Вже кілька років поспіль Угорщину, завдяки діям тамтешньої влади та особисто прем’єра Віктора Орбана, в Україні сприймають як найбільш недружню до нас державу ЄС. Навіть серед держав світу вона (насправді, несправедливо) часто опиняється у чільній частині списку, після Росії та Білорусі.

Однак угорці – це не лише Орбан.

До нас у редакцію завітав Тібор Томпа, активний представник угорської громади, з яким ЄвроПравда мала дуже запеклі дискусії щодо освітнього закону – але після російського вторгнення все це лишилося у минулому.

"Я громадянин України, народився в Україні, на Закарпатті, тому керівник моєї держави – Зеленський, а не Орбан. Але я за походженням угорець, мої батьки, дідусі, бабусі є угорцями", – розповідає він.

Розмова з ним здатна переламати ваше уявлення про угорців.

Якщо ви віддаєте перевагу читанню, то ми підготували для вас також скорочену текстову версію нашого спілкування. Далі – прямі цитати Томпи, згруповані за темами.

Про причини політики Орбана щодо російської війни в Україні

Віктор Орбан підкреслює, що повністю виступає за територіальну цілісність України. Будапешт не ставить під питання той факт, що саме Росія напала на Україну.

Річ у тім, що Орбан і сучасна угорська влада не так проросійські, як проегоїстичні. Це стосується, на жаль, також значної частини угорського суспільства.

З цим пов’язаний і опір Орбана запровадженню нафтового ембарго. Хоча я розраховую, що Орбан все одно буде вимушений погодитися на ці санкції, під тиском ЄС. Тому що Угорщина без ЄС просто не виживе.

Але є також відчуття, що дійсно існує сильний зв'язок між угорською владою та РФ. Наприклад Угорщина погодилася, щоби Росатом побудував два блоки атомної електростанції Пакш. Не до кінця зрозуміло, як саме фінансується цей проєкт, але йдеться про російські гроші.

Але коли я до вас їхав, мені угорські друзі сказали: "Тібор, як будеш виступати, обов’язково скажи, що не всі угорці є прибічниками Орбана та сучасної угорської влади". Це справді так, попри те, що у Орбана сьогодні велика підтримка. Однак в Угорщині найбільша проблема – це відсутність нормальної опозиції.

Що ж стосується пересічних угорців, то серед них є 25% "твердолобих", яких взагалі не проб’єш. Вони одномовні, вони повністю перебувають під впливом центральної урядової пропаганди. Їх цікавить, щоб у них був забитий холодильник і низькі ціни на комуналку – те, що їм обіцяє Орбан. І вони вірять, що Орбан їх рятує, коли забороняє постачання військової техніки в Україну тощо.

Річ у тім, що угорські медіа, на жаль, показують Україну не в такому позитиві, на який вона заслуговує. І в Угорщині є ті, хто цьому вірить.

Тому є також ті, хто вірить, що Україна винна у війні. На жаль, влада це централізовано насаджує.

Угорська влада взагалі дуже часто знаходить "ворогів". То мігранти були проблемою, потім Сорос, це вічна проблема. А ще у них всі проблеми – від Брюсселя. При цьому ті 25% забувають, що Угорщина щороку отримує дотацію у 6 млрд 250 млн євро – найбільшу допомогу на одну людину у всьому ЄС.

Про відмінність між урядом Угорщини та угорцями Закарпаття

У новому уряді міністром закордонних справ і торгівлі лишився Петер Сійярто, до якого в Україні погане ставлення, і українці мають на це повне право. Те, як він проводить комунікацію, я це вважаю недопустимим для дипломата і міністра держави, сусідом якої є мирна Україна, де проживають, як він каже, 150 тисяч етнічних угорців.

Але є й інша сторона. Нещодавно він заявив, що Угорщина, "звичайно, буде підтримувати вступ України в ЄС і також підтримає вступ до НАТО". А потім додав: "Не дивлячись на те, що були утиски угорської громади в Україні".

Я, як угорець, хочу на це відповісти пану Сійярто, що ніякого утиску угорської громади в Україні ніколи не було. Навпаки, в Україні була до угорців так звана позитивна дискримінація. До нас ставилися з розумінням того, що ми не так добре знаємо українську мову. А розповіді про "утиски" угорців – це піар.

Переважна більшість тих угорців, які проживають в Україні, в тому числі на Закарпатті, є проукраїнськими.

Багато угорців боронять Україну вже вісім років.

Від початку війни до 24 лютого загинуло 20 угорців. А з 24 лютого, від початку повномасштабного вторгнення, загинуло четверо угорців, які воюють в різних частинах України, боронячи нашу державу.

Про "воєнний надзвичайний стан"

Хоча Орбан каже, що Угорщина, мовляв, має лишитися осторонь війни в Україні, але насправді, хоче він чи ні, але вона уже є частиною війни, бо Угорщина є країною НАТО.

Між тим нещодавно Орбан запровадив правовий стан, який перекладається як "надзвичайний стан, пов’язаний з війною у сусідній країні".

Хоча жодна інша європейська країна цього не вводила.

Та я відразу хочу заспокоїти: про напад не йдеться і не може йтися.

Угорщина взагалі як військова держава дуже слабка.

В економічному плані вона також настільки слабка, що фактично тримається на європейських дотаціях. І тому для Орбана величезною проблемою є те, що вже більше року Європа не переказує грошей для Угорщини. Є суттєві бюджетні проблеми.

Тож запровадження цього надзвичайно стану пов’язане саме з цими економічними труднощами, на які чекає Угорщина. В уряді навіть запровадили посаду міністра з питань отримання грошей з Європи, призначивши колишнього єврокомісара Тібора Наврачича.

Про "травму Тріанону"

Угорська спільнота справді захоплена "історизмом" і має так звану "травму Тріанону".

Якщо дуже коротко, то йдеться про те, що у 1920 році за Тріанонською угодою Угорське королівство втратило 2/3 своєї території і утворилася сучасна угорська держава. Багато хто вважає, що Угорщина несправедливо втратила ці території.

Однак проблема в тому, що це було в минулому. Це сталося вже 100 років тому, і навіть те, що було тоді негативним – зараз треба використовувати у позитиві. Угорці, так само, як і інші національності, мають бути частиною українського суспільства. А для цього їм потрібне ідеальне володіння українською мовою, ідеальне пізнання української культури, ідеальне сприйняття інших людей, українців, серед яких ти живеш.

Але цю тему уряд зробив темою піару. Піару щодо створення "єдиної угорської нації, не зважаючи на кордони". Щоб об’єднати усіх угорців в Угорщині та поза нею, щоби вони були єдиною нацією – і в тому числі, щоби голосували за Орбана.

Також це питання перетворилося на питання освоєння грошей, оскільки на закордонних угорців виділяються значні фонди.

Про те, як можливо виправити відносини з Угорщиною

Я вважаю, що угорська громада, яка проживає в Україні, є тим містком, який може налагодити оці позитивні відносини.

Угорська громада розуміє масштаб викликів перед Україною і може пояснити його тим угорцям, які живуть в Угорщині.

Я також намагаюся пояснювати на угорському телебаченні, що у нас в Україні сьогодні стоїть питання "to be or not to be", а у вас – скільки ви будете платити за комунальні послуги. Дай Бог, щоб і для Угорщини ніколи не стояло питання "to be or not to be", але в цьому не можна бути впевненим.

Тому що Путін в Чопі та Загоні не зупиниться.

Щоб цього не сталося – зрозумійте, що Україні потрібна не тільки гуманітарна допомога. Утім, я впевнений, що Україна все одно переможе.

А Україні наразі треба підтримувати тісніші зв’язки з Великою Британією та з європейськими країнами, тією ж Польщею, Чехією.

Думаю, що під їхнім спільним тиском Орбан буде змушений піти на поступки.

Про наслідки освітнього та мовного законів

На жаль, тоді, у 2017 році, було непорозуміння. І мені більше за все не подобалося, що попередня українська влада намагалася домовитися з угорською владою, не знаходячи спільної мови з угорською спільнотою.

Однак зараз, у порівнянні з російським вторгненням, все це не має значення.

Що ж до вирішення проблеми у майбутньому, то я вважаю, що українській владі потрібно залучати угорців, які є в Україні та мають проукраїнську позиціями, щоб вони могли і доносити позицію, і працювати на Україну.

Що стосується розуміння мови: якщо ви поїдете в Ужгород, там наразі всі угорці дуже добре володіють українською. Але справді лишається так званий ізоляціонізм у деяких селах Берегівського району. І їх необхідно переконати у тому, що знання української потрібне їм самим.

А тим часом потрібно робити, щоб більше було України у цьому регіоні. Там має діяти підтримка від України. Також дуже важливі інвестиції, і не угорські інвестиції, а українські. Зараз це відбувається. Низка бізнесів через війну відкривають свої центри на Закарпатті.

Особисто я – за мультилінгвальність, мультикультурність, тому що зосереджуватися тільки на одній мові і на одній культурі в сьогоднішньому глобальному світі – це шлях в нікуди.

Розмовляв Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди"

відео Володимира Олійника