Ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель у першому від початку війни виступі висловила солідарність з Україною та назвала російський напад на Україну "глибоким переломним моментом" в історії Європи з часів Другої світової війни.

Переломними можна назвати і настрої у Німеччині.

Є всі підстави вважати, що нарешті зрушила "з мертвої точки" передача Україні важкого озброєння.

А на додачу Бундестаг схвалив термінове направлення 100 млрд євро на оснащення німецької армії – тепер за своїм бюджетом Бундесвер поступатиметься лише США та Китаю.

Розворот Шольца

"Олаф Шольц говорить багато, але нічого не каже", – так на слуханнях у Бундестазі німецького канцлера атакував лідер опозиційної ХДС Фрідріх Мерц.

На його думку, від проголошення так званого "поворотного моменту" в оборонній та економічній політиці ФРН не було зроблено нічого – лише самі слова. А додатково Олафу Шольцу перепало за регулярні телефонні дзвінки до Владіміра Путіна.

Канцлер відкинув звинувачення, сказавши про постачання 30 зенітних самохідних установок Gepard (очікуються у липні цього року після проведення навчань, для них німці довго шукали боєприпаси) і семи гаубиць Panzerhaubitze 2000. Саме це і є тим важким озброєнням, за постачання якого проголосувала більшість депутатів Бундестагу 27 квітня.

За повідомленнями профільних онлайн-видань, від початку війни Німеччина вже доставила Україні протитанкові та переносні зенітні ракетні комплекси (Stinger та Panzerfäuste), понад 15 мільйонів патронів, сотню тисяч ручних гранат та 5000 протитанкових мін. До цього у виданні Spiegel з’явилась інформація, що Німеччина передала Україні військове обладнання на суму 37,3 млн євро. Видання також повідомило, що ФРН постачала в Україну прилади нічного бачення, бронежилети та 23 тисячі шоломів.

Більш того, канцлер оголосив про надання Україні сучасної системи протиповітряної оборони IRIS-T та радарів стеження, які виявлятимуть ворожі гаубиці, міномети та реактивну артилерію. Очільник німецького уряду зазначив, що завдяки цим системам Україна зможе "захистити ціле велике місто від російських повітряних атак".

Окрім того, зовсім неочікуваною новиною стало оголошення про постачання Україні реактивних системи залпового вогню у тісній координації із США. Олаф Шольц, так само, як і держсекретар США Ентоні Блінкен, наголосив, що Україна за допомогою цих систем не зможе атакувати територію Росії.

Що стало причиною такого розвороту?

За останні тижні політичний тиск на канцлера Шольца щодо постачання озброєння в Україну суттєво зріс, а суспільна підтримка канцлера зменшилась.

Згідно з опитуванням суспільної думки Forsa, трохи менше третини німців вважають, що канцлер Шольц є сильним лідером. Дані барометра трендів RTL/ntv показують, що 66% німців вважають політика СДПН "таким, що вагається", а 30% – "зневіреним".

В медіа також неодноразово можна почути закиди про погану комунікацію урядом прийнятих рішень. Відзначають і зниження підтримки СДПН: той самий барометр трендів показує, що за соціал-демократів зараз проголосували би 19%.  

Щоправда, щодо озброєння України думки громадян ФРН різняться: 38% німців вважають, що федеральний уряд робить занадто мало для підтримки Києва, 33% позитивно відгукуються про нинішній рівень підтримки, а 22% вважають, що федеральний уряд робить надто багато.

Питання зброї для України погіршило відносини і всередині коаліції.

Марі-Агнесс Штрак-Циммерманн, депутатка Бундестагу від Вільних демократів та голова комітету з питань оборони, неодноразово закликала федеральний уряд якомога швидше надати Україні усе обіцяне озброєння.

Із заяв депутатки можна відзначити і зростаючий міжнародний тиск на Німеччину як одну з найсильніших економік ЄС, зокрема, з боку народних обранців інших країн-членів НАТО.

Більшість політиків, що представляють політичний мейнстрим у ФРН, та майже усі партії підтримують таке рішення Бундестагу, включно з представниками Партії соціал-демократів, до якої і належить канцлер Шольц.

Такої ж думки дотримуються і її коаліційні партнери: Партія зелених та ліберальні вільні демократи. 

Опозиція так само виступає за постачання важкого озброєння.

Християнські демократи, перебуваючи у правлячій коаліції багато попередніх років, могли і раніше відреагувати на прохання України постачати їй озброєння.

На жаль, колишня правляча коаліція ХДС/ХСС і СДПН на це не наважилась, посилаючись на рестриктивну експортну політику (не передавати озброєння до країн, де є збройний конфлікт).

Тепер Фрідріх Мерц як лідер опозиції дорікає нинішньому канцлеру за повільність у прийнятті рішень.

Казус Marder

Втім, говорити про повний розворот риторики Берліна ще не доводиться.

Показовим моментом в українсько-німецьких відносинах залишається постачання Україні танків типу Leopard та БМП Marder.

Поки що німецький уряд відмовляється постачати Україні важке озброєння західного зразка, незважаючи на численні запити з українського боку. Сьємтьє Мьоллер, заступниця міністерки оборони ФРН, зазначала, що існує консенсус між країнами-членами НАТО щодо непостачання такого озброєння.

Загалом німецькі політики кажуть, що саме танки поки що не на часі (йдеться про Leopard, американські ABRAMS чи французькі Leclerc), але не виключено, якщо війна триватиме далі, активність бойових дій зростатиме, то питання танків та БМП буде розблоковано.

Поки що Україна може сподіватися лише на розроблену ФРН схему "кругового обміну" танками та БМП.

Таких домовленостей Німеччина вже досягла з Чехією і Словенією. А на саміті ЄС 30-31 травня стало відомо про аналогічні домовленості з Грецією, яка за постачання своїх БМП-1 Україні отримає озброєння з Німеччини, найімовірніше, ті самі Marder, які Україна хотіла б мати у себе на озброєнні.

Поки що ситуація виглядає так, що ФРН перш за все діє в інтересах своєї армії та НАТО, залишаючи найкращі та найновіші зразки озброєння для себе на випадок ескалації і поширення агресії Росії на захід від України, захисту східних флангів НАТО.

Неодноразово у виступах Олафа Шольца та інших політиків можна було почути про необхідність узгодженої позиції з партнерами та союзниками. Німеччина намагається повернути собі роль лідера європейських держав, яка на тлі російсько-української війни похитнулася.

Посольство ФРН в Україні, відчуваючи потребу пояснити українському суспільству затримки з постачанням озброєнням та їхню вибірковість, навіть опублікувало на своїй сторінці у Facebook пояснення, в якому стверджується, що для озброєння радянської чи російської конструкції існує усталений логістичний ланцюг для експлуатації та обслуговування систем. 

Намагаючись повернути своє лідерство і у питаннях озброєнь, німці наголошують, що готові й надалі компенсувати виникаючі прогалини тим східноєвропейським партнерам, які можуть передати таке озброєння ЗСУ.

Бундесвер 2.0

Разом з тим епоха змін стосується не лише експортної політики ФРН, але й самого Бундесверу.

Виступаючи в Бундестазі, Олаф Шольц заявив про намір створити найбільшу армію в Європі та реформувати систему оборонних закупівель у Німеччині. Пропозиція канцлера була підтримана у Бундестазі голосами 593 депутатів.

Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок зазначила, що це рішення безпосередньо пов’язане з нападом Росії на Україну та необхідністю адаптуватися до нової реальності.

Така зміна також має на меті забезпечити досягнення Німеччиною 2% мети НАТО, тобто віддавати щонайменше 2% свого ВВП на оборону, принаймні в середньому протягом кількох наступних років, оскільки неможливо придбати усе заплановане озброєння водночас.

До щорічного оборонного бюджету в 50,3 млрд євро додалися ще 100 млрд євро, які німецький уряд протягом декількох наступних років планує витратити на підвищення боєготовності армії, закупівлю нової системи ППО, винищувачів, корветів.

Німці планують модернізувати свої військово-повітряні сили, сухопутні сили та флот. 

40 млрд євро з виділеного бюджету ФРН планує витратити на купівлю нових винищувачів Eurofighter, 60 транспортних гвинтокрилів, а також винищувачів F-35 на заміну багатоцільових літаків Tornado. В цю суму також включено модернізацію ППО і створення ПРО космічного базування Twister.

19,3 млрд євро планується витратити на нові корвети типу Braunschweig, фрегати F126 і ударні підводні лодки типу 212CD. Виділені кошти також будуть спрямовані на розробку нових систем ракетного зброї для надводного флоту, зенітних систем для підводних лодок і розробку моделі нового розвідувального літака.

Окрім того, планується замінити застарілі БМП Marder на такі нові види, як Puma, і закупку нових броньованих машин. Це коштуватиме німецькому бюджету 16,6 млрд євро.  

На вимогу Партії зелених в цей пакет також було включено фінансування інвестицій у кібербезпеку, оскільки це є одним із передвиборчих пунктів цієї політичної сили. 20,7 млрд євро будуть спрямовані на систему цифрової системи управління підрозділами, а саме нові цифрові радіостанції та введення в роботу нового супутникового зв’язку.

* * * * *

Німеччина поступово позбавляється багатьох фобій, в тому числі щодо власної армії.

Але чи матиме розворот Німеччини реальні наслідки? В першу чергу – у розблокуванні поставок озброєння для України?

Шанси на це видаються як ніколи високими. Проте втрачати пильність не варто – сприятлива для України кон’юнктура може виявитися нетривалою.  

Надію на постачання важкого німецького озброєння дають повідомлення, що цими днями з’явилися в іспанських медіа: уряд Іспанії готовий поставити Україні танки Leopard A4, які протягом десяти років перебувають у резерві. Це може статися після ще однієї координаційної зустрічі "Рамштайнської" оборонної коаліції 15 червня у Брюсселі. 

Можливо, саме Іспанія, а не Німеччина, на лідерство якої є такі великі сподівання, зламає стіну непорозуміння і Україна отримає сучасні бойові танки та БМП.

Тим більше, як зазначає вже згадувана депутатка Марі-Агнесс Штрак-Циммерманн, навіть "якщо війна в Україні буде триватиме ще 100 днів, ми будемо підтримувати Україну і надалі".

Та чи готова Німеччина до ще довшого протистояння?

Відповіді на це питання наразі немає, а спільні дзвінки Еммануеля Макрона та Олафа Шольца до Владіміра Путіна залишають більше питань, ніж відповідей.

Автор: Марія Коваль-Гончар,

експертка Ради зовнішньої політики "Українська призма"