Новий рівень допомоги США: що змінить для України відкриття ленд-лізу

9 травня президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України. Трохи більше за місяць знадобилося законопроєкту від одноголосного схвалення у Сенаті до прийняття з майже повною підтримкою у Палаті представників (проголосувало проти лише 10 конгресменів-республіканців), і нарешті – до підписання президентом Сполучених Штатів. 

Зважаючи на важливість події, републікуємо текст із поясненнями, чим ленд-ліз має стати для України. 

****

6 квітня 2022 року Сенат США схвалив законопроєкт за назвою Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022.

Так, це той самий "ленд-ліз", про який усі в Україні – і влада, і опозиція, і, звісно, військові – тривалий час просили США. Йдеться про можливість надання Україні у вигляді позики або передачі в оренду зброї, техніки та інших матеріальних ресурсів.

Відразу треба зауважити: рішення ще не остаточне.

Сенат зробив дуже важливий перший крок, але попереду – ухвалення законопроєкту Палатою представників Конгресу США та підпис президента США. Утім, варто відразу заспокоїти: немає підстав для сумніву, що на обох цих етапах підтримка буде.

Зрештою, Сенат підтримав його одноголосно.

Тому у введенні цього закону в дію сумнівів майже немає. Але значення має швидкість рішень.

І, очевидно, дуже важливими є обсяги та структура допомоги Україні, яку б передбачала програма ленд-лізу, а також динаміка її впровадження. А от це вже буде залежати не так від парламенту, як від виконавчої влади та президента США Джозефа Байдена.

Тут важливо також не мати завищених очікувань – не розраховувати, наприклад, що вже завтра відкриється постачання досі "закритої" для України військової техніки.

Що передбачає законопроєкт?

Почнемо з найголовнішого – зі змін, на які точно варто чекати Україні після того, як Байден підпише цей закон.

Ключові позиції є такими.

По-перше, запроваджується особливий режим (винятки зі звичайного експортного законодавства США) щодо постачання озброєнь та обладнання. Тобто вирішили, що треба поставити систему Х – і вона поїхала в Україну. Без додаткових узгоджень регуляторними органами.

Причому винятковий режим хочуть запровадити не лише для України, яка постраждала від вторгнення Російської Федерації, а й для країн Східної Європи, яким загрожує потенційне російське вторгнення, щоб допомогти зміцнити їхню обороноздатність та спроможність захистити цивільне населення.

По-друге, йдеться про особливі умови постачання. Озброєння, військову техніку чи обладнання не треба буде купувати з оплатою "вже зараз". Йдеться про її надання або з відстроченою оплатою у вигляді позики, або про оренду, з поверненням. Що так, що так – йдеться про вигідні умови.

По-третє, на відміну від попередніх постачань, нинішнє рішення не фіксує конкретні типи і види озброєння. Натомість законопроєкт визначає рамкові умови постачання, які будуть застосовані до дуже широкого переліку техніки.

У тому числі можливо буде постачати:

а) будь-яку зброю, системи озброєння, боєприпаси, літаки, судна, катери або інше військове обладнання;
б) будь-яке майно, устаткування, товари, матеріали, обладнання, які використовуються для здійснення військових продажів;
в) інструменти, матеріали, які необхідні для виробництва, ремонту, обслуговування, конструювання, транспортування, експлуатації або використання будь-якого обладнання, що перелічене вище.

Зверніть увагу, це не лише оборонна зброя.

Попри зроблений в законопроєкті акцент щодо цілей захисту насамперед цивільного населення, обмежень щодо постачання суто оборонних озброєнь немає. По суті, під новий механізм підпадатиме майже вся неядерна зброя.

По-четверте, і це ключове. Останнє слово щодо кожного постачання залишається за Байденом.

Президент США має впровадити прискорені процедури для забезпечення своєчасної доставки зброї та техніки, які надаються відповідно до цього закону, визначивши їх не пізніше як через 60 днів з дня набрання чинності цим законом. Президент встановлює прискорені процедури передачі зброї та техніки або обладнання, які надаються у вигляді позики або оренди Україні за відповідною угодою. На практиці це працюватиме приблизно так:

Україна відчуває потребу в певній зброї – передає інформацію  про це у Вашингтон – і якщо Білий дім на це згідний, зброя їде до Європи.

Підстави для оптимізму

Процедура, описана вище (у тому числі останнє слово президента) сама по собі додає впевненості у тому, що Байден підпише цей закон після ухвалення. Але й це не все.

Впровадження програми ленд-лізу для України справді важливе і для самих Сполучених Штатів, і для діючої адміністрації.

Обговорення необхідності ухвалення законопроєкту, який був ініційований двопартійною групою сенаторів і, нагадаємо, отримав одноголосну підтримку, було досить жвавим і гострим.

Більшість коментаторів наголошують, що саме його прийняття може бути ознакою переламного моменту в сприйнятті російської війни проти України як екзистенційної загрози всьому Заходу на чолі зі Сполученими Штатами. А впровадження ефективної програми ленд-лізу здатне реально допомогти Україні не тільки вистояти, але й перемогти.

Для такої широкої підтримки є кілька причин.

По-перше, швидке запровадження ленд-лізу повернуло б США роль лідера демократичного світу, а президенту США Джозефу Байдену надало б можливості підтвердити своє лідерство та найбільш адекватно реагувати на суспільний запит, що особливо важливо для демократів напередодні проміжних виборів у Конгрес.

Цьому окремо сприятиме історична аналогія з Другою світовою. Саме тому назву "ленд-ліз" запозичили з тих часів.

По-друге, двопартійна підтримка такого кроку в США – це знак єдності всупереч російським спробам розділити Захід та, зокрема, самих американців. Зараз, після брутального нападу РФ на Україну, це прагнення є особливо сильним

По-третє, розробка і впровадження ефективної програми ленд-лізу дозволили би продемонструвати і союзникам, і супротивникам здатність США швидко реагувати на нові загрози і виклики безпеці, в тому числі шляхом налагодження необхідного за обсягами і якістю виробництва озброєнь і техніки.

Чи будуть літаки?

Саме використання терміну часів боротьби союзників з нацизмом є символом, який чітко сигналізує всьому світу, що США і країни Заходу серйозно налаштовані рішуче реагувати на найбільшу з часів Гітлера загрозу.

Історична символіка чітко розставляє всіх учасників цього геополітичного зіткнення по той чи інший бік добра чи зла. Це сигнал тим керівникам країн світу, які свідомо допомагають загарбнику або своєю нерішучістю та зволіканням у постачанні озброєнь Україні, впровадженні ефективних санкцій, по суті, ставлять себе на той бік історії, який приречений на поразку.

У радянські часи в російських офіційних заявах стверджувалося, що розмір допомоги за ленд-лізом був дуже малий, а перемога над нацистами і без цього була би досягнута.

Але фактом є те, що за великою кількістю позицій, як за якістю, так і за кількістю, це постачання озброєнь, техніки та промислового устаткування під час Другої світової війни мало якщо не вирішальне, то критичне значення і, очевидно, зберегло життя мільйонам людей.

Того самого ефекту чекаємо і в Україні.

Швидке запровадження США та іншими країнами ефективної програми ленд-лізу для України зараз також збереже життя насамперед цивільного населення. А який ефект це буде мати на фронті – нехай російські загарбники пересвідчаться самі.

Але треба визнати також, що є і тонкі місця.

Україна від початку намагалася переконати Вашингтон поставити в Україну ракети, системи ППО тощо, але на заваді стала позиція Білого дому.

У цьому сенсі нічого не зміниться. Доки президент Байден не дасть добро – "проблемні" найменування сюди не поїдуть.

Другий момент: у проєкті не вирішене питання погашення позик. Майже напевно ту зброю, яку знищить війна, не потрібно буде оплачувати – так само, як було під час Другої світової. Але ці "деталі" все одно необхідно узгодити між Києвом і Вашингтоном.

Хай там як, ухвалення та запуск закону про ленд-ліз стануть свідченням впевненості в остаточній перемозі України.

Немає сумніву, що такий саме висновок зроблять і наші союзники, і наші вороги.

Автори:

Валерій Чалий, колишній посол України в США, 2015-2019 роки

Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди"