Дещо несподівано, але саме маленька Естонія є лідером у військовій допомозі України – якщо брати співвідношення цієї допомоги до ВВП країни.

Саме тому політична криза у цій державі може мати наслідки й для Києва, особливо якщо до влади прийдуть сили, які часто називають проросійськими.

Такого сценарію в Естонії зараз намагаються уникнути – і заради цього пішли на дещо нестандартні кроки.

Міністри без доступу до секретних документів

"Сьогодні Естонії як ніколи необхідний чинний уряд, заснований на спільних цінностях. Ситуація з безпекою в Європі не дає мені як прем'єр-міністру жодної можливості продовжувати співпрацю з Центристською партією, яка в умовах внутрішніх розбіжностей не здатна поставити інтереси Естонії вище за інтереси своєї власної партії і її різних крил", – йдеться в заяві голови естонського уряду Каї Каллас.

При цьому криза в уряді Естонії була очікуваною, а от шлях її вирішення виявився дещо неочікуваним.

Нинішня коаліція сформувалася на початку минулого року. Хоча на виборах, що відбулися у березні 2019 року, тоді опозиційна Партія реформ здобула перше місце, Центристській партії вдалося зберегти за собою посаду прем’єра, оперативно сформувавши коаліцію з правопопулістською партією EKRE та правими консерваторами з "Вітчизни".

Ця коаліція від самого початку була проблемною – лідери EKRE регулярного генерували конфлікти своїми заявами, і зрештою уряд звинуватили у явно корупційній дії – видачі пільгового кредиту забудовнику Porto Franco.

Це дало другий шанс Партії реформ, проте дещо несподівано там вирішили обрати в партнери по коаліції своїх опонентів-центристів.

Формування коаліції лише з двох партій має свої переваги, проте вони нівелюються, якщо партії мають істотні розходження з принципових питань.

Центристську партію часто називають проросійською. Це дещо перебільшення – партія не підтримує нинішній курс РФ, хоча проросійські заяви інколи транслюють окремі її члени. Проте за центристів традиційно голосують російськомовні громадяни Естонії, адже ця партія відстоює права російської меншини та добрі відносини із РФ.

А на додачу в ті часи, коли це ще не стало повністю токсичним, Центристська партія мала угоду про співпрацю з "Єдиною Росією".

Російсько-українська війна загострила конфлікти всередині естонської коаліції.

Зрештою, як стверджує у своєму зверненні Кая Каллас, із семи міністрів від Центристської партії лише двоє отримали допуск до секретних документів НАТО, тож із таким складом міністрів "неможливо керувати країною у воєнний час".

Дитсадки довели до відставки

Причиною звільнення міністрів-центристів офіційно названо позицію партії щодо законопроєкту про переведення початкової освіти на естонську мову.

"Коли я стала прем'єр-міністром, я пообіцяла присвятити свої сили забезпеченню майбутнього естонського народу. Ми забезпечуємо це майбутнє не лише збільшенням військових витрат, а насамперед єдністю нашого народу та його непохитною волею до захисту своєї незалежності. Передумовою та основою для цього є знання естонської мови. У ситуації, коли Центристська партія активно працює в уряді проти найважливіших для Естонії фундаментальних цінностей, ми більше не можемо продовжувати співпрацювати з ними", – зазначила Кая Каллас.

Йдеться про мову освіти у дитячих садках – рішення, яке попередньо було схвалено й центристами. Але згодом вони дали "задню", нібито після того, як більш детально проаналізували документ.

Тепер у Центристській партії цю ініціативу називають порушенням прав російської меншини.

У партії прем'єра – геть інша оцінка. Там нагадують, що законопроєкт спрямований на подолання дискримінацій, адже випускники російських шкіл часто не володіють естонською і не можуть влаштуватися на гарну роботу. Відповідно, відчуження російської меншини лише зростає.

А на додачу цю ініціативу обговорили з російськомовними батьками: саме вони підтримали ідею розпочати впровадження естонської не у школах, а у садочках, що має спростити адаптацію дітей з російськомовних родин.

Втім, як часто зазначають, питання із мовою у дитсадках стало приводом для оновлення уряду, але не причиною.

Центристська партія вже давно торпедувала урядові ініціативи, а напередодні відставки разом з опозицією намагалися прийняти відверто популістичний законопроєкт про збільшення соціальних виплат, виконання якого могло розбалансувати держбюджет.

Більш того, все виглядає так, що центристи готувалися до розвалу коаліції, попередньо домовившись про створення нової зі своїми старими партнерами: EKRE та "Вітчизною".

Зауважимо, що такий крок міг би стати вкрай неприємним сюрпризом для України – звичайно, Естонія не відмовилася б від свого зовнішнього курсу, але у підтримці Києва стала би набагато стриманішою.

Втім, прем'єрці Каї Каллас вдалося зруйнувати цей план.

Попри очікування, вона оголосила не про розвал коаліції та свою відставку (як очікувалося), а лише про звільнення всіх міністрів, призначених за квотою Центристської партії.

Це дещо несподіваний крок, проте подібні прецеденти вже були у політичній історії Естонії, а головне – його підтримав голова держави.

"Розпад коаліції Партії реформ та Центристської партії назрівав уже давно і дійшов сьогодні свого фіналу. Я вважаю, що тепер треба діяти швидко, що не можна гаяти час. Естонія терміново потребує дієздатної коаліції та працездатного уряду. Уряду, здатного приймати рішення та керувати державою", – заявив президент Алар Каріс.

Нова коаліція чи уряд меншості?

Хитрий маневр ускладнив зміну влади в Естонії, проте ситуація ще далека від завершення.

Щоб не стати урядом меншості, Партії реформ потрібні нові учасники коаліції.

Зважаючи на те, що переговори із правопопулістами із EKRE є неприйнятними, єдиною реальною опцією є створення коаліції із соціал-демократами та вже згадуваною "Вітчизною".

Свою попередню згоду на це вже дали соціал-демократи, поставивши вимогою, що новий уряд буде проводити політику на захист громадян від наслідків стрімкої інфляції.

Тепер доля коаліції залежить від маленької партії "Вітчизна" – їй пропонують увійти у коаліцію і реформісти, і центристи.

Втім, Кая Каллас має всі шанси зберегти владу і у разі, якщо коаліцію не вдасться створити. Тоді кабінет може працювати і як уряд меншості, хоча і не так ефективно.

Інший сценарій – винесення на голосування вотуму довіри прем'єрці та дострокові вибори – поки видається не дуже ймовірним.

Ніхто не хоче вибори у ситуації, коли поруч йде війна, тим більше, планові вибори мають пройти вже на початку наступного року.

Втім, багато чого буде залежати від рішення правління Центристської партії – чи будуть вони вимагати розпуску парламенту за те, що їм не дали можливості створити коаліцію.

Тож щонайменше ще декілька днів політичне життя в Естонії залишатиметься дуже гарячим.

А від того, яким чином буде вирішено політичну кризу, залежатимуть і обсяги військової допомоги Естонії Україні.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"