Що може дати Боснії і Герцеговині статус країни-кандидата на членство в Євросоюзі? І навіщо ЄС після багаторічної паузи готується розпочати переговори ще з однією країною?

Довгий час БіГ вважалася аутсайдером євроінтеграції. То на якому ж етапі зараз євроінтеграція цієї країни, невже ситуація змінилася?

А якщо ні, то чого ж Єврокомісія рекомендувала надати БіГ статус країни-кандидата? 

Обмежимося цими питаннями і спробуємо знайти на них відповіді. Хоча вони можуть бути неоднозначними.

У ситуації неготовності

Спочатку – що сталося? 12 жовтня з’явилася рекомендація Єврокомісії надати БіГ статус країни-кандидата, яка має бути розглянута Радою ЄС найближчими днями.

Нагадаємо, що кандидатський статус – це перший офіційний крок на шляху вступу до ЄС для країни, яка подала заявку на членство, своєрідний сигнал, що вступні переговори можуть бути розпочати.

Репрезентуючи згадане рішення, єврокомісар з питань розширення і сусідства Олівер Варгеї підкреслив, що на остаточне рішення буде впливати здатність національних еліт за час після загальних виборів 2 жовтня виконати дев'ять умов – схвалити п'ять законів щодо реформування судової системи; посилити боротьбу з корупцією та організованою злочинністю; покращити роботу з управління кордонами та міграцією; забезпечити заборону тортур, створивши відповідний національний превентивний механізм; гарантувати свободу слова та свободу ЗМІ.

Але проблема полягає у тому, що

згадані умови фактично неможливо повністю виконати до середини грудня, коли Рада ЄС має розглянути питання щодо статусу БіГ.

Адже після загальних виборів, які відбулися 2 жовтня (остаточні результати з’явилися майже через місяць), лише 1 грудня відбулася Установча сесія нової Парламентської Скупщини, новий уряд ще не сформовано, триває міжпартійна боротьба за посади у нових органах влади та ще й традиційне балканське "polako" – повільніше.

Не можна забувати і про існування 14 основних пріоритетів для БіГ, які "залишаються незмінними та не обговорюються", підкреслив Варгеї. Вони з’явилися ще у 2019 році, але й сьогодні їхнє виконання залишається головною умовою початку переговорів щодо вступу до ЄС (детальніше про них – у статті "Ціна відмови: які наслідки матиме ненадання Боснії статусу кандидата у члени ЄС").

Ситуація дивна: рекомендація ЄК щодо надання статусу є, умови сформовані, але їхнє виконання – під великим питанням.

Проте, з іншого боку, була продемонстрована готовність ЄС схвалити саме політичне рішення (закривши очі на реальність) щодо надання БіГ кандидатського статусу.

Рішення з оглядкою на РФ

Чому Боснії і Герцеговині саме зараз готові надати кандидатський статус? Є дві причини.

На першу, опосередковано, чітко вказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на нещодавній зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств країн-членів Альянсу в Бухаресті: треба зупинити Росію, яка намагається розширити свій вплив на Західні Балкани.

Сьогодні, мабуть, тільки сліпий не бачить спроб РФ дестабілізувати регіон, у першу чергу – взяти під свій контроль БіГ.

Російські дипломати відверто погрожують діями у відповідь на продовження курсу країни по інтеграції в ЄС та НАТО. Російські військові навчають парамілітарні групи в Республіці Сербській. Російській бізнес намагається повністю підпорядкувати собі енергетичні об’єкти та деякі стратегічні підприємства БіГ.

А російські мас-медіа разом з РПЦ обробляють громадян країни, у першу чергу боснійських сербів, в дусі "русского міра".

А ще точиться боротьба за вплив у регіоні між ЄС та США, з одного боку, та Китаєм – з іншого, де свою гру ведуть Туреччина та деякі монархії Перської затоки.

Другою причиною стало те, що нарешті у Євросоюзі та НАТО зрозуміли: подальше відтермінування надання БіГ кандидатського статусу може посилити антиЄСівські тенденції в державі, яка все більше починає втомлюватися від сидіння перед дверима ЄС (БіГ з червня 2003 року має статус "потенційного кандидата").

Посилення євроскептицизму – вже реальність у Боснії.

Особливо це помітно у Республіці Сербській, де боснійських сербів московська пропаганда разом із Сербською православною церквою лякає ЄСівським "чудовиськом", яке нібито "знищить" сербську ментальність, культуру та душу.

Ось і Мілорад Додік (відвертий російський агент впливу в регіоні) змінив своє ставлення до євроінтеграції, оголосивши, що це хибний шлях. Хоча ще не так давно він цілком підтримував курс на членство в ЄС

Є й "провина" Києва, надання якому кандидатського статусу також підштовхнуло брюссельських чиновників рекомендувати надати БіГ такий самий статус.

Тому головним фактором стане саме політична доцільність.

Яку оцінку дасть Європейська рада, де є скептики відносно доцільності та обґрунтованості кандидатства БіГ, побачимо вже скоро.

Євроінтеграція як шанс

Де зараз перебуває БіГ у контексті євроінтеграції?

Починаючи десь з 2013-2014 років у країні поступово почалися гальмуватися всі реформи, які мають бути виконанні на шляху до Євросоюзу. А в 2018 році БіГ опинилася у глибокій кризі та євроінтеграція практично була зупинена.

Щорічні звіти Єврокомісії за останні декілька років щодо виконання офіційним Сараєвом своїх зобов’язань нібито писалися під копірку – змінювалися лише роки, деякі факти та прізвища.

Якщо подивитися звіт ЄК щодо БіГ за 2022 рік, то стане зрозумілим скептицизм деяких країн щодо доцільності надання країні статусу країни-кандидата.

Майже у кожному абзаці зустрічаються вислови: країна не досягла прогресу; незначні досягнення; рання стадія підготовки; не було досягнуто; деякий рівень підготовки до протидії корупції…

Тобто загальна оцінка – біля "задовільно". Але чи достатньо цього для початку вступних переговорів?

Здається, що за такого рівня виконання (точніше, невиконання) своїх зобов’язань це, мабуть, малоймовірно.

Натомість що дасть БіГ статус країни-кандидата? Коротко кажучи – багато.

На початку ми вже відзначали, що кандидатський статус – це першій крок до переговорів щодо вступу до ЄС. А також висловлення більш високого рівня довіри країні з боку Євросоюзу.

Новий статус означає й новий, більш значний та глибокий рівень допомоги ЄС країні – інституціональної, фінансової, економічної. Безумовно – у поєднанні з більш жорстким контролем за результатами.

Кандидатський статус для БіГ може загальмувати тенденцію євроскептицизму і стати позитивним сигналом для населення, змінивши похмуру атмосферу в країні на більш оптимістичну.

А політичні еліти, які поки що зосереджені на міжусобній війні та блокують євроінтеграцію, підштовхне до конструктивного співробітництва.

Безумовно, новий статус – це й нові зобов’язання та новий рівень відповідальності за свої дії.

На перше місце варто поставити зобов’язання країни додержуватися єдиної зовнішньої та безпекової політики ЄС. Це буде дуже складно, що демонструє Сербія, яка все ще намагається сидіти на двох стільцях – європейському та російському. А в БіГ є блокуючий фактор – сербський ентитет на чолі з Додіком, яким маніпулює Путін.

Вже можна стверджувати, що за теперішньої системи влади в країні рішення щодо євроінтеграції (вже не кажучи про інтеграцію у НАТО) будуть проходити дуже і дуже важко.

Особливу увагу БіГ повинна буде приділяти процесу адаптації національного законодавства до законодавства ЄС у рамках Acquis communautaire. Процес складний, тривалий і дуже важливий, успішне завершення якого стане другим кроком до вступних переговорів.

Крім того, від влади БіГ будуть жорсткіше вимагати виконання 14 основних пріоритетів.

Як бачимо, отримання кандидатського статусу – не тільки подарунок, але й нові зобов’язання в контексті євроінтеграції, оскільки БіГ отримує реальну перспективу набути членства в Євросоюзі.

І нарешті, чи отримує БіГ у грудні статус країни-кандидата? 

Хочеться вірити, що Рада Євросоюзу схвалить позитивне рішення щодо кандидатського статусу Боснії і Герцеговини. Адже це геополітичне питання, а не лише питання взаємовідносин БіГ і ЄС.

Позитивне рішення означатиме ще одну виграну в російського агресора битву не тільки за Західні Балкани, але й за Європу та стабільність на континенті.

Разом із рішенням щодо відкриття вступних переговорів з Албанією та Північною Македонією надання БіГ нового статусу стане ще одним конкретним підтвердженням, що Євросоюз, за підтримки США, повертається в регіон і сприятиме його розвитку.

А негативне рішення щодо БіГ може стати найбільшою поразкою Брюсселя і відкриє двері в регіон для Кремля.

Тому Рада Євросоюзу, базуючись на принципі політичної доцільності, змушена буде сказати "так" наданню БіГ статусу країни-кандидата.

Автор: Володимир Цибульник,

кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік)