Наближення 1 вересня на Балканах, і не тільки там, очікували з острахом.

Саме 1 вересня частково визнана республіка Косово планувала заборонити для своїх громадян використання сербських документів і автомобільних номерів. У Белграді цей крок сприймали вкрай гостро, погрожуючи забезпечити косовським сербам навіть силовий захист.

Конфлікт на цьому ґрунті міг розпочатися місяць тому, проте після консультацій з США та ЄС у Косові взяли місячну паузу.

Тим важливішими стали новини про перший за дуже тривалий час компроміс між Косовом та Сербією.

І хоча він стосується лише частини конфліктних питань, здатність Белграда і Приштини з'ясовувати розбіжності не ультиматумами та силою, а компромісом дає вагому підставу говорити, що нового конфлікту на Балканах вдалося уникнути.

Незадоволеною таким розкладом залишається тільки РФ. Невипадково у Москві аж надто гостро відреагували на угоду між Сербію та Косовом.

Компроміс за кілька днів до поновлення конфлікту

Місяць тому на півночі Косова почали знову лунати постріли. Рішення Приштини про обов’язкову перереєстрацію всіх сербських автомобільних номерів викликало гострий спротив на півночі країни, заселеній етнічними сербами.

Почали будувати барикади, були зафіксовані поодинокі постріли в бік представників сил правопорядку.

Одночасно Сербія, де завжди гостро реагували на подібні події у сусідів, оголошує про готовність силовим шляхом захистити косовських сербів. А спецназ Косова своєю чергою блокує пункти перетину кордону з Сербією.

Все це давало вдосталь підстав припускати початок нового конфлікту. Нехай і можливість використання Сербією своєї армії була мінімальною – Косово захищають сили НАТО KFOR, а тому такий конфлікт означає виклик всьому Альянсу.

Натомість імовірність гібридного конфлікту – коли замість сербської армії воюватимуть "доведені до розпачу місцеві жителі", у яких раптом з'явилася зброя, – була досить високою.

Показово, що в ситуації, коли дипломати ЄС були безсилі, на допомогу прийшли Сполучені Штати. Саме після зустрічі з послом США влада Косова заявила про перенесення своїх планів на місяць.

А в активних консультаціях, що відбувалися цього місяцю, активну роль зіграв спеціальний представник США на Західних Балканах Габріель Ескобар.

Зрештою, ввечері 27 серпня стало відомо, що зусилля дипломатів досягли успіху.

"Сербія погодилася скасувати документи для власників косовських внутрішніх паспортів, а Косово відмовилося вводити їх для власників сербських паспортів. Тепер серби з Косова, як і всі його громадяни, зможуть їздити до Сербії і назад, використовуючи внутрішні паспорти", – написав у twitter голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

Попри те, що по автомобільних номерах компромісу не було досягнуто, здатність Белграда і Приштини йти назустріч та домовлятися суттєво додала оптимізму.

"Ми сподіваємося, що швидке впровадження (досягнутих домовленостей) призведе до пошуку рішення щодо автомобільних номерних знаків і наблизить нас до остаточної домовленості щодо нормалізації ситуації", – вважає доповідач з питань Косова в Європарламенті Віола фон Крамон.

Успіх Косова, стратегічне досягнення Сербії

Про що домовилися Косово та Сербія?

Головний успіх Косова – в тому, що Сербія відмовилася від практики видачі громадянам Косова, що перетинають сербський кордон, спеціальної довідки (тим самим Сербія показувала, що не визнає документи, видані владою Косова).

При цьому офіційний Белград неодноразово підкреслював, що визнання документів не є визнанням держави Косова, а робиться лише з метою спрощення перетину кордону. Щоправда, це не заважає сербській опозиції звинувачувати владу у фактичному визнанні Косова.

Відповідно, Косово відмовляється від планів запровадити аналогічний режим для перетину кордону громадянами Сербії.

Для Косова такий компроміс виглядає як однозначна перемога.

Ситуація виглядає так, що Сербія намагалася тиснути на Косово, але там пригрозили запровадженням аналогічних заходів і врешті-решт змусили Белград піти на поступки.

Проте в Белграді наголошують, що в обмін на ці поступки вони добилися від ЄС гарантій того, що Косово не наполягатиме на повній відмові від сербських документів мешканців Косова сербського походження.

Останнє подається Белградом як стратегічна перемога. По-перше, як "збереження присутності сербської держави у Косові" – таку заяву зробив глава департаменту Косова у сербському уряді Петар Петкович.

По-друге, у Белграді наголошують, що тим самим створено прецедент фактичного перегляду угоди 2011 року про нормалізацію відносин між Сербією та Косовом. Ця угода була підписана попередньою сербською владою, тоді як нинішня вважає її невигідною для держави.

Саме тому сербська влада акцентує на тому, що косовські серби будуть захищені від примусового отримання косовських документів, як було прописано в угоді 2011 року.

Косовська влада не бачить у цьому проблеми. Прем'єр Альбін Курті зазначає, що зі 180 тисяч сербів, що мешкають у Косові, переважна більшість давно отримала національні документи, тоді як відмовляються зробити це лише 2-5 тисяч "екстремістів".

Втім, навіть якщо ця статистика є правдивою, не виключено, що більшість сербів, які отримали косовські документи, зуміли зберегти й сербські. Тож ця поступка дозволить їм відмовитися від документів Косова, що в перспективі може стати проблемою для частково визнаної держави.

Москва у фазі заперечення

Дискусію про те, хто більше програм чи виграв, Сербія чи Косово, можна продовжувати й надалі.

Проте однозначним є програш Росії, котра, як ніхто інший, була зацікавлена у створенні силового конфлікту на Балканах, який мав би відвертати увагу європейців від війни в Україні.

Увесь серпень російські ЗМІ описували ситуацію, наголошуючи на неминучості війни. Зрештою, РФ у попередні роки істотно збільшила арсенал Сербії, тим самим підштовхуючи Белград до силового сценарію.

Проте такі наполегливі натяки Москви все ж були проігноровані.

У Белграді також звернули увагу на заяви KFOR про те, що миротворці готові до можливих заворушень і не дадуть шансу побудувати барикади. І це збільшило бажання домовлятися.

Попри те, що ще одне суперечливе питання – обов’язкове запровадження косовських автомобільних номерів – не було вирішено, ризики того, що це викличе нове протистояння, вкрай незначні.

Отримавши перемогу, влада Косова зараз може без проблем для свого рейтингу вкотре перенести запровадження цієї вимоги. Тим більше, що активна участь США у вирішенні цих суперечок дає їм шанс досягти мирної угоди з Сербією з цього питання.

Розпач РФ ілюструє і різка реакція їхнього МЗС.

У відповідь на заяву спецпредставника США Габріеля Ескобара, що досягнутий компроміс наближає момент, коли можна буде "забути про гасло, що Косово – це Сербія, і перейти на інше, що Косово та Сербія – це Європа", речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила: "Ніколи".

А згодом на сайті російського зовнішньополітичного відомства з'явилася істерична заява, присвячена Косову.

"Посередницькі потуги Євросоюзу… знову висвітлили безпорадність єсівців, небажання входити в клінч зі свавільною косовоалбанською верхівкою та навіть потурання приштинським екстремістам. Різко активізувалися американці, цинічним задумам яких стосовно Балкан, мабуть, не відповідає некерована ескалація кризи в цій частині регіону", – йдеться у заяві російських "дипломатів".

Схоже, у РФ дійсно дуже сподівалися на конфлікт на Балканах. І хоча, окрім Косова, у регіоні є ще декілька гарячих точок (а відповідно, шанси розпалити масштабний конфлікт ще не втрачені), втручання США показало: там чудово розуміють стратегію РФ та готові діяти на випередження.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"