Російський удар по Макрону: чому у французькі вибори повернулася інтрига

Вже 10 квітня у Франції пройде перший тур президентських виборів. 48,7 мільйона французьких виборців офіційно зареєструвалися, щоб у неділю піти на виборчі дільниці. 

Ці вибори вже стали особливими, оскільки значною мірою проходять під впливом війни в Україні. 

Початок війни приніс суттєве посилення рейтингу президента Еммануеля Макрона – його перемога вже здавалася безальтернативною.

Проте ефект "згуртування навколо прапора" незабаром послабився – і частина виборців почала орієнтуватися на більш приземлені речі. Наприклад, на різке зростання вартості життя. А це дало шанс головній опонентці Макрона Марін Ле Пен. 

Втім, останній тиждень перед голосуванням пройшов під знаком воєнних злочинів у Бучі та сусідніх містах. Світлини звідти заполонили французькі ЗМІ, змусивши всіх кандидатів у президенти зайняти позицію щодо того, що вони робитимуть, аби покласти край війні та ввести санкції проти Росії.

Санкції на тлі Бучі 

Лише за 48 годин після того, як відео з Бучі з’явилися в інтернеті, президент Франції та лідер перегонів Еммануель Макрон оголосив, що потрібен новий раунд санкцій проти Росії. 

Він також стверджував, що "є дуже чіткі ознаки, які вказують на воєнні злочини, і що більш-менш встановлено, що відповідальність за вбивства в Бучі несе російська армія". 

За словами чинного президента, ембарго на продаж нафти та вугілля слід розглядати як частину п’ятого пакета санкцій ЄС, однак про ембарго на російський газ не йдеться.

Варто пояснити, що станом на березень 2022 року Франція імпортує з РФ 17% усіх поставок газу, 7% нафти та 30,2% вугілля.

Заяви Макрона важливі. Адже спочатку він вагався говорити про повне ембарго на тій підставі, що це може спричинити подальшу ескалацію.

Натомість він демонстрував підтримку безперервного діалогу з Путіним, сподіваючись на дипломатичне припинення конфлікту. 

Таку позицію відкрито критикував прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, стверджуючи, що "з Гітлером ніхто не проводив переговори".

Проте реальність насильства в Україні, схоже, змінила розклад гри – і Макрон має намір підтримати зусилля ЄС, який, за словами президента Європейської ради Шарля Мішеля, готовий "збирати докази" воєнних злочинів на місцях, "притягнути винних до відповідальності" та посилити "санкції, щоб максимально підтримувати тиск на Кремль". 

Його приклад наслідували й інші кандидати в президенти. 

Кандидат від Партії зелених Яннік Жадо закликав у четвер до повного ембарго на російський газ і нафту, критикуючи, здавалося б, теплі стосунки Макрона з "воєнним злочинцем" – з президентом Росії Владіміром Путіним. 

Кандидат від соціалістичної партії Анн Ідальго також закликала до газового ембарго та збільшення поставок летальної зброї українській армії. 

Лідер крайніх лівих з La France insoumise і кандидат від них Жан-Люк Меланшон, який донедавна виявляв прокремлівські настрої, звинуватив "російських лідерів" у "варварських злочинах"... "Не забудемо, не пробачимо", – додав він.

Щоправда, ультраправі кандидати запропонували більш обережне засудження. 

Марін Ле Пен з Rassemblement National, яка підтримувала (і публічно демонструвала) тісні зв’язки з Кремлем, засудила розправу в Бучі. 

Проте, і це важливо, другий номер на нинішніх перегонах так і не наважилася вказати на відповідальність російської влади. Замість цього вона стверджує, що не має доступу до будь-яких розвідувальних даних, які підтверджують, що саме Путін віддав наказ про масові вбивства. 

Також Ле Пен відмовилася виключити Путіна як майбутнього союзника Франції "з певних питань" після закінчення війни. 

А її конкурент з ультраправої партії Reconquête! Ерік Земмур закликав провести міжнародне розслідування, однак при цьому, відповідно до методичок Кремля, поставив під сумнів правдивість відео.

"Стрибок" Ле Пен

Обережність лідерів перегонів зрозуміла. З наближенням дати виборів політична динаміка змінюється, і розрив між Макроном і Ле Пен, котрі, як очікується, вийдуть у другий тур, значно скорочується.

Якщо в середині березня Макрон здавався практично недоторканним, маючи 30% та більше голосів виборців, то зараз його підтримка впала до 27-28%.

Його відмова від участі у передвиборчих дебатах була витлумачена деякими як антидемократична поведінка та неповага до виборців. 

А заклик президента до "єдиної" відповіді на війну, який спочатку об’єднував французів, більше не є достатнім для підтримання рейтингу. 

Макрону також довелося зіткнутися зі звинуваченнями у шахрайстві та неефективному державному управлінні після того, як парламентський звіт показав, що з 2018 року низці великих консалтингових компаній було виплачено до 2,4 млрд євро за надання консультацій у пріоритетних напрямках політики уряду, включаючи впровадження вакцин та цифрові перетворення. 

Далі з'ясувалося, що одна з цих консультаційних компаній, американська McKinsey, використовувала схеми оптимізації оподаткування, щоб уникнути сплати податків у Франції протягом останніх десяти років – працюючи на громадських засадах для уряду над деякими важливими політиками та заходами. 

У середу французький фінансовий прокурор оголосив, що розпочинає офіційне розслідування. Це ще більше негативно вплинуло на передвиборчу кампанію Макрона.

З іншого боку, Марін Ле Пен зазначила, що з початку війни кількість голосів на її користь зросла з 17 до 22%. 

Незважаючи на свою пропутінську позицію, вона присвятила останній відрізок своєї кампанії темі підвищення купівельної спроможності в умовах зростання цін на енергоносії. Це допомогло успішно заручитися підтримкою сільських виборців та робітників – "синіх комірців". 

Результати опитування щодо другого туру показали рекордно низьку перевагу Макрона – 53% проти 47% у Ле Пен.

Це далеко від його 66% перемоги над Ле Пен в 2017 році.

Також зросла підтримка ультралівого Меланшона, який твердо стоїть на своєму рішенні вийти з НАТО у разі обрання та закликає до обмеження цін на енергоносії.

Меланшона часто називають єдиним надійним лівим кандидатом, який може протистояти Ле Пен, проте його підтримка на рівні 16% не дозволяє поставити під реальну загрозу вихід у другий тур Макрона та Ле Пен. 

Вирішальні два тижні

Політична історія Франції вже знала випадки, коли політичні розклади змінювалися в останню хвилину. 

Втім, наразі виглядає майже гарантованим те, що Макрон та Ле Пен зустрінуться у другому турі. 

Однак і тут можливі сюрпризи. 

Перше – невідомо, якою буде явка у першому турі. Наразі лише 66% виборців упевнені, що підуть голосувати цієї неділі. 

Така низька явка в умовах міжнародної кризи та головування Франції в Раді ЄС може підірвати авторитет переможця виборів на внутрішній та міжнародній арені, хоч ким би він був.

А головне,

низька явка може додатково послабити результати Макрона, що додаткового погіршить його позиції перед вирішальним другим туром, який пройде 24 квітня. 

Чинний президент вже нервує. Достатньо згадати його реакцію на вже згадану критику польского прем'єра Моравецького. 

Цю критику Макрон назвав "недоречною" та "скандальною", звинувативши Моравецького у бажанні втрутитися у перебіг виборів на користь Ле Пен.

Тож, попри ймовірну перемогу в першому турі, розслаблятися Макрону не доводиться. 

Щоб здобути другу каденцію, президенту Франції необхідно протягом найближчих тижнів повертати собі ініціативу – інакше розрив між ним та Ле Пен може продовжити танути. 

Останнє – вкрай тривожний сигнал для України. 

Хоча французькі політики більше не можуть дозволити собі демонструвати симпатії до Путіна, є всі підстави припускати, що у разі обрання Марін Ле Пен (чи Жана-Люка Меланшона) політична готовність домагатися додаткових санкцій проти російського режиму може почати слабшати, а європейська єдність може пережити новий період невизначеності.

Автор: Тео Буржері,

редактор What’s Up EU,

переклад Вікторії Омельяненко