Шанс на реванш: як дружня до України влада Чехії встояла перед "друзями Путіна"

Не голосування за дороги чи комунальні послуги, а вотум довіри чинному уряду Чехії – саме так опозиційна чеська партія ANO намагалася мотивувати своїх прихильників прийти на місцеві вибори, що пройшли 23-24 вересня.

Одночасно в ці дні у Чехії дообирали третину Сенату – верхньої палати національного парламенту.

Перемога на цих виборах давала ANO та її лідеру експрем’єру Андрею Бабішу можливість вимагати відставки уряду та дострокових парламентських виборів. А одночасно – посилювала їхні позиції на виборах президентських, які пройдуть у січні наступного року. На ці вибори свою кандидатуру може виставити і сам Бабіш – якщо побачить високі шанси на перемогу.

Такий сценарій був би дуже небезпечним для України – за нинішньої коаліції Чехія стала одним із ключових союзників України та критиків Путіна. Є всі підстави вважати, що за зміни влади рівень цієї підтримки суттєво впаде.

Чи виправдали вибори очікування опозиції? Лише частково.

Опозиції вдалося істотно покращити свої результати, але не настільки, щоб усерйоз розраховувати на дострокові вибори.

Проте одночасно суттєво наростили підтримку і радикали, в тому числі ті, що відкрито вимагають припинити надання зброї Україні та скасувати санкції проти РФ.

Напівперемога опозиції

На перший погляд, результати виборів стали тріумфом партії ANO.

Головна опозиційна партія збільшила кількість мандатів на 300, взявши перше місце у 17 із 27 великих міст. А на довиборах у Сенат один кандидат від ANO виграв у першому турі, а ще 17 (або напряму від ANO, або від їх коаліції із соціал-демократами) – пройшли у другий тур, де мають чималі шанси на перемогу.

Найбільш яскрава перемога – вихід у другий тур Яни Надьової, яка разом із Андреєм Бабішем є звинуваченою у справі щодо махінацій із субвенціями ЄС. Втім, це не завадило їй сенсаційно вийти у другий тур, кинувши виклик чинному спікеру Сенату Мілошу Вистрчилу.

Втім, хоча ANO можна назвати одним із переможців виборів, коаліція уникла поразки.

Блок Spolu, куди входять три з п’яти коаліційних партій, виграв вибори у двох найбільших містах – Празі та Брно.

Перемога у Празі важлива також і тим, що партія прем’єра Петра Фіали ODS має отримати посаду мера столиці, що безумовно посилить її позиції.

Так само, попри поразку в інших містах, коаліція має чимало шансів зберегти там більшість – у коаліції радили своїм місцевим депутатам не створювати альянсів із ANO.

Що стосується виборів у Сенат, то навіть за умови перемоги у другому турі всіх кандидатів від ANO (що саме по собі малоймовірно) партія не отримує більшості.

Як вважається, уникнути розгрому правлячим партіям дозволила різка зміна у соціальній політиці фактично на фініші виборчої кампанії. Тиждень тому уряд встановив граничні тарифи на газ для населення. Наразі невідомо, скільки буде коштувати бюджету цей крок, проте він заспокоїв виборців, яких турбував різкий стрибок цін на енергоносії.

Натомість однозначним лузером цих виборів стали ліві партії, в першу чергу – комуністи. Партія, яка лише на попередніх виборах залишилася поза парламентом, показала вкрай низькі результати, що дозволило політологам говорити про "смерть" цієї політсили.

Одночасно сильно здали і соціал-демократи – партія, яка за попереднього парламентського скликання формувала коаліції разом із ANO.

Такий результат, ймовірно, пов'язаний із тим, що ліві втратили протестний електорат. Втім, радіти зарано, адже він перейшов до ультраправих популістів. Саме їх можна назвати ще одним переможцем цих виборів.

Партія SPD Томіо Окамури, відома своєю антимігрантською риторикою, не просто суттєво збільшила кількість мандатів у місцевих органах влади, але й вперше матиме своїх депутатів у Празі. А один із її кандидатів вийшов у другий тур сенатських виборів.

А одночасно різко збільшилася підтримка досі маловідомої антивакцинаторської партії PRO. Ця партія – один з організаторів масштабного мітингу 3 вересня – формально антитарифного, а де-факто – проти підтримки України та за скасування санкцій проти РФ.

Останнє – тривожний сигнал для України. На 28 вересня PRO анонсує новий мітинг, і не виключено, що він стане ще більш масовим.

Рівняння на президентські вибори

Близький до "нічийного" результат виборів 23-24 вересня, ймовірно, остаточно закриває питання про ймовірність розпаду чинної коаліції та оголошення дострокових парламентських виборів.

В усіх містах, де можливо, місцеві депутати від провладних партій дослухалися до рекомендацій своїх центральних офісів та обговорюють коаліцію без участі ANO.

Проте залишається відкритим питання, як ці результати вплинуть на розклади президентських виборів.

Нагадаємо, перший тур президентських виборів у Чехії заплановано на 13-14 січня 2023 року. При цьому чинний президент Мілош Земан, який раніше неодноразово робив заяви на підтримку РФ, але після 24 лютого змінив позицію, добуває другий термін та йде з посади.

Вже за кілька тижнів завершиться термін реєстрації учасників виборчих перегонів – тож провідним партіям варто поквапитися.

У коаліції обіцяли після місцевих виборів нарешті визначитися з кандидатурою, яку вони збираються підтримувати.

Одна з причин такої паузи – політологи припускали сценарій, коли у разі невдачі на місцевих виборах прем’єр Фіала буде змушений особисто йти у президенти.  

Цього сценарію вдалося уникнути. Тож, як і раніше, ключовим кандидатом від коаліції є відставний генерал Петр Павел. Важливо також, що він є фаворитом у букмекерів, які оцінюють його шанси на перемогу в 36% (вдвічі вище, аніж у експрем'єра Бабіша).

Втім, це рішення не є остаточним. Не виключено, що коаліція зрештою підтримає іншого кандидата (наприклад – ректорку Університету Брно Данішу Нерудову) або утримається до другого туру, в якому підтримає опонента кандидата від ANO.

Також результати нинішніх виборів ускладнили вибір для Андрея Бабіша.

Наразі проти експрем'єра відкрито декілька кримінальних справ, і йому вкрай потрібен імунітет.

При цьому в очікуванні перемоги на місцевих виборах Бабіш почав говорити, що більше зацікавлений не у президентській посаді, а у поверненні на прем’єрську. В такому випадку він мав би вплив на слідство, що дозволило б заморозити розслідування (як це було за чотири роки його попереднього прем’єрства).

Через це Бабіш заявляв, що кандидатом у президенти від ANO може стати хтось із міністрів його уряду.

Втім, крах сценарію розвалу коаліції може змусити Бабіша передумати. Альтернативи отриманню імунітету для нього вже немає. А відповідно, перемога на президентських виборах стає для нього життєво важливою.  

Останнє також важливо для України, адже Бабіш, який на прем'єрській посаді не був проросійським політиком, зараз регулярно більше заявляє про необхідність зупинитися у веденні нових санкцій проти РФ та про те, що Чехія вже достатньо передала Україні зброї.

Тим більше, в умовах посилення загроз від РФ зростає вага президента як верховного головнокомандувача.

"Адекватною відповіддю було б збільшення допомоги Україні, і не тільки у військовій сфері", – заявив нещодавно чеський президент, відомий раніше своєю проросійськістю.

Така позиція президента фактично розв’язує руки уряду у підтримці Києва.

Тож зростання ваги президентської посади означатиме, що боротьба за неї стане ще більш гострою, аніж зазвичай.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"