Не допустити нового розширення НАТО – це одна з цілей повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Проте російсько-українська війна призвела до протилежного ефекту. Новому розширенню бути.

Поки що за рахунок не України, а Північної Європи. Дві скандинавські країни – Фінляндія та Швеція – готові відмовитися від політики нейтралітету, якої дотримувалися десятиліттями, задля вступу до НАТО.

Нове розширення НАТО стане не лише символічною відповіддю Заходу на ультиматуми РФ. Воно повністю змінить баланс сил у Північній Європі, позбавивши Росію деяких із її традиційних важелів впливу.

Навіщо Фінляндії та Швеції НАТО?

Вже до кінця травня парламент Фінляндії планує ухвалити рішення про подання заявки на членство в НАТО. Швеція відставати не збирається.

Синхронність інтеграції має важливе значення, оскільки традиційно фіни та шведи орієнтуються одне на одного у зовнішній та оборонній політиці.

Швидше за все, заявки обох країн будуть розглянуті на Мадридському саміті НАТО в червні.

На сьогодні видається так, що питання буде вирішено позитивно. Виходячи із заяв сторін, найбільша проблема, яку зараз обговорюють – обсяг гарантій від НАТО в період від подання заявки (а відповідно – збільшення загрози з боку РФ) до отримання повноцінного членства з усіма гарантіями безпеки.

Навіщо Фінляндії та Швеції знадобилося вступати в НАТО?

Фінський прем'єр Санна Марін заявила, що "Росія виявилася зовсім не тим сусідом, яким її вважали раніше".

Під цією заявою мається на увазі ірраціональність рішень, які ухвалює російське керівництво. Це робить мізерною передбачуваність подальших дій Кремля.

Тепер немає жодної гарантії, що РФ не зважиться на військову інтервенцію до Фінляндії чи навіть на збройний конфлікт із НАТО.

Звичайно, у найближчій перспективі ймовірність навіть опосередкованого конфлікту в Північній Європі малоймовірна. Навряд чи РФ здатна на нову "спецоперацію", особливо на тлі активної фази російсько-української війни.

Проте немає гарантії, що цього не станеться через певну кількість років, коли РФ оговтається після війни і почне реанімувати свою армію та ВПК. Немає гарантії, що в майбутньому РФ відмовиться від реваншизму та спроб силою встановити бажаний світовий чи хоча б регіональний порядок.

Немає жодної гарантії, що нейтралітет буде взято до уваги Росією. За всієї модернізованості, сучасності та оперативної сумісності збройних сил з НАТО ані Фінляндія, ані Швеція не зможуть покладатися на самих себе у разі війни.

Для фінів та шведів НАТО є гарантією військової допомоги в кризовій ситуації.

Обидві країни мають з НАТО домовленості. За "Національним меморандумом" від 2014 року Альянс готовий надати їм сили реагування у разі загрози.

Однак це не те саме, що гарантії взаємної безпеки, передбачені 5-ю статтею Вашингтонського договору.

Цими міркуваннями, спрямованими на стратегічну перспективу, і обґрунтована дискусія щодо вступу до НАТО для Фінляндії та Швеції.

Росія втрачає Балтику

Вступ Фінляндії та Швеції в НАТО може кардинально змінити архітектуру безпеки в Північній Європі та баланс сил на Балтиці.

І це не перебільшення. Після такого розширення НАТО контролюватиме переважну більшість узбережжя Балтійського моря.

Таким чином, Альянс матиме можливість не просто обмежувати присутність РФ на Балтиці, а блокувати її.

Головний штаб ВМФ РФ розташований у Санкт-Петербурзі, військово-морська база – у Кронштадті. Це означає, що в разі спроби агресії з боку Росії

НАТО зможе безперешкодно перекрити Фінську затоку та позбавити Балтійський флот РФ маневреності.

Те саме буде стосуватися і Калінінградської області, де розташований штаб Балтійського флоту РФ і військово-морська база в місті Балтійськ.

Тим більше, що Калінінградська область ізольована від решти території Росії та оточена членами НАТО. Розірваність російської території у цьому разі – це суттєва вразливість.

Фінляндія та Швеція стають для НАТО цінними активами, які дозволять забезпечити максимальний захист та оборону Балтійського моря від потенційної загрози з боку РФ.

Припустимо, Росія наважиться атакувати країни Балтії. Є чотири варіанти: з боку Псковської області у бік Естонії; з боку Калінінграда у бік Литви; з боку Білорусі в бік Калінінграда спробувати пробити Сувалкський коридор, що проходить польсько-литовським кордоном; атакувавши південну Фінляндію.

У будь-якому з цих варіантів критично важливою буде підтримка з моря, і ключову роль тут, ймовірно, зіграє шведський острів Готланд. Зараз він забезпечує морську та повітряну оборону великих шведських міст, зокрема Стокгольма.

Вступ Швеції до НАТО означатиме, що Готланд стане базою, яка забезпечує оборону більшої частини Балтійського моря, а також балтійських країн.

Швеція ж відіграватиме ключову роль у наземному забезпеченні Фінляндії у разі військового конфлікту.

Разом з тим Швеція забезпечить сильні повітряні та військово-морські сили, зокрема підводний флот. У шведів п'ять підводних човнів власного виробництва: два типу "Сьодерманланд" та три типу "Готланд". Разом із Польщею (п'ять субмарин), Норвегією (шість субмарин) та Німеччиною (шість субмарин) – це 22 сучасних неатомних підводних човни, цілий флот.

Росія на весь Балтійський флот має лише один підводний човен, який був спущений на воду в 1986 році і пройшов п'ять ремонтів, останній – у 2018 році.

Менше шансів на атаку

Підтримка з моря буде ключовою і у тому разі, якщо Росія намагатиметься пробити Сувалкський коридор з території Білорусі. Це найвразливіше місце для НАТО, і дислокація сил Альянсу в Скандинавії буде критично важливою для підтримки з моря Польщі, яка намагатиметься припинити будь-які спроби РФ провести сухопутну операцію біля своїх кордонів.

Росія може спробувати використати південні території Фінляндії або фінський повітряний простір для проведення операцій проти країн Балтії. Якщо Фінляндія – член НАТО, будь-які маневри РФ будуть моментально блоковані.

Ще одне значення очікуваного розширення НАТО – посилення захисту для північної Норвегії.

У разі повномасштабної війни з НАТО (малоймовірної, але виключати її не можна) Росія може спробувати встановити контроль над цим регіоном для того, щоб отримати вихід у  північну Атлантику, тим самим поставивши під загрозу стратегічні лінії комунікації між Північною Америкою та Європою. 

Членство Фінляндії у НАТО здатне додатково ускладнити реалізацію такого плану: тепер північна Норвегія межуватиме не з нейтральною державою, а з членом Альянсу, що допомагатиме у захисті цих територій. 

* * * * *

Таким чином, Фінляндія та Швеція, вступивши до НАТО, суттєво обмежать можливості РФ дестабілізувати Північну Європу.

Досі для погроз Заходу було достатньо розмістити "Іскандери" у Калінінградській області. Однак це радше інструмент залякування, не здатний вплинути на хід потенційної війни.

У Росії це чудово розуміють. Проте завдяки санкціям можливості зберегти прийнятний для себе баланс сил на Балтиці у них майже немає.

А будь-які спроби погрожувати новим членам НАТО лише погіршать становище РФ і наблизять її глобальну поразку.

Автор: Аліна Гриценко,

головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень