"Росія погрожує безпосереднім нападом на інші країни ЄС, а в перспективі також на Польщу, країни Балтії, які досі користувалися свободою та безпекою. Польським обов’язком є підготовка у блискавичному темпі польської армії до можливості такого нападу", — пояснив урядову ініціативу Мюллер.

Здавалося, цілком справедливі ініціативи, які були з симпатією сприйняті в Україні.

Проте, як виявилося, пропозиції не пройшли жодних консультацій в уряді.

Тобто, ані на щотижневих засіданнях уряду, ані на засіданнях Економічного комітету Ради міністрів вони не обговорювалися.

Більш того, як виявилося, деякі міністри дізналися про пропозицію Моравецького лише згодом, зі  ЗМІ.

Проте не лише це виявилося проблемою…

"Пастка" для опозиції?

Здавалося б, пропозиції польського уряду, з огляду на ситуацію біля кордону Польщі, є цілком слушними. Однак опозицію насторожила несподівана ініціатива Моравецького.

Річ у тім, що для конфіскації російських маєтків не обов’язково потрібно змінювати конституцію. На думку представників опозиції, достатньо застосувати ст. 46 конституції або скористатися антитерористичним актом.

"Коли йдеться про погоню за російськими олігархами, Зьобро, Моравецький, Качинський (міністр юстиції, прем’єр та лідер правлячої партії) розводять руками. Хочуть змінити Конституцію, замість того, щоб використати те, що мають", — прокоментував керівник клубу "Громадянська платформа" ("ГП") Борис Будка, наголосивши, що в Польщі є можливість заморожувати та відбирати майно через механізм конфіскації злочинних активів.

За його словами, такий механізм може бути легко скорегований для нових потреб без зміни конституції – лише внесенням змін до профільного закону.

Проблема полягає у тому, що зміна конституції потребує більшості у 2/3 голосів і в Сеймі, і в Сенаті, яких правляча партія не має. А відповідно – без допомоги опозиції тут не обійтися.

Проте в опозиції побачили у цій ініціативі пастку для себе.

"З песимізмом підходимо до цієї пропозиції. Все це можна зробити без змін до Конституції. Ми приймаємо цю пропозицію з великим розчаруванням", — запевнив Роберт Бедронь з "Лівиці".

І дійсно, як можна відмовитися від такої пропозиції в ситуації, коли сусідня країна охоплена війною?

А відмовитися, вочевидь, таки доведеться. Адже, по-перше, зміни до основного закону вносяться без поспіху — на цей процес є своя процедура.

По-друге, вони не потрібні для відчуження майна. Більше того, якщо йти цим доволі довгим шляхом, мета взагалі може втратити сенс, на чому й наголошують представники опозиційного табору.

"Замість того, щоб негайно заморозити чи конфіскувати російські активи, "ПіС" пропонує внести зміни до Конституції. Вони дають час на переписування своїх маєтків", — написав у своєму Twitter лідер "Громадянської платформи" Дональд Туск.

"Ще не має рішення, що робитимемо. Але наразі дотримуємося лінії, що з тими, хто ламає Конституцію, її не мінятимемо", — заявили в оточенні Туска.

Проте такий крок явно дасть правлячій партії можливості атакувати опозицію, звинувачуючи її у небажанні боротися із агресією Путіна.

****

Наразі ситуація виглядає так, ніби польська влада вирішила скористатися ситуацією, щоб вбити одночасно двох "зайців".

По-перше, підняти свої електоральні позиції. А по-друге, змусити опозицію приставати на подібні ініціативи, значно урізавши можливість політичного маневрування.

Таким чином, владний табір отримає можливість виставити себе як рятівника і гаранта безпеки Республіки Польща. А опозицію, відповідно, — опонуючою силою, яка знову ставить підніжку чинному уряду, ще й у таких життєво важливих питаннях, як боротьба із зовнішнім агресором.

Звісно, нова політична криза не піде на користь Польщі. Але ще більш небезпечна вона для України.

Адже для перемоги Україні конче необхідна єдність не лише власних політиків, а й еліт країн-партнерів, особливо – таких важливих, як Польща.

Натомість у Кремлі точно радітимуть від подібних "подарунків".

Залишається лише сподіватися, що ціну таких помилок добре розуміють у Варшаві, а тому сторони знайдуть у собі сили зупинитися.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка