Що США будуть і чого не будуть робити в Україні. Пояснення президента Байдена
1 червня видання The New York Times опублікувало статтю за підписом президента США про стратегію Сполучених Штатів стосовно приборкання російської агресії проти України. Зважаючи на непересічну важливість цього тексту для нашої держави, ми переклали його українською.
* * * * *
Напад на Україну, який, на думку Владіміра Путіна, мав завершитися за кілька днів, триває уже четвертий місяць. Український народ здивував Росію та надихнув світ своєю жертовністю, мужністю та військовими успіхами. Увесь вільний світ, багато держав на чолі зі Сполученими Штатами згуртувалися навколо України, надаючи їй безпрецедентну військову, гуманітарну та фінансову підтримку.
Ця війна ще триває.
Тому я хочу чітко окреслити мету, яку ставлять у ній США.
Мета Америки проста: ми хочемо бачити демократичну, незалежну, суверенну та процвітаючу Україну, здатну стримувати та захищатися від подальшої агресії.
Як і казав президент України Володимир Зеленський, урешті-решт ця війна "остаточно завершиться лише дипломатичним шляхом". Але будь-які переговори відображають розклад сил, досягнутий на полі бою. Тож ми швидко почали постачати Україні значну кількість озброєння та боєприпасів, щоб вона могла битися, а військові успіхи забезпечували для неї сильнішу позицію за столом переговорів.
Через це я ухвалив рішення, що ми надамо українцям досконаліші ракетні системи та боєприпаси, які дозволять точніше вражати важливі цілі на полі бою в Україні.
Ми продовжимо співпрацювати з нашими союзниками та партнерами щодо запровадження санкцій проти РФ – найжорсткіших із будь-коли запроваджених проти великої економіки.
Ми продовжимо надавати Україні сучасне озброєння, зокрема протитанкові Javelin, зенітні ракети Stinger, потужні артилерійські та високоточні реактивні системи, радари, безпілотні літальні апарати, гелікоптери Мі-17 та боєприпаси.
Ми також, за згодою Конгресу, надішлемо до України мільярди доларів фінансової допомоги.
Ми працюватимемо з нашими союзниками та партнерами над шляхами подолання глобальної продовольчої кризи, яку посилює агресія Росії.
Ми також допоможемо нашим європейським союзникам і не тільки їм зменшити залежність від російського викопного палива (включаючи нафту й газ) та прискорити перехід світу до майбутнього, заснованого на чистій енергії.
Ми продовжимо зміцнювати східний фланг НАТО силами і засобами Сполучених Штатів та інших союзників. А зовсім нещодавно я привітав рішення Фінляндії та Швеції вступити до НАТО – цей крок зміцнить спільну трансатлантичну безпеку, додавши Альянсу двох союзників, що є демократіями з високими військовими спроможностями.
Ми не прагнемо війни між НАТО і Росією.
Хай як сильно я не згідний з Путіним, хай якими брутальними є його дії – але США не намагатимуться скинути чинну владу в РФ.
До нападу Росії на Сполучені Штати або на інші держави НАТО ми не будемо брати участь у цій війні, ми не будемо відправляти американських військових, щоби воювати в Україні або атакувати російську армію.
Ми не заохочуємо Україну завдавати ударів по об'єктах за її межами і не будемо надавати їй засоби для таких ударів. Ми не хочемо затягувати війну лише для того, щоб завдати болю Росії.
Водночас моїм принципом лишається "нічого про Україну без України", як і було весь час упродовж цієї кризи.
Я не буду тиснути на український уряд — ані приватно, ані публічно — щоб він пішов на будь-які територіальні поступки. Це було б неправильно і суперечило б усталеним принципам.
Зараз переговори України з Росією зупинилися не через те, що Україна відвернулася від дипломатії. Вони зупинилися, бо Росія продовжує збройний напад із метою взяти під контроль якомога більшу частину України. Сполучені Штати продовжуватимуть працювати над зміцненням України та підтримувати її зусилля, мета яких – домовитися про завершення конфлікту.
Неспровокована агресія, бомбардування пологових будинків і культурних центрів, вимушене переселення мільйонів людей тощо роблять війну в Україні глибокою моральною проблемою. Я зустрічався з українськими біженцями в Польщі — з жінками та дітьми, які не були впевнені, яким буде їхнє життя і чи буде все добре з близькими, які залишилися в Україні.
Жодна свідома людина не могла залишитися незворушною, побачивши цей жах та завдане Україні спустошення.
Та підтримати Україну в її скрутну годину – це не просто правильно.
Для США це життєво важливий національний інтерес – забезпечити мирну та стабільну Європу та чітко дати зрозуміти, що сила не робить тебе правим.
Якщо Росія не заплатить високу ціну за свої дії, це засвідчить іншим потенційним агресорам, що вони теж можуть вдатися до захоплення територій та підкорення інших країн. Це поставить під загрозу виживання інших мирних демократій. І це може означати кінець міжнародного порядку, заснованого на правилах, відкривши двері для агресії в інших місцях.
Це призведе до катастрофічних наслідків в усьому світі.
Я знаю, що багато людей у всьому світі стурбовані можливістю того, що РФ використає ядерну зброю.
Але ми не бачимо жодних ознак того, що Росія має намір завдати ядерного удару по Україні.
Хоча риторика Росії, яка час від часу брязкає ядерною зброєю, сама по собі небезпечна і вкрай безвідповідальна.
Я хочу чітко пояснити: будь-яке використання ядерних зарядів у цьому конфлікті, хай яким буде масштаб цього використання, було б абсолютно неприйнятним і для США, і для решти світу. Цей крок спричинив би тяжкі наслідки.
Американці й надалі підтримуватимуть український народ, тому що ми розуміємо, що свобода – річ не безкоштовна.
Ми завжди підтримували свободу, коли її вороги намагалися знущатися над невинними людьми та пригнічувати їх. Саме це ми робимо зараз. Путін не очікував такої єдності та сили відповіді Заходу. Він помилився.
І якщо він очікує, що наступні місяці похитнуть або зруйнують єдність Заходу, він знову помиляється.
Джо Байден, 46-й президент США
Стаття опублікована у виданні The New York Times 1 червня 2022 року