У суботу угорський прем’єр Віктор Орбан понад годину поспіль виступав із програмною промовою про його бачення сучасного світу та місця Угорщини у ньому.

Орбан визнав, що зруйнував відносини навіть з найближчими соратниками у Східній Європі; мріє про повернення Трампа; вважає, що Угорщина має готуватися захищатися від Заходу; вважає, що ЄС має припинити діяти на боці України, а НАТО – постачати зброю тощо.

З Путіним, як він вважає, необхідно домовлятися, бо Захід має визнати, що Україна не виграє війну.

А ще Орбан готується до падіння Західної цивілізації, вважає "гендер" більшою загрозою, ніж війну, а його заяви про "расову чистоту" Угорщини нагадали світові та угорській опозиції про часи нацизму.

Ця промова прем’єра сусідньої з нами держави ЄС точно варта того, щоби її проаналізувати. Але робити це варто, розуміючи, чому ці заяви прозвучали під час поїздки Орбана до Румунії, а також усвідомлюючи, як стикуються дії та заяви угорського авторитарного лідера.

"Валдай" Віктора Орбана

Отже, скандальний виступ угорського лідера пролунав на території Румунії – у рамках "літнього університету Тушваньош" у курортному містечку Беїле Тушнад.

Це місто майже повністю угорськомовне, як і чимало інших у тому регіоні. Понад 100 років тому ці землі були під владою угорської корони; у 1920 за Тріанонським договором вона втратила контроль над ними і ще кількома угорськомовними регіонами, як-то Притисянською частиною Закарпаття. Ця втрата досі визначає політику та помилки Будапешта.

Тут треба відзначити, що у Румунії ключові угорськомовні регіони розташовані далеко від кордону Угорщини, в географічному центрі держави. Це робить їх особливими для прибічників "великої Угорщини". І водночас робить угорську тему особливою та болючою для влади Румунії – навіть значно більше, аніж для України.

Угорський літній університет у Трансильванії відбувається з 1990 року, від часів падіння комуністичного режиму у Румунії, і спершу він був символом антикомунізму та міжнаціональної співпраці, куди приїздили румунські політики, щоби комунікувати з угорською меншиною.

Це змінилося у 2010 році, коли до влади в Угорщині повернувся прем’єр Віктор Орбан.

Він вирішив створити для себе такий собі аналог путінського "валдайського клубу".

Тушваньош перетворився на суто угорський форум. Точніше навіть виїзний табір правлячої партії Fidesz із обов’язковим програмним виступом Віктора Орбана, який визначає основні вектори угорської політики. Тут Орбан просуває ідею угорського реваншу в Європі та навіть ідеї, які Румунія вважає сепаратизмом. Але через історію цієї щорічної події Румунія не зважується її обмежити...

Деякі ці виступи на Тушваньош стають етапними для угорської держави.

У 2014 році Орбан оголосив тут про побудову в Угорщині "НЕліберальної демократії", що стала символом свідомого руху Будапешта на розкол із Заходом. У 2018 році Орбан оголосив, що Україна не буде членом ні ЄС, ні НАТО, і відтоді стало ясно, що блокування нашого руху до цих організацій стає системним.

2022 рік багато змінив. Будапешт з початком повномасштабної війни зняв низку блоків для України: підтримав кандидатство в ЄС, перестав блокувати зустрічі в НАТО.

Постала потреба визначити нову політику, і Орбан знову вирішив зробити це на Тушваньош. Але вона виявилася ще більш дикою, ніж досі. І не лише щодо України.

Страшний угорський гендер

Виступ, що тривав понад годину, Орбан почав з програмної ідеї, яка визначає усю його політику: він переконаний, що західна цивілізація йде до занепаду і катастрофи, що вона не має майбутнього (точніше, має, але воно жахливе), і тому Угорщина має діяти сама.

А щоби відвернути катастрофу від своєї держави, угорський уряд має визначити основні небезпеки – що, власне, і зробив сам Віктор Орбан.

Прем’єр назвав 5 головних системних загроз, чи то викликів для Угорщини:

(1) демографія, тобто перевищення смертності над народжуваністю;

(2) міграція, тобто імовірність переселення в Угорщину мігрантів;

(3) "гендер", тобто європейський підхід до рівності;

(4) війна та виклики, пов’язані з нею;

(5) економіка та енергетика, тобто загрози економічних проблем для Угорщини.

Ці загрози пов’язані та перетинаються, але їхній порядок саме такий, підкреслив Віктор Орбан. Тобто "гендерна загроза" для нього пріоритетніша за війну та економіку.

Річ у тім, що "гендер", в обрисах нової політики Орбана, поєднує одночасно дві небезпеки – демографічну та "західну".

З першою загалом ясно – майже весь європейський континент перебуває у "демографічній ямі", подолання якої Віктор Орбан вважає пріоритетом номер один для угорської держави. А якщо визнати право існування в Угорщині ЛГБТ-людей, то це, на його думку, робить демографічну проблему ще глибшою.

Неможливо сказати напевно, чи щирий Орбан у цих поясненнях.

Особливо після того, як один з близьких соратників прем’єра та один з авторів угорської політики нетерпимості до ЛГБТ, євродепутат Йожеф Саєр, встряг у скандал – його затримали під час поліцейського рейду на гей-оргію, що проходила всупереч жорсткому Covid-карантину у Брюсселі (детальніше читайте у статті "ЛГБТ-війна" Віктора Орбана).

Однак є також інший вимір "гендерофобії" Орбана.

Він вважає, що визнання Будапештом західних цінностей – а "гендер" є одним з проявів цього – надто тісно пов’яже Угорщину із Заходом. Сам Орбан називає Західну Європу "пост-Заходом", вважає, що та іде до катастрофи та занепаду, а тому хоче дистанціюватися. А ще – каже, що навіть під фінансовим тиском не погодиться на поступки у питанні гендеру.

"Люди на Заході мають зрозуміти, що для Угорщини... це одне з найважливіших питань у житті", - пояснив він.

Антизахідну риторику Орбана варто пояснити окремо, але передусім – про блок "міграції", що став найскандальнішим в Угорщині.

Расизм, нацизм чи орбанізм?

Міграцію Орбан вважає другою за вагою проблемою для угорців, але першою – для інших європейських країн.

"Ці країни більше не є націями, вони є лише зібранням людей. А до 2050 року у (західній) частині континенту у містах житиме понад половину людей неєвропейського походження", - пояснив він.

А із цілком реальної міграційної проблеми окремих країн Західної Європи він перейшов до звичного кліше про ворогів Угорщини і зробив висновок про те, що "Брюссель, посилений Соросом", просто зараз "веде битву з Центральною Європою з метою, щоби ми були, як вони".

Віктор Орбан пояснив, що розділяє світ на країни чи регіони кількох типів. За його словами, є регіони "змішаних рас", а є такі як Угорщина, де збереглася чистота раси.

"Крім світу змішаних рас є наш світ, де змішувалися лише європейці, що подорожували, переїздили, їздили працювати. Наприклад, у Карпатському басейні (цей термін Орбан застосовує, щоби позначити місце проживання угорців, у тому числі поза межами Угорщини - ЄП) ми не маємо змішування рас", - наголосив він.

До цього він додав, що, зважаючи на розвиток світу, у майбутньому Угорщині треба буде готуватися до оборони від місцин, заселених "змішаними расами": "Нашим дітям треба буде захищатися не лише від Півдня, а й від Заходу. І прийде ще час, коли нам доведеться приймати (в Угорщині) християн, які їхатимуть до нас звідти".

Віктор Орбан відомий своєю ксенофобією і до цього звикли усі, але нові "расові" коментарі зачепили багатьох.

Із протестами проти його заяв виступив ромський парламент Угорщини. Роми навіть за класичною термінологією належать до іншої раси, і вони спитали владу, чи треба їм розуміти, що їм тепер не місце в Угорщині.

Так само це обурило єврейські організації, а головний раввин Угорщини запитав про термінову зустріч з Орбаном, пояснивши, що його слова викликали серйозну стурбованість угорських євреїв щодо ставлення до них. "Слова прем’єра суперечать тим безпековим умовам, які були у нас досі... На основі нашого історичного досвіду та сімейних історій для нас важливо заявити, що ми проти таких неоднозначних проявів".

Посилання на історичний досвід стосуються, звісно ж, періоду до та під час Другої світової, коли угорці були союзниками нацистської Німеччини. Спершу тамтешній уряд активно "вичищав націю", обмежуючи права євреєв, а потім мали місце масові знищення євреїв Будапешта та інших міст.

Звісно, Орбан ніколи не заявляв про підтримку нацистських злочинів та Голокосту, але його останні заяви дедалі більше викликають саме таку асоціацію (дивіться публікацію "Угорщина обирає сторону зла. Знову, як у 1939 році"). Тепер про це все частіше говорять в Угорщині, у тому числі самі угорці. Після промови Орбана в Тушваньоші соцмережі заполонили дискусії про це; чимало угорців писали, що Орбан, мовляв, заявою про расову чистоту позбавив їх права бути угорцями "в орбанівській версії". Але водночас, чимало виявилося і тих, хто підтримав прем’єра.

І вишенькою на торті стали публікації ЗМІ про те, що у 2019 році в Туреччині Орбан говорів прямо протилежне і стверджував, що у багатьох угорців є частка тюркської крові! Найкращий аргумент для тих, хто стверджує, що Орбан є нещирим навіть у питаннях, які він називає базовими для угорської політики.

Згодом у Будапешті вирішили визнати, що Орбан перегнув палку зі зміною риторики та "расових підходів" Будапешта.

У вівторок міжнародний речник прем’єра Золтан Ковач оприлюднив заяву про те, що на "жорсткі лінії" у промові його шефа, висловлені у "характерній манері", не варто звертати забагато уваги, бо, мовляв, краще сконцентруватися на важливіших тезах на кшталт війни в Україні.

На вигляд – Орбан, на слух – Путін

Воєнний виклик Віктор Орбан поставив на четверте місце за важливістю, але присвятив йому найбільше часу. Рівень трешу, який від нього лунав у цьому блоці, також був найвищим.

Будемо говорити прямо: у цій частині промови Орбан постійно брехав, маніпулював даними, а також суперечив сам собі, і ці суперечності потім детально розбирала опозиційна преса – однак проблема у тому, що основу угорського медіаполя складають проурядові ЗМІ.

У них аудиторія побачила та почула антиукраїнські та проросійські наративи, які часом дослівно дублювали російську пропаганду. А виходячи з відгуків у соцмережах, які проаналізувала ЄП, прибічників цієї пропаганди виявилося аж задосить.

Стверджуючи, що угорці – єдина нація крім українців, що втрачає своїх представників на війні (брехня), Орбан заявив, що має більше прав, ніж Захід, і має право вимагати "миру" та "припинення війни". Звісно ж, ціною поступок України.

Отже, Орбан стверджує наступне (деякі сигнали взаємозаперечні, але ми просто їх наводимо, це не помилка)

(1)

Росія ніколи не нападе на НАТО, тому це "не наша війна".

(2)

Однак ЄС та НАТО, відкривши постачання зброї, де-факто вже стали учасниками війни. Угорщина цього не робить, що ставить її у складне становище.

(3)

Орбан впевнений, що Росія напала на Україну суто через міркування власного бажання безпеки, бо відчувала небезпеку з українського боку, і на думку Орбана, важливо розуміти це бажання РФ. Тут він обмовився, що "розуміти" не обов’язково означає "підтримувати", але не став уточнювати, чи є підтримка саме з його боку.

(4)

Вину за те, що війна почалася, Орбан покладає на США та НАТО(!!!). Мовляв, ті могли зупинити напад, просто пожертвувавши інтересами України наприкінці 2021 року. Адже торік РФ, за його словами, висунула "дуже чіткі безпекові вимоги, щоб Україна ніколи не була членом НАТО і щоб ми не розміщали в Україні зброю, здатну уразити територію РФ, а Захід відкинув їх і відмовився від переговорів". "Наслідок цієї відмови – це те, що тепер росіяни намагаються досягнути силою те, що вони хотіли отримати шляхом переговорів", - повідомив угорцям Орбан.

Варто окремо відзначити, що ця заява не є лише хибним чи спрощеним розумінням з боку недолугого прем’єра. Це – свідома брехня з його боку. Вимоги РФ у грудні були значно ширшими і були свідомо оформлені так, щоби отримати відмову. Наприклад, Москва вимагала також виходу Угорщини зі складу НАТО.

Про морально-етичну сторону звинувачення Заходу у нападі Росії (тим більше від лідера поки що держави-члена ЄС та НАТО) можна й не говорити.

(5)

Стратегія Заходу, який зараз допомагає Україні зброєю – програшна. І головна причина – у тому, що "Україна з американською зброєю ніколи не виграє війну проти Росії". Він вважає, що постачання Україні зброї лише змушує РФ до наступу. І чим більш далекобійну зброю отримує Київ, тим  більше це "змушує" Росію захоплювати українську територію, щоби бути у безпеці. Адже, нагадаємо, Орбан стверджує ніби він впевнений, що причиною війни є лише безпекові питання. "Це через те, що Росія  - то військовий народ, який мислить тільки у термінах безпеки, і єдине, що їх непокоїть – забезпечити, щоби на них не було нападу з України".

(6)

А тому війна закінчиться лише унаслідок російсько-американських переговорів, які будуть можливі лише у 2025 році, після поразки Байдена і обрання його опонентів-республіканців.  До цього війна триватиме.

(7)

А от Європа домовитися з Росією не може, але у неї є своя роль. Європа має припинити підтримувати Україну, стати між Україною та Росією. А ще – визнати, що санкційна політика була неефективною і відмовитися від неї.

Це лише ключові тези "українського блоку" виступу Віктора Орбана.

Цей набір складно коментувати з дотриманням норм цензури. Лишається тільки додати: це більше схоже на спалення мостів з боку Угорщини.

Звісно, Україна не може розірвати з ним відносини так, як із Лукашенком: Орбан все ж є легітимним керівником Угорщини. Крім того, на жаль, Угорщина лишається членом НАТО і ЄС із правом вето, тому тут Києву доведеться тримати непростий баланс.

Мрії Орбана про Трампа. І про Путіна

Ще одна наскрізна лінія промови Орбана у Тушваньоші – це туга за Трампом.

"Війна би ніколи не почалася, якби ми були трохи щасливішими і президентом США нині був Дональд Трамп, а канцлером Німеччини – Ангела Меркель. Але ми не такі щасливі, і тому почалася війна", - пояснив він.

Утім, Орбан зберігає надію на майбутнє, і ця надія пов’язана також із США і з тим, що Джо Байден програє наступні вибори.

"4 роки (період роботи новообраної влади Угорщини) будуть складатися з двох періодів – до 2024-го і після. Бо у 2024-му будуть вибори в Америці і саме тоді з’явиться перспектива миру. І нам (економічно - ЄП) треба мати окремі плани на ці періоди", - пояснив він.

А от з Євросоюзом Віктора Орбана не пов’язують жодні позитивні очікування. Він загалом позиціює Угорщину окремо від ЄС і каже про потребу "досягнути окремої угоди між Угорщиною та ЄС". Орбан не став уточнювати, що означає ця дивна фраза із натяком на існування Угорщини окремо від Євросоюзу. Утім, очевидно, що йдеться про вирішення конфлікту, що нині триває між Будапештом та Брюсселем.

Віднедавна – через системні порушення прав людини в Угорщині – ЄС припинив надавати Будапешту кошти на відновлення. Згодом може припинитися також надання коштів із загальних структурних фондів.

Угорщина – на порозі економічного обвалу, але Орбан продовжує наполягати на окремих від ЄС цінностях.

Навіть якщо зважати на те, що Орбан дуже часто говорить не те, що думає та здатен відмовлятися від принципової позиції, коли треба – ситуація все одно видається тупиковою.

Наразі, виходячи з промови Орбана, дуже схоже на те, що він (блокуючи санкції ЄС, домовляючись з Путіним тощо) прагне перетерпіти до 2025 року і дочекатися перемоги Трампа або когось із його команди.

Бо в Європі йому покладатися вже нема на кого, і Віктор Орбан це визнає. Навіть у Вишеградській четвірці, де досі був осередок партнерів Орбана, тепер в нього не лишилося жодної дружньої держави.

"Війна потрясла польсько-угорську співпрацю... Ця проблема пов’язана із серцем, а не мозком. Бо ми, угорці, бачимо війну двох слов’янських націй, від якої ми хочемо триматися якомога далі, а поляки серцем сприймають цю війну як ту, в якій вони вже беруть участь... А в Словаччині та Чехії відбулася зміна уряду, і вони тепер віддають перевагу пост-Західному світу. Сподіваюся, тимчасово", - пожалівся Орбан.

Як виходити з цієї кризи, коли Угорщина перетворилася на самотнього "борця за чистоту раси" і лишилася без друзів, Віктор Орбан не пояснив. Лише запевнив, що і далі буде домовлятися з Путіним. А також з Китаєм. Хоча неясно, як багато він може зробити, перебуваючи у межах ЄС.

Утім, угорський авторитарний правитель уперше визнав, що і відносини з ЄС його не дуже задовільняють. І у 2030 році він готується до їхніх змін.

Жодного подиву: Орбан визнав, що терпить ЄС лише за гроші.

За його розрахунками, до 2030 року має закінчитися період, коли Угорщина отримує з бюджету ЄС більше грошей, ніж платить. За 8 років, як він сподівається, Будапешт  перетвориться на нетто-платника у Євросоюзі. Інші держави – Чехія, Польща – теж досягнуть цієї лінії.

"Це змінить наші відносини з ЄС і створить для нас нову ситуацію стосовно Євросоюзу в цілому", - заявив Віктор Орбан, не уточнюючи своїх намірів.

Навряд чи така заява вже зараз допоможе йому у діалозі з Брюсселем.

Утім, схоже, що Віктор Орбан обрав шлях спалення мостів з усіма. Точніше, майже з усіма. Будь-яких звинувачень щодо Путіна він старанно уникав. А на фоні цунамі претензій до інших гравців це навряд чи було випадковістю.

Читайте також: Угорщина обирає сторону зла. Знову, як у 1939 році

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"