Росія прагне змусити Захід зменшити підтримку України. І досягти цього у Кремлі планують за рахунок енергетики.

Вже ні для кого не секрет: прийдешня зима буде дуже складною як для України, так і для ЄС. Росія знижує постачання газу, щоб не дозволити країнам ЄС підготувати достатні запаси на зиму. У Кремлі сподіваються, що це зробить ЄС більш податливим до їхніх вимог.

Наскільки реалістичним є такий розрахунок Путіна? Чи піде ЄС на глобальні поступки Росії?

Відповідь на ці запитання ми хотіли отримати від європейського експерта, котрий добре знає і газову сферу, і настрої в Європі. Саме тому ми розпитали про це словацького експерта з енергетики Кароля Хірмана, який консультував як словацькі, так і українські уряди.

Як завжди, нашу розмову можна прочитати, а можна подивитися на YouTube-каналі ЄвроПравди.

Енергетична стратегія Путіна

Стратегія Путіна визначилася вже тоді, коли він прийшов до Кремля – ще тоді він відверто заявляв, що експорт енергоносіїв є важливою частиною геополітичної стратегії РФ.

Достатньо згадати 2006 та 2009 роки – дві газові кризи, які стосувалися і України, і Європи.

Зниження постачання газу до Європи ми спостерігаємо з літа минулого року, коли на католицьке Різдво ми побачили, що зупинився один із ключових газопроводів "Ямал – Європа" і що "Газпром" не заповнив свої газосховища в Німеччині, Голландії та Австрії.

Це вже була підготовка до вторгнення в Україну, але в Європі цього ще ніхто не розумів.

Після 24 лютого ми бачимо, як регулярно Путін через "Газпром" знижує постачання газу, щоб натиснути на Європу та створити хаос.

В принципі, працює такий прямий зв'язок:

чим гірші справи путінської армії в Україні, тим менше газу йде до Європи.

Але не треба забувати про третій газопровід – "Турецький потік", який іде дном Чорного моря через Туреччину до країн Балкан та Угорщини. Цей газопровід працює без проблем, оскільки це частина гри Путіна з європейським ринком, і через нього постачають союзникам РФ або "троянським конячкам" в НАТО та ЄС: Реджепу Ердогану в Туреччині та Віктору Орбану в Угорщині.

До речі, днями був візит до Москви міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, де він домовлявся про додаткові постачання газу. Швидше за все, цим газом Орбан торгуватиме з іншими країнами, заробляючи пристойні гроші за свою позицію, яку він має всередині ЄС та всередині НАТО, і щодо України.

Як вплине на РФ енергетичне ембарго?

Поки що РФ вдається уникати серйозних втрат – хоча поставки різко знижуються, але одночасно різко підвищуються ціни.

І на основі цього "Газпрому" поки що вдається компенсувати свої втрати за обсягами.

Однак така ситуація не вічна, і проблеми рано чи пізно "наздоженуть" "Газпром".

Коли європейське ембарго набере сили, то матиме значний вплив на РФ. Я лише додам, що для того, щоб цей удар був сильнішим, нам потрібно ще заборонити транспортування російської нафти танкерами з ЄС, а також заборонити страхування в Євросоюзі таких танкерів з інших країн.

Але треба розуміти та мати на увазі, що Путін не економіст і не політик. Він КДБ-шник, і в цьому його мислення відрізняється навіть від логіки радянських лідерів. У них вистачало обережності не шантажувати Європу газом.

А Путін хоче досягти своєї мети, і втрати, людські чи економічні, його не дуже хвилюють.

Механізм граничних нафтових цін

"Змова покупців", про яку багато говорять – цілком робоча ідея. Вона здатна вплинути на ціни на нафту і цим серйозно вдарити по економіці РФ.

Однак для того щоб цей механізм запрацював, необхідно, щоб до нього підключилися головні незахідні клієнти РФ: Китай та Індія. Чи реально це, ми поки не знаємо.

Також важливою буде позиція Саудівської Аравії, Арабських Еміратів та країн Перської затоки, оскільки російська нафта створює конкуренцію на традиційних ринках в Азії.

Ще один важливий момент: у якій кондиції буде світова економіка.

Ми бачимо, що вона має проблеми не лише на Заході, різке зниження спостерігається й у Китаї. Все це автоматично відображається на попиті на нафту та її цінах.

Чи готовий ЄС до введення ембарго на нафту та нафтопродукти з РФ

Все йде до того, що ембарго набуде чинності.

Звичайно, у ньому буде виняток для нафтопроводу "Дружба". Тут дуже тонка деталь, яку важливо розуміти в Україні.

Експорт нафтопродуктів з нафти, яку постачатимуть через "Дружбу", надходитиме до України та підтримуватиме на ходу вашу країну, включаючи й армію.

Можливо, це звучить не дуже приємно, але іншого виходу не існує.

Можливий запуск "Північного потоку-2"

Я не став би говорити, що зараз метою РФ є запуск "Північного потоку-2".

Газовий шантаж РФ має інші причини: Путін хоче домогтися від ЄС зниження підтримки України, насамперед у постачанні зброї.

З іншого боку, останнім часом російські чиновники стали робити заяви, що запуск "Північного потоку-2" є виходом із нинішньої кризи і дозволить наростити постачання російського газу до ЄС.

Швидше за все, це призведе до посилення тиску німецького великого бізнесу на свій уряд, щоб він пішов назустріч РФ із "Північним потом-2".

Але тут постає питання. Якщо "Північний потік-1" не працює, причому пояснення, що це пов'язано з проблемами на турбінах – це казки, і про це вже прямо заявляє їхній виробник Siemens, то на підставі чого ми робимо висновок, що запуск "Північного потоку-2" дозволить вирішити цю проблему?

Де гарантія, що якщо запустять "Північний потік-2", то через пару днів чи тижнів він також не вийде з ладу?

Чи замерзне Європа?

План ЄС щодо економії газу на 15% видається цілком реалістичною метою. Більше того, у багатьох регіонах цієї мети було досягнуто навіть без плану дій від Єврокомісії.

Нинішнє зростання цін на газ саме собою мотивує його економити. Без жодних європейських нормативів чи наказів. І цей процес ще набиратиме обертів.

Інша річ, що це не може компенсувати повну зупинку постачання газу з РФ. Ця зупинка – реальність.

І треба бути готовим до того, що ця і наступна зима в Європі будуть дуже непростими.

Звісно, ​​Європа не замерзне. Наявних запасів уже достатньо, щоб забезпечити постачання газу для домогосподарств, лікарень та критичної інфраструктури.

Але варто очікувати регулювання поставок для певних груп споживачів, передусім великих промислових споживачів. Принаймні – в окремі зимові періоди.

Так чи інакше, питання, скільки газу з РФ надходитиме до Європи, залежить від того, чи  російська армія буде успішною або не успішною в Україні.

Це фактор, який впливає, у принципі, на все. У тому числі на енергосферу ЄС, а також на російську економіку та стабільність режиму Путіна.

Спілкувався Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"