Дедалі частіше можна зустріти версію, що Кремль вирішить поширити конфлікт за межі України.

І кандидат номер один на відкриття "другого фронту" – регіон Західних Балкан. Хоча він і не межує з РФ і там немає російських військ, у регіоні все одно вже відчувають дестабілізаційний вплив російської агресії проти України.

В регіоні два "заморожених конфлікти" – Косово, яке залишається частково визнаною державою, та Боснія і Герцеговина, яка продовжує жити за мирною Дейтонською угодою, яка мала стати тимчасовим рішенням для зупинення бойових дій, а перетворилася на основний закон БіГ.

Місяць тому Росія прямо погрожувала Боснії і Герцеговині "українським сценарієм". Посол РФ у БіГ тоді заявив, що країна має право вирішувати, чи бути членом НАТО, але Москва залишає за собою право реагувати "за прикладом України".

Косову Росія напряму не погрожувала, але наполегливо згадує "косовське питання" за будь-якої нагоди. Основний меседж: Косово не має права на існування як самостійна держава.

Але як Росія може погрожувати Боснії і Герцеговині, Косову, загалом Західним Балканам силовим сценарієм, якщо у західнобалканських країн немає кордону з РФ і, відповідно, прямого військового вторгнення чекати не варто?

Війна чужими руками

"Ескалація конфліктів на аутсорсингу" – так прем’єр-міністр Косова Альбін Курті нещодавно охарактеризував підхід РФ до Балкан.

І дійсно, у цьому регіоні Росія намагається реалізувати сценарій нової війни, залучаючи свого союзника, Сербію. Або взагалі – діяти руками сербів.

Треба зазначити, що союзницькі російсько-сербські відносини у військовому вимірі не є вигадками політиків чи міжнародних експертів.

Ще з 2013 року Сербія офіційно співпрацює з військовим блоком під проводом Москви – ОДКБ. Парламент Сербії є спостерігачем у Парламентській асамблеї Організації договору про колективну безпеку, і навіть російська агресія проти України не змусила Белград розірвати відносини з цією організацією (зокрема, спостерігачі ПА ОДКБ працювали на недавніх виборах у Сербії).

З урахуванням того, що за результатами голосування сербська влада кардинально не зміниться і точно не стане менш проросійською, загроза того, що Росія може спробувати дестабілізувати ситуацію в регіоні, спираючись на Сербію, залишається.

Додає песимізму щодо розвитку ситуації в регіоні і той факт, що Белград активно озброюється.

Сербський оборонний бюджет кілька років поспіль зростав у геометричній прогресії.

Загалом за останні шість років Сербія інвестувала понад два мільярди євро в модернізацію армії, оновлення військової техніки та придбання сучасних систем, піднявшись на 22 місця у списку найпотужніших військових держав світу.

Для ілюстрації, тільки за останні кілька днів Сербія:

- провела під час масштабних навчань перший запуск з протитанкового ракетного комплексу "Корнет", партію яких сербська влада минулого року купила в Росії,

- отримала з Китаю зенітно-ракетні комплекси HQ22 (приблизний аналог ЗРК Patriot та С-300),

- відправила до війська кілька самохідних гаубиць власного виробництва…

Сербське керівництво постійно каже про те, що Сербія не збирається ні на кого нападати і готується лише до оборони. Але якщо подивитися на структуру озброєння армії Сербії, то можна побачити, що це зброя наступального характеру, тому твердження про оборонне озброєння абсолютно безглузде, констатують експерти.

Хоча в Белграді кажуть про нейтралітет і рівновіддаленість від Росії і НАТО, більшість військових закупівель пов’язані з РФ, а частина – з Китаєм.

Якщо згадати постійні спільні російсько-білорусько-сербські військові навчання, що регулярно проводилися до 24.02.2022, то, на думку експертів, сербська армія позиціонувала себе, не більше не менше, "як васальну силу російської армії".

На цьому тлі загрозливі "розмірковування" російських чиновників на балканську тематику стають ще більш схожі на провісників майбутньої ескалації.

Тому і лунають прогнози, що гіпотетично сербські або російсько-сербські сили можуть спробувати "допомогти захистити суверенітет" сербської частини Боснії і Герцеговини чи "захистити права сербів Косова", ініціювавши свою "спеціальну операцію", або спираючись на підтримку Москви, або у відповідь на прохання чи тиск Москви.

Відповідь Заходу

Після повномасштабної агресії РФ проти України західні країни цілком серйозно сприйняли передбачення можливого загострення на Балканах.

Третій фронт РФ: чому долю балканської кризи вирішить армія України

Збільшено чисельність та підсилено бронетехнікою миротворчі підрозділи EUFOR в Боснії і Герцеговині. Для охолодження "гарячих голів" вперше за багато років у різних містах БіГ з’явилися озброєні патрулі миротворців, а БТРи EUFOR патрулюють вулиці в сербській частині БіГ, Республіці Сербській.

Місія Європейського Союзу в Косові (EULEX) подвоїла свій поліцейський контингент.

Миротворчі сили НАТО в Косові, KFOR, ще тоді, коли російське вторгнення в Україну тільки прогнозувалося західними розвідками, провели спільні навчання з EULEX, щоб перевірити рівень готовності до будь-яких надзвичайних ситуацій, що можуть загрожувати безпеці регіону. Після цього KFOR продовжили виконувати свої рутинні обов’язки, закликаючи мешканців Косова не хвилюватися.

Але, судячи з постійних заяв керівників Косова щодо можливої дестабілізації за участю Росії,

не всі налаштовані на такий саме оптимістичний лад, як миротворці НАТО.

Є думка, що російське прагнення дестабілізувати Балкани має на меті втягнути Захід у глобальний торг, включивши до переліку суперечливих тем, окрім "українського питання", ще й балканське.

Це може бути євроатлантична інтеграція Боснії і Герцеговини, самостійність Республіки Сербської, особливий статус для півночі Косова – району компактного проживання сербів, взагалі проблема визнання Косова…

Для України це означає те, що дипломатичне вирішення російсько-українського конфлікту ускладнюється і глобалізується.

А для Балкан – пряму залежність ситуації в регіоні від розвитку подій на фронтах російсько-української війни.

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"