Якою є підтримка України у світі? І чи багато прихильників ми маємо не лише всередині Європи, а й в інших частинах світу?

Ще весною міжнародна дослідницька компанія Ipsos проводила опитування у 27 країнах щодо їхнього сприйняття війни в Україні. Важливо зазначити, що є низка держав, які прихильно ставляться до України, але у цьому дослідження їх згадано не було, тож в аналізі йтиметься не про абсолютних союзників чи абсолютних ворогів, а лише про відносні показники.

Також варто розуміти, що тут йдеться саме про настрої суспільств, які десь можуть збігатися з політикою урядів, а десь – ні.

Однак дані цього дослідження досить важливі й дають можливість порівняти лояльність низки країн до нашої держави, показують тенденції у громадській думці світової спільноти.

Важливо, що серед питань про Україну були не лише твердження щодо допомоги нашій державі, а й загалом щодо сприйняття Росії. Наприклад, серед найбільших прихильників запровадження додаткових економічних санкцій проти Росії можна побачити британців, канадців, американців, поляків, нідерландців, шведів. Загальні санкції вони схильні дещо більше підтримувати, ніж заборону на російську нафту (якщо це вплине на зростання цін), але й у питанні заборони імпорту нафти спостерігається відносно висока підтримка.

В контексті санкційної політики, звичайно, логічним є зв'язок між тим, що населення підтримує запровадження санкцій і водночас вважає, що продовження дипломатичних відносин з Росією не є важливим.

Так, зокрема, країни, які хочуть продовжувати відносини з Росією та, відповідно, не хочуть псувати їх санкціями – це в першу чергу Туреччина, а також Ізраїль. Схожими за відповідями тут є також Індія та Саудівська Аравія, яким теж відносно важливі зв’язки з РФ.

Країни Латинської Америки віддалені від контексту україно-російських відносин, тож вони не підтримують санкції, але і відносини з РФ для них не так важливі. Решта країн більшою мірою на українському боці, це переважно Європа, держави Північної Америки, Австралія – вони виступають за санкції і не дуже прагнуть дружби з РФ, також до них у цій тенденції приєднуються розвинені азійські країни: Південна Корея, Японія, але не Малайзія.

Однак і серед європейських країн є свої винятки.

Зокрема, бачимо, що настрої сусідньої Угорщини різко "випадають" з європейської тенденції підтримки України. Також особлива ситуація подвійного стандарту – у мешканців Франції, Німеччини та Італії: вони, з одного боку, і підтримують санкції проти агресора (дещо менше – Італія), але водночас не готові відмовлятися від дружніх стосунків з Росією.

Цікавим є також прихильність до надання зброї Україні. Знову ж, мешканці Європи та держав Північної Америки у цьому питанні є відносно одностайними: відносна більшість підтримує надання озброєння й фінансування української армії, але найбільше просідають у цьому питанні все та ж Угорщина й дещо Італія.

Важливо, що в цілому суспільства є більш лояльними до прямого надання озброєння українській армії, аніж до спонсорування українських військ через вливання коштів.

Хоча для деяких країн, таких як Південна Корея та Японія, більш актуальним є саме фінансування ЗСУ, ніж пряме надання озброєння. У військовому контексті найменший рівень підтримки має теза про відправку власних збройних сил до України.

Але тут цікавим є феномен Індії: попри загалом не надто високу підтримку економічних аспектів допомоги України серед індійського населення, бажання відправити власні війська сюди є дуже високим порівняно з іншими країнами. Також саме Індія перебуває серед тих країн, які найбільше вважають, що війна в Україні має певні ризики негативних наслідків особисто для них.

Порівнюючи прихильність до економічних санкцій та готовність надавати Україні озброєння, можемо бачити таку картину.

Найбільшими союзниками серед досліджених країн, які підтримують і запровадження санкцій, і надання зброї Україні, є Велика Британія, Нідерланди, Польща, Швеція, Австралія, США. Близькі до цієї групи також французи й німці.

Згодні підтримати економічні санкції, але дещо сумніваються щодо надання зброї, такі країни, як Австралія, Іспанія, а трохи більше сумніваються Південна Корея, Японія.

Не дуже лояльні до надання зброї, але на межі відносної прихильні до санкцій – Бельгія та Італія. А ось решта опитаних країн не мають й половини підтримки і щодо санкцій, і щодо зброї.

Єдина з досліджених європейських країн, яка входить у цю нелояльну групу – це Угорщина.

Відповідно, угорці більш скептично ставляться до ідеї надання Україні зброї і санкційної підтримки, ніж мешканці Індії чи Південної Африки, які знаходяться за тисячі кілометрів від України.

В принципі, у питанні лояльності до надання зброї Індія обганяє навіть італійців. Також сумним є повторення тенденції, що суспільна думка у Туреччині теж за обома пунктами має низький рівень підтримки.

Трохи більший, але теж незначний відсоток підтримки допомоги показує опитування в Ізраїлі, Саудівській Аравії. Також тут поруч Малайзія та усі опитані латиноамериканські країни, відповіді яких відрізняються несуттєво.

Зрозуміло, що, наприклад, далекі латиноамериканські країни досить скептичні щодо підтримки України як мінімум через географічну й культурну віддаленість. Та чи тільки відстань є визначною – велике питання.

Чого вартий лише приклад з Федеративними Штатами Мікронезії, які розірвали з РФ дипломатичні стосунки ще на початку повномасштабного вторгнення, хоча, мабуть, в Україні про існування цієї держави мало хто чув. Якщо підсумовувати проаналізовані результати й заради цікавості співставити, наприклад, лояльність до надання озброєння з географічною віддаленістю, ми отримаємо такі результати.

До групи, яка фізично розташована далеко, але приємно дивує підтримкою в питанні надання озброєнь, можна віднести населення США, Канади, Австралії, Південної Кореї, Індії. Більшість європейських країн можна виокремити в групу фізично близьких і таких, які мають дуже високий або відносно високий рівень схвалення передачі озброєння.

Інша також досить закономірна група – територіально віддалені країни, де і підтримка надання зброї відповідно невисока, трошки більша вона хіба серед південноафриканців, бразильців, японців.

А ось до умовно проблемних за настроями країн, які не так далеко від європейського контексту і мали б за теорією бути більш схильні до підтримки України – це Туреччина, Ізраїль, Угорщина, які натомість не мають такої лояльності до озброєння України.

Попри наявність проблемних моментів у суспільних настроях деяких країн, для нас важливо розуміти, що все-таки більшість членів європейської родини відносно лояльні навіть до питань безпосередньої підтримки наших збройних сил, адже розуміють загрозу війни не лише для європейських цінностей, а й у контексті реальної небезпеки для себе.

Водночас у нас є чимало друзів і за межами Європи: і на американському континенті, і, як виявляється, серед азійських країн.

Тож громадська підтримка проукраїнського напрямку серед багатьох країн дає надію на непохитність політичних позицій на користь України у владних верхівках цих держав. 

Автор: Тетяна Скрипченко,

соціолог-аналітик Соціологічної групи "Рейтинг"