13-14 січня у Чехії пройшов перший тур президентських виборів.

Зважаючи на європейське лідерство Чехії у підтримці України, ці вибори викликали неабиякий інтерес вітчизняних ЗМІ.

Нижче спробуємо висвітлити питання, які зазвичай залишаються поза увагою медіа.

Зокрема, як організована процедура виборів президента, хто відповідає за проведення голосування і чому чехи голосують два дні, по пів дня кожен?

Треті "прямі" вибори

Насамперед варто зазначити, що президента, який також є верховним головнокомандувачем, громадяни Чехії обирають на п'ять років під час прямих виборів.

Втім, це досить недавня практика.

Чинний нині президент Мілош Земан є першим в історії цієї країни головою держави, якого обирали на прямих всенародних виборах.

До цього, починаючи з виникнення Першої Чехословацької Республіки у 1918 році, вибори президента здійснювались у двопалатному парламенті.

Як був переконаний перший президент Томаш Масарик, новоствореній державі, яка виникла з руїн Австро-Угорської імперії, та її громадянам був необхідний час, щоб опанувати ази демократії та підготуватися до прямих виборів, на яких голосують усі дорослі жителі молодої європейської країни.

Отже, "тренування" в демократії, як бачимо, тривало майже 100 років.

Більш того, існує гостра критика переходу на прямі вибори глави держави – і вибори 2013 року, і останні, що пройшли 2018-го, відзначилися валом маніпуляцій, спрямованих на те, щоби вплинути на вибір громадян.

Про доцільність повернення до непрямих виборів нещодавно заявив прем’єр-міністр Петр Фіала. Проте соціологічні опитування показують, що чехи не підтримують ідею повернути парламенту право обирати президента.

За традицією, яка має місце у цій країні майже 100 років, самі вибори: і президента країни, і обох палат парламенту, й місцевих органів влади та самоврядування – відбуваються два дні, завжди у п’ятницю – після обіду (з 14:00 до 22:00) та в суботу – до обіду (з 8:00 до 14:00).

Практичні чехи, які чи не найбільші атеїсти у Європі, вважають, що не варто витрачати недільний вихідний на голосування замість відпочинку.

Голосування без центрвиборчкому

Ще однією чеською "родзинкою" навколо виборів та організації голосувань є… відсутність якоїсь "центральної виборчої комісії", яку формують політичні сили, коли її члени роками сидять на немаленьких зарплатах.

Втім, у Чехії все ж є Державна виборча комісія, головою якої є… міністр внутрішніх справ, а члени та заступники членів (є й такі) призначаються урядом. При цьому до складу цієї комісії призначено, як правило, чиновників міністерств та відомств країни, зокрема й статистичного.

При цьому Державна виборча комісія навіть не має власного інтернет-сайта, а приміщення, в якому вона засідає, ділить з кабінетами міністерства внутрішніх справ, яке чудово справляється з роллю організатора підготовки та проведення виборів у країні вже десятки років поспіль.

Саме на сайті останнього розміщено всю інформацію як для кандидатів, так і для виборців та виборчих органів. Тобто в реальному часі є інформація: про виборчі дільниці, про бюлетені, про дату й час виборів, про порядок голосування, в т.ч. за кордоном.

Тут же знайдемо всю необхідну та корисну інформацію для виборців, включаючи й для тих, які перебувають у лікарнях чи за кордоном, а також зразки бюлетенів та ще цілу низку інших корисних даних.

Щоб не втомлювати читача зайвою інформацією, зазначимо лише, що Чехія має постійний список виборців. Кожен із виборців може замовити собі пластикову картку виборця, яка є дійсною та дозволяє брати участь у всіх голосування на всіх виборах та місцевих референдумах.

Виборчі округи створюються з кількістю виборців близько 1000, а виборчі дільниці для кожного округу визначаються мером муніципалітету чи старостою села.

Останні, в межах своїх територіальних округів, під час виборів є виборним органом з усіх видів виборів та голосувань, а також формують кількісний та персональний склад виборчих комісій, готують виборчі приміщення та забезпечують їх усім необхідним для організації голосування (від кабінок до урн для бюлетенів).

Так, на виборах до Палати депутатів, Сенату, Європейського парламенту та виборах президента республіки кількість членів виборчої комісії має бути не менше п'яти, на виборах до обласних рад і виборах до міських рад – не менше шести осіб, а в округах до 300 виборців дільнична виборча комісія може складатися і з чотирьох людей.

Із вказаного числа членів комісії мер муніципалітету чи староста села призначає секретаря (протоколіста), а також він же визначає порядок роботи комісії та організовує її засідання.

Незвичними є й виборчі бюлетені,

а саме їхній друк, ступені захисту, доставка до виборця, підрахунок та передача на зберігання. Друк, заповнення та розповсюдження бюлетенів та інших виборчих матеріалів забезпечує приватна компанія, яка є договірним партнером МВС.

При цьому бюлетені для виборів президента друкуються на простому, без жодного захисту папері формату А5, окремо для кожного кандидата, а кожен бюлетень має номер кандидата.

Не менше як за три дні до першого дня голосування мер муніципалітету чи староста зобов’язані надіслати кожному виборцю звичайною поштою конверт із виборчими бюлетенями!

Тож, йдучи на вибори в день голосування, виборець принесе бюлетень обраного ним кандидата, яким і проголосує на дільниці. Натомість у другому турі виборці отримуватимуть бюлетені лише на дільниці, і вони будуть іншого кольору (щоб хтось не прихопив бюлетені з першого кола виборів).

Особливості голосування та його підсумки

Прийшовши на дільницю, виборець отримує порожній офіційний конверт, на якому є відбиток печатки муніципалітету. Саме в нього необхідно вкласти бюлетень тієї однієї кандидатури, якій виборець вирішив віддати свій голос.

У разі якщо виборець забув вдома чи загубив раніше надіслані йому поштою бюлетені, на його вимогу комісія видасть йому новий комплект бюлетенів. Кожен виборець голосує особисто, представництво його інтересів не допускається.

В кабінці для голосування виборець кладе в офіційний конверт один бюлетень за кандидата, за якого вирішив проголосувати.

Якщо конверт виявиться порожнім або там буде два бюлетені, голос вважається недійсним.

Недійсними є також виборчі бюлетені невстановленої форми, розірвані або не поміщені в конверт.

Виборець голосує шляхом опускання офіційного конверта з бюлетенем до виборчої скриньки перед дільничною виборчою комісією. Порядок голосування у другому турі – аналогічний.

Після закінчення часу, встановленого для голосування, голова дільничної виборчої комісії, який, до речі, може продовжити процес голосування максимум на одну годину, оголошує голосування закритим, і виборчу скриньку, а також переносну виборчу скриньку розпломбовують.

Виборча комісія вилучатиме та рахуватиме подані конверти з бюлетенями. Після цього окружна виборча комісія оцінює дійсність поданих голосів і підсумовує голоси, подані за окремих кандидатів або суб’єктів-кандидатів.

Після підрахунку всіх голосів дільнична виборча комісія складає протокол про хід і результати голосування, який підписують усі присутні члени дільничної комісії.

Копію реєстрації разом із результатами голосування виборча комісія передасть представникам Чеського статистичного управління (ČSÚ) на пункті збору. Виборча комісія отримає від ČSÚ підтвердження про безпомилкове прийняття результатів голосування для подальшого опрацювання.

Після цього виборча комісія опечатує всю виборчу документацію та передає її на зберігання до відповідного органу місцевого самоврядування (разом з другим примірником протоколу). Їх буде знищено через 30 днів, після завершення терміну оскарження перебігу та результатів виборів.

Автор: Юрій Ключівський,

керівник Інформаційно-аналітичної служби "Європейсько-східний діалог" (IASEED)