Криза на польському кордоні: як страйк та 50-кілометрова черга створюють загрозу для України
В понеділок 5 вересня ЗМІ, соцмережі та тих в Україні, хто пов’язаний із міжнародною торгівлею, сколихнула новина: польські перевізники заблокували пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ – одну з ключових точок перетину кордону з Польщею – та пропускають лише чотири машини на годину.
І хоча вже наступного дня Київ та Варшава нібито досягли тимчасової домовленості, яка має зняти блокаду – наразі проблему це не вирішило.
У далекобійників (як у польських, так і в українських) справді є причини для невдоволення:
останнім часом робота кордону була далека від ідеальної.
А зважаючи на те, що наземний кордон з Польщею нині, через окупацію Чорного моря Росією, перетворився для України на основні експортні ворота, це – подія дуже і дуже серйозна.
Отже, розберемося у причинах цієї кризи та у вимогах, які лунають саме від польських перевізників. Адже ці вимоги містять як об’єктивно необхідні, так і дуже небезпечні для України елементи.
Рекордні черги
Почнемо з того, що черги вантажних автомобілів на проходження митного, ветеринарного, фітосанітарного та прикордонного контролю значно зросли за останній місяць – навіть попри те, що й до того вони були неприпустимо великі.
Але сталося це не усюди.
Якщо 7 серпня черги на виїзд з України були 22 км на пункт пропуску Ягодин, 29 км на Рава-Руська, 28 км на Краковець, 25 км на Шегині, то вже через місяць черга на Ягодин досягла 50 км. У той час як черги до інших пунктів пропуску залишились більш-менш такими ж.
У появі неприйнятно довгих черг до кордону загалом є обґрунтовані причини.
По-перше, після початку повномасштабного вторгнення РФ вантажопотік з України, через блокування морських портів, переорієнтувався на інші види транспорту. Деякий час рятувала залізниця, але її потужності вичерпалися першими.
Зараз черга на перетин кордону залізницею для деяких вантажів вимірюється місяцями.
Іноді доводиться чекати тижнями, навіть щоб "Укрзалізниця" хоча б прийняла замовлення на перевезення.
Як наслідок, багато хто з перевізників перейшов на вантажівки.
По-друге, були скасовані дозволи на автомобільні перевезення.
Спочатку Україна домовилась про скасування з кожною сусідньою країною окремо, а потім – підтвердила цю домовленість на рівні ЄС.
28 квітня була підписана угода про вантажне автомобільне сполучення, яка надала українським автоперевізникам тимчасове право перевозити вантажі до Євросоюзу без необхідності отримувати спеціальні дозволи на перевезення. Скасування дозволів діє до 30 червня наступного року, перемовини про продовження угоди розпочнуться в грудні цього року, і є дуже висока ймовірність, що угоду продовжать – як жест підтримки України, яка веде опір збройній агресії і намагається зберегти наявних виробників-експортерів.
Третя причина – спрощення самою Україною вимог для отримання ліцензії перевізника.
Зараз буквально будь-хто, хто хоче займатись перевезеннями та має посвідчення водія відповідної категорії, може легко отримати відповідні документи. Через це значно зросла кількість перевізників в Україні, а водії в чатах скаржаться на падіння ставок фрахту.
Таке спрощення вимог зробили, щоб подолати дефіцит палива та загальний дефіцит водіїв в країні, який справді виник після початку вторгнення і є цілком обгрунтованим. Адже частина водіїв мобілізувалися у ЗСУ і захищають нашу державу на фронті, і водночас – зріс попит на перевезення, адже з-за кордону та за кордон дорогами нині везуть усе. В Україну їдуть гуманітарні вантажі, зброя, паливо тощо, з України – деревина, насіння соняшника, зерно, м’ясо, олія та всі інші експортні товари.
А на додаток, перетин кордону для більшості товарів ускладнився через появу "пільгових" вантажів, які обгрунтовано пускають поза чергою.
Так, для подолання кризи з паливом для бензовозів запровадили сприятливий режим перетину кордону, вони не чекають у багатокілометрових корках; так само, звісно ж, не ставлять у чергу машини з товарами військового призначення, які імпортує уряд. Натомість на виїзд з України у "швидкому режимі" пускають зерновози.
Відповідно, для решти вантажів лишається менше пропускної здатності кордону.
Особливий Ягодин
Але наявність об'єктивних причин для черг все одно не пояснює такого раптового зростання черги на Ягодині.
Також, на перший погляд, немає пояснень тій статистиці пропуску машин польськими інспекторами, яку оприлюднив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм. За його даними, якщо торік поляки встигали оглянути й пропустити 80 машин на добу, то зараз за тієї ж кількості працівників на прикордонному пункті вони пропускають 20-25 машин.
Днями був антирекорд – лише 12 машин на добу.
Загалом шлях до вирішення проблеми видається очевидним: потрібно збільшувати кількість інспекторів, смуг для транспорту та пунктів пропуску. Ця робота ведеться, і не лише на кордоні з Польщею, адже транспортний потік зріс усюди.
Зокрема, готуються до відкриття у вересні два раніше зачинених пункти пропуску на кордоні з Румунією – Красноїльськ та Дяківці.
Їх, як очікується, зроблять спеціалізованими для великого вантажного транспорту, а поки йде облаштування, пункти планують відкрити виключно для порожнього транспорту, який наразі стоїть у загальній черзі.
Також готують до відкриття нові пункти пропуску на польському кордоні – Нижанковичі та Смільниця.
Треба підкреслити, що польська влада також йде назустріч Україні та вдається до змін, які поліпшують ситуацію для нашого експорту. З початку війни на прохання Києва були розведені потоки легкових та вантажних автомобілів, виділені окремі смуги для автобусів, поляки підписали меморандуми про збільшення пропуску автомобілів із зазначенням кількісних індикаторів тощо.
Зараз з польською стороною обговорюється встановлення пілотного режиму для чотирьох пунктів, у рамках якого порожні вантажні автомобілі не враховуватимуться при виконанні меморандуму. Таким чином сподіваються пришвидшити пропуск завантажених автомобілів.
Але це – плани на майбутнє. А поки цього не сталося, на Ягодині розпочалася криза, яку викликали саме порожні автомобілі.
Не варто дивуватися тому, що при завантаженості руху частина авто їдуть без вантажу. Зрештою, є типи автомобілів, як-от зерновози чи бензовози, які природним чином спрямовані лише на імпорт чи на експорт з України.
Отже, Україна, серед іншого, домовилася з польськими службами, що з 27 червня порожні автомобілі будуть проїжджати кордон без черги. А щоби втілити цю домовленість, для них виділили окрему смугу на пункті Ягодин. Також запровадили оформлення лише вантажних транспортних засобів, а автомобілі з повною масою до 7,5 тонн та легковий транспорт перенаправлялись до інших пунктів пропуску.
Як наслідок, порожні вантажівки з інших пунктів пропуску поїхали на Ягодин.
Кількість порожніх вантажівок на переході зросла, а домовленості транспортних відомств, прикордонних та митних служб України та Польщі не змінилися – всі ці порожні машини рахувалися в рамках підписаного меморандуму.
Відповідно, кількість пропущених машин з вантажем знизилася.
Тоді українські водії, що стояли в чергах і спостерігали, як повз них пролітають порожні вантажівки, організувались і зупинили цей потік. Зараз майже у всіх чергах на прикордонних переходах є ініціативні групи водіїв, які слідкують за чергою і пропускають без черги лише автомобілі з вантажем, який швидко псується.
Небезпечний польський страйк
А тепер повернімося до страйку польських водіїв, які зараз заблокували кордон.
Вони висунули декілька вимог:
по-перше, прискорити фітосанітарний контроль з боку Польщі,
по-друге, пропускати без черг польських водіїв, які повертаються порожніми з України в Польщу,
по-третє, скасувати "транспортний безвіз" для України.
З першою вимогою погоджуються й українські водії, і українська влада. Прискорити фітосанітарний контроль необхідно.
А от пропускати польських водіїв без черг не погодяться українські водії, які тижнями стоять у цих чергах. Бо польський водій везе вантаж з Польщі до України, швидко проходить кордон, доставляє вантаж в Україну та хоче так само швидко пройти кордон у зворотному напрямку.
За той час, поки український водій виконає одне замовлення, польський виконає два та більше.
Українські водії вважають це несправедливим і будуть з цим продовжувати боротися.
Вчора Мустафа Найєм повідомив, що була досягнута попередня домовленість щодо відкриття ще одного пункту пропуску, який тимчасово буде використовуватися для виїзду порожнього вантажного транспорту. Він буде працювати для всіх, а не лише для польських водіїв. Який саме пункт отримає цю спеціалізацію - наразі не уточнюють.
До слова, є також ідея виділити один пункт перетину кордону суто для зерновозів, щоби розвантажити інші.
А от вимога скасувати "транспортний безвіз" для України та повернутися до практики видачі дозволів на перевезення викликає найбільше занепокоєння.
Вона є справді небезпечною, бо свідчить, що польські водії відчувають загрозу з боку українських колег на ринку праці ЄС.
Навряд чи цю вимогу виконають під час владнання нинішньої кризи. Але є всі підстави очікувати, що це – не остання спроба повернути чинність обмеженням на перевезення.
Якщо підсумувати, то величезні черги вантажівок на кордоні – це комплексна проблема, яка включає не лише питання фітосанітарного контролю, пропускної здатності прикордонних пунктів та координації роботи різних служб, але й питання конкуренції на ринку праці.
Цю проблему потрібно виносити на найвищий рівень в Україні та Польщі, щоб її наслідки не вплинули негативно на процес інтеграції України в європейський ринок та набуття членства в ЄС.
Автор: Ірина Коссе,
старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
для "Європейської правди"