Електоральна мобілізація: чи підуть на вибори українці, які знайшли притулок за кордоном

2023 рік в Україні мав бути роком виборів — у жовтні мали б відбутися чергові вибори народних депутатів.

Однак сценарій політичного життя країни змінила повномасштабна агресія Росії. Вона також зупинила низку виборчих процесів у 2022 році та призвела до того, що місцева влада теж потребує оновлення.

Тож перші післявоєнні вибори будуть чи не найскладнішими за всю нашу історію.

Серед викликів, спричинених російською агресією, — безпека виборчого процесу, відновлення виборчої інфраструктури та забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і біженців.

При цьому повномасштабна війна призвела до того, що українці за кордоном більше прагнуть брати участь у виборах порівняно з активністю на парламентських виборах 2019 року.

Багато переселенців за умов належної безпеки готові і їхати на великі відстані до виборчих дільниць, і голосувати онлайн. 

Про це свідчать дані соціологічного дослідження Громадянської мережі ОПОРА серед біженців у Польщі. Адже саме в цій країні наразі проживає найбільше українських біженців від війни.

В умовах, коли так багато громадян перебувають за кордоном, потрібно вивчати їхню поведінку, основні канали комунікації та намір брати участь у виборах. Саме тому мережа ОПОРА провела унікальне дослідження серед українців, які після 24 лютого 2022 року знайшли прихисток у Польщі. 

Дослідження було проведене за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). Воно складалося з двох частин: щоденникове онлайн-опитування 200 респондентів і 15 глибинних інтерв’ю, та тривало з 26 жовтня по 30 листопада 2022 року в Польщі.

Виконавцями польової частини дослідження стали представники Київського міжнародного інституту соціології.

Переселенці за кордоном тримають у фокусі Україну: більше половини респондентів цікавляться українською політикою (13% дуже цікавляться нею, 49% — цікавляться помірно).

Вони зберігають значний зв’язок із Батьківщиною і відчувають до неї більшу прихильність, ніж до Європи.

Ці показники демонструють, що державі варто підтримувати цей зв’язок, зокрема через надання можливості кожному реалізувати свої виборчі права.

Серед опитаних українських біженців у Польщі 85% планують повернутися в Україну, але тільки 10% думають зробити це найближчим часом. 39% планують повернутися, коли місцевість, у якій вони жили до війни, буде безпечною, а 27% — коли такою буде ситуація на всій території України.

Ще 9% респондентів планують після війни залишитися у Польщі на кілька років, а кожен десятий не визначився зі своїми подальшими планами. 

Головний бар’єр для повернення — небезпека для життя, основними ж причинами повернення в Україну є робота, житло, родинні й дружні стосунки.

Допоки в країні діятиме правовий режим воєнного стану, проведення виборів буде неможливим.

Водночас масштабне переміщення громадян буде суттєвим викликом для адміністрування виборчих процесів, і над пошуком рішень треба працювати вже сьогодні.

ОПОРА поцікавилася в українців у Польщі готовністю прийти на вибори.

Так, більшість учасників дослідження — 82% — мають намір взяти участь у виборах, якщо такі відбуватимуться під час їхнього перебування у Польщі.

Порівняно з активністю на останніх загальнонаціональних виборах в Україні (парламентські вибори в липні 2019 року), нині респонденти більше прагнуть брати участь у голосуванні.

Респонденти також по-різному цікавляться участю в голосуванні залежно від типу виборів. У пріоритеті — президентські вибори.

Як визнають і в Центральній виборчій комісії, голосування на закордонних виборчих дільницях було проблемою навіть раніше, коли поза межами країни перебувало значно менше українців.

На попередніх виборах явка зазвичай була досить низькою — через обмежену кількість дільниць, черги та складну логістику.

Як показує дослідження ОПОРИ, думки потенційних учасників виборів щодо зручності різних форм участі у них розділилися.

27% із них хотіли б голосувати особисто шляхом відвідування дільниці закордонного округу в Польщі, 28% надають перевагу цифровому голосуванню з підтвердженням особистості.

Найпоширенішою відповіддю було визнання обох форм однаково зручними — так вважають 42% переселенців, які планують взяти участь у голосуванні.

Втім, частина респондентів висловили занепокоєння щодо чесності онлайн-виборів через можливі фальсифікації, втручання у голосування чи хакерські атаки.

"Час, відстань для мене не мають значення. А чому не цифрове? Тому що в мене якось більше довіри є до того, що я власноруч це зроблю (посміхнулась)... Тому що до електронного в мене зараз якби не дуже є [довіра]… Що можуть підробити зараз все, що хочеш", — розповіла біженка (36 років, Одеська область → Вроцлав).

Прихильники особистого голосування сподіваються на відкриття достатньої кількості дільниць у Польщі, щоб уникнути великого натовпу. 

"Я пам’ятаю, що мої друзі, які були у Польщі й голосували на останніх виборах, [розповідали, що] це була якась така пригода на цілий день. Треба було кудись їхати, стояти в чергах… Якби це можна було зробити безпечно, без якихось втручань, якби була якась хороша система, то так, я б із задоволенням голосував електронно", — висловив свою думку інший респондент (чоловік, 37 років, Київ → Вроцлав).

Разом із тим,

56% потенційних учасників виборів готові витратити на них стільки часу, скільки буде потрібно.

Від півтори години до понад двох годин готові витратити 11%, від 1 до 1,5 години — також 11%, від 30 хвилин до 1 години — 6,5% і менш ніж пів години — 9% опитаних. 

"Відстань? У мене взагалі немає такого питання, як відстань. Наприклад, я живу в Кракові, і якщо це буде в Кракові, це буде супер. Якщо це буде у Варшаві, це буде нормально також. Якщо для цього потрібно поїхати в Україну, то, в принципі, це також не проблема. Бо до України мені їхати п’ять годин", — оптимістично відповіла українка (36 років, Харків → Краків).

Разом з тим деякі переселенці відверто кажуть, що не можуть дозволити собі значних витрат на участь у виборах через брак грошей, часу або за станом здоров’я.

"Якщо це буде відбуватися в місті, десь там у центрі міста, навіть на околиці, то так, звичайно, можна поїхати. Якщо це буде відбуватися тільки у Варшаві, то вже питання постане, що, напевно, не буду їхати аж так далеко. …Думаю, що якщо це буде займати 1,5 години, то це ще не проблема, а якщо це займатиме, як, наприклад, до Варшави — 4 години, то тут вже скоріше, що ні", — міркує ще одна респондентка (20 років, Донецька область → Бидгощ).

Багаторічними зусиллями ми домоглися того, що вибори в Україні є демократичними.

Наскільки безконфліктними будуть перші повоєнні вибори, серед інших факторів, визначатиме також те, чи буде забезпечене право голосу кожного. Зокрема, й українців за кордоном, які, за даними дослідження ОПОРИ, готові взяти активну участь у голосуванні.

Державі ж важливо вже сьогодні розпочати реагувати на виклики щодо відновлення демократичного виборчого процесу на рівні планів, проєктів рішень та законодавчих актів.

Автор: Роберт Лорян,

аналітик мережі ОПОРА