Минулими вихідними у канадському місті Галіфакс проходив безпековий форум – ключовий захід Північної Америки, присвячений питанням міжнародної безпеки.

Неважко здогадатися, що основною, наскрізною темою заходу стало питання російської агресії проти України. Форум навіть змінив своє лого, додавши до нього блакитний та жовтий кольори, а більшість панелей або були присвячені українському питанню, або дискусії зводилися до нього.

На цьому тлі може здивувати те, що учасники та організатори форуму немов "не помічали слона у кімнаті" – погроз застосувати ядерну зброю проти України, що лунали від Росії не так давно.

За три дні форуму не знайшлося місця для окремої публічної дискусії про ядерну безпеку та погрози Путіна. Утім, непублічно це питання лишається темою обговорення. Йому була присвячена окрема закрита дискусія, у якій взяла участь ЄвроПравда; воно також звучало на непублічних переговорах з Україною, підтверджує віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, що представляла український уряд у Галіфаксі.

Та головним висновком стало те, що у порівнянні з нещодавнім минулим відбулася ключова зміна: на думку і західних, і українських гравців, небезпека "звичайного" ядерного удару по Україні суттєво знизилася.

У кулуарах форуму в Галіфаксі про це говорили цілком відверто.

Ядерний слон у кімнаті

Галіфакський безпековий форум проводиться щороку в листопаді. Цей захід, що є неурядовою ініціативою, співфінансують уряди США та Канади, тож він завжди має високий рівень представленості обох столиць,

Утім, він має зовсім іншу концепцію, аніж більшість інших міжнародних форумів, як-от Мюнхенська безпекова конференція. Якщо захід у столиці Баварії є максимально інклюзивним, надає слово навіть диктаторам і стає майданчиком для переговорів із ними, якщо потрібно – то зібрання у столиці канадської провінції Нова Скотія неприховано обмежило коло учасників.

Цього року сюди запросили лише демократії або тих, хто, на думку організаторів, сповідують демократичні цінності. Представників російської або китайської влади на заході не було, а натомість увага була прикута до Тайваню, від якого до Канади запросили делегацію. Влада Ірану не мала можливості висловитися у Галіфаксі, а натомість опонентам іранського керівництва давали найширші можливості для цього, включно з окремими панелями.

Словом, цілком американський, комфортний порядок денний, у якому, втім, не знайшлося місця для обговорення ядерних погроз Путіна.

Навіть очільник Пентагону Ллойд Остін, що брав участь у форумі та у своїй промові згадав про ядерну безпеку, зробив це у зовсім іншому контексті: мовляв, те, що ядерна Росія веде війну проти сусіда, може підштовхнути інші диктаторські та авторитарні режими до розробки ядерної зброї, адже вони побачать, що наявність "ядерки" надає державі певний імунітет під час війни з неядерним сусідом. Думка, безумовно, правильна, але її складно назвати новою: Україна повторює це від 2014 року, та й посадовці США відзначали це ще за Обами.

А от новий вимір цієї загрози, який з’явився після нещодавніх погроз Путіна, міністр оборони США вирішив не помічати.

І цьому, схоже, є причина: у Вашингтоні вважають, що наміри Путіна вдалося нейтралізувати.

Добрим словом та балістичною ракетою

"Поки загроза застосування ядерної зброї в принципі існує – вона вже висока. Тому в цьому сенсі зміни рівня загрози немає", – поділився своєю оцінкою представник Держдепу, що опікується ядерною безпекою, на експертній дискусії у Галіфаксі, яка проходила у режимі "не для цитування".

Утім, за хвилину, немов спростовуючи свою ж оцінку, дипломат визнав, що зустріч Сі Цзіньпіна та Джо Байдена стала переламною у стримуванні небезпеки російського ядерного удару.

Про те, що переговори Сі-Байден дозволили Заходу "спокійно видихнути" і суттєво знизили загрозу ядерного удару по Україні, говорила низка співрозмовників "Європейської правди". Йдеться про тригодинну зустріч лідерів США та Китаю, яка відбулася на Балі під час саміту G20. Російські ядерні погрози були однією з тем переговорів і – що особливо важливо – стали однією з тих тем, за якими сторони досягли публічної згоди.

"Байден і Сі підкреслили свою згоду, що ядерна війна не повинна розпочатися, що вона не матиме переможців, а також підкреслили, що виступають проти погроз використання ядерної зброї в Україні", – йдеться у повідомленні Білого дому за підсумками зустрічі. "Сі Цзіньпінь сказав американському колезі, що ядерна війна в Україні не має розглядатися", – переказує Nikkei позицію китайського лідера, письмово оприлюднену після переговорів.

Китай – одна з дуже небагатьох держав, лідер якої має вплив на позицію Кремля. І якщо однозначні попередження на адресу Путіна, окрім того, що прозвучали публічно (що саме по собі важливо), ще й були продубльовані неофіційно – це не могло не мати впливу на Москву.

Висновки американської розвідки є оптимістичними.

Про це свідчить те, що Джим Ріш – найстарший член комітету Сенату США у закордонних справах, який отримує брифінги спецслужб, – зараз вважає, що однозначна реакція нечисленних партнерів Путіна, на кшталт Китаю, вже дозволила відвернути ядерну загрозу.

"Є дві речі, які Путін не робитиме під час цієї війни: він не зважиться на використання ядерної зброї та не зважиться напасти на держави-члени НАТО. Що стосується ядерної зброї, запобіжником є те, що це відверне від нього світ", – впевнений Ріш.

Але, звісно ж, тиск Китаю – не єдина причина того, що американці майже "списали" російську ядерну загрозу. Напевно, ще важливішим є те, що США та НАТО після спроб Кремля "побрязкати ядерною кнопкою" виявилися напрочуд жорсткими в обіцянках щодо своєї відповіді.

Минулого місяця у НАТО попередили, що вдадуться до військової відповіді росіянам, якщо ті застосують тактичну ядерну зброю в Україні. І одночасно через відставних американських військових у ЗМІ "злили" варіант такого сценарію – неядерний удар союзників по потужностях росіян, здатний знищити чорноморський флот РФ.

На додаток, щоби підкріпити серйозність наміру, США завели до Середземного моря додаткові елементи флоту, що є носіями високоточних балістичних ракет, здатних уразити потужності РФ. Усе це разом нині дає Заходу відносну впевненість у тому, що загроза ядерної війни відвернута.

Хоча її шанси все одно не є нульовими, і це намагаються також використати.

Ядерна зброя Росії – не лише загроза, а й привід

З тим, що Захід знизив оцінку ризику ядерної загрози, погоджується також віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, яка у Галіфаксі очолювала українську делегацію і за час форуму провела низку зустрічей з іноземними колегами.

Утім, за її словами, тема не зникла з порядку денного, частина співрозмовників її зачіпала для звіряння позицій – але з’ясувалося, що Україна оцінює шанс застосування ядерної зброї як ще нижчий.

"(У відповідь на запитання колег) був дуже чіткий сигнал з нашого боку – звичайне використання ядерної зброї, тобто ядерний удар, є дуже малоймовірним. Натомість досі є імовірність використання Запорізької АЕС як зброї. Тому ми наголошуємо у розмовах із нашими партнерами, що це має бути прирівняне до ядерного удару", – підкреслила віцепрем’єрка.

Треба зауважити, що від західних партнерів також доводиться чути про те, що вони знають про небезпеку штучної ядерної аварії на ЗАЕС і попереджали РФ про неприпустимість такого кроку – але настільки жорстких попереджень, як щодо потенційного використання ядерних боєголовок, не лунало.

Та на тлі падіння прямої ядерної загрози з’явився новий наслідок російського шантажу.

За словами Стефанішиної, у Києві є переконання, що частина партнерів використовує його як привід для того, щоб говорити "ні" Україні.

Можливо, навіть як штучну підставу.

"Ми відчуваємо, що для частини партнерів ядерна загроза стала елементом захисту – вони пояснюють, що не можуть робити те і те, бо бояться", – пояснила віцепрем’єрка.

Чи мають ґрунт підозри української віцепрем’єрки про штучність занепокоєнь окремих партнерів – питання відкрите. Натомість фактом є те, що у Європі, на відміну від США, ядерний шантаж РФ досягає значно більших успіхів – це визнають навіть європейські політики.

Німецький депутат Родеріх Кайзеветтер (колишній військовий, нині член комітету в закордонних справах, фракція ХДС) вважає, що шанси ядерної війни невисокі, у тому числі через те, що Путіну вигідніше не використовувати ядерну зброю, а лише погрожувати нею. Так Росія уникає негативних наслідків, як-от можливого розриву з Китаєм, удару відплати США тощо – і водночас отримує необхідні бонуси. "Погрози ядерною зброєю без її застосування дають Путіну серйозні здобутки у війні, бо це розділяє держави Заходу", – пояснює німецький політик.

А дії уряду Німеччини є однією з найяскравіших ілюстрацій того, як саме працює цей підхід, додає він: "Коли я чую від канцлера Шольца, що він не може постачати Україні танки, бо це, мовляв, "призведе до жахливої ескалації" – то я розумію, це він, напевно повторює слова, які чує у телефонних розмовах із Путіним". "Чимало європейських політиків починають стримувати себе у підтримці України – чого не було би без російських ядерних погроз", – резюмує представник німецької опозиції.

Тож дуже схоже, що Росія, навіть якщо вона справді відмовилася від ескалації до ядерного удару (як у цьому переконані США), продовжить збирати політичні дивіденди від своїх ядерних погроз. Просто вдаватиметься до останніх не так відкрито та грубо, як робила це у жовтні.

Автор: Сергій Сидоренко

редактор "Європейської правди",

з Галіфакса, Канада