"Стратегічне зближення НАТО та Росії після закінчення війни" – це частина зовнішньополітичної програми кандидата в президенти Франції Марін Ле Пен.

Ця програма була представлена лідеркою партії "Національне об'єднання" 13 квітня – тобто коли новини про злочини російських солдатів вже стали відомі всьому світу.

Від початку російського вторгнення в Україну одна з головних європейських союзниць Владіміра Путіна намагається діяти обережно та мінімізувати свої зв'язки з Кремлем, але продовжує підтримувати анексію Криму та виступає проти санкцій щодо Москви.

Результати першого туру виборів показали, що близькість Ле Пен до Кремля не вплинула на настрої її виборців. За підсумками голосування лідер "Національного об'єднання" отримала 23,15% голосів – це більше, ніж п'ять років тому, коли за Марін Ле Пен проголосували 21,3%.

Як їй це вдалося і чи не зміниться ситуація до другого туру, який відбудеться 24 квітня?

Фото з Путіним

Наприкінці лютого штаб Марін Ле Пен надрукував 1,2 мільйона передвиборчих буклетів. Вісім сторінок, якісний папір – брошури роздавали на ринках по всій Франції.

Автори буклета представляли Марін Ле Пен як "адвоката всіх французів" (за фахом вона – адвокат, але гра слів побудована на тому, що Ле Пен називає себе всезагальним захисником), розповідали її біографію, згадуючи зворушливі деталі на кшталт любові лідера французьких ультраправих до кішок.

1 березня стало відомо, що

керівництво "Національного об'єднання" дало вказівку вилучити і знищити всі буклети, які ще залишилися.

Офіційним приводом позбутися агітматеріалів стала орфографічна помилка, яка нібито закралася в текст. Журналісти Libération спробували її знайти, але так і не змогли.

Однак у буклетах було виявлено знамениту фотографію Марін Ле Пен із Владіміром Путіним, зроблену під час їхньої зустрічі в Москві у березні 2017 року. Очевидно, що після початку російського вторгнення в Україну така фотографія могла стати на заваді передвиборчій кампанії.

"Якщо ви кажете, що Росія є військовою небезпекою для інших країн Європи, я думаю, що ви помиляєтеся в аналізі ситуації", – говорила голова французьких крайньо правих в інтерв'ю CNN у лютому 2017 року.

У цьому ж інтерв'ю Марін Ле Пен підтримувала анексію Криму, наголошуючи, що жителі півострова "почуваються росіянами". "Захоплення Криму не було", – наполягала вона.

У березні того ж року лідерку "Національного об’єднання" в Москві з помпою прийняв особисто Путін.

Під час цієї зустрічі і була зроблена фотографія, через яку п'ятьма роками пізніше вилучили увесь тираж передвиборчих буклетів Ле Пен.

За кілька років до цієї зустрічі, восени 2014-го, стало відомо, що Марін Ле Пен отримала кредит у 9 мільйонів євро в Першому чесько-російському банку. Згодом банк збанкрутував, а борг французьких крайніх правих був через посередників викуплений російською державною компанією "Авиазапчасть".

Транші за кредитом партія "Національне об'єднання" продовжує виплачувати досі. З 9,14 млн євро партія виплатила лише трохи більше мільйона.

"Отримати вигоду з невигідного становища"

Наступного дня після вторгнення Росії в Україну Марін Ле Пен звернулася до свого оточення із проханням скласти комюніке із засудженням російської агресії.

Як пише AFP, у написанні тексту не брав участі Тьєррі Маріані – депутат Європарламенту та "кремлівський зв'язковий" французьких ультраправих, який, зокрема, допомагав Ле Пен владнати справи з російським кредитом.

За словами співрозмовників агентства з оточення Ле Пен, Маріані також попросили поводитися "тихіше" після того, як у своєму твіттері він назвав новини навколо бомбардування драматичного театру в Маріуполі "операцією з інтоксикації" інформаційного простору.

Кандидатка у президенти наголошувала, що "неодноразово висловлювала солідарність з українським народом, у тому числі з біженцями, яких слід приймати в гарних умовах".

Марін Ле Пен наголошувала, що деякі мери від її партії відкрили у своїх містах "місця з прийому українських біженців".

4 квітня, після оприлюднення фактів звірств російської армії в Бучі, лідерка французьких ультраправих визнала, що масові вбивства під Києвом є "воєнним злочином", але винного, за її словами, мають назвати в ООН після незалежного розслідування.

Проте кількома днями раніше вона відмовилася називати Путіна "воєнним злочинцем".

Цю відмову Ле Пен пояснила тим, що "мирні переговори неможливі, якщо ображати одну зі сторін".

Водночас глава "Національного об'єднання" продовжує виступати проти антиросійських санкцій. Свою передвиборчу кампанію Марін Ле Пен побудувала навколо обіцянки підвищити купівельну спроможність французів.

Ембарго на російські нафту і газ вдарять по гаманцю простих французів, пояснює вона. На всі закиди щодо надмірної лояльності російському режиму Ле Пен відповідає, що діє лише в інтересах Франції.

Крім того, кандидат у президенти, яка без упину говорить у ЗМІ про "катастрофічні" результати п'ятирічного правління Еммануеля Макрона, почала хвалити його за підтримку діалогу з Москвою. У різних інтерв'ю вона нагадує про те, що її суперник приймав Путіна у Версалі та у своїй літній резиденції у Брегансоні.

Марін Ле Пен вдалося "отримати вигоду з невигідної для неї ситуації, змусивши [виборців] забути про все інше", зазначає в коментарі AFP політолог Нонна Маєр.

31 березня в ефірі телеканалу France 2 кандидатка у президенти сказала, що у разі її обрання Владімір Путін буде "союзником" Франції – звісно, після закінчення війни. 13 квітня в інтерв'ю радіостанції France Inter Марін Ле Пен уточнила, що мала на увазі Росію, а не Путіна.

Цього ж дня, 13 квітня, лідерка французьких ультраправих провела пресконференцію, присвячену її зовнішньополітичній програмі. На ній Ле Пен виступила за "стратегічне зближення між Росією та НАТО".

Таке зближення з РФ, за її словами, стане можливе, щойно "російсько-українська війна закінчиться підписанням мирної угоди".

"Це піде на користь не лише Франції та Європі, а й США, які не зацікавлені у появі вузької російсько-китайської співпраці", – пояснила вона.

"Попри деякі нещодавні тактичні зміни, дипломатія, за яку виступає пані Ле Пен, по суті, відповідає тому, чого завжди хотів СРСР і чого з 2011 року бажала путінська Росія: ослаблення Європейського Союзу та трансатлантичних зв'язків", – коментує зовнішньополітичний порядок денний очільниці "Національного об'єднання" Le Monde.

* * * * *

Цього року шанси Марін Ле Пен на перемогу суттєво вищі, аніж п'ять років тому.

За даними опитувань, Еммануель Макрон випереджає Ле Пен у другому турі президентських виборів (він пройде 24 квітня) лише на кілька пунктів: за нього готові голосувати близько 55% виборців.

Для порівняння, у 2017 році Макрон переміг на виборах, набравши 66,1%. Голова французьких крайніх правих отримала тоді 33,9%.

Тому навіть у разі нової перемоги Макрона ми навряд чи забудемо про його суперницю.

Поліпшивши свій результат, Ле Пен зможе претендувати не лише на те, щоб залишитись у французькій політиці, а й на те, щоб у найближчі роки вважатися фаворитом наступних президентських виборів.

Стаття спочатку вийшла на сайті Radio France Internationale. Републікація проводиться з дозволу правовласника