"Разом ми створюємо кращу політику для кращого життя" – це гасло Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка спирається на досвід свого 60-річного існування.

ОЕСР є глобальним світовим клубом успішних країн, яких поєднали економічні інтереси зростання у партнерстві й довірі, визнанні країнами-учасницями високих стандартів доброчесності й прозорості бізнесу. Ця міжнародна організація об'єднує 38 країн земної кулі, на які припадає понад 62% світового ВВП. Ще близько 70 країн мають статус партнерів, беручи участь у багатьох сферах її діяльності.

Її попередником була Організація європейського економічного співробітництва, яка була створена для управління американською та канадською допомогою в рамках плану Маршалла для відновлення Європи після Другої світової війни. Ось чому Україні саме зараз потрібні такі партнери, які б допомогли нам під час відновлення.

Члени ОЕСР суворо слідують принципам демократії та ринкової економіки. Головним інструментом є експертне оцінювання – огляд відповідності країн певним економіко-правовим критеріям на відповідність визнаним стандартам.

Кожна країна оцінюється на придатність для комфортного і безпечного проживання та інвестування. ОЕСР не спрямовує самостійно жодних коштів на допомогу, проте позитивний огляд і співпраця з нею – це "лакмусовий папір" для МФО й інвесторів.

Саме тому визнання України з боку ОЕСР є показником готовності до вступу в ЄС. Але наскільки це реально?

Україна подає заявку

Здавна увійти до цього елітного світового клубу прагнула Росія. Та через війну в Україні організація вирішила припинити відносини з РФ та завершила переговори про можливість вступу.

Тому зараз Україна може претендувати на статус регіонального лідера у східній частині Європи для співпраці з ОЕСР. Не секрет, що ОЕСР планує відкрити власне представництво у Києві вже найближчим часом, і українська сторона всіляко сприяє цьому.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у березні 2022 року звернувся до ОЕСР з листом про наше бажання членства в цій організації.

На засіданні Ради організації у квітні 2022 року таке прагнення було підтримано. Наголошено про готовність поглиблювати співпрацю з Україною згідно з рамкою ОЕСР для оцінки майбутніх членів.

За такою рамкою процес прийняття виглядатиме так:

1. Старт процесу приєднання (за ініціативою Ради або потенційного члена).
2. Генеральний секретар надає Раді вичерпну інформацію про потенційного члена, яка охоплює елементи й критерії, визнані загальнообов’язковими для членства.
3. Базуючись на цій вичерпній інформації, Рада може вирішити, чи відкривати процес приєднання або взаємодіяти з потенційним членом за допомогою інших засобів та доступних інструментів глобальних відносин.
4. Генеральний секретар повідомляє про рішення Ради потенційного члена.
5. Якщо Рада погодиться на відкриті дискусії про приєднання з потенційним членом, то Генеральний секретар розпочне підготовку Дорожньої карти приєднання для ухвалення її Радою.

Дорожню карту приєднання в кожному випадку буде розроблено з детальним описом термінів, умов і процесу такого приєднання. Процес включає сувору та поглиблену оцінку держави більш ніж 20 технічними комітетами.

Ці огляди оцінюють узгодженість країни-кандидата з відповідними інструментами, а також її політику та практику. Тож необхідно буде внести зміни до законодавства, щоб привести їх у відповідність до стандартів і найкращих практик.

Таким чином, слугуючи потужним каталізатором реформ, стандарти й принципи ОЕСР створюють умови для загального покращення добробуту країн-учасниць. Хоча і вимагають неабияких зусиль та політичної готовності до реальних змін.

Тож у липні цього року прем'єр-міністр Денис Шмигаль передав від імені держави заявку на вступ України до ОЕСР.

Вже наприкінці вересня ми будемо знати рішення ради ОЕСР щодо України і готуватися до виконання Дорожньої карти, яку для нас розроблять, базуючись на власному баченні України щодо відновлення та розвитку.

Чи відповідає Україна критеріям ОЕСР для вступу?

Перший блок – про економічне і публічне врядування. Йдеться про відкриту економіку, податкову прозорість та міжнародне співробітництво, стабільну фінансову систему, належні статистичні практики тощо.

Серед визначних наших кроків – набуття асоційованого членства в Комітеті інвестицій ОЕСР та в Міжнародному енергетичному агентстві. Активна взаємодія в рамках Інклюзивного механізму BEPS дозволила змінити податкове законодавство в Україні та вже з 23 травня цього року набули чинності міжнародні стандарти податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі. Відбулась імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування.

Триває ефективна робота в рамках Антикорупційної мережі для країн Східної Європи і Центральної Азії, Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей.

Україна є членом в Спеціальній робочій групі із зеленого зростання, програмі ЄС-ОЕСР SIGMA, ОЕСР Конкурентоспроможність Євразії, Регіональній мережі старших посадових осіб у сфері бюджету з країн Центральної та Східної Європи, Регіональному центрі з конкуренції ОЕСР та Керівній раді програми PISA тощо.

Нещодавно, 2 серпня 2022 року, ініціювали приєднання України до Робочої групи щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.

Другий блок критеріїв стосується здатності країни дотримуватись процесу вступу та членських зобов’язань, потенціалу й залученості в діяльність ОЕСР. Щодо активності України на міжнародній арені – останнім часом у нас явний прогрес.

А от щодо готовності під час війни – тут Україна має подумати про партнерську підтримку й пріоритети. Також не просто буде в найближчий час завершити щонайменше один експертний огляд (серед розпочатих оглядів публічного врядування, регуляторної політики, економічної сфери та корпоративного управління).

Третій блок вимог – щодо охоплення та впливу нашої країни під час конструктивного членства в інших міжнародних або регіональних організаціях, цілі яких співзвучні з ОЕСР. Це стосується здатності України робити внесок у глобальне або регіональне врядування.

Увага на антикорупцію

Для ОЕСР ключовими є реформи у сфері боротьби з корупцією, верховенства права, адже без цього жоден інвестор не ризикуватиме працювати з країною.

На План відновлення України ОЕСР також надала загальний коментар і додаткові пропозиції майже до усіх розділів. Експерти рекомендували спрямувати заходи з відновлення на розвиток економіки, придатної для майбутніх умов. Таких як нульові викиди парникових газів, високий рівень цифровізації та інновацій. До речі, мета України щодо приєднання до Європейського Союзу передбачає досягнення чистих нульових викидів парникових газів до 2050 року.

У рамках антикорупційної стратегії оцінювали запобігання та переслідування корупції в державних підприємств в країні. На думку експертів ОЕСР, незважаючи на прийняття національної стратегії боротьби з корупцією, її реалізація залишається формальною в тому числі в сфері державного сектора економіки.

Ми самостійно повинні визначитись, навіщо в державній чи комунальній власності залишається такий "важкий" портфель активів.

Яка його частка справді потрібна для стратегічної мети держави і потребує професійного управління, а що необхідно "відпустити в ринок" для створення робочих місць й інвестування? Наразі навіть принципи корпоративного управління ОЕСР переглядаються за участі громадськості та експертів.

Кращою практикою на рівні кожної держави є перегляд політики державної власності з реальним і нещадним сортуванням активів, їх оцінкою та оцифруванням (для довгострокового стратегічного плануванням на основі перевірених даних). Такі аналітичні бази дозволять уряду формувати якісну політику за галузями промисловості.

Важлива також підтримка малого та середнього бізнесу. Стратегічний напрямок для мотивації повернення громадян в Україну – створення сприятливого середовища для розвитку МСП. Таке сприятливе середовище для МСП й усього бізнесу можливе лише у привабливій податковій системі.

Огляд податкової політики країн ОЕСР може включати оцінку довоєнної податкової політики України та впливу війни на податкову систему. А також формулювання варіантів реформування післявоєнної податкової політики, зосереджуючись як на короткостроковому відновленні, так і на довгостроковій податковій політиці. Зокрема, з урахуванням впливу війни та джерел податкових надходжень в країні.

Розробка та впровадження необхідних ІТ-рішень для Державної податкової служби теж може бути дієвою допомогою створенню сприятливого середовища для бізнесу. Секретаріат Форуму з податкового адміністрування може надати допомогу в різних аспектах реформи – від консультацій щодо розробки стратегії цифровізації і аж до супроводу цифровізації конкретної сфери оподаткування.

Прозорість та судова реформа

Також Україна рухається на шляху імплементації положень Настанов ОЕСР з трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових адміністрацій (боротьба з розмиванням бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування).

Це є важливим інструментом для сприяння ефективному оподаткуванню багатонаціональних підприємств шляхом зменшення можливостей для переміщення прибутку в низькоподаткові юрисдикції.

Зараз Інклюзивна платформа BEPS завершує розробку правил щодо дворівневого рішення для вирішення податкових проблем, що виникають у зв'язку з цифровізацією економіки. Україна також захоче розглянути можливість імплементації цього, включаючи вплив глобального мінімального податку на режим податкових пільг в Україні.

ОЕСР також підкреслює необхідність ефективної імплементації Україною міжнародних стандартів щодо прозорості та обміну інформацією, включаючи автоматичний обмін.

Очікується, що фінансовий сектор України забезпечить ефективні рішення для відновлення кредитування та швидкого вирівнювання зростання непрацюючих кредитів, які можуть значно сповільнити відновлення кредитування.

Поточні заходи України свідчать про низку зусиль, пов'язаних зі стимулюванням різних видів фінансування, включаючи кредитування, лізинг, торговельне фінансування тощо. Багато з цих заходів спрямовані на малі та середні підприємства.

Також ключовим завданням є доведення, що в Україні діє прозора й надійна судова система, правозастосовчі механізми та захист прав власників є гарантованими і дієвими.

Це завдання для усіх країн Східної Європи – навчитися визнавати рівність перед законом усіх без винятку, а також визнавати баланс демократії і відповідальності за порушення прав і свобод.

В цьому напрямку Україна вже прийняла вольове рішення перед міжнародною спільнотою і планує імплементувати низку інструментів ОЕСР, таких як Конвенція ОЕСР щодо боротьби з підкупом посадових осіб іноземних держав у разі проведення міжнародних ділових операцій.

У сфері корпоративного управління, зокрема, Україна має отримати визнання ОЕСР того, що запровадила основні вимоги Рекомендація Ради ОЕСР щодо принципів корпоративного урядування, Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності, Рекомендація Ради ОЕСР щодо боротьби з корупцією та доброчесності на підприємствах державної форми власності.

І це справді потребує певних умов, настання яких, на жаль, неможливе під час війни.

* * * * *

Вже незабаром, після рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ в ОЕСР, ми отримаємо також і нову Дорожню карту і План заходів.

Ймовірно, це станеться на початку жовтня. Якщо крок за кроком та за підтримки наших партнерів ми виконаємо це "домашнє завдання" – Україна досягне кращих стандартів життя країни.

Цей масив вже виконаної роботи з боку України і нові пріоритети післявоєнного відновлення, ймовірно, будуть покладені в основу нової Дорожньої карти на шляху до кращої версії України задля головного акціонера – пересічного громадянина.

Автор: Лілія Горбатюк,

старший проектний менеджер (реформа корпоративного управління, приватизація) Офісу реформ КМУ