Глава посольства США: Україна також може вступити до НАТО без ПДЧ
Крістіна Квін вже понад два роки очолює посольство США в Україні, а загалом працює у Києві з травня 2019-го. Вона застала зміну президента, обрання нового парламенту, безпекову кризу, і зрештою – повноцінне вторгнення російської армії.
Формально вона не має статусу посла і діє як "повірена у справах США", бо Вашингтон, який у цей період також переживав жорстку політичну кризу, так і не зміг призначити нового топ-дипломата. Однак до Крістіни Квін є повна довіра "посольського рівня" і у Києві, і на Батьківщині.
Нещодавно вона, а також невелика кількість дипломатів повернулися до роботи у Києві. Ця розмова дипломатки з вузьким колом українських журналістів, включно з редактором "Європейської правди", стала першою після її повернення. Ми публікуємо найважливіше зі сказаного представницею США.
Про те, як має завершитися війна
Україна має здобути перемогу, але визначати обриси цієї перемоги мають не США, а Україна. Український уряд та українці мають визначити, який підсумок війни є для них прийнятним, а який – ні. А ми підтримаємо те рішення щодо перемоги, яке ви оберете.
Ми підтримаємо більш безпечну Європу – а це означає таку, де Росія менше загрожує своїм сусідам і загалом Європі. Україна при цьому також має відчути себе більш безпечною.
Наш міністр оборони Ллойд Остін сказав, що ми прагнемо побачити Росію стратегічно слабшою, тому що нас непокоїть, чи не зробить президент Путін новий безвідповідальний крок на кшталт того, який він зробив в Україні.
Ми також уникаємо говорити про те, чи потрібні вам переговори та якийсь договір з РФ на шляху до перемоги, чи ні. Це має бути ваше рішення.
Про шанси на звільнення окупованих територій, включно з Кримом
Україна вже відкинула росіян від Києва, від Харкова. Тож не позбавлене логіки припущення, що вона відкине росіян і з інших окупованих регіонів.
При цьому ми, надаючи Україні безпекову допомогу, не обговорювали якимось чином використання наданої зброї щодо Криму та Донбасу, не ставили умов з цього приводу.
Натомість ми завжди визнавали, що і Крим, і Донбас – це Україна, і цей факт матиме величезне значення, коли ми будемо ухвалювати рішення про подальшу підтримку в контексті того, як далеко Україна відкидатиме російську армію. Але рішення про це лишається за Україною.
Я, звісно, чула коментарі, що, мовляв, "США спеціально не надають достатньо зброї, щоби Україна відкинула росіян і перемогла, а дають стільки, щоби їх стримувати та виснажувати". Це абсолютна неправда. І найпростіший доказ – той факт, що ви все ж відкинули армію РФ з Київщини та Харківщини.
Ми хочемо, щоби ви відкинули армію РФ і на інших напрямах.
Ми хочемо, щоби Україна перемогла у цій війні! І ми щоденно працюємо над тим, щоби це сталося. США вже поставили в Україну більше зброї, ніж будь-яка інша держава, і ми продовжуватимемо це робити.
Постачання Україні зброї: зміни та обмеження
Те, що постачання зброї з США змінилося, пов’язане зі змінами на полі бою.
От дивіться: щоби танки не перетинали кордон, вам була потрібна протитанкова зброя, тому перед вторгненням ми постачали вам "Джавеліни" у великій кількості. Далі відбувалося багато змін військової ситуації, змінювалися потреби, і ми шукали можливість їх задовольнити.
Коли Україна звертається до нас із запитом про певну зброю, ми маємо оцінити, що є у наших запасах, що доступне для постачання. Має вагу те, що для використання деякого обладнання українським військовим потрібне навчання, і це також потребує часу. Та коли ми можемо задовольнити прохання України – ми це робимо.
До прикладу, Україна просила про далекобійну артилерію, і ми надали 90 гаубиць з дуже серйозним боєкомплектом.
Що стосується обмежень, у тому числі стосовно літаків: я нагадаю, що у США немає радянських літаків, які знайомі вашим пілотам. Справді, були обговорення у рамках НАТО про постачання таких літаків з інших країн, але з низки причин цей механізм не запрацював.
Та якщо держави-союзники, які мають певну зброю (зокрема, літаки), хочуть постачати її Україні на двосторонніх засадах – вони можуть це робити! США не зупиняють союзників у цьому, ніяких обмежень немає, вони можуть це зробити, просто перевізши літаки через кордон.
Звинувачення саме США у непостачанні літаків не мають ґрунту, навіть якщо є ті, кому простіше ховатися за нашою спиною. Та я не вважаю за можливе давати детальніші коментарі, бо "показування пальцем" на того чи іншого союзника не допомагає збереженню єдності в НАТО.
Про шанси на використання ядерної зброї
Мені не відомо про те, щоби Путін встановлював певні червоні лінії, після яких Росія буде готова піти на цей крок.
Але навіть те, що Путін взагалі згадує про ядерну зброю – це абсолютно безвідповідально. Це також суперечить власній політиці Росії щодо принципів використання ядерної зброї.
Утім, у нас немає свідчень того, що Росія справді готується застосувати ядерну зброю. І ми сподіваємося, що вона залишиться відповідальною. А президент Байден неодноразово попереджав, що цей крок матиме неймовірні наслідки для Росії.
Про Україну та НАТО в контексті швидкого вступу Фінляндії та Швеції
США – лише один з 30 членів Альянсу, тому можу говорити лише про американську позицію. Ми продовжуємо підтримувати політику відкритих дверей для усіх "держав-аспірантів", включно з Україною, якщо вона прагнутиме приєднатися до Альянсу.
Що ж стосується можливості вступу Фінляндії без ПДЧ, то План дій щодо членства ніколи не був юридичною вимогою для приєднання до НАТО, а отже, Україна також може вступити до Альянсу без ПДЧ. Однак я би не називала це скороченою процедурою. ПДЧ – це механізм, який дозволяє державі досягнути вимог. І якщо якась держава вже відповідає усім вимогам – то ПДЧ стає непотрібним.
Тому як Україна, так і будь-яка інша держава не має отримувати План дій щодо членства та виконувати його у разі, якщо ви загалом будете відповідати більшій частині вимог.
Про роботу посольства США у Києві
Навіть коли ми виїхали до Львова, а потім до Польщі, посольство не припинило роботу. Будівля посольства справді припинила роботу, але ми продовжували працювати.
Зараз, перебуваючи тут особисто, ми можемо досягти більшого.
Наразі в Києві працює невелика команда. Офіційно ми ще не відновили роботу посольства: немає навіть прапора на флагштоку. Зараз ми готуємо плани офіційного відкриття і збільшення присутності настільки, наскільки дозволяє ситуація. Щойно безпековий аналіз засвідчить, що ми можемо привезти більше людей – ми зробимо це.
Ми також чекаємо на схвалення кандидатури посла Бріджит Брінк. У неї є двопартійна підтримка, слухання у Конгресі пройшли, на мій погляд, добре, і якщо вона буде підтверджена, то зможе приєднатися до нас. Можливо, це станеться вже у червні.
Про ленд-ліз
Ленд-ліз – це механізм, який дає президентові можливість постачати зброю швидко.
Всупереч його назві (слово lend означає "позичити", тобто передати тимчасово. – ЄП), ми не говоримо про те, що Україна має повернути все, що отримає за цим механізмом. Ідея ленд-лізу в іншому.
Коли США продають або передають зброю іншій державі, уряд має проходити експортну процедуру, має отримувати погодження і відповідати певним обмеженням. І саме для того, щоби не стикатися з цими обмеженнями, пропонується передавати зброю за ленд-лізом.
Скажу відверто, це просто процедура прискорення постачання зброї. Тому, звичайно ж, ленд-ліз не призведе до появи в України якогось шаленого боргу після війни.
Про двопартійну підтримку України
Коли Палата представників Конгресу схвалила 40 млрд доларів допомоги для України, вона збільшила навіть той дуже високий запит, який надійшов з Білого дому (Байден пропонував виділити 33 млрд доларів для допомоги Україні. – ЄП). Це демонструє той рівень підтримки України, який є в США.
Україну підтримує абсолютна більшість конгресменів, як республіканців, так і демократів. І я маю сказати, що для сьогоднішньої американської політики така двопартійна підтримка – унікальна річ. Практично немає інших питань, крім України, щодо яких Конгрес є майже одностайним.
(Відповідаючи на уточнювальне запитання щодо Трампа, який виступає проти допомоги Україні, та його прибічників) Звичайно, є і незгідні, і це їхнє право не погоджуватися. Але якщо ви подивитися на кількість таких противників, то побачите, що в Конгресі їх дуже мало, а в уряді взагалі немає – американська адміністрація повністю підтримує Україну.
Розмовляв Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"